Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)/Архів 15

Це архів минулих обговорень. Не змінюйте вміст цієї сторінки. Якщо ви хочете почати нове обговорення або ж відновити старе, будь ласка, зробіть це на поточній сторінці обговорення.

Звернув увагу на назву статті Туша (тушка) тварини і птиці. Поражає своєю великоваговістю і навіть неоковирністю. Бажано якось коротше, без зайвих уточнень. Можна просто «Туша», можна з якимось коротким уточненням. Статті «Туша» нема, але є таке червоне посилання в якомусь списку червоних сторінок-неоднозначностей, тому пока вирішив перечасувати з перейменуванням. --В.Галушко (обговорення) 20:11, 17 травня 2021 (UTC)

Перейменувала відповідно до предмету статті — туша. Тушка — це гіпонім і зменшувальна форма водночас, а «тварин і птиці» — взагалі зайве уточнення, навіть тавтологія, бо інших туш окрім тваринного походження у світі не буває.--Nina Shenturk (обговорення) 13:06, 19 травня 2021 (UTC)

До того ж птиця теж належить до тварин, тому назва була ще й із цього боку неоковирна.--Словолюб (обговорення) 13:34, 19 травня 2021 (UTC)

Проблема з передачею данського топоніма Hjortspring. Сполучення jo позначає склад «йо». Звук [х] ([г]) ніби не пом'якшується, тому «хь» («гь») виглядає сумнівно. Оскільки тут таке ж сполучення, як у слові fjord, можливо, «Хіортспринг» або «Гіортспринг». @UeArtemis: Ви спеціаліст з передачі складних фонем, тому запрошую Вас до обговорення. З повагою --В.Галушко (обговорення) 17:32, 24 травня 2021 (UTC)

Гйо?--ЮеАртеміс (обговорення) 17:56, 24 травня 2021 (UTC)

ru:Датско-русская практическая транскрипция. Тут можна підгледіти деякі моменти. Йортспринг.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:05, 24 травня 2021 (UTC)

@UeArtemis: дякую за консультацію, так насправді звучить милозвучніше і не суперечить правопису. --В.Галушко (обговорення) 18:54, 24 травня 2021 (UTC)

У нас є дві статті про росіян з прізвищем російською Митрохин, Митрохін Василь Микитович та Мітрохін Сергій Сергійович. Як видно, прізвище перекладається по-різному у цих випадках. Я правильно розумію, що за правилом має бути буква "і", Мітрохін?--Юровский Александр (обговорення) 06:32, 30 травня 2021 (UTC)

Так, відповідно до правил та вживання. (Гугл-тест: "Мітрохін" ≈ більше 10 тис. результатів; "Митрохін" ≈ менше 8 тис. результатів; "Мітрохин" ≈ менше 300 результатів) --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:48, 30 травня 2021 (UTC)

Дякую! --Юровский Александр (обговорення) 11:14, 30 травня 2021 (UTC)

• Там навіть приклад є - Митрофанов: спільний корінь: пишемо через "и" плюс суфікс -ин.--Юрко (обговорення) 11:55, 30 травня 2021 (UTC)

У нас зараз в статті Офтопік - офтоп. Нажаль, я не зміг знайти в укр. авторитетному джерелі це слово. Цікаво, як щодо нового правопису буде правильніше, підкажіть будь ласка. --Iskatelb (обговорення) 15:13, 13 червня 2021 (UTC)

Подвоєння зберігаються у власних назвах (запозичених з інших мов), у загальних — ні. «Офтоп» є загальною назвою, тож подвоєння не зберігається. Див. § 128., п.1 чинного правопису: «У загальних назвах іншомовного походження букви на позначення приголосних звичайно не подвоюємо»--Piramidion 16:48, 13 червня 2021 (UTC)

• Знайшов ось таке джерело:

• Оффтопік

Але, схоже, сайт підтримує одинак-ентузіаст, причому не певен чи має він профільну освіту. Тож щодо надійності джерела маю сумніви. --VoidWanderer (обговорення) 18:20, 13 червня 2021 (UTC)

Звісно, це джерело не авторитетне, оскільки відразу за цим словом іде «офшор» з одним «ф», утворене від такого самого англійського off.--Словолюб (обговорення) 06:07, 14 червня 2021 (UTC)

@VoidWanderer:Більшість укр. АД пишуть з однією "ф" (ось): «офтопік (інакше «офф» або «оффтоп», від англ. off-topic) – повідомлення не за темою (топіку) поточного обговорення чи поштової розсилки, тобто обговорюються питання, які не співпадають із заявленою темою, що знижує ефективність пошуку необхідної інформації в мережі;», «офтопік – повідомлення, яке не стосується теми поточного обговорення чи поштової розсилки.», «офтопік — повідомлення не за темою поточного обговорення чи поштової розсилки;», «Офтоп (або офтопік, від англ. off topіc) – будь-яке повідомлення в інтернет-мережі, що виходить за рамки заздалегідь встановленої теми спілкування.» тощо.. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 20:14, 13 червня 2021 (UTC)

ВП:МОВА п.2: в УЛІФ є такі слова як офсет (offset), офсайд (offside), офшор (offshore). Усе, крапка. Це Вам не бонна і ванна.--『Gouseru』 ^Обг. 10:20, 14 червня 2021 (UTC)

Салют! Ситуація наступна: кит.: Xiangyun транскрибується у склади сян (xiang) та юнь (yun), але як підкреслити твердість першої н? Бо може скластися хибне враження, що перша н пом'якшена (ся-нюнь). Треба їх якось розділити, але дефіс мені не подобається.
Правила вживання м'якого знака подають випадок після м'якої н, але тут це не підходить. Напевно, залишається лише використати апостроф. Хто знає, як треба? Дякую. --Fessor (обговорення) 09:48, 14 червня 2021 (UTC)

Знайшов сам. --Fessor (обговорення) 06:44, 15 червня 2021 (UTC)

Важливе зауваження! Версія, що була опублікована, міститься на сайті Інституту мовознавства. Вона місцями відрізняється за змістом від версії з сайту міністерства. Наприклад, §54 був перероблений та розширений. Помітно по цитатам, бо було багато де змінено порядок слів у прикладах.--Divega (обговорення) 11:15, 18 червня 2021 (UTC)

Натрапив на ось таку нещодавно створену статтю: Міжзоряна гродана. Чи допустиме таке іменування статті та її наповнення за умови, що дописувач пояснює значення рідкісних слів? Це не перша стаття, що подається IndesseerUA в такій манері. --Віщун (обговорення) 12:39, 8 липня 2021 (UTC)

Як гадаєте? Якщо ціль, щоб з вікіпедії насміхались, може бути. --AS 12:41, 8 липня 2021 (UTC)

Гадаю, що це недалеко від вужика вогнепального, але хотілося б, аби мій голос тут не був єдиним.--Віщун (обговорення) 12:49, 8 липня 2021 (UTC)

Номіную статтю на ШВ, нехай автор перепише українською мовою. --August (обговорення) 12:56, 8 липня 2021 (UTC)

Навіть того, хто написав статтю не позначите, щоб повідомлення хоча б прийшло? Жаль, що українці вважають українські слова смішними, а використання іноземних слів правильним, коли є власні відповідники, які є в словниках. --IndesseerUA (обговорення) 10:33, 9 липня 2021 (UTC)

Пропоновані вами слова не смішні, а вийшлі з ужитку, тож незрозумілі пересічним читачам. Продиратися крізь підказки, щоб зрозуміти їх значення мало кому буде до вподоби. Якщо ви хочете їх популяризувати - видавайте книги, пишіть наукові статті, спряйте використанню цих слів у державних документах. А потім на них можна буде посилатися у Вікі. Ваш почин не є поганий, лише виконаний не в підхожому місці. --Віщун (обговорення) 11:03, 9 липня 2021 (UTC)

@IndesseerUA: припиніть знущатись з українською мови вже врешті-решт!!!! --Jphwra (обговорення) 15:07, 14 липня 2021 (UTC)

Доброго дня.

Виникло в мене таке питання. Користувач Sehrg перейменував статтю літаючий човен на летючий човен (і вніс зміни у низку статей, де використовується цей термін), мотивуючи це Правописом. Правда, не вказав, яким саме параграфом він керувався. Бо ні слова "літаючий", ні слова "летючий" у ньому немає.

Словники ("Великий тлумачний", "Великий орфографічний", "СУМ-20" ) кажуть, що обидва слова правильні. При цьому:

• "Літаючий" має лише одне значення: Який уміє літати, може пересуватися в повітрі
• "Летючий" - 9 значень (з підварінатами), але лише одне з них має значення Який рухається в повітрі (про літаки, ракети і т. ін.)

До обох варіантів є приклади із творів класиків, в т.ч. сучасних. Пошук в гуглі теж показує, що вживаються обидва варіанти.

