буду б добре, якби Ви спочатку поліпшили до Вашого варіанту. Інакше я просто не знаю, які у Вас плани. Може те, що Ви плануєте зробити не потребує підказок, бо вже зроблена до зразку вибраної... все може :з Успіхів і натхнення!--『Gouseru』Обг.18:58, 28 листопада 2020 (UTC)[відповісти]
@DimasSolo: Для номінації на добру статтю обов'язково необхідний розділ про дизельний скандал. Оскільки окрема стаття вже існує, то гадаю, що розділ не має висвітлювати проблему надглибоко, натомість надавати загальний огляд, перебіг і наслідки скандалу. --Gzhegozhобг.13:05, 16 грудня 2020 (UTC)[відповісти]
@Gzhegozh:Звичайно! Я і думав створити, та незабаром створю розділ "Конфлікти". Якщо бажаєте трошки допомогти: підкажіть, які ще розділи можна додати. Я уже додав про "Нагороди", "Автоспорт", доробляю розділ "Моделі". Планую добавити розділи "Перспективи", "Поширеність"/"Volkswagen в світі та Україні", "Історія логотипу". Ще скажіть, чи варто кожен рік (2006) вікіфікувати і як взагальному краще оформити статтю. Буду вдячний за поради! Якщо бажаєте ще допомогти, то пишіть, адже є проблема з шаблоном та ще дечим. З повагою — 𝓓𝓲𝓶𝓪𝓼𝓢𝓸𝓵𝓸 (обговорення) 17:29, 16 грудня 2020 (UTC)[відповісти]
У вступі є згадки про музеї. Музей Поля потрібно вікіфікувати або уточнити про сучасну назву. Щодо самаркандського, то не розкритий внесок у його створення, тому до твердження є сумніви. --Submajstro (обговорення) 13:08, 9 листопада 2020 (UTC)[відповісти]
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Стаття на 90% готова, усі головні розділи наявні та написані. Прошу оцінити, можливо, поставити якісь запитання. Також прошу допомогти з питанням про перейменування: виявляється, що є однойменний фільм з 2008 року. Відповідно мені цікаво, чи не треба додати в статтю уточнення про рік.--З повагою, TnoXXparle!22:35, 31 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Вітаю! Шукаю користувачів зі стійкою нервовою системою для виправлення орфографічних та пунктуаційних помилок. Стаття спочатку готується для номінації в добрі, а з часом буде розширена, доповнена та номінована у вибрані. --Artem Ponomarenko (обговорення) 19:03, 30 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
Як на мене, стаття не відповідає критеріям «Доброї».
Перш за все, є проблема із наявністю джерел. Текст статті містить в собі такі словосполучення як «існує (існувала) думка», проте інформація, ким була висловлені такі судження, не вказуються.
Також стаття має низку пунктуаційних та стилістичних помилок (зокрема, русизмів). У першому реченні розділу «Світогляд» вказуються, що ніби-то германцями вживалося слово «hiatus», яке взагалі виникло у ХІV ст. та має латинське походження.
В статті добре описана історія дослідження цієї теми, проте статті бракує розділу «Історія» власне самого язичництва. Дуже доречною була б наявність більш докладної інформації щодо походження цих вірувань. Як відомо, германські племена разом з їхнєю культурою є нащадками індоєвропейців, тому деякі схожості між релігійними переконаннями різних європейських народів безсумнівно мають бути. Також в одному (!) абзаці статті йдеться про різні хронологічні періоди: спочатку згадуються події часів пізньої Римської республіки, а вже в наступному реченні — відродження німецької культури ХІХ століття.
Не зайвою була б і докладніша інформація щодо залишків германської міфологї на сьогодні (наприклад, топоніми чи якісь свята). А ще в статті не згадуються сучасні вірування (германське нео-язичництво).
Чомусь серед усіх германських народів перевага надається саме німцям (вони згадуються вже в першому реченні), хоча чимало народів є нащадками германських племен (англійці, шведи, нідерландці тощо). Ілюстрації з описуваними божествами наведені без пояснень стосовно їхнього авторства.
Взагалі, тема є доволі цікавою, але наразі ця стаття потребує допрацювання.
Exquadra (обговорення)
Що ж, давайте послідовно!
1) З наявністю яких джерел є проблема?
2) Якщо в книгах, з яких брався матерів, відсутні прізвища - вказується абстрактно ("на думку деяких", "деякі дослідники")
3) "hiatus" - Грімм, "Германська міфологія", ст. 899. Вікіпедія не пишеться на оригінальних дослідженнях, а лише передається матеріал з посиланням. Чи краще замінити реченням: "Якоб Грімм, відомий німецький лінгвіст, літературознавець, адвокат, засновник німецької філології й дослідник германської міфології говорить про те, що в уяві германців вже існувала безодня, яку по різному називали «gap», «hiatus». Але, я, рядовий редактор вікіпедії, вважаю помилковим це твердження, оскільки слово «hiatus» взагалі виникло у ХІV ст. Отже, фундаментальна робота "Германська міфологія" не може вважатися авторитетною. Якось так? )))))))))))
4) Ви пам'ятаєте, що статтю обговорюєте не в номінації, а лише в запиті на рецензування? Я пишу в описі, що "шукаю користувачів для виправлення орфографічних та пунктуаційних помилок", а ви мені відповідаєте, що "стаття має низку пунктуаційних та стилістичних помилок".
5) В статті говориться, що "Період розвитку та формування тривав до середини I тис. н. е., коли традиційні язичницькі вірування зазнали тиску нової релігії — монотеїстичного християнства". Зміст статті охоплює власне період до XI століття, коли останніми християнізували саксів. Якщо маєте джерела, в яких розповідається, як зароджувалося язичництво на вказаній території до нашого тисячоліття - вкажіть, надайте, я залюбки прочитаю.
6) В одному абзаці мова йде про дослідників, а не події, з прадавніх до сучасних. За таким принципом в статті повинні бути лише дослідники з I по XI століття, тогочасних свідків, а не взагалі ті, хто займався дослідженням? Якщо описуються події (створення гравюр в XVII столітті, розкопки 1904 та Екстернштайн - це лише для інформації в контексті. Як можна було дізнатися про знахідки, якби не сучасні розкопки? Маєте якісь відомості про розкопки в III/VI/XI століттях? Там вже в тексті вказано, що християнізація знищувала згадки про язичництво. Якби не сучасні дослідження - як можна реконструювати минуле?
