Вікіпедія:Біографії живих людей/Допомога

Цю сторінку запропоновано включити до довідкової системи Вікіпедії як правило чи настанову. Наразі все, що написано на цій сторінці, не є чинним правилом або настановою Вікіпедії. Проєкт може перебувати у стадії розробки, обговорення або отримання підтримки спільноти для ухвалення, а також може бути відхилений.

Скорочення ВП:БЖЛ/Д

Двома словами: Ця вікі-настанова не створена з нуля. Вона описує питання, підходи до вирішення проблеми, методи роботи, що уже існують (тому тут є витяги з деяких правил). Прочитавши цю настанову нові користувачі (новачки) легше ознайомлюватимуться із методами роботи й створюватимуть якісні статті про живих осіб (власне, для цього (допомоги новачкам й уточнення правила ВП:БЖЛ) створена настанова (з елементами рекомендацій і правил)).

Ця сторінка містить неперекладені фрагменти англійською мовою. Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.

Статті про живих людей^[1][2] потрібно писати дуже ретельно, відбираючи й перевіряючи всю інформацію, що додається в статтю. Крім того, стаття має бути нейтральною й у жодному разі не містити оригінальних досліджень.

Стаття має бути якомога точнішою. А для цього треба користуватись лише високоякісними джерелами. До будь-якої інформації, що може викликати сумніви, бути оскаржена чи здатися неправдивою, має бути вказано надійне, авторитетне, раніше опубліковане, високоякісне джерело. Будь-яка дискусійна інформація про живих осіб, для якої не вказано джерел або ці джерела сумнівні (неавторитетні), має бути негайно вилучена без будь-якого попереднього обговорення.

Нові публікації, що стосуються предмету статті, навіть суперечливі, треба розглядати з історичної перспективи. Найновіші — не обов'язково найбільш вагомі: потрібна збалансована подача нової й старої інформації, пропорційно до її ваги та хронології.

Статті не мають містити помилки, наклепи, вигадки, спам, самопіар, піар та рекламу, рекламні оголошення та повідомлення. Слід приділяти особливу увагу нейтральності та можливості перевірки статей щодо живих осіб.

• Запити на статті
• Запити на рецензію
• Як створити нову статтю?
• Як редагувати статтю?
• Вирішення конфліктів
• Зворотний зв'язок
• Біографії живих людей
• Конфлікт інтересів

Живою особою в контексті даної статті вважається будь-яка людина, що живе нині. Людина вважається живою, якщо нема підстав вважати інакше.

Ця рекомендація не стосується людей, яких було визнано померлими за відсутності упізнаного тіла.

Статті про живих осіб потрібно писати з відповідальністю, обережністю і в нейтральному енциклопедичному стилі, так само уникаючи применшень і перебільшень, слів-паразитів.

Стаття повинна неупереджено документувати те, що раніше опублікували про об'єкт надійні сторонні джерела. Стиль написання повинен бути нейтральним, стриманим і сфокусованим на викладі сухих фактів, не залишаючи місця ніякій оцінковій або суб'єктивній думці редактора.

Хвалебні та критичні оцінки повинні додаватися до статті рівномірно і, якщо вони наведені в надійних вторинних джерелах, з ясними посиланнями на ці джерела, при цьому сам спосіб приведення цих оцінок повинен бути відповідальним, стриманим і неупередженим. Не слід приділяти непропорційно багато місця якійсь одній точці зору (позитивній чи негативній); думки незначної меншості приводити взагалі не слід.

Треба також приділяти увагу структурі статті: її преамбулі й заголовкам розділів, їх назви й вони самі повинні бути нейтральними (не в журналістському, публіцистичному чи газетному стилі, типу: «Шок!», «Сенсація!», «Життя (смерть, хвороба, гастролі, виступи тощо) великого митця (співака, актора, режисера, художника тощо)» і подібних). Остерігайтеся тверджень, заснованих на звинуваченнях по асоціації (приклад: Політик Василь Пупків — вегетаріанець і активний прихильник боротьби з курінням, як і Адольф Гітлер, а отже він розділяє деякі його погляди). А також на упередженому або свідомо неправдивому матеріалі.

Ідея коли-небуддизму — що кожна стаття Вікіпедії постійно вдосконалюється, і тому тимчасовий дисбаланс не шкодить статті, тому що її коли-небудь допрацюють — не поширюється на біографії живих осіб. З огляду на можливий вплив статті на життя людини, її біографія завжди повинна бути збалансованою і неупередженою.

Сторінки, написані в негативному тоні без зазначення джерел і створені, очевидно, з метою образи (антиреклами, реклами, піару чи пропаганди), повинні негайно видалятися, якщо немає відповідної правилам версії, до якої можна таку статтю відкотити.