Тому хотілось би визначитись, який термін коректніший у даному випадку. Бо хоч ніби обидва є правильні, але є ще такий усталений вираз "літаюча тарілка". Тому я вважаю, що краще за аналогією вживати "літачий човен". Але не хочу отак зопалу перейменовувати статтю і вносити правки, тому й вирішив порадитись із товариством.

З повагою, --V Ryabish (обговорення) 18:56, 17 травня 2021 (UTC)

Згідно з ВТССУМ, літаючий — «Який вміє літати, має засоби для пересування в повітрі», летючий — «Який має здатність пересуватися в повітрі за допомогою крил», «Який рухається в повітрі (про літаки, ракети і т. ін.)». Отже, перейменування неправомірне. Правопис насправді не містить і не може містити інформації щодо вжитку паронімів, але це слово («правопис») останніми роками прийнято вживати в значенні «мовний кашрут взагалі», не тільки для якихось близьких за звучанням літер. @Sehrg: Ви таки консультуйтеся в in der Kneipe (Sprachberatung), а то навіщо вона взагалі? Вчіться мови постійно, навіть якщо вона вам рідна. Мудрий ребе Зуся заповів вчитися у всіх, навіть у такого (образа вилучена), як Беня Галушкін. --В.Галушко (обговорення) 19:57, 17 травня 2021 (UTC)

І нащо тут тулити якісь юдейські терміни, якісь лепетання про ребе — юдаїзм мені абсолютно не цікавий. Що за базікання? Я таке не сприймаю. Закликаю В.Галушка вчити мову, як людину, яка використовує такі слова як «Поражає» і «пока». --Sehrg (обговорення) 20:52, 17 травня 2021 (UTC)

• Слово "літаючий" позначене як рідковживане, тож перейменування цілком правомірне. ―NachtReisender (обговорення) 20:59, 17 травня 2021 (UTC)

Ну судячи із цитат класиків, не таке оно вже й рідковживане, тим більше у даному контексті --V Ryabish (обговорення) 08:02, 18 травня 2021 (UTC)

Гугл: "літаючий" ≈ більше 100 000, "летючий" ≈ більше 80,5 тис.. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:49, 19 травня 2021 (UTC)

Справжньою класикою є народ: Летючий Корабель --Sehrg (обговорення) 20:39, 19 травня 2021 (UTC)

Але «літаюча тарілка» :) Тому я й питаю не про вжиток цих двох слів загалом, а конкретно про тип літака. --V Ryabish (обговорення) 20:54, 19 травня 2021 (UTC)

А в нас хіба правильною вважається український правопис 1920-их років? Це дуже дивний аргумент. --Ollleksa (обговорення) 14:52, 20 травня 2021 (UTC)

• Це цікаве питання, Харук пише "літаючий човен" («Мрія про крила», Київ, Темпора 2010), і в "Крилах України" саме про літак всюди бачив тільки "літаючий". Але профільна література в нас писалась і пишеться під величезним впливом російської, а українські словники кажуть "летючий". З іншого боку "літаючий" не мало б бути неправильно per se - просто активний дієприкментник від "летіти". Наскільки бачу новини використовують і те, і інше: "літаючий" "летючий". P.S. В цілому якщо дійсно є в правописі, то мабуть перейменування і коректне.--Ollleksa (обговорення) 14:52, 20 травня 2021 (UTC)

Моє питання стосувалось лише терміну «літаючий човен», оскільки йдеться саме про технічний термін. Тому спробую провести аналіз фахових джерел і за його результатами подати (або не подати) номінацію на перейменування --V Ryabish (обговорення) 16:31, 20 травня 2021 (UTC)

За аналогією до «літаюча фортеця», «літаюча тарілка» мало бути «літаючий човен». Але «летючий корабель», «Летючий голландець». --В.Галушко (обговорення) 16:25, 21 травня 2021 (UTC)

@V Ryabish: сподіваюся, Ви вже дібрали джерела? У технічній термінології таки переважає «літаючий». @Sehrg: з огляду на відсутність українських джерел на летючий човен Вам таки доречно перейменувати статтю назад. «Летючий корабель» — не зовсім вдала аналогія, бо тут поезія, живий дух українського народу, а не суха мова технічних довідників і інструкцій, незрозуміло ким написаних, але обов'язкових для слідування. Вашого заклику я дослухався, і вже потрошки починаю опановувати українську (хоча допускаю одруки, бо дуже-дуже розсіяний). А ребе Зуся іноді давав мудрі поради, тож Ви дещо несправедливо так пишете. Якщо Вам цікаво, можу надіслати на передплату кілька глибокодумних мідрашів (також й інших вчителів), корисних для всіх, хто цікавиться юдаїзмом, і тих, хто його зневажає. Добре подумайте, перш ніж подумати писати відповідь. Можливо, Ваш опонент не знає української і порушує правила Вікіпедії, але що Вам-то заважає знати цю мову краще і бути примірним, законослухняним вікіпедистом? --В.Галушко (обговорення) 04:20, 5 червня 2021 (UTC)

@V Ryabish: @В.Галушко: @Анатолій 2000: @Ollleksa: @Sehrg: Як на мене, ви всі помиляєтеся. Тут має бути слово "літальний" як таке, що найточніше передає "здатний літати". По-перше, саме по собі "летючий" набагато краще і поширеніше в українській мові, ніж "літаючий". В корпусі ГРАК перше трапляється приблизно 4000 тис. разів, а друге - 2000 разом з некритичними перенесеннями з російської. Але якщо взяти словосполучення з абстрактним словом "апарат", за яким видно вжиток, то "літальний апарат" трапляється аж 1534 рази, тоді як "летючий апарат" тільки 5 разів, а "літаючий апарат" 49 разів. На мою думку "літаючий" передусім означає "той, що літає тут і зараз" і так само сприймається, тому застосовувати його як технічний термін не можна.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:24, 15 червня 2021 (UTC)

@Oleksandr Tahayev: — цей варіант теж прийнятний (litaljnyj). @В.Галушко: „примірний“ українською мовою буде зразковий або взірцевий --Sehrg (обговорення) 19:36, 15 червня 2021 (UTC)

@Sehrg: літальний — це не зовсім те (літальний апарат). Якщо не «літаючий човен», чому тоді «літаюча тарілка» і «літаюча фортеця»? Справжнім авторитетом є думка українського народу. Слово «примірний» у Ґуґлі згадується 295 000 разів! --В.Галушко (обговорення) 19:51, 15 червня 2021 (UTC)

@В.Галушко: «Літаюча тарілка» і «літаюча фортеця» означає, що люди їх бачать тільки під час польоту. Але в цьому разі краще "летюча". Хоч активні дієприкметники теперішнього часу й існували в книжній українській мові, основаній частково на церковнослов'янській, але їх практично немає в народному мовленні, на основі якого постала сучасна літературна мова. Тому і в назві казки вжито слово "летючий" і в корпусі ГРАК за ним теж велика перевага.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:09, 15 червня 2021 (UTC)

@В.Галушко: А в мене гугл видає це слово приблизно 118 раз. Перше й третє джерело пишуть, що це суржик, друге джерело вікіпедія з селищем примірний, і купа канцеляризмів, як от примірний документ, перелік, статут, договір… --Sehrg (обговорення) 20:20, 15 червня 2021 (UTC)

@Oleksandr Tahayev та Sehrg: якщо без жартів, то я можу вказати про не зразу помітне ігнорування вимог ВП:ОД. Для написання статті використані російські джерела, де використовується летающая лодка (не летучая і не летательная). Якщо перекладати летающий, то правильнішим буде літаючий. Англійське flying перекладають по-різному: літаючий, льотний, летючий. В англо-українському словнику flying boat перекладено як «гідроплан», «літаючий човен». Для обґрунтування варіантів «летучий (летючий) човен», «літальний човен» потрібні україномовні джерела. Поки їх нема, ми не маємо права проводити ОД. Краще буде перейменувати назад: до появи авторитетних джерел. Не слід думати, що такі заміни на «більш українські» слова більш унезалежнюють Українську Вікіпедію від російського інформаційного простору, роблять її більш «національною». Всякому ясно, що це не так: значна частина нових статей продовжує створюватися бездумним перекладом (часто машинним) або з Російської Вікіпедії, або з Англійської через російську мову (бо, здається, саме так працює автоматичний перекладач). Гляньте-но на травневу статистику найрезультативніших користувачів, легко впізнаєте авторів сотень таких спартолених статей. Майже ніхто не робить їм зауважень, тільки частують згущівочкою. Спало на думку навіть таке: у Вікіпроекті «Грамотність» помістити «чорний список» таких автоперекладайл. Вікіпедія має знати своїх героїв. --В.Галушко (обговорення) 17:02, 16 червня 2021 (UTC)

Ага, ми не маємо проводити ОД, тому хай буде „літаючий“ — збочена логіка В.Галушка. Ось вам цікава стаття (поміщена у військово-історичний альманах, 2000 року) В. Шанковського «Нарис історії українського воєнного летунства». І почитайте СУМ: летючий --Sehrg (обговорення) 17:44, 16 червня 2021 (UTC)