7) Зайвою, зайвою є інформація про залишки сьогодні, оскільки це не узагальнена інформація від перших згадок й до сьогодення. Логічним прослідковується язичництво германців в поділі на три етапи: прадавні часи, після християнізації, неоязичництво. Першу написав, остання вже є - залишилося написати другу.
8) бо я писав про германське (німецьке) язичництво. Якщо подивитися вигляд статті до моменту, коли інші почали її редагувати, то там було прямо вказано про предмет опису: "Германське язичництво та міфологія відіграли важливу роль у формуванні німецької нації." P. S. Стосовно англійців є кельтська міфологія, а шведи відносяться більше до скандинавської міфології.
9) "Ілюстрації з описуваними божествами наведені без пояснень стосовно їхнього авторства" - чийого авторства? Авторства зображень богів? Так це уява германських племен. Авторства гравюр? Так вказані книги, автори - "Promptuarii Iconum Insigniorum", Отто фон Рейнсберг, Сара Павер Брадіш тощо. --Artem Ponomarenko (обговорення) 11:03, 1 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]
1) 2) ні, так не робиться. Має буто вказано хоча б звідки Ви взяли ці слова "на думку деяких". А відсутність цього, зі свого боку, змушує сумніватися в інформації, що міститься в статті.
Ви бачите, що кожен абзац підкріплений джерелом? Текст, який знаходиться між попередньою й наступною примітками якраз і посилається на останню. В статті кожен абзац підтвердженний приміткою. --Artem Ponomarenko (обговорення) 07:52, 2 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]
3) Не перекручуйте. Я не ставлю під сумнів значення й достовірність роботи "Германскьа філологія". Ось ця цитата з вашої статті "...за світоглядом германських племен вже існувала велика безодня, яку по різному називали «gap», «hiatus»". По-перше, де посилання на джерело? А по-друге, має бути конкретно вказано хто так її називав. Вочевидь це були не германці, які взагалі такого слово не знали, а дослідники, що описувли це таким чином багато сторіч пізніше.
Текст, який починається зі слів "До створення неба.." й закінчується "..між людьми й велетнями та богами" підкріплений приміткою №13 (Гримм, 1885, с. 899-904). У Вас відображаються примітки взагалі? Я можу видалити «hiatus», мені не принципово. --Artem Ponomarenko (обговорення) 07:52, 2 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]
4) Ви відправили запит на рецензування. Я надав свою рецензію. Також Вами були висловлені наміри щодо подальшого номінування статті у „Добрі“ та „Вибрані“. Я зі свого боку надав пояснення, чому цього робити поки не варто.
Окрім запитань до змісту, дублювання мого ж запиту на виправлення орфо/пункт. помилок - важко назвати рецензуванням. Раніше на рецензуванні вказували на помилки, які автор сам не бачить. Саме тому я й розмістив тут, а не відразу в номінації. Я чудово розумію й бачу, що стаття потребує редагування, вирішення спірних моментів. --Artem Ponomarenko (обговорення) 07:52, 2 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]
5) В статті взагалі немає розділу «Історія», який безсумнівно мусить бути. Тому будь-яку інформацію стосовно розвитку язичництва складно знайти серед решти наведеної інформації.
Яким має бути розділ історія у Вашій уяві? Що там має описуватися? Кому й з якого племені вперше спало на думку зіставити природні явища зі силами природи, наділивши їх магічними рисами? Ви розумієте, що предмет статті відмінний від більшості інших статей? Якщо описують особу - розділ "історія" тотожний біографії, якщо про подію - розділ "історія" міститиме передумови/розвиток/наслідки. Вважаєте, що цю схему доречно застосувати до цієї статті? Існує розділ "історія дослідження", оскільки спочатку слід було провести дослідження, щоб виявити залишки втраченої культури. --Artem Ponomarenko (обговорення) 07:52, 2 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]
6) Якщо вважаєте, що впродовж більш, ніж 1700 років описами чи дослідженнями германських віруваннь не займався ніхто, то в будь-якому разі треба це вказати, а не просто "перескакувати" з однієї історичної епохи в іншу. Втім, на мою думку, такі дослідження все ж таки були, хоча, ймовірно, не такого обсягу як сьогодні.
7) Ну то чого ж надана Вами інформація про ці "три етапи" не наведена в статті? Короткий опис нео-язичництва був би не зайвим у контексті порівняння з «автентичними» віруваннями. Наприклад, яким богами та ритуалам надається перевага на сьогодні, в сучасних реаліях.
Існує рекомендація, якщо "текст сягає ~100 кБ - статтю, ймовірно, варто розділити". Стаття вже має ~100 кБ й тому є сенс її розділити, а не продовжувати наповнювати, намагаючись вмістити все на одній сторінці. Досить довго я підбирав назви й саме зараз попередній варіант має такий вигляд: Дохристиянські вірування германців (наразі це стаття Германське язичництво)→Постхристиянські вірування германців→Німецьке неоязичництво<nowiki>. Додатково працюю над навігаційним шаблоном. Перша стаття буде описувати період до 9 століття, друга з 9 по 19 століття, а третя - з 19 по теперішній час. Другу, з часом, буду створювати я, а третю, мабуть, доповнювати та переписувати також я. --Artem Ponomarenko (обговорення) 07:52, 2 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]
8) Чому ви вважаєте тотожніми поняття «германскьий» та «німецький»? А чому саме німці? А австрійці? А данці? А фризи? Повторюю: німці є одним із багатьох германскьих народів, і надання ним переваги над іншими в статті є недорчним. До того ж в статті майже не вказано, яким чином «Германське язичництво та міфологія відіграли важливу роль у формуванні німецької нації». Є лише згадування про спроби уніфікації цих вірувань за часів Третього Рейху, проте ці події важко назвати «формуваннєм німецької нації»
Ви точно читали статтю уважно? Цитую третій абзац, розділу "історія дослідження": "Надалі Грімм, що був залежний від авторитетності Раска, під впливом критики в рецензіях був змушений відмовитися використовувати терміни як «thiotisch» та «germanisch» та започаткував позначення всього німецького єдиним словом — «deutsch»". Якби не Раск, то Грімм закріпив би в лексиконі самоназву народу - германці й в науковій й побутовій сфері воно також стало б застосовуватися. Давайте поглянемо з іншої точки зору. В україномовній вікіпедії відсутня стаття "українська міфологія", натомість існує перенаправлення "українська міфологія→слов'янська міфологія<nowiki>. А Ви знали, що до слов'янських племен відносять й чехів, болгарів, боснійців? А язичництво та міфологія в українців й тих таки боснійців - ідентична? Вони не мають права бути виокремленними на "українську міфологія" та "боснійську" зі спільного знаменника "слов'янська"? Німецька нація отримала становлення на основі деяких германських племен й тому, я можу додати по тексту уточнення - "континентальні німці" (відрізавши англійців, данців) й вживати "на території сучасної Німеччини" (відрізавши Нідерланди та Австрію й Швейцарію). Я можу в преамбулі вказати, що термін "германці", що буде далі по тексту, вважати в контексті сучасного німецького народу. --Artem Ponomarenko (обговорення) 07:52, 2 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]
9) Наприклад, ілюстрація «Пані Гольда спушує подушку й, таким чином, викликає снігопад» має свого автора — Германа Фогеля, а ілюстрація «Богиня Остара з'являється на землю» була зроблена Йоганессом Герцем. Ця інформація міститься в описі наведених зображень, проте Ви вирішили її не вказувати.
