Візжилін Віктор Олексійович
Віктор Олексійович Візжилін (19 квітня 1901, Саратовська губернія — 1 квітня 1970) — радянський військовий діяч та педагог, генерал-майор, начальник Харківського суворовського військового училища (1944—1945). БіографіяНародився 18 квітня 1901 року в селі Хмелівка Олександрівської волості Саратовської губернії. У 1924 році закінчив 20-ту Саратовську піхотну школу і два курсу військової академії ім. М. В. Фрунзе. 4 червня 1940 року отримав військове звання генерал-майора. З 01.01.1940 по 25.07.1941 рр. — командир 130 стрілецької дивізії[1], Київський військовий округ, місто Кам'янець-Подільський. З вересня 1941 року заступник командира 1-го гвардійського стрілецького корпусу Дмитра Лелюшенко. З 24 жовтня 1941 начальник штабу 26-й резервної армії. З 25.12.1941 по 07.03.1942 рр. — начальник штабу 2-ї ударної армії, Волховського фронту (командуючий генерал-лейтенант Кликов Микола Кузьмич). З 14.03.1942 по 17.05.1942 рр. — командир 288-ї стрілецької дивізії, 4-й ударної армії, Волховського, потім Ленінградського фронтів. З 18.10.1942 по 11.8.1943 рр. — начальник Кемеровського військово-піхотного училища. З 1943 по 1944 рр. — начальник Калінінського суворовського військового училища. З 1944 по 1945 рр. — начальник Харківського суворовського військового училища. З 1945 по 1950 рр. — заступник командира 123 стрілецького корпусу Приволзького військового округу. З 10.01.1950 по 25.04.1952 рр. — Начальник Рязанського піхотного училища ім. К. Є. Ворошилова (нині Рязанське вище повітряно-десантне командне училище)[2]. З 1952 року начальник військової кафедри Саратовського сільськогосподарського інституту. Нагороди та відзнаки
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
