Військова допомога

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.

Ця стаття потребує більше посилань на інші статті, аби краще інтегруватися до енциклопедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань у наявному тексті.

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Військова допомога — форма військової співпраці з метою зміцнення оборони дружніх (нейтральних або що розвиваються) держав, що не в змозі самостійно забезпечити власну безпеку або захистити певні геополітичні інтереси іншої держави. Військову допомогу здійснюють як правило держави, що відіграють провідну роль у системі міжнародних і міжнародно-правових відносин у вигляді міждержавної допомоги для військових потреб на безоплатній або пільговій основі. Військову допомогу здійснюють у формі фінансових потоків, військових консультацій, поставок зброї та військової техніки, участі у модернізації бойової та спеціальної техніки, направлення військових фахівців (радників та фахівців із експлуатації озброєння), будівництва об'єктів інфраструктури, навчання військовослужбовців у військових навчальних закладах або спеціальних центрах ін. д-в, допомоги у бойовій підготовці військ, сил, у розробці бойових статутів та інших документів. Новою формою В.д. стала допомога в організації та проведенні випробувань нових зразків техніки та озброєння, або надання навчальних полігонів для таких випробувань.

В.д. можна здійснювати як у межах державних урядових програм військових поставок ін. країнам (Foreign Military Sales), так і у межах програм «прямих комерційних поставок» (Direct Commercial Sales), коли договори на допомогу укладаються не між двома урядами, а між корпораціями та урядом ін. д-ви. За умовами таких програм корпорації отримують від уряду ліцензії на експорт зброї, техніки, устаткування та напряму домовляються про постачання зі закордонними покупцями. Вищою формою В.д. є пряма або непряма участь у відбитті агресії, що здійснюють силами та засобами держави, яка надає В.д, а також проведення сумісних операцій та бойових дій. Провідними країнами у світі, що надають значні обсяги В.д. є США, Франція, Російська Федерація, КНР та ін.

Велика Британія, Республіка Польща, Канада, Норвегія та ін. д-ви від початку конфлікту на сході України надають «нелетальну» В.д. Лише США надали Україні^[1]В.д. обладнання оборонного призначення на бл.120 млн дол. (напр., прилади нічного бачення, бронежилети, протирадарні установки), а також сухий пайок, літня та зимова форма, бронежилети та шоломи і под. У той же час очільники України неодноразово наголошували: Україна потребує прямої В.д. для забезпечення своєї незалежності та безпеки; це могла б бути програма на зразок Ленд-ліз, яка діяла під час Другої світової війни.

• Ленд-ліз США в Другій світовій війні та після неї
• Військова допомога Україні під час Російсько-української війни з 2014 року
• Постачання зброї та обладнання в Україну під час російського вторгнення 2022
• Закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року

• Сучасна політична лексика : енциклопед. словник-довідник / [І. Я. Вдовичин, Л. Я. Угрин, Г. В. Шипунов та ін.]; за наук. ред. Хоми Н. М. – Львів : «Новий Світ-2000», 2015. – 396 с.
• Військова допомога Україні: чому США її гальмують. BBC News Україна (укр.). 6 вересня 2024. Процитовано 12 грудня 2024.