у вас два основних джерела - це www.estonica.org (для історії) та www.riigikogu.ee (для організації). І фактично стаття верифікована слабо. Невже ніхто не пише про це крім сайту Рійгікогу? Невже немає інших історичних книг, крім сайту estonica.org? Було б добре знайти ще вторинні й третинні джерела.--『Gouseru』Обг.05:37, 6 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
зазначені Вами джерела це російськомовні естонські ресурси, сайт парламенту зрозуміло що інформація офіційна, а естоніка так би мовити естонський погляд на історію. Те що є. Естонською можливо є більше інформації, але нажаль не володію в достатній мірі для пошуку. Російськомовні деякі знаходив, але про події до другої світової інформація подається заангажовано щодо діячів, а детального опису саме парламенту і немає. Про сучасний парламент знаходив російськомовні але це дослівне копіювання інформації з сайту www.riigikogu.ee або статей конституції, які я також наводив з посиланням на конституцію. З такої позиції навряд чи це вторинні джерела. --Artem Lashmanov (обговорення) 07:22, 6 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
Розумієте, що я, як і напевне значна кількість користувачів, у більшості випадків не буде читати всю статтю цілком. Переглядається в основному вступ і зміст, для отримання місця необхідної інформації і не завжди буде перехід на інші статті. От потрібно виділити окремим розділом вибори президента, не повно, але в декількох реченнях: термін, спосіб вибору і може ще дещо. Аналогічно з кого вибирається уряд, як впливає на нього, зокрема і щодо відставки. У статті напевне переписані пункти конституції, законів, де про все. Але не все цікаве користувачам, потрібно виділити окремо найбільш важливе. --Submajstro (обговорення) 07:56, 6 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
Про вибори є загальне визначення у розділі Вибори до Рійґікоґу та посилання на статтю саме про вибори. Чи є необхідність розписувати в статті про парламент детально всю процедуру? Результати останніх виборів є в картці статті. Так само Ви вважаєте треба продублювати в тіло статті? Користувався принципом, що не треба обтяжувати розділи, якщо є статті на цю тему. Так само і з виборами президента. --Artem Lashmanov (обговорення) 07:22, 6 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
Естонський «Закон про мову», забороняє перекладати назву парламенту, дозволяючи лише транслітерацію, та використання слова «парламент» перед словом «Рійґікоґу».
Навряд чи закон про естонську мову може регулювати власні назви в інших мовах. Однак, щонайменше, для такого незвичайного твердження потрібні посилання на вторинні джерела.
У самому законі сказано, що це стосується лише мов з латинською абеткою («languages which use the Latin alphabet»)
Взагалі, маю сумнів, що ця інформація має бути в преамбулі.
Можливо і не варте воно преамбули. Там трохи наплутав я і ви не той абзац навели. Про латинку то написано у першому абзаці, що не адаптувати під свої мови написання, а подавати саме Riigikogu, якщо інший алфавіт то вже згідно правил транскрипції, але посилаються на інший закон — («into languages which use other alphabets is written in compliance with the transcription rules established on the basis of the Names Act»). Тому що буквально перекладається як Державні Збори а так типу неможна. Доречи в нас так і пишуть — Рійгікогу, а не Державні Збори. Можливо це усталена міжнародна норма, називати державні органи національними назвами або словом парламент. Щодо мого твердження то мабуть наплутав при перекладі. Там вказано що саме дозволяється використовувати слово парламент замість Рійгікогу. Твердження не до кінця зрозуміле, тому мабуть вилучу цю інформацію. --Artem Lashmanov (обговорення) 17:37, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
Тепер стає зрозуміло. Отже, ест.Riigikogu дослівно означає «Державні збори» (це треба б якось зазначити, в преамбулі чи в тексті), а закон каже, що для передачі іншими мовами власну назву парламенту слід транслітерувати з естонської, а не перекладати. А якщо вже перекладати, то перекладати змістовний відповідник (власної назви): «парламент Естонії». Це, мабуть, краще подати не в преамбулі, а десь далі в тексті або приміткою. --Olvin (обговорення) 19:46, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
ред. № 28563580 Так було до мого доповнення і я не став чіпати. Не впевнений щодо букви "ґ", у багатьох випадках. Але так було то і залишив. Є певна кількість користувачів які її тулять всюди де треба і ні. Те що знаходив, то в переважній більшості «Рійгікогу». Принаймні цим джерелам можна довіряти 1, 2, але навіть є рийгикогу і це енциклопедія. А от «Рійґікоґу» знайшов лише в 1 випадку, на 3 сторінці в переліку подяк: "Сіїрі Сіллайо (Siiri Sillajoe) Заступник Голови Канцелярії Рійґікоґу (Парламенту) Естонії". @Olvin: і що ви порадите? --Artem Lashmanov (обговорення) 17:37, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
Ну, мабуть треба привести у відповідність зміст і назву: або перейменувати статтю, або виправити текст відповідно до назви статті. Якщо не впевнені — спочатку обговоріть перейменування. --Olvin (обговорення) 19:46, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
Мені здалося, що стаття не має жодного україномовного джерела. Спочатку я здивувався, передивися двічі. Може я дуже неуважний? Чи може їх справді не існує? --Olvin (обговорення) 13:13, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
Загалом, це питання виникло як продовження попереднього: «Як правильно називати українською (і де там наголос)?»
А взагалі, українські джерела мусять бути, бо для україномовних читачів пишемо, тож відсутність українських джерел — нонсенс. Навіть якщо Ви писали статтю без них, треба знайти й додати ну хоча б одне, для годиться.
Це новини поточних подій. Можливо я і переглядав їх при написанні. Мені здається що таку інформацію не тотожно подавати всю до статті про парламент. Ми ж не новини подаємо, а максимально енциклопедичну інформацію. Намагався виокремити головне. Для загальної інформації. А це більш конкретні випадки, які вказують на особливі випадки в законодавстві та процесу виборів як таких. Вибори Президента на те й вибори, щоб подати цю інформацію сучасну в статті про вибори, до речи перше ж посилання в статті Вибори в Естонії про те що не змогли обрати президента, не dw, а європравда, але зміст той же. Також процедуру виборів президента наведено в статті Президент Естонії. І в статті Рійгікогу коротенько але процедура описана. Про вотум недовіри уряду теж написано, що є така процедура. Навіть є що уряд може подати зустрічне клопотання і це може призвести до розпуску парламенту. а тут лише констатація факту, що не змогли але хотіли. А от у статті Уряд Естонії процедура розписана детально на добрячих 6 абзаців, бо це більше про уряд ніж про парламент. Щодо будівлі парламенту то в преамбулі вказано що вона входить до ансамблю замку Тоомпеа. І вже в окремій для замку статті вся історія замку та ансамблю будівель. Навіть є окрема стаття про пагорб Тоомпеа на якому знаходиться будівля парламенту та про вежу Довгий Герман на якій підіймають державний прапор. Розуміючи що тексту буде багато, я намагався подавати інформацію стисло, витримуючи головне. Якщо є інші сторінки з інформацією більш широко розкритою не переписувати ж все в одну. Стаття й так вийшла відносно великою. Тим паче ВП:РС рекомендує ділити інформацію. Подивлюся що можливо додати до статті в декількох словах з посиланнями на україномовні джерела і відпишуся про результат. --Artem Lashmanov (обговорення) 23:55, 7 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
@Submajstro: Перших 2 посилання однакові. Можливо щось не скопіювалось. Я бачив цей звіт 100 %, там все перекладено з сайту Рійгікогу, на який я посилаюся. Навіть зображення звідти. Та й це презентація про відрядження. Як на мене так собі джерело. Тому я не став його давати в джерела. Щодо механізму виборів з останнього посилання. Класно розписано. Але є окрема стаття Вибори в Естонії і, наприклад, Парламентські вибори в Естонії 2019 — сюди воно якось більше підходить. Додам як джерело до пункту про вибори, але розширювати статтю мені здається буде зайвим. --Artem Lashmanov (обговорення) 22:06, 8 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
Друге уточнив. У ВП:УКР сказано, що для кращої верифікації слід додавати джерела українською мово. Тому варто давати посилання на перше джерело, яке можна вважати авторитетним, бо розміщене на сайті державного органу. Щодо виборів, звичайно не потрібно їх розписувати, але варто вказати, що мандати розподіляються по округах, які складаються з повітів. Взагалі, на мою думку стаття дуже суха, багато тексту переписано з нормативних документів. Варто було б якось їх переписати, розбавити фактами з інших джерел, що ілюструють положення законів. --Submajstro (обговорення) 04:33, 9 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
Щодо ВП:УКР, цілком погоджуюсь. Не всі можуть перевірити джерела англійською, а що вже говорити про інші мови. Релевантні посилання додав. Але по багатьох тематиках немає україномовних джерел. Таких щоб писати маю на увазі. Одне-два речення то без проблем можна додати. Знову ж таки, стаття про електронний підпис, одне речення яке стосується виборів. Добре додам і це. Щодо виборів у статті Рійгікогу є абзац:
В виборах можуть приймати участь партії та незалежні кандидати. З кандидатів представлених на всіх виборчих округах партії формують державний список. Результати виборів визначаються за пропорційною системою. В першу чергу визначаються результати виборів на рівні виборчого округу, де розподіляються особисті і окружні мандати. Тільки після цього розподіляють компенсаційні мандати на державному рівні.
Мені здавалося що енциклопедична мова суха. Не беручи уваги енциклопедії для дітей. Я не потяну переробку на більш інше викладення. Бачу статтю про парламент саме такою. Факти, окремі положення. І там не з документів все. Є ж посилання звідки бралося. Мабуть питання щодо доброї статті можна зняти. Якщо ви бачите що стиль не дотягує, то те саме буде і на номінації (маю на увазі інші користувачі це також підмітять). Як можна закрити рецензію? --Artem Lashmanov (обговорення) 09:05, 9 вересня 2020 (UTC)[відповісти]
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Заздалегідь перепрошую, якщо обрав невідповідну сторінку обговорень. У такому випадку прошу перенести цю тему на відповіднішу сторінку, сповістивши мене про це.
Пропоную навести лад зі сторінками на тему «Танців з зірками». Зокрема, на порядку денному два питання:
Чи мають самостійну енциклопедичну значимість окремі сезони цього телешоу: 1, 4, 5, 6, 7, 8? Чи не треба їх усі приєднувати до статті про телешоу або, як компроміс, об'єднати в одну статтю на кшталт «Список епізодів телешоу „Танці з зірками“»?
1) сезонами є й в англвікі en:Strictly Come Dancing (series 16), не знаю чи є якесь правило в них щодо цього. Але кількість джерел переважає, за зрозумілими на те причинами. 2) 1+1 після 2007 року взяв перерву, а тому шоу перейшло до СТБ, найімовірніше купили ліцензію в британців [1], і видали своє шоу як перший сезон. СТБ далі не продовжило це шоу, а тому 1+1 повернув шоу собі як 4-й сезон у 2017 році--『Gouseru』Обг.12:17, 8 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Нагорода «Золотий письменник України». Пише авантюрно-історичні твори та фантастику. Майже мій одноліток. Маю намір номінувати на добру. --ROMANTYS (обговорення) 12:05, 3 серпня 2020 (UTC)
інвалідність не досягненням чи навпаки, не варто згадувати у преамбулі[відповісти]
дещо з поверхні:
"аж" - неенциклопедичний стиль. Пише у різних жанрах, такі як...
пишет фантастику с 1984 года, в жанрах от научно-популярной до мистики и страшков; по форме от небольших рассказов и повестей до романов
Деякі твори письменника до того різнопланові, що у професійних редакторів мимоволі виникає сумнів: як може одна людина створювати настільки несхожі між собою речі?
тексти великий, але пошук по ньому працює незалежно від обсягу: Спочатку писав та публікував твори російською мовою, згодом перейшов на українську. випадків згодом, яких можна у никнути ще є й далі.--Anntinomyобг11:44, 17 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
думаю це не буде оригінальним дослідженням, якщо ви звіритесь з біблографією (яку детально виклали) і зробите маркери часові. На мою думку, це доволі цікаво і нетривіально бачити в який саме час у письменика відбувся мовний злам. Просто має звучати більш академічно. Якщо інформацію з джерела, написаного неакадемічно, неможливо подати академічно/енциклопедично, то варто замислитись над доцільністю такої фрази.--Anntinomyобг08:10, 18 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
факт про те, що він за спеціальністю інженер-металург настільки суперечливий, що треба підтвердити 6-ма джерелами? думаю, варто вибрати 1-2.
Там не тільки, «що він за спеціальністю інженер-металург», але й що «член Національної спілки письменників України (НСПУ, з 1997 року) та Національної спілки журналістів України (НСЖУ, з 2002 року), заступник голови Творчого об'єднання пригодників і фантастів при Київській міській організації НСПУ, керівник клубу любителів фантастики „Чумацький шлях“»--ROMANTYS (обговорення) 13:24, 15 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
улюблені напої — незначимий факт і не пасує до розділу Особисте життя, так само про "улюблене..."
Уявіть, що Ви журналіст, який хоче запросити письменника в кафе, щоб у невимушеній обстановці взяти у нього інтерв'ю. Що Ви замовите? Хтось палить, хтось любить пиво, а я їх терпіти не можу. --ROMANTYS (обговорення) 14:24, 15 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Вікіпедія — не бібліографічний покажчик. Угу, такої настанови нема, тому лише як побажання — не перевантажувати статтю згадками кожної його замітки. Опублікуйте деінде біблографію і дайте посилання. У статтях про великих осіб минулого зазвичай такого немає. Або окрема стаття-бібліотграфія або лише вибрані публікації в основній статті, такий фанатичний підхід як тут зазвичай у статтях про живих осіб, до яких вони й дотичні
«не перевантажувати статтю згадками кожної його замітки» — перепрошую, але в «бібліографії» показані видані твори автора (книжки, збірки творів), а щодо «кожної його замітки», то вони в розділах «Публікації в періодиці та збірниках» та «Текстографія» і в звичайному стані приховані. Зрештою, існує й цілком протилежна від Вашої думка користувача Yasnodark ред. № 29194628, що навіть приховане треба розкрити. То кого мені слухати? Наразі є компроміс — надруковані романи й збірки творів показано, решту — публікації окремих оповідань, статті, рецензії приховано. --ROMANTYS (обговорення) 14:41, 15 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Я вважаю зайвим наводити абревіатури (і тим паче виділяти їх жирним) після вікіфікованих повних назв. Мова йде, зокрема, про НСПУ, НСЖУ та КПІ. Також, я б розформував розділ «Особисте життя», розподіливши його вміст між розділами «Життєпис» і «Цікаві факти». З повагою, Рассилон11:42, 9 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Щодо «КПІ» — ТакЗроблено, прибрав, а ось абревіатури НСПУ та НСЖУ використано надалі в тексті і невіфіковані, тому, на мою думку, таки варто залишити, щоб читач розумів, про що йдеться. З повагою, --ROMANTYS (обговорення) 14:17, 15 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
У 2005 році він став почетним лицарем православного ордену Архистратига Михаїла V ступеня. Що це за нагорода? Це точно не орден ПЦУ, бо він створений у 2020 році. У дипломі ордену написано, за заслуги перед перед якоюсь Українською Православною Церквою, але його видає не представник церкви, а магістр граф В. Дронь. Якісь підозріла нагорода, також незрозуміло навіщо посилання аж на 7 джерел для підтвердження цього факту. Доречі, у останньому з цих джерел я не знайшов згадки про орден. --Venzz (обговорення) 12:07, 9 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
«С января 2002 г. - член Национального Союза журналистов Украины. С подачи предпринимателей в 2005 году награжден благодарностью Киевского городского головы и орденом св. Архистратига Михаила V ст.»
А чому в преамбулі мають бути тільки «досягнення»? Преамбула — це концентрат всього тексту статті. І так, я вважаю це важливим, що людина, котра не може вільно пересуватись, приносить велику користь суспільству. --ROMANTYS (обговорення) 05:42, 18 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
це ще й порушення БЖЛ, джерело не є нейтральним. інформацію цю треба вилучити взагалі, годі й казати про преамбулу. та й в концентрат цей факт точно не входить, бо немає про це історії в тілі статті. --Anntinomyобг08:10, 18 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
підтримує зв'язки з газетою «Влада і політика» - що мається на вазі? ходить на чай до друзів-колег? аналогічно з чотирма випадками співпрацював (це ж не про якусь партизанщину?). роботу журналіста, видається, можна означити конкретніше: працював у, писав для, назва посади, тощо. і там, де є лише первинне джерело - спогади Литовченка Тимур Литовченко: становлення в журналістиці (у примітках необхідно зробити цитування, яке буде вказувати на назву сайту та дату доступу), необхідно ставити шаблон первинне джерело [первинне джерело] або шукати інші джерела, чи оцінити наскільки це значимо, щоб згадувати --Anntinomyобг11:44, 17 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Цмтата з джерела:
Постепенно крепнут отношения и с "обрусевшей" газетой "Власть и политика".
Коли ж спитаєте мою думку, то скажу, що не «ходить на чай до друзів-колег», і не на посаді, а працював стрингером. Але, написавши таке в статті, зроблю ОД, і Ви ж самі мене в цьому звинуватите. --ROMANTYS (обговорення) 06:20, 18 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
«Труд-Украина» (з Олександром Ягольником) - незрозуміло яку інормацію несе імя в дужках. В статті про Ягольника немає згадок, ані про Труд, ані про Литовченка. Якась загадка --Anntinomyобг11:44, 17 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Тільки знову цитата:
устроился специалистом по связям со СМИ в Союз арендаторов и предпринимателей Украины. Здесь обрел навыки работы пиарщика, а заодно научился "халтурить" сразу на несколько изданий: тогда это были "Труд-Украина" (никогда не забудутся установки Александра Ягольника!), "Посредник" (Тимофей Ревяко, где Вы сейчас, господин хороший?!) и "Практика предпринимательства"
Ну це ваша проблема, що ви згадуєте людину без пояснення контексту, а не проблема статті про Ягольника. Це був приклад того, що якщо читач навіть і захоче знайти і зрозуміти зв'язок, то він його не знайде. У джерелі лише емоційна згадка, перетворити її на факт можна лише додумавши інформацію, що не є добре. мжливо, як був наставником --Anntinomyобг08:10, 18 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Моя проблема? То що, я тепер повинен шукати джерела й доводити, що Ягольник таки працював у «Труді», де був наставником Литовченка? Ви хоч уявляєте, на скільки ще статей у Вікі посилається дана стаття? І що, мені тепер у кожній шукати джерела й робити зворотні посилання на статтю про Литовченка? Ви забагато від мене вимагаєте. --ROMANTYS (обговорення) 05:46, 21 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Зрештою, джерело не стверджує, що Ягольник був у штаті «Труд-Украина». Він міг там «ходи́ть на чай до друзів-колег», або також, як Литовченко, бути стрингером, і навчати молодого колегу правильно халтурити. І навіть не пам'ятати всіх новачків. А ось для «новачка» в халтурці та й журналістиці більш відомий Ягольник повинен був запам'ятатися. --ROMANTYS (обговорення) 04:33, 22 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
ваша задача пояснити, чому в дужках згадується Ягольник, якщо ви хочете його згадувати. якщо не можете пояснити, тоді не треба згадувати. не розумію про що дискусія. --Anntinomyобг09:00, 22 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
подано два цікаві факти. один вписується до біографії, другий до творчості. не треба створювати окремий розділ; визначати, що в житті людини було цікавішим за решту його біографічних фактів - не задача вікіпедиста.--Anntinomyобг08:14, 18 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
якщо запис з розділу «Цікаві факти» / «Додаткові факти» / «Трівіа» може бути перенесений до іншого розділу статті, він має бути перенесеним. Розділ «цікаві факти» апріорі не може бути дописаним, бо у нього можна тулити будь-що, а поняття цікавого у різних людей різниться. це консенсус спільноти, а не моя вигадка. --Anntinomyобг09:00, 22 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Якщо «поняття цікавого у різних людей різниться», то ЧОМУ на головній сторінці Вікі є цілий розділ «Цікавинки», який розповідає про цікаві факти з різних статей Вікі? І це також «консенсус спільноти, а не моя вигадка». --ROMANTYS (обговорення) 04:30, 23 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
З одного боку так, 10 речень про оповідання «Мотя» це БАГАТО, коли вся біографія Ягольника складається з 12 речень. З іншого — це всього лиш 3 кБайти тексту при загальному розмірі статті в 191 кБайт, тобто близько 1,5% ВІД СТАТТІ, що в розділі «Літературна творчість і громадська діяльність» вважаю цілком прийнятним. І я не зміг вкластися в МЕНШУ кількість речень, щоб не втратити зміст оповідання. --ROMANTYS (обговорення) 04:26, 23 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Щодо піднятого нижче питання згортань. У осяжній статті про видатного фантаста в англвікі en:Brian Aldiss жодних згортань, у ще більшій статті про ще більш відомого громейстра фантастики en:Robert A. Heinlein те саме (проти бібліографіяю виокремлено в окрему статтю). І так повсюдно ((en:Isaac Asimov тощо)), бо ми працюємо для тих, хто не знаємо де є що розгортати, а на вузьке коло обізнаних вікіпедистів і найповніша вікі це добре розуміє.--Yasnodark (обговорення) 14:26, 18 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
До речі так, з Парижем неясно, в джерелах описано туманно. Ще покопаю.
Згадується мало, бо для того окремі розділи. Літературна діяльність була в молодості й на пенсії, додам.
Вплив на Дарреллів не перебільшується, оскільки саме 5 книг Дарреллів зробили його всесвітньо відомим, а він сприяв написанню цих книг, усюди виступаючи редактором. Він дійсно навчив Джералда працювати з тваринами, а Лоуренса ввів у літературні кола Греції. Якби не цей вплив, він би залишився локальним грецьким провінційним діячем, як фактично сталося з його другом Кацимбалісом, який у той час був центральною фігурою грецької літератури. І попри те, що його прославив Генрі Міллер своїм епітетом.
Публікації, на мою думку, важливі. Зазвичай для науковців пишуть кількість публікацій та наводять важливі. Але тут кількість незначна, а вплив на кожну галузь великий. Вони показують, якою різноманітно освіченою була ця людина, підкріплюють і додають достовірності художнім описам, наданим Даррелами. Можливо, треба щось прибрати, але мені вони всі дорогі. Мені вдалося знайти декілька публікацій з астрономії, які не згадуються в опублікованих бібліографіях. Можливо, варто переписати опис частини публікацій текстом з посиланнями на них.
Ого, супер! Це, правда, не пояснює, де він учився. Бо за всіма грецькими даними він 1928 уже відкрив клініку на Корфу. (Цікаво, President : M. STROHL, Professeur - це керівник?) --Brunei (обговорення) 17:52, 30 липня 2020 (UTC)[відповісти]
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Трохи забалакане обговорення на ВИЛ. Схиляюсь до того, що стаття може бути, але перенасичена самопублікаціями та ОД, а подача наче вона вже стала класиком в сфері. Залиште хто може добрі поради на СО, будь ласка.--Anntinomyобг19:35, 14 липня 2020 (UTC)[відповісти]
Щиро дякую Вам, шановна Anntinomy за Вашу допомогу ! Ще правлю і буду скорочувати, як відпаде потреба комусь щось доволити. І загалом : категорію прийняли - тож маю натхнення працювати й далі. Ще раз дякую !
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Добрий день, хотів отримати відгук на статтю, яку я сам написав, а саме, чи відповідає стаття IZ*ONE вимогам доброї статті і чи підходить вона для номінації на цю категорію. Цю статтю я написав з нуля, тобто стаття не є перекладом з інших мовних розділів Вікіпедії. — Repakr (обговорення) 11:40, 19 червня 2020 (UTC)[відповісти]
@Repakr: Доброго вечора! На перший погляд, покриття виносками достатнє як для доброї статті. Але, тези в назвах розділів притаманніші радше публіцистичному, ніж енциклопедичному, стилю. Не кажучи про те, що можна посилатися не тільки на статті загалом, а й на конкретні розділи конкретних статей. Під час розширення розділів і додавання тез у їхні назви такі посилання, звичайно ж, ламаються. Тому я прибрав ці тези, залишивши тільки самі роки. Й наостанок, навіть побіжно переглянувши статтю, я вже помітив кілька орфографічних і пунктуаційних помилок — їх дуже бажано повиправляти до номінації. Міг би й сам, але, на жаль, у мене зараз не так багато вільного часу для цього. --Рассилон17:18, 19 червня 2020 (UTC)[відповісти]
бракує коротких означень біля червоних посилань. виступали на M Countdown. -> виступали на популярному тб-шоу M Countdown....або візьме участь у KCON Japan 2019. що це? треба додати визначальне слово про цю подію, міжмовного посилання не зовсім достатньо, не всіж читають англійською. --Anntinomyобг12:49, 20 червня 2020 (UTC)[відповісти]
Тобто можна в підзаголовки додати назви альбомів. Бо до цього порекомендували не додавати текст в підзаголовки, який може змінюватися з часом. Наприклад, вихід нового альбому. — Repakr (обговорення) 15:38, 20 червня 2020 (UTC)[відповісти]
«гурт збирається зробити своє перше повернення у квітні» — треба б пояснити, що таке «перше повернення», бо для людей мало знайомих із корейською культурою воно геть незрозуміле. Можливо, мова про повернення з гастролів? --Olvin (обговорення) 14:03, 20 червня 2020 (UTC)[відповісти]
я навіть не знаю навіщо це узагалі, бо це ж фактично AKB48, вони зажди будуть розходитися і збиратися в гурт. Так звана азійська ВіаГра лише в масштабах більших. І якщо не помиляюся, то в японських дівчат узагалі контракт до 2021 року.--『Gouseru』Обг.15:08, 20 червня 2020 (UTC)[відповісти]
Додам виноску, де опишу, що це таке. Але взагалом це походить від слова англ.comeback, що в південнокорейських гурта позначає рекламний період, коли вони випускають свій новий альбом та музичний кліп на головну пісню альбому, а потім приймають участі у музичних передачах, різних телешоу, концертах, де просувають новий альбом. — Repakr (обговорення) 15:38, 20 червня 2020 (UTC)[відповісти]
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Деякий час назад стаття отримала статус «доброї», з того часу була серйозно доопрацьована, в тому числі, були додані джерела, виправлені помилки та опечатки, а також, була прибрана велика кількість червоних посилань. Планую номінувати статтю на статус «вибраної», але перед цим — хочу ще її допрацювати. Чекаю на ваші рецензії, колеги! --Kisnaak (обговорення) 21:14, 16 червня 2020 (UTC)[відповісти]
В Албанії? Приблизно ніяк. Але по ідеї мають бути штрафи за вбивство, просвітницькі кампанії для запобігання. В межах великого скупчення рідкісних видів легше створити природоохоронну територію. Наприклад, парк Дів'яке-Караваста створено переважно "під" пелікана кучерявого (проводять День пелікана й усе таке).--Brunei (обговорення) 12:11, 10 липня 2020 (UTC)[відповісти]
Будь ласка, якщо маєте змогу, оформіть посилання на джерела з використанням шаблонів {{книга}} та посилання на конкретні сторінки з використанням {{sfn}}. Бо наразі шукати конкретні твердження дещо складно, коли потрібно дивитися усі сторінки, щоб побачити, як пишуть у джерелі. --ZxcvU (обговорення) 09:42, 23 квітня 2020 (UTC)[відповісти]
Розділ «Польське питання» повинен бути дописаний на основі українських джерел. Передумови й що саме там обговорювали, за можливості з цитатами самих учасників збору. --ZxcvU (обговорення) 09:42, 23 квітня 2020 (UTC)[відповісти]
Ні, Wanderer777, фрази «щодо діяльності «Клима Савура» на Волині, зокрема — щодо масового знищення польського цивільного населення» (коли в статті йдеться про «обопільні етнічні чистки конфліктуючого українського і польського населення») та «УПА компрометує себе через бандитську діяльність проти польських поселенців» потребує більш переконливих джерел, ніж поляк Гжегож Мотика, який «Дотримується теорії геноциду поляків під час Волинської трагедії». І це далеко не «прохідний епізод». Тут однозначно поляків робиться жертвами, а українців — бандитами та катами. Вашими словами. --ROMANTYS (обговорення) 12:25, 3 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
2) «висловлюються політики Олещук та В'ятрович» — заодно приверніть увагу «Ваших» істориків до статті В'ятрович Володимир Михайлович, бо цей політик «1994—1999 — навчався на історичному факультеті Львівського університету (спеціальність — історія України)», «кандидат історичних наук», «У 2004 захистив кандидатську дисертацію «Закордонні рейди УПА в контексті реалізації антитоталітарної національно-демократичної революції народів Центрально-Східної Європи»», «Листопад 2002 — березень 2008 — директор Центру досліджень визвольного руху», «У 2010—2011 стажувався в Українському науковому інституті Гарвардського університету». Явно не «Ваш історик». --ROMANTYS (обговорення) 14:29, 3 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
На жаль, Юрко Градовський правий: Ви використовуєте цю сторінку не для рецензії статті, а з метою роздмухування конфліктів, розпочатих деінде й бозна-коли. Це деструктивна поведінка, тому є всі підстави вчинити, як Ви пропонували нижче: «Де ще мене заблокуєте? Може ТУТ?».--Brunei (обговорення) 18:31, 3 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Конструктиву тут від Вас також мало - одні залякування. ROMANTYS має рацію - проєкт "Історія" - профанація, якщо такі статті з росвікі перекладають. Не відомо для чого створений, хоча здогадуюсь. Ну добре. @ROMANTYS:, запрошую на со статті - там конструктиву більше, вже є певні напрацювання колеги Л.Панасюка. Тільки дійсно - відкладіть десь поки ці образи, справу зробити треба, а крім Вас мало хто здатен. --Юрко (обговорення) 19:46, 3 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Перепрошу, а яке відношення має «Дзьобак В. В. Тарас Бульба-Боровець і його військові підрозділи в українському русі Опору (1941 – 1944 рр.)» до 3-го збору ОУН? А Ваше джерело («Конфлікти в ОУН(Б) і їх вплив на український Рух Опору (1941—1944)») рекомендувала не НАН України і не Інститут історії України, а вчена рада педуніверситету імені Драгоманова. ПЕДАГОГІЧНИЙ!!! І про 3-й збір там 4 сторінки з 266 загальних.--ROMANTYS (обговорення) 17:35, 3 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Перепрошую, а що не так? Дзьобак - визнаний історик, ця праця рецензована. Ви вважаєте, що у книзі замало тексту саме про 3-й з'їзд? Знайдіть наукову роботу де більше - з задоволенням її використаю. --Wanderer777 (обговорення) 17:42, 3 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
А Ви взагалі читали цю працю? Там описано хто був ініціатором скликання, порядок денний Збору, звернення до Дмитра Донцова, виступи учасників. Чи Вам важливе тільки «польське питання»? --ROMANTYS (обговорення) 18:42, 3 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
А тепер знаю, звідки ноги ростуть, з рувікі: «рос.по деятельности «Клима Савура» на Волыни, в частности — по массовому уничтожению польского гражданского населения», «рос.УПА компрометирует себя из-за бандитской деятельности против польских поселенцев». --ROMANTYS (обговорення) 12:44, 3 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Працю кандидата історичних наук «Володимир Дзьобак. Конфлікти в ОУН(Б) і їх вплив на український Рух Опору (1941—1944)» маю перед очима. З 266 сторінок в загальному саме 3-му збору присвячено АЖ ЧОТИРИ, з 65 по 68, а в передмові автор, зокрема, пише:
… хочу подякувати доктору історичних наук, професорові Станіславу Владиславовичу Кульчицькому, який підтримав моє бажання через багато років повернутися в царину історичних досліджень.