@В.Галушко: По-перше, насправді англо-українські словники перекладають flying boat як «гідроплан», «летючий човен». По-друге, з чого Ви взяли, що "летающий" перекладається українською як "літаючий", якого, до речі, навіть не знаходить вбудований словник браузера? Я ж Вам навів дані корпусу україномовних текстів ГРАК, що показують велику перевагу "летючий" на "літаючий". Можете поцікавитись співвідношенням "летучий" до "летающий" в корпусі російськомовних текстів. Прямі російсько-українські словники також показують переклад "летающий" як "летючий, літальний" тощо, але ж ніяк не "літаючий". По третє, корпус ГРАК містить приблизно стільки ж "летючий човен", як і "літаючий човен", зокрема і в технічних текстах, тобто аргумент про невживання відпадає. По-четверте, машинний переклад і російськомовні джерела - аж ніяк не аргумент, бо виправлення навіть однієї помилки вже є поліпшенням і ніхто не зобов'язаний виправляти одразу всі помилки і шукати україномовні джерела. Якщо вибирати між "летючий" і "літаючий", то я категорично на боці першого, хоча мені особисто більше подобається "літальний" і, наприклад, "Російсько-український словник з інженерних технологій" 2013 року тільки такий переклад і показує. Автор перекладу біографії Черчилля Ґілберта, за яким я вичитував статтю про Черчилля, переклав flying boat як гідроплан. У внутрішньому перенаправленні я залишив був до риски "літаючий", а після неї написав "гідроплан", тобто в мене виходить саме цей варіант. Я не став сам міняти "літаючий" на "летючий", бо читачі статті про Черчилля все-одно б не побачили цього слова. Але раз вже людина, яка після мене вичитувала статтю про Черчилля, проявила ініціативу й перейменувала статтю на кращий варіант, то я категорично проти заміни назад. Я не проти перейменування на "літальний човен" чи "гідроплан", але категорично проти варіанту "літаючий човен".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:54, 16 червня 2021 (UTC)

«Гідроплан» - це ширше поняття. Це і літаючий човен, і поплавковий гідролітак, і літак-амфібія тощо

От трохи джерел на «літаючий човен» [1], [2], [3], [4], [5], [6]. Намагався використовувати не новинні чи подібні, а спеціалізовані сайти.--V Ryabish (обговорення) 18:15, 16 червня 2021 (UTC)

@V Ryabish: "Літальний човен" [7]. А ось друковане наукове джерело на "летючий човен" [8]. До речі, третє із наведених Вами джерел пропонує ще один варіант "човен-літак", прихильником якого є Караванський.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:18, 16 червня 2021 (UTC)

Я не заперечую, що такі варіанти є. Ми маємо три слова («літаючий», «летючий», «літальний»), які (у всіх або лише у певних значеннях) позначають те саме. На кожен з варіантів є АД. Але усталеними варіантами є «літаючий човен», «літаюча тарілка», «літаюча фортеця», але «летючий корабель», «летючий голландець», але «літальний апарат». Це я й намагаюсь довести. --V Ryabish (обговорення) 19:26, 16 червня 2021 (UTC)

@V Ryabish: Це ніякі не усталені терміни. Якби Ви мені показали тисячу спеціалізованих друкованих джерел з словосполученням "літаючий човен", а не 5 сумнівних сайтів, то я би погодився, що це усталений термін. А "літаюча тарілка" це взагалі "бред сивої кобили" перебудовних часів. "Нерозпізнаний літальний об'єкт" - це термін.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:39, 16 червня 2021 (UTC)

А які у Вас сумніви щодо наведених сайтів ? Сайт КМУ, Київського політехнічного інституту, Київського аеропорту імені Сікорського, Наукової бібліотеки Таврійського агротехнічного університету, харківського аероклубу ТСО України, зрештою, СУМ-11. І це лише те, що я знайшов за 5 хв, відсіявши всілякі новинні сайти. За потреби таких посилань можна знайти набагато більше. І я на вихідних це таки постараюсь це зробити...--V Ryabish (обговорення) 19:47, 16 червня 2021 (UTC)

Якби це був усталений термін, то Ви б не за п'ять хвилин знайшли шість сайтів, а за секунду сто. Я тих три сайти з іншим варіантами за менший час знайшов. До речі, сам ректор КПІ, розповідаючи про Сікорського, вжив термін "летючий човен". Можете пошукати.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:07, 16 червня 2021 (UTC)

Взагалі-то гугл дає 280 000 сайтів за 0,51 сек. :) Але я ще раз повторюю, що намагався відсіяти всілякі новинні сайти чи посилання на магазини іграшок із моделями відповідних літаків --V Ryabish (обговорення) 20:11, 16 червня 2021 (UTC)

Гугл - не показник, там багато машинних перекладів з російської й аматорських текстів. Крім того, якщо вводити пошук точного словосполучення, то виходить на два порядки менше, і "летючий човен" також досить поширений варіант. Показник - це корпус ГРАК, а не гугл, там з набагато більшою ймовірністю чисто україномовні тексти і там співвідношення майже 1:1, а якщо врахувати рекомендації мовознавців та словники, то все разом переважує на користь "летючий".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:22, 16 червня 2021 (UTC)

Це не зовсім так. «Літаючий човен» - 6 580 (0,41 сек.), «Летючий човен» - 971 (0,35 сек.). Причому, у другому варіанті - десятки статей з Вікіпедії, де була зроблена ця заміна, яку ми обговорюємо. --V Ryabish (обговорення) 20:29, 16 червня 2021 (UTC)

@V Ryabish: Бачите, вже не 250 тисяч. А якщо ще відкинути рекламу іграшок? А мінус кілька десятків вікіпедійних статей варіантові з "летючий" сильно не зашкодять.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:54, 16 червня 2021 (UTC)

Ну так у варіанті «Летючий човен» теж далеко не всі посилання відповідають критеріям АД. Там і новинні сайти, і описи різних атракціонів, і навіть сторінки у Фейсбуці. Так що треба проаналізувати ретельніше.--V Ryabish (обговорення) 19:09, 17 червня 2021 (UTC)

Але очевидно, що великої переваги "літаючий" над "летючий" немає і якоїсь усталеності того чи іншого варіанту також немає, на відміну від "летючий корабель", "літальний апарат" чи хоча би та ж "літаюча тарілка". Значить треба брати до уваги інші фактори (рекомендації мовознавців, словники, навіть виявляється держстандарт є відповідний), а вони всі на користь "летючий".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:33, 17 червня 2021 (UTC)

Ну так я й наводив дані зі словників. У першому повідомленні. Всі 3 слова там є, вони підтверджені творами українських письменників.

Далі, правопис (§119, п.1, 1)) описує активні дієприкметники теперішнього часу на -чий, які вживаються в значенні прикметників чи іменників. «Літаючий» - якраз цей варіант - він вказує на здатність літати, а не на процес в конкретний момент часу. Так що упередженість щодо активних дієприкметників теперішнього часу у даному випадку марна.

Далі, хоча наведені мною дані з пошуку гугла не завжди можуть бути АД, але показують частотність вживання даного звороту. Погодьтесь, 7-кратна перевага таки щось та й означає. --V Ryabish (обговорення) 10:03, 21 червня 2021 (UTC)

• У технічній термінології таки переважає «літаючий». Так наприклад літаючі сенсорні мережі, а не летючі сенсорні мережі. Тобто літаючий з сегментом, що літає. --GPV (обговорення) 08:10, 20 липня 2021 (UTC)

Який переклад вірний бо є статті фільмографії де вказано ім'я Дайан Фостер наприклад фільм Нічний переїзд 1957, а є тей самий фільм 1957 року, але з назвою Небезпечний обгін за пошуком в гугл. а можливо Діана?