Учасники, що не володіють технічною можливістю видаляти статті, можуть запросити швидке видалення статті, скориставшись шаблоном {{вид-ванд}}.

Написання статей про живих осіб — це, передусім, розкриття головної теми, предмету статті (персоналії), через набір тверджень. Кожне сумнівне твердження^[3] у статті, для забезпечення перевірності, має бути підкріплене певним (авторитетним) джерелом^[4][5]. Для написання статей про живих осіб користуйтеся надійними джерелами — незалежними, вторинними, від авторитетних авторів, які були раніше опубліковані на поважних ресурсах й носіях.

Питання надійності, незалежності чи авторитетності джерела не завжди є очевидним та однозначним, для усіх користувачів, тому щоб не створювати привід для дискусій потрібно правильно оцінити джерело. Для цього існують спеціальні механізми оцінки джерел.

Джерелами у Вікіпедії, за різних умов, можуть називатися різні сутності (основні це носій та ресурс):

• конкретний автор (видавець);
• сам матеріал (видання);
• організація, яка його видала (видавництво);
• сайт з публікацією матеріалу.

Для оцінки якості джерела, воно має бути проаналізоване (перевірене) за чотирма аспектами (компонентами):

1. Авторитетність, кваліфікація та компетенція автора у галузі знань, яка необхідна для розкриття певного питання. Автором може бути як окрема конкретна людина, так і група конкретних людей (інколи конкретні імена авторів не повідомляються у публікації, і сам матеріал публікується від імені якоїсь організації).
2. Незалежність або ангажованість (залежність) джерела — інтенсивність зв'язку, що поєднує певне питання та автора. Має бути проаналізовано, чи є в автора свобода висловлюватися щодо цього питання.
3. Поважність або респектабельність джерела — де сам матеріал був опублікований. Опублікований у рецензованому науковому виданні чи часописі (періодичному виданні, журналі, газеті) матеріал буде надійнішим, ніж допис на сайті новин. У свою чергу, допис на сайті новин є значно надійнішим, ніж самвидав — опублікований самостійно на персональному сайті, у блогах чи в соцмережі.
4. Тип матеріалу у джерелі — це характер самої інформації, яка буває первинною, вторинною, або третинною.

Первинна інформація зазвичай є чистим потоком даних, або описом цих даних з мінімальною обробкою.

Приклад:

Адольф сміявся з мого жарту.

Вторинна інформація — це аналіз, узагальнення інформації та висновки, які робляться на основі інших джерел (первинних чи вторинних).

Приклад:

Адольф сміявся з жарту Йосипа, бо він був дотепний і смішний. Йосип рідко жартував. ⟨первинне джерело⟩⟨вторинне джерело⟩⟨вторинне джерело-2⟩

Третинна інформація — тільки констатація факту, без пояснень чи аналізу, що побудована на вторинних джерелах.

Приклад:

Адольф сміявся з дотепного Йосипового жарту. ⟨вторинне джерело⟩⟨вторинне джерело-2⟩

Авторитетність — загальновизнаність, довіра, повага, а також значущість і важливість якогось видання, ресурсу, носія чи певної особи.

Незалежність або ангажованість — інтенсивність зв'язку, що поєднує розглянуте питання та автора.

Достовірність та значущість — одні з найперших і найголовніших вимог, яким має відповідати інформація. Основою у настановах значущості є Верифіковуваність. Об'єктивні свідчення того, що тема отримала суттєву увагу у незалежних джерелах, підтверджують її значущість. Втім, відсутність посилань у статті (на відміну від повної відсутності джерел, посилань і виносок) ще не означає, що тема незначуща. Свідчення мають показувати, що тема отримала широке незалежне висвітлення чи визнання, і що це не було короткотерміновим інтересом, результатом діяльності з просування (піару чи реклами) або ж тема є неприйнятною з інших причин.

Оцінювання значущості, не лише розглядання джерела, названого у статті, але й інших можливих (але невказаних в статті) джерел, що визначають значущість, які у статті не згадано. Значущість потребує лише існування відповідних надійних джерел, а не їх безпосереднього цитування у статті, це необов'язково, але бажано.

Значущість не є тимчасовою: тема, що колись ставала предметом широкого висвітлення відповідно до загальних настанов, постійного подібного висвітлення не потребує. Зокрема, якщо надійні джерела висвітлюють особу лише в контексті однієї події й така особа, швидше за все, залишається маловідомою (або відомою у вузьких колах), слід вилучити статтю про цю особу.

Оскільки ми в українській Вікіпедії, слід використовувати україномовні джерела, щоб зробити легшою перевірку даних, що наведені у статті. Але ця вимога не обов'язкова — через брак надійних українських джерел. Тому допускається використання іншомовних джерел (англомовний, російськомовний тощо) — у випадку відсутності джерел українською, або коли вони аж надто низькоякісні.

Якщо цитується іншомовне джерело, слід поруч із перекладом, навести цитату мовою оригіналу (див. Шаблон:Цитата й подібні), аби дати читачам змогу зіставити переклад з оригіналом (за потреби додавати джерело перекладу).

Достовірність у статтях починається з авторитетних, надійних, визнаних^[6] джерел, а це можуть бути наукові публікації, книги, інформація ЗМІ, що мають авторитет та довіру та інші надійні джерела загалом.

Перевірка фактів потребує великої затрати праці. Не слід сподіватися, що інші дописувачі, займуться пошуком джерел на підтвердження інформації. Пошук доказів (джерел на підтвердження доданої інформації) є обов'язком саме того, хто додає у статтю цю інформацію. Дописувачі повинні бути конкретними, уникати нечітких формулювань, неенциклопедичного стилю, та головне — посилатись на авторитетні джерела.

Приклад:

Один з найвідоміших українських політиків висловив занепокоєння щодо ситуації.

Це твердження важко перевірити. Немає конкретики, треба уточнити.

Політик Василь Пупків висловив занепокоєння стосовно ситуації у Грузії.⟨авторитетне джерело – 1⟩

Це легко перевірити. Вказаний конкретний політик, є внутрішнє посилання, й вказане джерело.

У біографіях живих людей матеріал, доступний лише у джерелах сумнівної цінності слід обробляти з обережністю, а, якщо він ще й принизливий, не слід використовувати взагалі. Зовнішні посилання в біографіях живих людей повинні бути високої якості.

Тому непідтверджений авторитетними джерелами матеріал, що може розглядатися як критичний, негативний або здатний викликати негативне ставлення до людини, що живе нині, повинен негайно вилучатися й не повинен переміщуватися на сторінку обговорення. Це стосується як статей про персоналії, так і розділів, їм присвячених.

Згідно з принципом Вікіпедії про можливість перевірки, будь-який вислів або твердження, які можуть бути поставлені під сумнів, повинні бути раніше опубліковані в надійних джерелах, на які в тексті статті повинні бути посилання (оформленні в виноски). Матеріал, який не відповідає цій умові може бути видалений. Дана настанова розширює цей принцип наступним чином: спірний матеріал про осіб, що нині живуть, без джерел або з ненадійними джерелами низької якості слід видаляти негайно і без попереднього обговорення. Настанова застосовується незалежно від того, чи є даний матеріал позитивним, негативним, нейтральним або просто сумнівним. Не слід додавати інформацію, єдиним джерелом якої є таблоїдна преса (так звані «жовті газетки» («жовта преса»). Якщо даний матеріал є значущим і перевіреним, він з'явиться більш ніж в одному джерелі.

Видаляйте будь-який сумнівний матеріал, який або не підкріплений джерелами або заснований на джерелах, які не відповідають стандартам, зазначеним у правилі Вікіпедія: Авторитетні джерела, або є здогадками, побудованими на інтерпретації джерела^[7] (див. Вікіпедія: Неприпустимість оригінальних досліджень), або посилається на самостійно видані джерела (самвидав), крім написаних самим об'єктом статті (особою про яку пишеться стаття).

Увага!: правило трьох відкотів не поширюється на відкочування подібної інформації.

Проте в спірних випадках слід звертатися на сторінку запитів до адміністраторів, а не вести війни правок навколо потенційно наклепницького матеріалу, покладаючись на цей виняток.

Адміністратори можуть видаляти такий матеріал примусово, із захистом сторінок і блокуваннями користувачів-порушників, навіть якщо вони (адміністратори) самі брали участь в процесі редагування статті. У складніших випадках їм слід звернутися до стороннього адміністратора (третьої сторони).

Не поширюйте чутки у Вікіпедії. Запитайте себе, чи є дане джерело авторитетним; представлений у ньому матеріал є вірогідним і, навіть якщо він правдивий, чи є він значущим в неупередженій статті про людину?

Остерігайтеся джерел, що використовують жаргонні вирази й ненормативну лексику, посилаються на анонімні джерела (чутки, теорії змов, «влада усе приховує» чи «інсайдерську інформацію»).

При цьому чутки не слід поширювати на сторінках обговорення й форумах (сторінках запитів до ...), навіть з вказівкою на їх неправдивість (приклад: «„жовта преса“ поширювала невірогідні чутки, що Василь Пупків був наркоманом»).

Матеріали з першоджерел треба використовувати обережно. Не використовуйте стенограми^[8] засідань суду та інші судові документи як джерела для тверджень про живу особу. Також не слід посилатися на неопубліковані офіційні документи, які містять особисті дані, такі як дати народження, вартість майна, домашні або робочі адреси й т. п. (часто в жовтій пресі це називають «інсайдерською інформацією»).

До першоджерела прийнятно звернутися для підкріплення вторинного джерела, в якому опубліковано факт з первинного джерела, за умови дотримання цього та інших правил та рекомендацій (в тому числі з цієї статті) Вікіпедії, що стосуються використання джерел.

Ніколи не використовуйте самостійно видані джерела, такі як книги^[9], фензини, вебсайти, блоги, повідомлення на форумах і в Твіттері, як джерела для інформації про живих осіб, за винятком написаних або виданих самим об'єктом статті.

Під «самостійно виданими блогами» тут маються на увазі особисті або групові блоги (напр., у Твіттері). Деякі новинні організації публікують статті в форматі блогів. Використання таких блогів допустимо, якщо вони ведуться професійними авторами й піддаються повноцінному редакторського контролю відповідної організації. Читацькі коментарі як джерела використовувати не можна, у жодному разі.

Живі особи можуть надавати інформацію про себе за допомогою прес-релізів, особистих вебсайтів або блогів. Дані матеріали можна використовувати як джерела в статті, тільки за умови, що:

1. матеріал не має на меті самовихваляння або саморекламу (піар, самопіар);
2. матеріал не привносить (принизливі, невірогідні, неправдиві, засновані на чутках чи неавторитетних джерелах) твердження про третіх осіб (інших (живих) осіб);
3. матеріал не привносить твердження про події, що не відносяться безпосередньо до об'єкта статті (чи відносяться до третьої особи);
4. немає обґрунтованих сумнівів в авторстві матеріалу;
5. стаття не ґрунтується в основному на подібних матеріалах (чи чутках).

Ці умови не застосовуються до автобіографій, опублікованих авторитетними сторонніми видавництвами, тому що такі джерела не є самостійно виданими.

Зовнішні посилання на матеріали про живих осіб на всьому просторі Вікіпедії схильяють до більш суворих стандартів, ніж посилання на матеріали з інших тем. Сумнівні або самостійно опубліковані джерела не слід додавати в розділи «Література» або «Зовнішні посилання» статей про живих осіб, а при додаванні таких посилань до інших статей потрібно перевіряти матеріали за посиланням на відповідність даним правилам та рекомендаціям. Самостійно видані джерела, написані або опубліковані об'єктом статті, можна з обережністю додавати в зазначені розділи, якщо вони відповідають зазначеним, вище, умовам.

В цілому не посилайтеся на вебсайти, що порушують суть даних правил, рекомендацій та/або керівництва^[10] Вікіпедія: Посилання й Вікіпедія:Авторитетні джерела. Якщо вказані керівництва вступають в розбіжність із даними або будь-якими іншими правилами та рекомендаціями, пріоритет отримує керівництво (настанова, правило).

У Вікіпедії є багато статей про живих осіб. І як з юридичної, так і з морально-етичної точок зору необхідно докладати серйозні зусилля до видалення наклепницького та іншого недоречного матеріалу з таких статей. Однак при цьому слід враховувати, що видалення доречного матеріалу просто за бажанням об'єкта статті чи наближених до нього людей зробить статтю упередженою в його користь (однобокою).

При наявності сумнівів у доцільності матеріалу в біографії живої нині особи, статтю слід відкочувати до відповідної правилам версії. Дотримання цього правила може зажадати застосування адміністративних заходів, таких як захист або видалення сторінок, блокування користувачів-порушників. У крайніх випадках може знадобитися втручання співробітників фонду Вікімедіа.

При підозрі в зловмисному, упередженому редагуванні, чи в додаванні або відновленні недоречного матеріалу в статтях про живих осіб, адміністратори можуть частково або повністю захистити сторінки від редагування відповідно до правил захисту сторінок. Учасники, що систематично додають або відновлюють не підкріплений або слабо підкріплений джерелами суперечливий матеріал про осіб, що нині живуть, можуть бути позбавлені можливості правити статті, згідно з відповідним правилом основи для блокування.

На сторінки обговорення біографій персоналій, для попередження редакторів і читачів (включаючи об'єкт статті) про ці правила, можна ставити шаблон { { БЖЛ } }.

Біографічний матеріал про особу, що нині живе, що порушує цю настанову (її правила та рекомендації) слід покращувати та виправляти. Якщо це неможливо, такий матеріал підлягає видаленню.

Якщо вся стаття переважно низької якості і містить в основному не підкріплений або слабо підкріплений джерелами спірний, незначущий матеріал про малозначущу й маловідому особу, то необхідно негайно видалити таку статтю.

Видалення статей — як правило, крайній захід. Якщо спірним є тільки саме існування статті (наприклад, через сумнівну значущість, або якщо об'єкт статті запросив її видалення), то це питання вирішується шляхом номінування статті на видалення.

Швидке ж видалення доречне, якщо сторінка містить не підкріплений авторитетними джерелами матеріал або написана з порушенням правила про нейтральну точку зору і не може бути переписана або повернена до прийнятної більш ранньої версії. Після видалення статті будь-який адміністратор може захистити її відтворення,в деяких випадках це необхідно.

Адміністратор, що видаляє статтю повинен бути готовий пояснити свої дії автору статті й редакторам. У разі конфіденційності матеріалу це слід робити за допомогою електронної пошти. Ті хто заперечують видалення повинні враховувати, що адміністратору можуть бути відомі причини, приховані від інших учасників.

Видалення можна оскаржити запитом на відновлення, проте рекомендується уникати затяжних публічних обговорень видалених статей, що містили приватну інформацію про живих осіб, чи відверто порушують правила та настанови про живих осіб.

Такі обговорення можуть бути видалені після їх закінчення.

Запити на видалення біографій щодо маловідомих людей, які не є громадськими діячами, подані об'єктами статті, можна задовольняти в разі відсутності консенсусу за їх залишення. Слабо підкріплені джерелами статті про відомих (але не широковідомих) людей, виставлені до видалення ними самими, можна видаляти за відсутності обговорення або заперечень, після закінчення звичайного терміну підбиття підсумку.

Необхідність суворого дотримання нейтральності та забезпеченості високоякісними авторитетними джерелами покладає тягар на тих, хто бажає залишити або відновити спірний матеріал. Якщо інформація про осіб, що живуть була видалена згідно конкретними аргументами, заснованим на даному правилі, будь-який учасник, який хоче додати або відновити цю інформацію, повинен забезпечити її відповідність правилам Вікіпедії про зміст статей. Відновлення видаленого матеріалу без суттєвого доопрацювання вимагає досягнення консенсусу. Крім того, оскаржені видалення слід, по можливості, спочатку обговорити з учасником, що видалив статтю. Матеріал, доопрацьований з урахуванням висловлених заперечень, слід розглядати окремо в кожному конкретному випадку.

Цей розділ потребує доповнення.

Створюючи статтю про живу особу передусім потрібно ознайомитись з правилом про іменування статей, а саме іменування статей про (живих) осіб. У канонічному порядку подаються широко вживані й відомі псевдоніми, а також імена персоналій з країн, в яких є відповідна традиція іменування. При цьому слід віддавати перевагу найбільш вживаному варіанту імені.

1. Природність — імена в назвах статей мають стояти в тому порядку який є традиційним для рідної особі культури (Зазвичай це, Прізвище - Ім'я - По-батькові). Якщо ж в одній культурі є кілька традицій іменування, то яку з них використовувати у Вікіпедії визначається шляхом голосування (на СО статті), або обирається та, яка є вживанішою.

2. Помірна достатність — повні імена в багатьох культурах вельми довгі, складні та зазвичай маловідомі, тому бажано в таких випадках їх скорочувати до 2-3-4 (за потребою) основних елементів. В разі, коли нема чіткої традиції скорочення імен, їх є кілька чи не зрозуміло до якого рівня скорочувати, то межею вважається рівень, коли або стаття має унікальну назву, або ж отримуємо незначну кількість статей, які легко розрізнити за спеціальними розширеннями (поясненнями), що вказуються в дужках (Наприклад: Ірина Петренко (шахматистка) й Ірина Петренко (журналістка)).

3. Знаність (Відомість, Вживаність, Поширеність) — бажано називати осіб іменами під якими вони широко відомі. Тому в разі якщо особа широко відома під неправильним ім'ям, не своїм справжнім ім'ям (псевдонімом, прізвиськом) і т.п., але саме це ім'я знамените (широко вживається в авторитетних джерелах), то користуємося цим варіантом (Наприклад: Леся Українка (замість Лариса Петрівна Косач), Ленін Володимир Ілліч (замість Ульянов Володимир Ілліч)).

4. Традиційність — для історичних осіб іменування яких має стійку та тривалу українську традицію, застосовуємо цей традиційний варіант.

Порада: Усі рекомендації щодо іменування статей персоналій не повинні суперечити базовим принципам іменування статей.

Це поради, приклади та рекомендації, щодо формування структури типової статті про живу особу. Для великих складних статей краще брати за основу наявну статтю прийнятної структури (найкращим прикладом буде вибрана чи добра стаття).

У вступі елементи мають бути в такому порядку:

1. Посилання на інші значення (шаблони {{about}}, {{не плутати}})
2. Шаблони-повідомлення до статті (наприклад {{Нейтральність}}, {{Без джерел}}, {{Мовні помилки}})
3. Шаблони-картки (наприклад {{Особа}}, {{актор}}, {{футболіст}})
4. Зображення
5. Бокові навігаційні шаблони (наприклад {{бічна навігація}})
6. Вступний текст
7. Таблиця змісту, після якої йде заголовок першого розділу статті.

Розділи та підрозділи додають через заголовки. Ці заголовки роблять статтю зрозумілішою та легшою для читання, (автоматично) наповнюють таблицю змісту. Дуже короткі та дуже довгі розділи та підрозділи створюють враження безладу у статті, затримують читання. Заголовки мають шести-рівневу ієрархію, починаючи з 1 до 6.

Розділи мають бути послідовні, тобто не можна перескочити від розділу відразу до під-під-розділу. Між розділами та абзацами має бути один порожній рядок; повторні порожні непотрібні, вони дадуть занадто багато білого простору в статті.

Зміст статті про живих осіб може відрізнятись в залежності від їх діяльності.

Ось приклади деяких Змістів статей:

Якщо розділ статті темою пов'язаний з іншою статтею, яка розглядає цей предмет детальніше, посилання на таку статтю має бути відразу після заголовка розділу. Потрібно скористатись шаблоном {{Main}}, щоб додати посилання на головну статтю.

Якщо кілька статей дає додаткову інформацію чи детальнішу (а не повніше висвітлення теми), посилання на такі статті мають бути відразу після назви розділу (за умови якщо немає дублювання в тексті розділу). Такі додаткові посилання мають бути згруповані разом із шаблоном {{Main}} (якщо він є), для легкого переходу. Аби згенерувати такі посилання можна скористатись шаблонами:

• {{Main}} — дає Докладніше:
• {{Див. також}} — дає Див. також:

• {{Докладніше1}} — дає Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті:

Наприклад, щоб згенерувати посилання «Див. також» на статтю Вікіпедія:Стиль/Структура статті, наберіть {{Див. також| Вікіпедія:Стиль/Структура статті}} і отримаєте:

Якщо ви хочете відредагувати статтю біографію про живу особу, цей розділ допоможе вам бути обізнаними про найважливіші настанови та правила Вікіпедії, які можуть допомогти або які ви можете випадково порушити чи не дотриматися.

У Вікіпедії є багато довідкових сторінок для редакторів. Цей розділ надає швидку корисну інформацію.

Три основні політики охоплюють вміст:

• нейтральна точка зору (усі статті повинні займати справедливу, врівноважену та нейтральну позицію),
• верифіковуваність (факти у статтях повинні бути взяті з надійних джерел) та
• оригінальні дослідження (думки користувачів, редакторів та «науково-популярні відомості» не підходять для енциклопедичних статей).
• Четверта основна політика щодо біографій живих осіб передбачає, що біографічні статті повинні бути написані за найвищим рівнем, використовуючи лише високоякісні джерела, і передбачає більш чітке вирішення проблем у таких статтях.

1. Decide if the error you wish to fix is a clear breach of a content policy (as listed above). If it is, then it gets easier. If not, consider asking for help.
2. Target obvious problems first. Do not try to edit the article in what may be a controversial way without thinking how others will see it. Correction of policy violations is usually much easier to explain and will be less likely to be misinterpreted.
3. Click the tab labelled "edit this page" and correct the error. Edit minimally at first – that means, do the least you have to do to fix the error. In the small box below marked "edit summary", write a brief note what your change was, and why you feel it was right. If you need to say more, or it needs more explanation, also append a note to the summary: "See talk page" (to tell people it is continued elsewhere) and put a more detailed explanation on the article's discussion page. Then save your correction by clicking "Publish changes".
4. If you feel your correction may not be obvious, or may be misunderstood or argued, write more on the talk ("discussion") page. If there is an editorial disagreement, this is where it should be discussed anyway, so you have now corrected the error and told others to please discuss it before "reverting" your correction.
5. You may wish to explain you are a new editor, the subject of the article, and to specify exactly which policies (above) you feel are breached. Others may agree or disagree, so be prepared to watch the page and discuss it. If you feel that you are unfamiliar with Wikipedia and may not be able to explain it well, then seek further help (see above) and ask people on the talk page to hold on, that you are doing so. Be polite at all times.
6. If someone is then rude, or ignores you, or reinstates improper material, you may wish to contact the biographies noticeboard (above) and ask others to review it. Again, you can say that you are the article subject, that you are unfamiliar with Wikipedia, and rather than edit warring you are asking help, and need "extra eyes to consider the problem" because <user X> disagrees.
7. If you are rebuffed by several editors (especially on different pages) who tell you the article is in fact proper, then you may wish to ask what can be done, at least, or escalate it if unsure. If only one or two tell you this, then (as above) ask in a different location to see if more experienced editors without prior involvement can advise. Wikipedia works on consensus and independent peer review, so the most common solution is to seek more people to review it.
8. You may have to allow some time for these issues. Wikipedia's dispute resolution processes include everything from immediate intervention, to consensus-seeking, to mediation (assisted discussion to reach a mutually agreeable solution). Some of these can take time.

Wikipedia contains a number of measures aimed at helping prevent recurrence of a problem, once resolved. It is important to note that most of these are strong measures rather than absolute guarantees, so it is worth checking from time to time yourself.

1. Consensus and improvement – once a matter is agreed or a problematic area discussed and improved, it is often resolved. (Not always, but often.)
2. Dispute resolution and administrative intervention – if the problem is another user who is insisting on damaging the biographical article improperly, then they can be dealt with via dispute resolution. It will help a lot if you at least act properly and calmly, and try to solve it yourself, so an administrator can easily see where the problem lies and that you have not managed to resolve it. (Note that Wikipedia administrators are editors themselves; they do not "direct" them. For more on administrators see here.)
3. Page protection – various levels of page protection exist to prevent "driveby vandalism" or indeed all editing. This will not be used permanently in almost all cases, nor used without evidence of genuine ongoing necessity, but in some cases the article will be protected to prevent some kinds of editing.
4. Flagged revisions – requires versions of a biography to be formally reviewed for reasonable compliance with BLP standards, before being shown to ordinary members of the public.
5. Deletion discussion – a page that has been communally agreed to be deleted should not be recreated without good cause. If the page is recreated after such a decision, without full discussion, it will often be considered a direct breach of a communal consensus.

If despite the above and fixing the problem several times, it still recurs, then let us know. As with most things on Wikipedia, protective measures can also be escalated to an extent.

Після цього подбаємо про Стиль, а також Вступ. Коли у статті (в т.ч. у вступі) пишеться про суперечливі моменти в біографії живих людей або моменти щодо, яких є кілька думок, не можна пропускати вагомий матеріал або давати його занадто багато: звісно ж це мають бути ретельно перевірені авторитетні джерела. Дотримуйтесь енциклопедичного стилю (пишіть сухо, тільки підтверджені факти).

Приклад оформленого вступу (у вигаданій статті):

'''Семен Семенович Семенов''' (нар. [[1 січня]] [[1965]], [[Вінниця]], [[УРСР]]) — український шоумен, актор комедійного  жанру, [[міністр культури України]] (2010—2015). Випускник [[Київський інститут народної освіти|Київського національного інституту імені Тараса Григоровича Шевченка]]. [[Кандидат наук]] ([[2005]], [[Національний університет|Національний університет «Держакадемія»]]). [[Народний депутат України]] [[Верховна Рада України III скликання|3]] скликання. Працював [[Міністерство закордонних справ України|міністром закордонних справ]] (2015—2018). Був членом Ради [[Національний банк України|Національного банку України]] ([[2007]]—[[2010]]).<ref>⟨авторитетне джерело – 1⟩</ref>[[Кандидат наук]]. Лауреат [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Премії України в галузі науки і техніки]], [[Заслужений вчитель України|заслужений економіст України]].<ref>⟨авторитетне джерело – 2⟩</ref>

Поради з категоризації:

• сторінка повинна бути віднесена хоча б до однієї категорії;

• не варто відносити сторінку до категорії та до більш загальної категорії (наприклад: до категорій «Радянські хіміки» й «Хіміки»), такої що перша категорія є її субкатегорією;

• вибір категорій для статті повинен бути зваженим та адекватним (не слід створювати категорії: «Чарівник», «Маг», «Чаклун», «Екстрасенс», «Ясновидець», «Шарлатан», «Багач», «Відьма», «Родич (такої-то людини)», «Свідок Єгови» й подібних абсурдних категорій). Слід уникати віднесення статті до більш абстрактної категорії, якщо існує більш конкретна (наприклад: до категорій «Відомі росіяни», «Відомі росіяни-науковці», «Науковець», «Фізик», «Науковці-фізики ХХ століття», якщо існує категорія «Російські науковці-фізики ХХ століття»). Також слід уникати зіставлення зі статтею великої кількості категорій.

Скорочення і терміни, які ви можете побачити:

• "БЖЛ" – стаття, тема чи текст, що містять Біографічні матеріали про Живих Людей. Також особа, на яку посилаються такі матеріали, і настанови, що стосується цього.
• "НТЗ" – "Нейтральна Точка Зору", що є обов’язковою для кожної статті у Вікіпедії без винятку. Вікіпедія не обирає єдиного «кращого» чи правильнішого погляду; вона містить усі точки зору, які є вагомими.
• "КоІ" чи "КОІ" – Конфлікт Iнтересів. Загалом, коли редагування чи рішення людини (редактора статті про певну персоналію) можуть бути не нейтральними чи упередженими через високий рівень особистого зв’язку з персоналію про яку йдеться в статті.

