Вікіпедія:Іменування статей/Персоналії

Ця сторінка є офіційним правилом української Вікіпедії. Її зміст узгоджено дописувачами й ухвалено як стандарт, якого мають дотримуватись усі користувачі.
Увага: перш ніж редагувати цю сторінку, будь ласка, переконайтесь, що ваші зміни відображають консенсус. Якщо ви не певні щодо ваших дій, обговоріть їх заздалегідь на сторінці обговорення.

У канонічному (Ім'я + (Середні імена) + Прізвище) порядку подаються широко вживані й відомі псевдоніми (напр., Остап Вишня), а також імена осіб з країн, в яких є відповідна традиція іменування. Зокрема:

Особи з країн «Західного світу» — Європи (включаючи Угорщину), Північної і Південної Америки, Австралії і Океанії.
Особи з країн Африки.
Особи з арабських та мусульманських країн.
Особи з Азійських країн (окрім країн Східної Азії і В'єтнаму).

При цьому слід віддавати перевагу найбільш вживаному варіанту імені.

Зауважте: Канонічна форма іменування статей застосовується також до іменування статей античних осіб, де Ім'я характеризує власне Ім'я, а прикметник (Друге ім'я, прототип прізвища) — ознаку приналежності (Александр Македонський, Леонід Тарентський). У даному випадку застосовують саме такий порядок написання, перенаправлення для зміни порядку не допускаються.

Часто також буває, що коли арабське ім'я потрапляє в ужиток європейців — воно латинізується або слов'янізується. Наприклад, Авіценна (латинізація від Абу Алі Хусейн ібн Абдаллах Ібн Сина). Таке європеїзоване ім'я, у рамках європейської культури часто стає більш загальноприйнятим і загальновідомим, ніж оригінальне ім'я.

Титуловані особи

1. Формат Ім'я+номер (за наявності)+уточнення у дужках^[1] вживається для:

Монархів всіх країн, для імен яких використовується формат імені з номером і імена, яких при цьому не є унікальними. Приклади: Генріх IV (король Франції), Генріх IV (король Англії);
Для володарів ранньосередньовічних західноєвропейських герцогств та деяких графств або сеньйорій (у Франції) та князів Священної Римської імперії. Приклади: Гійом X (герцог Аквитанії), Леопольд III (герцог Австрії);
Таке уточнення не вживається за відсутності необхідності у ньому, згідно ВП:ІС. Приклади: Людовик XIV, Хуан Карлос I.^[2].

2. Формат Ім'я+номер (за вживаності)+прізвисько або родове ім'я

Для тих монархічних правителів, вживаність чиїх імен розповсюджена саме у такому форматі. Уточнення в дужках у такому випадку не вживаються. Приклади: Філіпп IV Красивий, Карл V Габсбурґ;

3. Формат Ім'я+номер (за вживаності)+по батькові або прізвисько

Для руських князів^[3]Приклади:Володимир Мономах, Ізяслав Ярославович

4. Для титулованих осіб, що не підпадають у вищезазначені категорії, використовується формат: Ім'я+родове ім'я (за наявності^[4]), (кома)+титул. При цьому вживається або найзначніший титул або той, за яким особа найбільш відома. Приклади:Вільям Александер, граф Стерлінг, Чарльз, принц Уельський;
5. Церковні діячі іменуються з уточненням у дужках після імені, якщо вони не мають або, відповідно, не використовують прізвища або інші ідентифікуючі позначення. У окремих випадках також використовується порядковий номер після імені (наприклад для пап та патріархів). Приклад:Олександр III (папа римський), Філарет (патріарх Київський), Тітмар Мерзебурзький

↑ Уточнення має включати титул та вказання на країну.
↑ Імена покійних японських монархів слід записувати за форматом «імператор ХХХ» оскільки слово «імператор» (天皇) є невід'ємною частиною імені монарха.
Приклад: імператор Дзімму (але не Дзімму (імператор))
↑ За відсутності, як батьківського імені, так і прізвиська використовується п.1
↑ У деяких випадках традиції використання родового імені не існує, навіть за його наявності. Наприклад, щодо представників правлячих династій.