ROMANTYS, ми розуміємо, що ви активний прихильник "партії регіонів". Саме тому і показали статтю свого прихильника Сірьожі Сімонова, який разом із правою рукою клюєва, вітюшою сівцем зробили спробу рейдерського захоплення Всеукраїнської асоціації пенсіонерів, яку очолює Дзьобак.
http://kiev.pravda.com.ua/ukr/news/4f35199c6460e/
Тут незрозуміло яким боком той розділ "Польське питання" - він тут притягнутий за вуха, схоже, що це головна мета статті. НТЗ відсутнє. Ще й по лєнінськи названо. Щодо джерел, то Вікіпедія передбачає перевагу джерел українських. І так, Мотика - польський пропагандист, неавторитетне джерело для укрвікі. Пропозиція: розділ видалити або ж оформити належним чином, дотримуючись НТЗ.--Юрко (обговорення) 17:23, 3 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Все зрозуміло. Так само, як і звернення 148 депутатів ВРУ з ПР та КПУ до польського Сейму. Депутати зі «списку 148-ми»: Ми не зрадники (СПИСОК) А перед тим — на Волині в 1943. Так само в Москві обіцяли полякам, що по війні вернуть все по кордон 39 року, щоб ті приймали в себе диверсантів НКВС. І приймали, годували-ночували. А за самогоном, пограбувати, «баб пощупать» ті йшли в сусідні українські села. Так ріс конфлікт між українцями та поляками, АК та УПА. А НКВС тішилось. А пам'ятаєте, як Путін через Жириновського пропонував Польщі та Угорщині в 2014 поділити Україну? Поділяй та владарюй.--ROMANTYS (обговорення) 18:14, 3 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Доброго дня. Бажаю отримати рецензію на дану статтю. Просто вийшов такий каламбур - шо номінував її на добру статтю, а згідно з деякими твердженнями - вона була за слабенькою. Ну то перший раз через ту бюрократичну тяганину йду, так то є жицє. Мені помилково здавалось що у статті важлива інформація і висвітлення власне основної теми - а тут і оформлення і категоризація і пішло-поїхало. Але незважаючи на все, я ніби-то дооформив і допрацював настільки, наскільки хватає знань.
Хто ми? - Вікіпедисти
Чого ми хочемо? - більше добрих статей
Що ми зробимо ? - будемо банити статті, щоб вони не стали добрими
Рецензування це не «бюрократична тяганина». Це спосіб зробити статтю кращою, текст грамотним, зрозумілим та достовірним. Цим займається спільнота Вікіпедії щодня, а у проєкті «добрих статей» - дуже ретельно. Тому прошу бути терплячим і з повагою ставитися до інших користувачів. Ми хочемо більше якісних статей, дійсно, але неякісними цей перелік не поповниш.--Brunei (обговорення) 14:55, 13 квітня 2020 (UTC)[відповісти]
Зауваження:
Кидається в очі одразу - «Research fellow» це не «Старша наукова співробітниця».
Кароліна відіграє центральну роль у створенні організаційної та правової інфраструктури організації - звідки це відомо?
Розділ «Перли Індри: Бачення Фелікса Кляйна» потрібно переписати за вторинними джерелами, поки їх там нема.
Переклад треба вичитати, щоб не було такого Сторінка Кароліни Серіс у університеті Ворика
Тричі посилання на CV Серіс, цього краще уникнути, адже це первинне джерело.
Ви плутаєте «бюрократичність» (дотримання процедур) з «законослухняністю» (повагою до раціональних правил). Правила раціональні: стаття має бути поліпшеною. Вікіпедія не словник, а інтервікі проставляють аматори. research fellow не с.н.с. Краще написати просто «на посаду науковця» чи «дослідника», а у дужках англійський оригінал «research fellow». --Brunei (обговорення) 16:31, 16 квітня 2020 (UTC)[відповісти]
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Твердження та абзаци планую доповнити примітками джерел та літератури. Наразі, прошу проглянути та покритикувати :). Потенційно планую розміщувати на статус добрий. Дякую. --Arxivist (обговорення) 12:24, 8 квітня 2020 (UTC)[відповісти]
@Arxivist: Чому так багато явних тегів HTML (ще й зі стилями, подекуди навіть екзотичними) у словосполучень «Пам'ятка архітектури місцевого значення»? Це, часом, не шаблон якийсь розгорнувся внаслідок підстановки? --Рассилон16:25, 8 квітня 2020 (UTC)[відповісти]
Загальне враження: стаття про перелік будинків, а не про вулицю. Про вулицю зазвичай пишуть: прокладена тоді-то за таких-то обставин, забудована тоді-то так-то (ось прикмітні будинки), потім змінилася (перебудована, розширена, закинута, озеленена), найважливіша установа, транспорт, музеї/освіта/бібліотеки/готелі, інша інфраструктура. Є ще трошки дрібних зауважень. Потрібні виноски на зміни назв та інформацію про зміни власників будівель у цьому столітті.--Brunei (обговорення) 15:03, 13 квітня 2020 (UTC)[відповісти]
@Brunei: Дякую. Брав приклад з цієї статті. В українській Вікіпедії не бачив якісні обрані чи вибрані статті про вулиці (лише старі). Джерел не так й багато, особливо досліджень на урбаністичну тему. Що зміг витягти — те витяг.--Arxivist (обговорення) 14:15, 7 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
До мене звернулася учасниця, яка перекладає статтю «Срібна Біблія» з польської. Допоміг їй, чим зумів, тепер звертаюся до вас. Текст перекладу зараз розміщений в особистому просторі учасниці. Головне питання полягає у тому, чи можна цей текст публікувати в основному просторі. Зокрема, є суперечність у джерелі № 55. У польській Вікі (відповідно, й у перекладі) вказано, що рукопис бус створений у Брешії, а у відповідному джерелі йдеться, що, можливо, у Бріксені (Брессаноне). — Це написав, але не підписав користувач Ерідан (обговорення • внесок) 16:40, 9 березня 2020 (UTC).[відповісти]