За новою редакцією Даяна. За традицією може бути Діана.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:22, 21 липня 2021 (UTC)

Доброго вечора! Нагадайте, будь ласка, як правильно транслітерувати англ. Griffith — укр. Ґріффіт, якщо я не помиляюся? Це я до того, що вважаю неправильною поточну назву статті «Обсерваторія Гриффіта», бо в ній правило дев'ятки помилково застосовано до власної назви. --Рассилон 17:15, 12 липня 2021 (UTC)

Рассилоне, маєте рацію, за правописом Гріффіт або Ґріффіт. ―NachtReisender (обговорення) 17:21, 12 липня 2021 (UTC)

@NachtReisender: так, дякую. Однак, я вважаю, що слід обрати якийсь один конкретний варіант (або з Г…, або з Ґ…) для всіх однофамільців, тезок і всього, названого на їхню честь (включно з обсерваторією). Який варіант обрали б Ви й чому? --Рассилон 04:26, 13 липня 2021 (UTC)

Гріффіт ))--Leon II (обговорення) 17:41, 12 липня 2021 (UTC)

@Рассилон: Гріффіт. --Jphwra (обговорення) 04:38, 13 липня 2021 (UTC)

@Рассилон: --Підтримую Ґріффіт з літерою Ґ, як ближчою за звучанням до англомовної вимови.--Едуард Плешаков (обговорення) 09:46, 18 липня 2021 (UTC)

Я обрав би варіант Ґріффіт, оскільки саме фонему /g/ позначає графема g у цьому слові. Але, уникаючи конфліктів, та з огляду на паралельність, закріплену в правописі, вважаю правильним ухилитися від необов'язкової уніфікації. ―NachtReisender (обговорення) 13:57, 23 липня 2021 (UTC)

@NachtReisender: З іншого боку, за наявності декількох різних транслітерацій (транскрибувань тощо) однієї й тієї самої іншомовної власної назви, потенційно можливі конфлікти, зокрема щодо розмежування вжитку цих різних траснлітерацій. --Рассилон 14:50, 23 липня 2021 (UTC)

"G" = "Ґ".--Юрко (обговорення) 14:10, 23 липня 2021 (UTC)

Нещодавно анонім в статті Розорення Києва (1416) замінив в літописній цитаті букви з сучасної кирилиці на старі "яті" "зело" і т п які вже давно вийшли з вжитку. Чи доцільні такі правки? Бо як на мене це лише буде ускладнювати розуміння тексту для пересічних читачів вікі які не розбираються в староукраїнському алфавіті. Але хочеться почути думку інших користувачів з цього приводу. --August (обговорення) 12:54, 17 липня 2021 (UTC)

у нас повно цитат з азійських мов і проблема немає. Якщо не помиляюсь, то Густинський літопис має україномовний переклад, і його можна зазначити в статті, зберігши оригінальне писання. --『Gouseru』 ^Обг. 13:05, 17 липня 2021 (UTC)

Цитата повинна бути перекладена, оригінал має бути поданий через відповідний шаблон.--Юрко (обговорення) 17:56, 17 липня 2021 (UTC)

Допоможіть правильно назвати категорії:

• Категорія:Призери чемпіонатів Європи з водних видів спорту з плавання,
• Категорія:Призери чемпіонатів світу з водних видів спорту з плавання.

Я їх нашвидкоруч створив під заливку плавців, але ото подвійне "з" трохи дражнить слух. Може краще

• Категорія:Призери з плавання чемпіонатів Європи з водних видів спорту,
• Категорія:Призери з плавання чемпіонатів світу з водних видів спорту?

Чи ще якось? Дякую.--Rar (обговорення) 20:21, 17 липня 2021 (UTC)

Категорія:Призери чемпіонатів Європи зі спортивного плавання. Навіть редирект такий є. --Fessor (обговорення) 20:30, 17 липня 2021 (UTC)

Але чемпіонат є "з водних видів" (European Aquatics Championships), плавання це одна з частин чемпіонату. "Чемпіонат Європи зі спортивного плавання" не гуглиться. Можете дати лінк на редирект, я не знайшов.--Rar (обговорення) 20:46, 17 липня 2021 (UTC)

Це я неточно виловився: є спортивне плавання. Розумію, що може скластися враження, що чемпіонат був суто про плавання... але тут очевидно, що плавання це водний вид спорту. Тому за лаконічність. --Fessor (обговорення) 08:07, 18 липня 2021 (UTC)

Питання по транслітерації та назві міста. Стаття Гавенвейк-Норд. Яка політика щодо назви статті Гавенвейк-Норд чи Хавенвейк-Норд. Дякую знавцям за аргументовані відповіді наперед. --GPV (обговорення) 19:33, 22 липня 2021 (UTC)

Як на мене краще через "х". --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:16, 23 липня 2021 (UTC)

@Анатолій 2000: А як краще, Голландія чи Холландія? --Benderovec (обговорення) 11:33, 10 серпня 2021 (UTC)

@Benderovec: А так як пишуть АД: Голландія, звичайно --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:39, 10 серпня 2021 (UTC)

У нідерландській і H, і G позначають Г.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:57, 23 липня 2021 (UTC)

Звичайно ж "Г".--Юрко (обговорення) 14:07, 23 липня 2021 (UTC)

• Тоюто вірно Гавенвейк-Норд ? --GPV (обговорення) 14:47, 26 липня 2021 (UTC)

Нідерландська? Тоді тільки Г.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:27, 26 серпня 2021 (UTC)

Останнім часом потрапило на очі декілька термінів, доданих на чільні місця у преамбули статей:

• Котлован — ви́коп, ко́пань
• Автомобіль — самохі́д

Терміни походять з одного джерела:

• Ганіткевич Марія. Російсько-український словник з інженерних технологій: Понад 40 000 термінів. 2-е вид. / Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – 1024 с.

Мене насторожив ось цей текст у передмові:

Характерна риса словника — це повнота відображення багатозначности російських термінів різнозначними українськими термінами. Не всі терміни-синоніми можуть видатися влучними, але невдалий в певній галузі термін може знайти застосування в іншій. Синонімія має також пізнавальну вартість і служить збагаченню інженерної уяви. Словник знайомить з багатством української мови, допомагає оволодіти її словотворчими засобами.

А ось що пишеться про серію «СловоСвіт», в рамках якої виходить цей словник:

За роки своєї діяльності ТК СНТТ нагромадив чималий досвід у розробленні концептуальних засад і практичних рекомендацій щодо термінотворення та внормування української науково-технічної термінології. Набутий доробок дав змогу започаткувати у 2000 р. масштабний проєкт − термінографічну серію СловоСвіт. В основі задуму – видавати словники з новітніх технологій, які раніше не були опубліковані.

У зв'язку з цим у мене виникло декілька запитань:

1. це справді варто сприймати як словник усталеної інженерної термінології, чи радше як вправи письменника чи поета у словотворі? Так, деякі з цих слів існують, але, як самохід — у інших значеннях. Бо мені більше схоже на те, що автори нерідко лише пропонують своє бачення перекладу терміну. Діють за принципом «приживеться і піде у маси — добре, не приживеться — не страшно.»
2. чи можемо ми використовувати цей словник як Надійне джерело інженерної термінології?
3. якщо це Надійне джерело, то чи заслуговують ось ці синоніми, які словник пропонує, бути вжитими на чільному місці у статті? На мій погляд, непоширені терміни могли б бути зазначені або в окремому розділі статті, або у Вікісловнику, або ж у кінці преамбули статті. Тому що ВП:НЕСЛОВНИК.

--VoidWanderer (обговорення) 21:39, 23 липня 2021 (UTC)

На мою думку, слід обов'язково засвідчувати реальний вжиток новоутворень (хоч би й мінімальний) вторинними ВП:АД (ЗМІ та ін., дуже бажано всеукраїнських), в інакшому випадку вони вартуватимуть згадки щонайбільше як примітка (англ. note). --Рассилон 22:20, 23 липня 2021 (UTC)

На те новотвори й нові, що не мають реального вжитку. Але думаю, джерела мають бути більш галузево-специфічними. --AS 00:05, 24 липня 2021 (UTC)

• Lanamy, долучайтеся до обговорення як ініціатор додання до статей цього джерела і термінів. Мені, до прикладу, не зрозуміло, як перекладаючи «російський» термін «автомобиль» упорядники словника навели лише два варіанти українською: «автомобіль» і «самохід». Де варіанти авто, автівка, та й та ж машина? Як ви особисто оцінюєте ступінь довіри до такого словника? --VoidWanderer (обговорення) 15:30, 25 липня 2021 (UTC)

  "Як ви особисто оцінюєте ступінь довіри до такого словника?" - а хіба для Вікіпедії важлива моя чи ще чиясь особиста думка/довіра? В правилах Вікіпедії хіба не написано, що важливі АД? На мою думку, питання треба ставити інакше, а саме чи є Авторитеним це джерело - Словник технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України [9] --Lanamy (обговорення) 19:42, 25 липня 2021 (UTC)

  Слово "автівка" надано Вами з "Вільного тлумачного словника". Хіба можна вважати це джерело авторитетним? Я б хотів додати це слово але намагаюсь відшукати якесь АД, де є це слово, переглянув багато різних словників, але ще й досі не відшукав. Щодо слова "машина", то в наведеному джерелі (СУМ-11) це слово має лише загальне значення: "Транспортний засіб (автомобіль, танк, літак і т. ін.)" --Lanamy (обговорення) 14:37, 26 липня 2021 (UTC)

Lanamy, я це фактично й питав — чи оцінюєте ви словник Ганіткевич як надійне/авторитетне джерело.

Щодо інших перекладів «автомобіля»: наведені вище посилання — винятково ілюстративні, перше, що було під рукою. Можна шукати і кращі джерела (наприклад Новий українсько-англійський словник / Є.І. Гороть, С.В. Гончарук, Л.К. Малімон, О.О. Рогач. — Луцьк : Вежа-Друк, 2016. — 700 с.) на підтвердження головної тези: в українській мові є синоніми до слова «автомобіль». Вживані як у надійних джерелах, так і в ЗМІ і повсякденні. А те, що словник Ганіткевич наводить в цих умовах тільки автомобіль і самохі́д — це привід ставити під сумнів надійність словника. --VoidWanderer (обговорення) 16:25, 26 липня 2021 (UTC)

VoidWanderer цей Словник "Рекомендовано Постійним науковим семінаром Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України"; укладачі, редактори, рецензенти - доктора та кандидати наук; цільова аудиторія теж зазначена: "Для наукових та інженерно-технічних працівників, науковців, викладачів, студентів вищих і середніх навчальних закладів, а також для всіх, хто цікавиться науково-технічною термінологією". То чому ж цей Словник не є авторитетним?

2. Наведений Вами "Новий українсько-англійський словник" перекладає слово car: "1. автомобіль, машина, вагон; 2. вагон трамвая; 3. амер. залізничний вагон". А такі слова, як от наприклад "авто, автівка, автомашина" в цьому словнику - геть відсутні. То чим саме цей словник "краще джерело"? --Lanamy (обговорення) 18:47, 26 липня 2021 (UTC)

Lanamy, я не буду ставити під сумнів компетенцію авторів. Але я можу припустити, що вони можуть бути певною мірою ангажовані. А відтак, і надійність джерела також буде сумнівна.

Щодо "Новий українсько-англійський словник", процитую:

1) (переважно легкові) автомобі́ль, машина, розм. авто, автівка

Але ми не його обговорюємо. --VoidWanderer (обговорення) 18:59, 26 липня 2021 (UTC)

VoidWanderer 1. Перепрошую, але для Вікіпедії чиїсь особисті припущення про "ангажованість" авторів не є достатньою підставою для заперечення надійністі джерела. Чи не так?

2. Знову перепрошую, але Ви процитували зі словника "Загальний народний англійсько-український словник"... який не має жодного відношення до "Нового українсько-англійського словника" [10] --Lanamy (обговорення) 19:21, 26 липня 2021 (UTC)

До речі, я відшукав джерела для слова "автівка" [11] --Lanamy (обговорення) 19:35, 26 липня 2021 (UTC)

Lanamy, припущення не є особистим у тому плані, що зроблене винятково із особистих причин. Припущення засноване на тому, що словник ігнорує об'єктивну реальність, а натомість надає непропорційної ваги словам, що не перебувають у вжитку. А тому його цінність як незалежного джерела викликає сумнів. ВП:АД § Оцінка джерел:

Як дане джерело узгоджується з іншими фактами? чи описуються інші ситуації вірогідно, з відбиттям різних аспектів ситуації?

Оцінювати якість джерел — задача дописувачів Вікіпедії. --VoidWanderer (обговорення) 19:40, 26 липня 2021 (UTC)

У такому разі слід ставити під сумнів також академічний словник СУМ-11 та більш сучасний СУМ-20, тому що в цих словниках відсутнє слово "машина" і слово "автівка" у конкретному значенні "автомобіль". Як дані джерела узгоджуються з іншими фактами, чому вони не відбивають різні аспекти ситуації?... Це я до того, що якщо якийсь Словник не описує всі синонімічні слова, то це ще не значить, що це джерело не є надійним. Подібна логіка не є достатньою підставою для заперечення надійністі джерела. --Lanamy (обговорення) 20:14, 26 липня 2021 (UTC)

Lanamy, а СУМ-11 та СУМ-20 також містять «самохід», але не містять «машина» і «автівка»? Бо саме цей факт є ознакою ангажованості, а не якийсь інший. Тому що непропорційної ваги надано невідомому терміну, який не має вжитку, і проігноровані вживані. --VoidWanderer (обговорення) 20:18, 26 липня 2021 (UTC)

Слово «автівка» у значенні «автомобіль» добре відоме але в академічному словнику СУМ-20 воно відсутнє. Загальновживане слово «машина» у конкретному значенні «автомобіль» так само відсутнє в словнику СУМ-20. Значить можна зарахувати цей академічний словник (НАН України), як "ангажований" та заборонити? - Треба переписувати правило Вікіпедії про Авторитетні джерела?... Так ми з Вами можемо дійти до абсурду. --Lanamy (обговорення) 20:41, 26 липня 2021 (UTC)

Lanamy, ви мій аргумент зрозуміли про непропорційну вагу? --VoidWanderer (обговорення) 20:51, 26 липня 2021 (UTC)

Звісно, що зрозумів. От Ви написали "непропорційної ваги надано невідомому терміну". Але чи насправді цій термін є "невідомий"? [12] (СУМ-11):

САМОХІД, ч. 1. род. хо́да. Назва деяких машин і транспортних засобів із власною тягою

Це значення слова хіба не подібне до наданного слова «машина» в СУМ-20? - Тут слово «машина» теж має різні значення, у тому числі таке [13]:

2. Загальна назва різних саморушних механізмів, що виконують транспортну, тяглову (у 1 знач.) і т. ін. роботу.

--Lanamy (обговорення) 21:49, 26 липня 2021 (UTC)

Lanamy, так, термін справді невідомий у контексті автомобіля. І йому надано непропорційної ваги.

Тому якщо ви зрозуміли мій аргумент, то й питання має бути вичерпаним. Чи які ви маєте ще аргументи? --VoidWanderer (обговорення) 16:03, 27 липня 2021 (UTC)

Згоден з Вами і вже написав, що Ви маєте рацію. Цей Словник був виданий для території Львівської області. --Lanamy (обговорення) 16:11, 27 липня 2021 (UTC)

А щодо "термін справді невідомий у контексті автомобіля", то це не є правда, цей термін колись був відомий: Самохід, автомобіль, віз // Українська загальна енциклопедія. Том 3: С–Я, 1933. - С. 18. [14]. --Lanamy (обговорення) 16:19, 27 липня 2021 (UTC)

Чому ви прискіпуєтесь до слів? Здається, було зрозуміло, що «термін справді невідомий» у цьому контексті означало «термін практично наразі невідомий», або «його відомість зараз непорівняна до інших».

Ви хотіли по суті спростувати мої слова, чи це суперечка заради суперечки? --VoidWanderer (обговорення) 16:27, 27 липня 2021 (UTC)

Перепрошую але я з Вами не сперечаюся. Просто особисто для мене важливо дотримуватися фактів, саме тому я дотримуюсь фактів. --Lanamy (обговорення) 20:56, 27 липня 2021 (UTC)

"Ви хотіли по суті спростувати мої слова". Ні, не хотів спростувати, я лише констатую факт, що такий термін існував. --Lanamy (обговорення) 21:12, 27 липня 2021 (UTC)

VoidWanderer Щодо "Словника з інженерних технологій", можливо, Ви дійсно маєте рацію. Я щойно прочитав таке [15]:

Видання було здійснено в рамках участі ТК СНТТ у Програмі розвитку української мови, української культури та історичної свідомості громадян України на території Львівської області на 2012–2014 рр.

Тобто виходить, що це видання не є «заангажоване», просто воно було здійснено для території Львівської області --Lanamy (обговорення) 23:46, 26 липня 2021 (UTC)

Щодо "Новий українсько-англійський словник" — справді дав маху, не помітив як збився фільтр пошуку. Але й він містить варіант «авто» як розмовне, хоча, ще раз, не про нього мова. --VoidWanderer (обговорення) 19:56, 26 липня 2021 (UTC)

Але не містить слова "автівка". Мабуть теж "ненадійний"? --Lanamy (обговорення) 20:17, 26 липня 2021 (UTC)

Відповів вище. --VoidWanderer (обговорення) 20:19, 26 липня 2021 (UTC)

"Наведений Вами "Новий українсько-англійський словник" перекладає слово car: "1. автомобіль, машина, вагон; 2. вагон трамвая; 3. амер. залізничний вагон". А такі слова, як от наприклад "авто, автівка, автомашина" в цьому словнику - геть відсутні. То чим саме цей словник "краще джерело"?" -- Lanamy, це свідчення того, що словник непоганий, бо слово "car" може бути вагоном. Наприклад "railroad car" в США загалом, "Passenger cars" в енциклопедії Britannica у розділі "залізниця", "streetcar" -- трамвай в США. І якщо читати англомовні статті, що виключно стосуються залізничної тематики, то там уточнення не буде, буде просто "car".--Divega (обговорення) 05:49, 27 липня 2021 (UTC)

Divega, в сучасному академічному СУМ-20 немає слова "вагон" у значенні "машина", а слово "поїзд" (у значенні "машина") – архаїзм [16]:

"МАШИ́НА.. 2... заст. Поїзд, паровоз"

Але, перепрошую, ми ж не ці словники тут обговорювали. --Lanamy (обговорення) 14:35, 27 липня 2021 (UTC)

