Військові злочини нацистів в окупованій Польщі під час Другої світової війни
Злочини проти польського народу вчинені нацистською Німеччиною та колабораціоністськими силами Осі під час вторгнення до Польщі[1] разом із допоміжними батальйонами під час наступної окупації Польщі в Другій світовій війні, включали геноцид мільйонів поляків, особливо систематичне винищення єврейських поляків.[2] Ці масові вбивства були здійснені нацистами з подальшими планами, які виправдовувалися їхніми расовими теоріями, які вважали поляків та інших слов’ян, а особливо євреїв, расово нижчими Унтерменш. Вереснева кампанія 1939 року![]() Менш ніж за рік до початку війни, 1 жовтня 1938 року, німецька армія увійшла до Судетської області відповідно до Мюнхенської угоди. Операцію завершили до 10 жовтня. Через два тижні, 24 жовтня 1938 року, Ріббентроп викликав польського посла в Берхтесгаден і представив йому Загальні рішення (нім. Gesamtlösung) Гітлера про польський коридор і вільне місто Данциг. Посол Ліпський відмовився[3]. Через три дні почалася перша масова депортація польських громадян з нацистської Німеччини. Це було виселення євреїв, які оселилися в Німеччині з польськими паспортами. 9–10 листопада 1938 року воєнізованими силами СА була здійснена атака Кришталевої ночі; тисячі євреїв, які мали польське громадянство, були зібрані та відправлені залізницею до польського кордону та до нацистських концтаборів[4]. Облава охопила 2000 етнічних поляків, які там проживали та працювали[5]. Крім того, перед вторгненням до Польщі нацисти підготували детальний список, у якому за допомогою німецької меншини, яка проживала у Другій Республіці Польській, було ідентифіковано понад 61 000 польських об’єктів (переважно цивільних)[6]. Список був надрукований таємно як 192-сторінкова книга під назвою Книга спеціального обвинувачення — Польща, яка складалася лише з імен і дат народження. До неї входили політики, науковці, актори, інтелігенція, лікарі, адвокати, дворянство, священики, офіцери та багато інших – як засоби, що були в розпорядженні паравійськових ескадронів смерті СС, яким допомагали кати Німецької народної самооборони.[7] Перші айнзатцгрупи Другої світової війни були сформовані СС під час вторгнення.[7] Вони були розгорнуті за лінією фронту для вбивства груп людей, які вважалися, через свій соціальний статус, здатними сприяти зусиллям опору проти німців[8][9]. Найпоширенішою брехнею, яка виправдовувала невибіркові вбивства мобільними ескадронами смерті, була (завжди одна і та сама) вигадана заява про нібито напад на німецькі сили.[10] Загалом, приблизно від 150 000 до 200 000 поляків загинуло протягом одномісячної вересневої кампанії 1939 року[11], яка характеризувалася невибірковим і часто навмисним нападом військ загарбників на цивільне населення[12]. Понад 100 000 поляків загинуло під час терористичних бомбардувань Люфтваффе, таких як під Велунем[13]. На міста, які не мали військової інфраструктури, проводилися масовані повітряні нальоти[14]. Місто Фрамполь поблизу Любліна зазнало потужних бомбардувань 13 вересня як об’єкт для випробування техніки бомбардування Люфтваффе; обраний через сітчастий план вулиць і легко впізнавану центральну ратушу. Фрамполь був уражений 70 тоннами боєприпасів[15], які зруйнували до 90% будівель і вбили половину його мешканців[16]. Колони біженців систематично атакували німецькі винищувачі та пікіруючі бомбардувальники[17]. Серед польських міст і містечок, які зазнали бомбардувань на початку війни, були: Бродниця,[18] Бидгощ,[18] Хелм,[18] Цеханув,[18] Ченстохова,[19][20] Гродно,[20] Грудзьондз,[20] Гдиня,[18] Янув,[18] Ясло,[18] Катовіце,[20] Кельце,[20] Ковель,[20] Краків,[18][19] Кутно,[18] Люблін,[18] Львів,[20] Олькуш,[18] Пйотркув,[21] Плоцьк,[18] Плонськ,[20] Познань,[19][20] Пуцьк,[20] Радом,[18] Радомсько,[20] Сулеюв,[21] Варшава,[19][20] Велюнь,[18] Вільно та Замостя.[18] Понад 156 міст і сіл були атаковані Люфтваффе.[22] Варшава особливо серйозно постраждала від повітряного бомбардування та артилерійського обстрілу, що перетворило великі частини історичного центру на руїни[23], з понад 60 000 жертвами[10]. Германізація
Невибіркові страти
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia