Військове міністерство Австро-Угорщини

Військове міністерство Австро-Угорщини
нім. k.u.k. Kriegsministerium
Герб Австро-Угорської імперії
Колишній будинок Військового міністерства та Генерального штабу Австро-Угорщини в 1913–1918 рр. у Відні
Загальна інформація
Країна	Австро-Угорщина
Дата створення	21 грудня 1867
Дата скасування	1 листопада 1918
Керівництво діяльністю здійснює	Верховний Головнокомандувач Збройних сил Австро-Угорщини
Штаб-квартира	м. Відень, вул. Штубенрінг, 1 48°12′34.5″ пн. ш. 16°23′0.1″ сх. д. / 48.209583° пн. ш. 16.383361° сх. д. / 48.209583; 16.383361
Міністр	Рудольф фон Штайнштеттен (1918)
Підвідомчі органи	Військово-морські сили Австро-Угорщини

Імператорсько-королівське військове міністерство Австро-Угорщини (нім. k.u.k. Kriegsministerium) ― з 1867 по 1918 рр. головне відомство адміністративного управління і забезпечення діяльності Збройних сил Австро-Угорщини. До 1911 р. мало назву Військове міністерство імперії (нім. Reichskriegsministerium), в 1911–1918 рр. ― Імператорсько-королівське військове міністерство (нім. k.u.k. Kriegsministerium).

Загалом, військові міністри не мали особливої ​​політичної ваги в імперії, оскільки в сухопутних військах та на флоті переважно керував Верховний головнокомандувач (імператор), якому допомагав начальник штабу. Це призводило до застою та застарілості управління військами в останніх десятиліттях ХІХ століття.

Військове міністерство очолював Військовий міністр (нім. k.u.k. Kriegsminister), він підпорядковувався Головнокомандувачу Збройних сил Австро-Угорщини^[1], призначався та звільнювався імператором — Верховним головнокомандувачем Збройних сил Австро-Угорщини.^[2]

Військовому міністерству не підпорядковувалися:

• Угорський королівський гонвед (угор. Magyar Királyi Honvédség) ― підпорядковувався уряду Транслейтанії;
• Австрійський імператорський ландвер (нім. kaiserlich-königliche Landwehr) ― підпорядковувався Міністерству оборони.

Військове міністерство складалося з кількох спеціалізованих відділів, допоміжних органів військового міністра та морської секції.

Структура міністерства станом на липень 1914 р.
Військовий міністр ― фельдцейхмейстер Олександр фон Кробатін
Ад'ютанти: оберстлейтенант Генерального штабу Драгутін Чобан, майор 7-го гусарського полку Ладіслав Дері де Йоббаза
Департаменти	Керівник	Відділення	Спрямування, функції	Керівник
Канцелярія	Генерал-майор К. ф. Адлерхорст		Прийомна	Й. ф. Кроненвальд
			Експедиція	Й. Льодерер
			Реєстратура	Р. ф. Клар
			Бухгалтерія	І. Бернер
Департамент кадрів	Фельдмаршал-лейтенант А. ф. Форагаш	1-й	Офіцерське	К. Герабек
		2.W	Унтер-офіцерське	К. Цапп
		2.St.	Призовне	Й. ф. Рупрехт
Управління кавалерією	Фельдмаршал-лейтенант Артур Арц фон Штрауссенбург	3-є	Кавалерія і гужові перевезення	А. Новотни
		3.R	Кінний склад	Тамасі фон Фогарас Арпад
Управління військовою освітою		6-е	Навчальні заклади	Г. Лейдль
Департамент військової юстиції		4-й	Слідство
		4.I	Прокуратура	Й. Кьолер
		4.II	Суди	К. Машка
Управління інженерними військами	Фельдмаршал-лейтенант Л. ф. Понтемальгера	5-й	Інженерія	Г. Домашнян
		5 Е. В.	Залізнична дорога	І. Штрауб
		5 Т. В.	Зв'язок	А. Новотни
		5.M.	Авто-, авіачастини	О. ф. Прагенау
		8-й	Військове будівництво	Г. Штовассер
		8.H.B.	Інженерний склад	В. Дзюбінскі
Управління артилерією		7-й	Артилерія	А. де Надь-Сітке
		7.P	Боєприпаси	Е. ф. Бенфельд
Інтендатське управління	Фельдмаршал-лейтенант Л. Яржебецькі	9-е	Соціальне забезпечення	Й. Льобль
		10-е	Статистика	Е. ф. Штайніц
		11-е	Інтендантське	В. Ханаузек
		11.E	Житлове	Ф. Фірбас
		12-е	Провіант	І. Шуберт
		13-е	Речове	А. Сейпка
		14-е	Медслужба	Ф. Бек
		15-е	Ревізія	Г. Варта
		15.B.	Бюджет	Й. Андерка
Морська секція	Адмірал Антон Гаус

Генеральний штаб, офіційно включений до допоміжних органів військового міністра, зміг приймати самостійні рішення в останні десятиліття ХІХ століття, особливо під час Першої світової війни. Начальник штабу мав право особисто звітувати перед імператором. Коли на початку війни в 1914 році було сформовано Ставку верховного командування армії, до складу якого належав Генеральний штаб, Франц Йосиф I доручив Головнокомандувачу Збройними силами ерцгерцогу Фрідріху дозволити Начальнику штабу Конраду працювати і приймати рішення в значній мірі самостійно.