Так, я згоден, ми не обговорюємо саме цей словник, але ваше зауваження некоректне -- car англійською не тільки автомобіль, але й залізничний вагон. Тобто у словнику наведені всі варіанти без розділення за галузями техніки. І якщо я побачу в тексті слово railroad car, то тут явно не "залізничний автомобіль" мається на увазі. Оскільки словник має обмежувати кількість синонімів, то й відсутність "автівки" з "автомашиною" не є показником. Те, що СУМ-20 не зазначає це слово -- це питання української мови, але не англійської. Тому цей словник точно "краще джерело", або, як мінімум, АД.--Divega (обговорення) 07:43, 28 липня 2021 (UTC)

• Думаю, що термінологія, яка не є вживаною не повинна бути представлена у преамбулі. Виняток можуть складати історичні терміни, але вже навіть "гаківка" для хокею, чи "світлопис" для фотографії, мені видається дискусійним, щоб бути представленим у преамбулі. Хоча в історичній частині статті вони, на мою думку, є обов'язковими. А самохід - це скоріше авторські неологізми, ковані слова. Такого роду слів було ще багато у словниках 1920-30-х але вони не прижились у мові, і варті згадки, хіба що як курйози, у статтях про ці словники чи їх авторів. Деякі із цих давно забутих кованих слів зараз намагаються реанімувати у ЗМІ, наприклад "авіатроща". Виглядає це, як на мене, не дуже доречно. --yakudza 19:19, 25 липня 2021 (UTC)

  Самохід - це пол. samochód, а не коване слово. Згодом, у 1930-х, московити повидушували всі українські слова для наближення української до мови московської.--Юрко (обговорення) 19:28, 25 липня 2021 (UTC)

 Коментар Чесно кажучи я завжди недружньо ставлюсь до галицайських полонізованих слів, як отой самохід, а польською самохуд. Копаний м'яч, а польською півка ножна тощо. Якого художника цей непотріб впихувати до вікіпедії? То Ви наближаєтесь з поляками, то з москалями. Вмикніть вже власне свої мізки. --Jphwra (обговорення) 20:04, 25 липня 2021 (UTC)

 Коментар По-перше. Щодо самохода категорично не погоджуюся. Це не полонізм, а слов'янізм. Самохід — це той що сам ходить. Це дуже знайомі українські слова. По друге. Слова „галицайський“ і "впихувати" це низькопробний жаргонний непотріб. І зрештою не „вмикніть“, а ввімкніть; хіба що це ви на фєні хотіли сказати «украсти». Отже, перш ніж учити когось, навчіть спершу себе — самонавчіться. --Sehrg (обговорення) 10:41, 27 липня 2021 (UTC)

Ну так, сюди ж "самоліт" - сам летить, але це було витіснене з мови української, зараз вживається в мові польській.--Юрко (обговорення) 11:19, 27 липня 2021 (UTC)

• У статті є розділ Назва, є ще розділ Етимологія. Ну й ніхто не відміняв 3 джерела для перевіреності. 2-ге для підтвердження, 3-тє контрольне. І я не дуже розумію для чого це все запихувати в преамбулу. Читачі приходять читати, що таке автомобіль, а бачить шаблон про лексичні помилки... Розставляйте пріоритети. --『Gouseru』 ^Обг. 16:29, 27 липня 2021 (UTC)

Власне, це й було додатковим питанням, яке я підіймав — невідповідності оформлення наших статей правилу ВП:НЕСЛОВНИК.

Але, певне, це варто обговорити окремо, і не змішувати в одну купу. Тут нехай буде аналіз конкретного джерела — словника Ганіткевич. --VoidWanderer (обговорення) 16:41, 27 липня 2021 (UTC)

Переніс інші назви автомобіля з преамбули до розділу "Назва". --Lanamy (обговорення) 21:42, 27 липня 2021 (UTC)

Питання виникло по Категорія:Уродженці Лонжумо. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 11:59, 28 липня 2021 (UTC)

Певна річ, що має бути так само, як і в назві міста. P.S. Хіба фр. -ju- — не укр. -же- (тобто Лонжемо)? --Рассилон 12:39, 28 липня 2021 (UTC)

@Рассилон та Khodakov Pavel: А чому через -ю-? § 130.2 нового правопису (як і § 90.6 старого) вимагає після Ж писати У, а не Ю у французьких -ju-. У словнику є кілька прикладів на таке буквосполучення, наприклад, fr:Jumet подано як Жуме. За правописом мало б бути Лонжумо — NickK (обг.) 12:50, 1 серпня 2021 (UTC)

NickK, маленьке зауваження -- останню редакцію правопису опубліковано на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (лінк тут). Наведений вами варіант від міністерства трохи відрізняється (не в цьому пункті).--Divega (обговорення) 05:24, 9 серпня 2021 (UTC)

У джерелах переважає варіант з "ю". --Τǿλίκ 002 (обговорення) 19:13, 9 серпня 2021 (UTC)

Французьке Ю з 90-х після шиплячих передаємо як У: брошура, журі, парашут.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:29, 26 серпня 2021 (UTC)

англ. Cross-dressing похідне cross-dresser. Згідно Словник.ua — КРОС-ДРЕСИНГ, також схоже дресИрувальник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. Отже, як буде правильно кросдресИр або кросдресЕр та й з проставленням дефіса є питання. --Iskatelb (обговорення) 20:47, 29 липня 2021 (UTC) Да і до того, якщо можливо, який найліпший буде переклад Cross-dressing, бо «Перехресне одягання» чи «Переодягання (перехресне одягання)» це машинний переклад, а в укр. джерелах я нічого не знайшов. --Iskatelb (обговорення) 21:24, 29 липня 2021 (UTC)

Дефіс, я вважаю, не потрібен, так само, як і, наприклад, у «кросбраузерний» та «кроскультура». Що ж до закінчень, то, на мою думку, правильно «кросдресинг» (дія) — за правилом дев'ятки й аналогічно до «пресинг», та «кросдресер» (діяч) — аналогічно до «продюсер». --Рассилон 21:33, 29 липня 2021 (UTC)

Крос не є окремим словом, усталеним у словниках, тому пишемо разом.--Юрко (обговорення) 04:00, 30 липня 2021 (UTC)

у нас 50 на 50 статей як з літерою І так і И. Як такі правильно? Бо треба уніфікувати всі статті до одного стандарту. --Jphwra (обговорення) 14:15, 15 серпня 2021 (UTC)

У загальних назвах інакше, ніж через -и-, й бути не може — за правилом дев'ятки. Наприклад, бридж. --Рассилон 15:16, 15 серпня 2021 (UTC)

@Рассилон:, то значить треба перейменувати всі ті БрІджи на БрИдж. --Jphwra (обговорення) 15:20, 15 серпня 2021 (UTC)

@Jphwra: певна річ . Хіба що… що робити, як якась власна назва матиме перевагу написання через -і- перед -и- за україномовними ВП:АД? --Рассилон 15:25, 15 серпня 2021 (UTC)

виходить що кожен термін має пройти через Перейменування? Тоді так саме через Перейменування. --Jphwra (обговорення) 15:29, 15 серпня 2021 (UTC)

У загальний і географічних назвах пишемо РИ.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:32, 9 жовтня 2021 (UTC)

Запрошую заглянути в Кав'ярню на Вікідані й узяти участь в аналізі й обговоренні запланованої ботозаливки українських лексем. Допоможіть, будь ласка, сестринському проекту. --Renamerr (обговорення) 19:13, 21 серпня 2021 (UTC)

Анонім у обговоренні статті негр вже не перший день обурюється, що в СУМ це слово нейтральне, а в статті написано про суперечливість його вживання (посилаючись на публіцистику, а не словники). Можливо хтось знає сучасні саме словники, де ця суперечливість згадується? --Віщун (обговорення) 14:40, 5 вересня 2021 (UTC)

Сучасні словники: Негр // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.,Негри // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.: „Люди, що належать до негроїдної раси...“; Негр // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.,Негри // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.: „1. Назва корінного населення Тропічної Африки, яке має темний колір шкіри і належить до негроїдної раси. 2. Назва афроамериканців, нащадків рабів, вивезених свого часу з Африки.“ --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:47, 5 вересня 2021 (UTC)

Про суперечливість не знайшов. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:47, 5 вересня 2021 (UTC)

Ці словники перше, що видається в пошуку. Проте вони вже доволі старі та не висвітлюють актуальне становище. Навіть у більш спеціалізованих і новіших словниках суперечливість не висвітлюється, хоча вже навіть журналістські рекомендації діють, де слова негр радять уникати. Тому і звертаюся до спільноти, можливо хтось такі словники знає.--Віщун (обговорення) 18:43, 5 вересня 2021 (UTC)

Особисто для мене словники авторитетніші журналістських рекомендацій. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:05, 6 вересня 2021 (UTC)

Мода вважати слово «негр» образливим ніякого стосунку до української мови не має. Це в англійській воно образливе. Sneeuwschaap (обговорення) 04:57, 6 вересня 2021 (UTC)

мода дуже суперечлива, навіть сама не знає, що є образливе [17] --『Gouseru』 ^Обг. 12:04, 6 вересня 2021 (UTC)

Мабуть, хтось вирішив, що там наголос на «ї». Sneeuwschaap (обговорення) 20:23, 6 вересня 2021 (UTC)

• Є три великі раси - європеоїдна, негроїдна, і монголоїдна. Також ще виділяють індіанці (американоїдна) та австралоїдна (аборигени в Австралії). Це факти що доведені наукою. --GPV (обговорення) 13:19, 6 вересня 2021 (UTC)

  @Galkinletter: якщо ви прочитале таке десь у вікіпедії, потріно ставити шаблон про оновлення, це застаріло років на 60. Наскільки розумію, сам термін "раса" як спосіб класифікації за мофрологічними ознаками популярний тільки в східноєвропейській і КНРській антропологічних школах, та й тут питання, з якою саме класифікацією. --AS 08:47, 8 вересня 2021 (UTC)

  @AS: мені здається ви перебільшуєте. Оскільки навіть в шкільній программі України це є. То ж висновки про застаріння на мою думку хибні. Раси — історично сформовані групи людей, що характеризуються спільністю спадкових і фізіологічних особливостей. Сучасне людство поділяють на три або п’ять великих рас. У першому випадку це екваторіальна (негро-австралоїдна), євразійська (європеоїдна), азіатсько-американська (монголоїдна) раса, у другому — негроїдна, австралоїдна, європеоїдна, монголоїдна, американська. Всередині кожної раси є малі раси, або підраси. --GPV (обговорення) 09:06, 8 вересня 2021 (UTC)

  Якщо українські підрчуники застаріли хоча б на 20 років — уже добре. Навіть якщо ви антрополог — посилайтесь на конкретні джерела. --AS 09:18, 8 вересня 2021 (UTC)

То ось можливо є україномовні словники з антропології, де вживається конкретно слово негр? Мені про такі не відомо.--Віщун (обговорення) 15:21, 6 вересня 2021 (UTC)

Я знайшов такі статті:

• Писаний, Д. М. Апологія рабства в надрах расизму: природничо-наукові, соціокультурні та культурно-історичні концепції кінця XVIII–середини XIX ст. (pdf) // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Історичні науки. — 2010.: „...прагнули утвердити погляд на негрів як на особливий, примітивний різновид людей. Семюель Джордж Мортон(1799–1851) писав про негрів наступним чином: "Подібно до більшості інших варварських націй, їхній спосіб життя характеризується забобонами та жорстокістю. Вони люблять войовничі справи, але,виявившись переможеними, адаптуються до зміни обставин з дивною швидкістю" [17]. Він був твердо переконаний, що африканці завжди будуть нижчими істотами в порівнянні з європейцями. Джошуа Кларк Нотт (1804–1873) був одним з найпослідовніших прибічників ідеї про різне походження людських рас. Мовляв, негрів, серед інших нижчих істот, було створено раніше за "білошкірих" Адама та Єву. Негри, за Ноттом, належали до найбільш варварських племен землі, які могли приносити якусь користь цивілізації, тільки перебуваючи в рабстві... В 40–50-х рр. XIX ст. у США виникла особлива школа расистської антропології. Одним з її визнаних лідерів був Семюель Картрайт(1793–1863) – голова медичної асоціації штату Луїзіана. Картрайт стверджував, буцімто речовина, яка визначає колір шкіри негрів, міститься також в їх мозку, нервовій системі, м’язовій тканині. ...Тобто чорний колір шкіри розглядався як одна знаочних ознак "неповноцінності" африканців [21, c.148]. А висновок був таким: свобода неграм протипоказана, оскільки негритянська свобода – це "свобода бути бездіяльними, валятися в бруді та зловживати непідходящою їжею та спиртними напоями" [20]. ... Порівняйте американських негрів з африканськими, –пропонував Келхун, – і ви побачите, що перші незмінно переважають других і морально, й інтелектуально, і фізично. Причиною тому є патріархальний характер американського рабовласництва, за якого біла раса відіграє роль мудрих батьків та вчителів, що піднімають своїх чорношкірих дітей та учнів до цивілізованого рівня [19, c.73].Скасування ж рабства штовхне негрів у вирій пороків та страждань [22]. ...“ тощо.

Ця стаття, зокрема, показує, що вживаючи слово "негр" у його першопочатковому, зафіксованому у словниках значенні, расистом не станеш.

• Кандиба, Ю. І. Історична географія з основами етнографії: Навчально-методичний комплекс. (pdf) // МОН. — 2010.: „В сучасній антропології використовують дві класифікації людських рас – морфологічну і популяційно-генетичну. Загальноприйнятою є морфологічна класифікація, яка спирається на успадковувані зовнішні ознаки. Згідно з нею, виділялися три великі раси: європеоїдна (євразійська), монголоїдна (азіатсько-американська), негро-австралоїдна (екваторіальна). Нині більшість дослідників поділяють екваторіальну расу на дві самостійні раси – негроїдну (африканську) і австралоїдну (океанійську), що є найбільш обґрунтованим і виправданим.“ тощо. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:44, 12 вересня 2021 (UTC)

  Цілком годиться як ВП:АД --GPV (обговорення) 19:45, 12 вересня 2021 (UTC)

Скажіть аноніму, що Україна не дикий острів посеред океану, а теж зазнає впливу світових етичних контекстів. --AS 08:52, 8 вересня 2021 (UTC)

• Додані два авторитетних джерела. Дякую Анатолій 2000. Можна ще пошукати 1 і на базі трьох незалежних сучасних АД зробити підсумок. --GPV (обговорення) 19:47, 12 вересня 2021 (UTC)

Слова негр і негритянка завжди вважались нейтральними в укр. мові.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:31, 9 жовтня 2021 (UTC)

У рувікі є така сторінка неоднозначностей ru:Звёздный, яка перепосилає читача на однойменні топоніми. Однак у нас рос. Звёздный це Зоряне містечко, Звьоздний, Звєздний (Волгоградська область) та Звездний (Кабардино-Балкарія). Не думаю, що на такі селища є окремі джерела українською мовою, а тому вірним може бути тільки один варінт назви для всіх. Схиляюся до того, що правильною може бути одна з двох назв — Зоряний або Звьоздний, на що по-різному і вказують різні джерела-довідки. Але все ж у Вікіпедії до якого варіанту більше схиляємося?--Кучер Олексій (обговорення) 19:05, 7 вересня 2021 (UTC)

Звьоздний, якщо немає української усталеної назви окремого населеного пункту.--Юрко (обговорення) 19:39, 7 вересня 2021 (UTC)

А як бути із Зоряне містечко? Звьоздний городок? Це ж ніби власна назва селища міського типу. Українські джерела видають переважно ЖК під такою назвою. Хоча на підмосковне смт є такі джерела 1 та 2.--Кучер Олексій (обговорення) 19:47, 7 вересня 2021 (UTC)

Якщо є АД на Зоряне містечко, тоді Зоряне містечко. Подаємо за усталеними назвами, якщо таких немає - транскрипція з врахуванням вимог правопису щодо передачі географічних назв. --Юрко (обговорення) 03:51, 8 вересня 2021 (UTC)

Зараз у Вікіпедії вже російське місто Володимир-на-Клязьмі передається як Владимир, бо так воно пишеться російською, тож логічно, що російська назва Звёздный буде писатись українською як Звьоздний, а от "Звёздный городок" це "Зоряне містечко", це типу як рубль і карбованець, усталений переклад... -- अ म रा (обговорення) 11:57, 10 жовтня 2021 (UTC)

Прошу висловити думки стосовно назв Пенсільванія та Атлантік-Сіті. --Flavius (обговорення) 08:02, 8 вересня 2021 (UTC)

Звичайно ж, через і, а не и. З тієї ж причини, з якої й Сідней і Кірибатi. --Рассилон 10:58, 13 вересня 2021 (UTC)

Якби так було все просто і звичайно, то я би вже перейменував би, а не піднімав би це питання. Стосовно першого випадку у нас купа АД через И, в тому числі орфографічний словник НАНУ (ВП:МОВА п.1), а на користь І лише припущення, що укладачі правопису вирішили не відносити це слово до винятків, до тих же Сиракуз і Сицилії, які за традицією продовжують писати через И. А стосовно другого слова, то до 2019 року правопис був виключно через И, про що прямо повідомляло згадане слово Атлантик-Сіті на місці сьогоднішнього правила. Також не можна ігнорувати і слово Атлантика, що прямо зазначене в тому ж таки правописі. Обидва слова мають велику купу АД з поточним написанням. А перейменування цих статей потягне за собою перейменування сотень, якщо не більше, похідних статей. Того і піднято питання. П.С. приклад Кірибаті з кінцевим і - це правопис слів у кінці слова, де І безумовно. --Flavius (обговорення) 11:41, 13 вересня 2021 (UTC)

Як українською назвати en:Rundling? Рундлінг, кругле село чи теж перенаправити на присілок? Бо на запит рундлінг нічого українською не дає. А як інакше воно може називатися, навіть не припускаю. У росіян це рундлінг, у поляків окольниця, у чехів округлиці.--Кучер Олексій (обговорення) 14:58, 24 вересня 2021 (UTC)

• Добре. Якщо нікому не цікаво, то зупинюся на окольниці. Очевидно, що до нас ця назва перекочувала з польської. У джерелах саме так 1, 2, 3, с. 171 Около.--Кучер Олексій (обговорення) 10:37, 25 вересня 2021 (UTC)

Напевно дійсно варіант «Окольниця» підходящий. Але може варто в преамбулі дати також слово «Рундлінг», вказавши, що це все-таки з німецької мови, а не англійської--V Ryabish (обговорення) 11:23, 25 вересня 2021 (UTC)

Ніхто (навіть росіяни!) не кажуть "Пушкин Олександр Сергійович", тобто нормальний порядок, як кажуть живі люди це -- Йм'я По-Батькові Прізвище.