1. ↑ Надалі в статті вживатимуться терміни: «жива особа», «жива людина», «персоналія», «особа (людина, персоналія), що живе нині», й означатимуть одне поняття «жива особа». (див. Визначення терміну в другому розділі статті)
2. ↑ Будь ласка, ознайомтеся з посиланням на кожну політику, настанову чи правило більш детально.
3. ↑ Сумнівні твердження — вислови та фрази, які можуть здатися комусь дискусійними, сумнівними чи неправдивими, аби такого не сталося їх треба підтверджувати якісними джерелами.
4. ↑ Джерело — це набір інформації, матеріал, від автора, що був опублікований на певному носії (напр., книзі, часописі, журналі, газеті) чи ресурсі (напр., вебсайті), і описує певне питання.
5. ↑ Усюди в статті й надалі у ній джерело розуміємо як комплексну сутність.
6. ↑ Раніше використаних чи перевірених кимось
7. ↑ (Приклад: Текст джерела: «... Кислота, яка є у Кока-Колі, цілком може роз'їдати іржу, в принципі, як і будь-яка інша кислота чи продукт який містить кислоту, але кислота (наприклад, лимонна) не може роз'їдати наш шлунок, тому що кислота, що міститься у ньому, сильніша цієї кислоти. Щоправда, якщо ви маєте виразки чи хворий шлунок навіть лимонна кислота може зашкодити — стверджує Петро Павлов, науковець, хімік ...»; Текст статті: «... Хімік-науковець Петро Павлов стверджує: Кислота, що міститься у Кока-Колі може роз'їдати наш шлунок, так само як і іржу ...»)
8. ↑ І взагалі стенограми треба використовувати з обережністю.
9. ↑ Самовидані книги в кількох екземплярах, а не авторитетні книги, які видали великим тиражем.
10. ↑ Керівництво тут й надалі: те саме, що настанова
11. ↑ див. Вікіпедія:Правила перекладу з близькоспоріднених мов
12. ↑ Написання прізвищ, імен та по батькові 1. Українські, російські й білоруські імена мають, як правило, візантійське походження; ... . Українські й білоруські імена протягом віків поступово змінювалися й відходили від канонічних (порівняйте: Алексей і Олексій, Олекса; Бестафій і Остап, Агрипана і Горпина та ін.) – Пізніше ці народні варіанти канонічних імен .. (стали) .. офіційними особовими іменами українців і білорусів. Тому, коли виникає потреба в перекладі, то в російському тексті українські й білоруські імена передаються їх російськими відповідниками, і навпаки – російські й білоруські імена в українському тексті передаються їх українськими відповідниками. ...
13. ↑ За основу взята вибрана стаття Косаківський Леонід Григорович
14. ↑ За основу взята вибрана стаття Новак Джокович
15. ↑ За основу взята вибрана стаття Адріано Челентано

1. ↑ ⟨авторитетне джерело – 1⟩
2. ↑ ⟨авторитетне джерело – 2⟩

1. ↑ Державотворча роль мови. Українська мова. aic-crimea.narod.ru. Процитовано 23 вересня 2019.
2. ↑ Правопис російських (слов’янських) імен і прізвищ українською мовою. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 вересня 2019.

• Довідка
• Довідка:Категорія
• Довідка:Створення нової статті

• Вікіпедія:Переклад
• Вікіпедія:Стиль#Мова і стиль
• Вікіпедія:Правила і настанови
• Вікіпедія:Критерії значущості
• Вікіпедія:Критерії значущості/Осіб
• Вікіпедія:Стиль/Структура статті
• Вікіпедія:Дотримання мовних стандартів
• Вікіпедія:Правила відтворення власних назв іншомовного походження

Правила щодо змісту статей:

• Авторитетність джерел
• Нейтральність
• Жодних оригінальних досліджень
• Можливість перевірки
• Іменування
• Біографії живих людей
• Використання зображень
• Переклад статей
• Критерії швидкого вилучення
• Патрулювання
• Швидкий відкіт

Настанови щодо змісту статей:

• Критерії значущості
• Посилання на джерела
• Зовнішні посилання
• Неоднозначність
• Критерії вилучення

Настанови щодо редагування:

• Будьте рішучими
• Підписуйтесь
• Добропорядне використання матеріалів
• Розмір статей
• Списки
• Стиль
• Платні редагування
• Сторінки обговорень
• Підсторінки
• Сторінки користувачів
• Кольори

Настанови щодо класифікацій:

• Категорії
• Категоризація
• Шаблони
• Проєкти
• Портали