(Відень, 1 округ, вул. Штубенрінг, 1 ― Будівля Військового міністерства та Генштабу)

• Начальник Генерального штабу: генерал піхоти Франц Конрад фон Гетцендорф;
  • Ад'ютант: майор Рудольф Кундманн;
• Заступник начальника Генерального штабу: фельдмаршал-лейтенант Франц Гефер фон Фельдштурм;
• Начальник офісу управління (нім. Chef des Direktionsbureaus): полковник Фердинанд фон Кальтенборн;
• Начальник оперативного відділу (нім. Chef des Operationsbureaus): полковник Йозеф Мецгер;
• Начальник інструкторського бюро (нім. Chef des Instruktionsbureaus): полковник Карл Соос з Бадока;
• Начальник Державного бюро описів (нім. Chef des Landesbeschreibungsbureaus): полковник Хюго Шмід;
• Начальник Управління військової розвідки (нім. Chef des Evidenzbureaus): полковник Август Урбанський фон Остримеч;
• Начальник залізничного бюро (нім. Chef des Eisenbahnbureaus): полковник Йоган Штрауф;
• Начальник відділу зв'язку (нім. Chef des Telegraphenbureaus): полковник Рудольф Шамшула.

№	Звання / титул	Ім'я	Портрет	Роки на посаді
Військові міністри Австро-Угорської імперії (1867–1918 рр.)
1	Фельдмаршал-лейтенант	Франц фон Йон (1815—1876)		1867–1868
2	Фельдцейхмейстер	Франц Кун фон Куненфельд(1817—1896)		1868–1874
3	Фельдцейхмейстер	Олександр фон Коллер (1813—1890)		1874–1876
4	Фельдцейхмейстер	Артур Максиміліан фон Біландт-Рейдт(1821—1891)		1876–1888
5	Фельдцейхмейстер	Фердинанд фон Бауер (1825—1893)		1888–1893
6	Фельдцейхмейстер	Рудольф фон Меркль (1831—1911)		1893
7	Фельдмаршал-лейтенант	Едмунд фон Крігхаммер (1832—1906)		1893–1902
8	Фельдцейхмейстер	Генріх фон Пітрайх (1841—1920)		1902–1906
9	Фельдмаршал-лейтенант	Франц фон Шьонайх (1844—1916)		1906–1911
10	Фельдцейхмейстер	Моріц фон Ауффенберг (1852—1928)		1911–1912
11	Фельдцейхмейстер	Олександр фон Кробатін (1849—1933)		1912–1917
12	Генерал-полковник	Рудольф Штьогер-Штайнер фон Штайнштеттен (1861—1921)		1918

У 1867–1912 рр. Військове міністерство Австро-Угорської імперії розташовувалося в 1-му окрузі Відня, пл. Ам-Хоф, буд. № 2. У зв'язку з розширенням апарату Сухопутних військ, до кінця XIX ст. значна частина співробітників Міністерства розташовувалася в орендованих міських приміщеннях^[3], і на початку 1900–х рр. було розпочато будівництво нової будівлі в районі колишніх міських воріт Штубен на кільцевої магістралі Рінгштрассе (сектор кільця Штубенрінг (нім. Stubenring)), куди переїхав в 1913 р. практично весь апарат Міністерства. На площі перед будівлею був встановлений пам'ятник маршалу Радецькому.

• k.u.k. Kriegsministerium (Hrsg.): Seidels kleines Armeeschema. Dislokation und Einteilung des k.u.k Heeres, der k.u.k. Kriegsmarine, der k.k. Landwehr und der k.u. Landwehr. Seidel & Sohn, Wien, Nr. 76, 1914.(нім.)

• Walter Wagner: Geschichte des k.k. Kriegsministeriums. 2 Bände, Böhlau, Wien u.a. 1966/71. (нім.)

• Зайончковський А. М. Первая мировая война. — СПб: Полигон, 2000. — 878 с. — ISBN 5-89173-082-0 (рос.)
• Австро-Угорщина // Військова енциклопедія Ситіна: [в 18 т.] / під ред. В. Ф. Новіцького … [і ін.]. — СПб. ; [М.]: Тіп. т-ва І. Д. Ситіна, 1911—1915. (рос.)