Зверніть ввагу, що на російській вікіпедії написано через кому: "Пушкин, Александр Сергеевич", так само як написали б в анґломовному довіднику: John Smith --> Smith, John.

Оскільки у Вікіпедії ніхто не шукає як у паперовому довіднику, пропоную писати імена в нормальному порядку, а не в шкільному. --Rerandora (обговорення) 06:47, 29 вересня 2021 (UTC)

Є офіційне правило, ним і керуйтесь. --V Ryabish (обговорення) 07:54, 29 вересня 2021 (UTC)

Це вже неодноразово обговорювалося, залишили як є. --Юрко (обговорення) 07:59, 29 вересня 2021 (UTC)

User:V Ryabish, User:Юрко Градовський! Ясно що правила є правила ВП:БЮРО. Однак це не значить, що правила неможна переглянути. Я наприклад не бачу жодної причини писати спочатку прізвище, окрім того, що в совєтскій школі росіяни всіх змушували писати саме так по 10 років. Якщо ми кажемо "Тарас Григорович Шевченко", то чому б й не написати так у статті?! Виходить, що навіть росіяни й ті більш нормально пишуть: "Шевченко, Тарас Григорьевич"!

Це вже неодноразово обговорювалося І які арґументи висувалися? (Все одно іноземні імена пишуться в нормально порядку, і виходять такі дивні казуси, що припустимо якщо вважати футболиста совєтським то писати треба по-совєтськи, а як-що грузинським -- то по-нормальному. Тобто тут самі політичні міркування, а Вікіпедія, як відомо -- поза политикою!) --Rerandora (обговорення) 08:40, 29 вересня 2021 (UTC)

Правило можна змінити. Створіть відповідну номінацію, наведіть аргументи, джерела і т.д. Тільки так, за процедурою. --V Ryabish (обговорення) 09:03, 29 вересня 2021 (UTC)

«росіяни … нормально пишуть» — хіба нормально відокремлювати прізвище комою? Хіба це за правописом? Чи робить так хоча б котрась з решти Вікіпедій? Албанська? Індонезійська? (вже не кажучи про англійську…) Ні? То чому ми повинні наслідувати, даруйте на слові, «російський вибрик» у вигляді цієї коми? --Рассилон 10:16, 29 вересня 2021 (UTC)

«хіба нормально відокремлювати прізвище комою?» Це є стандартний Анґлійський "довідниковий" формат. Оскільки Вікіпедія -- не паперовий довідник, то можна писати як звичайно. А те що Ви вважаєте "нормальним" -- шкільний російсько-совєтський... Я не пропоную тут писати через кому, я це достатньо ясно сказав. Просто виходить, що російська вікіпедія -- менш совєтська ніж українська.

«Чи робить так хоча б котрась з решти Вікіпедій? Албанська? Індонезійська? (вже не кажучи про англійську…) Ні? То чому ми повинні» писати прізвище спочатку?!

«Імена осіб з України, із країн СНД, колишнього СРСР, Східної Азії й В'єтнаму слід записувати в енциклопедичному порядку найменування, напр. Шевченко Тарас Григорович.» Жесть. FYI: Україна давно вже не член СНД, нащо чіплятися за цей совок?! (Але наприклад в Китайській мові імена традиційно(!) записуються в "енциклопедичному порядку" -- тут питань нема.)

Rerandora (обговорення) 11:43, 29 вересня 2021 (UTC)

Ну, Україна ніколи й не була членом СНД. Якщо не помиляюся, за останні два роки ця тема обговорювалася двічі, запропоновані зміни не отримали підтримки. Не думаю, що буде підтримка й тепер. --Юрко (обговорення) 11:47, 29 вересня 2021 (UTC)

Підозрюю, що ніхто не висував такий арґумент: "Як ви кажете нормально?" -- Ніхто за межами школи не буде казати "Македонський Олександр".

"Канонічний" варіант -- найбільш універсальний, а "енциклопедичний" створює плутанину.

Також некоректим є називати нормальний варіант "західним", а совєтський -- "східним".

Rerandora (обговорення) 12:03, 29 вересня 2021 (UTC)

Ви лише підозрюєте. Пошукайте відповідні обговорення. --Юрко (обговорення) 14:39, 29 вересня 2021 (UTC)

Ви лише підтверджуєте мої підозри. Rerandora (обговорення) 16:32, 29 вересня 2021 (UTC)

Для того, щоб імена правильно сортувались у категоріях, прізвище має іти першим, або у всіх статтях має бути коректний DEFAULTSORT. Я не думаю, що ми володіємо актуальною статистикою, скільки біографій з енциклопедичним порядком назви мають DEFAULTSORT, і який відсоток з них — правильні. --AS 14:30, 29 вересня 2021 (UTC)

По-перше, більшість інших вікіпедій, в т.ч. анґлійська, якось із цим справляються.

По-друге, почитайте вимоги до імен: якщо українець народився в Сполучених Штатах, то його ім'я вже має записуватися в канонічному порядку, і т.д. Тобто проблема (на рівному місці) також й в тому що наразі використовуються різні порядки.

Rerandora (обговорення) 16:18, 29 вересня 2021 (UTC)

PS Проблема насправді може бути лише з китайськими і подібними іменами котрі традиційно(!) записуються в "енциклопедичному" порядку. E.g. "Ден Сяопін": "Ден" -- це прізвище. Якщо б Сяопін народився в Сполучених Штатах, він би писав своє ім'я як Сяопін Ден. На анґлійській вікіпедії ім'я дано в "східному" порядку і це явно зазначено: the family name is Deng. На українській читач має здогадатися, що є "офіційне правило" і що йому слід "ним і керуватися". Причому, зверніть ввагу, що навіть якщо стаття називається "Шевченко Тарас Григорович", далі скрізь ім'я вже пишеться як "Тара́с Григо́рович Шевче́нко"! Тобто імена в заголовках пишуться не так як імена в текстах статей...— Це написав, але не підписав користувач Rerandora (обговорення • внесок).

Тарас Григорович Шевченко--Юрко (обговорення) 17:31, 29 вересня 2021 (UTC)

Инші вікіпедії справляються за рахунок того, що вони всюди ставлять DEFAULTSORT. Проблема лишається: якщо ви хочете змінити порядок, треба розуміти поточний стан з DEFAULTSORT (перевірити достатньо велику вибірку статей з енциклопедичним порядком назви). Обговорювати якісь зміни без цього — лише теоретизування. --AS 20:13, 29 вересня 2021 (UTC)

У будь-якому разі, доцільно мати окремий проєкт, що займається проставлянням і виправлянням DEFAULTSORT у всіх біографіях. --AS 20:20, 29 вересня 2021 (UTC)

А нащо виділяти аж цілий проєкт для такої дрібнички? Це реалізується один раз — у картці {{Особа}}, а від останньої вже успадковуються {{Актор}}, {{Письменник}} та ін. --Рассилон 20:26, 29 вересня 2021 (UTC)

Хіба шаблон магічним чином знає де ім'я, а де прізвище? --AS 21:24, 29 вересня 2021 (UTC)

«Магічним» — це хіба що з властивостей P734: прізвище та P735: ім’я особи. А за їх відсутності можна діяти приблизно за наступним алгоритмом:

1. Відкинути уточнення (якщо воно є) та розбити назву статті на складові за пробілом.
2. Якщо 3-я складова не порожня, то за ВП:ІС-П припускаємо, що це — по батькові, а відтак 1-а — прізвище, а 2-а — ім'я. Інакше припускаємо, що 1-а — ім'я, а 2-а — прізвище.

Правду кажучи, алгоритм треба уточнити для складених прізвищ і римських цифр… --Рассилон 05:33, 30 вересня 2021 (UTC)

«..пропоную писати імена в нормальному порядку..» — не існує жодного "нормального порядку", є правило, де чітко зазначено: «Енциклопедичним найменуванням статей вважатимемо порядок, що відповідає Прізвище Ім'я По батькові...». --Τǿλίκ 002 (обговорення) 19:14, 29 вересня 2021 (UTC)

Статтю називаємо за енциклопедичним порядком (ПІБ), а в шапці краще писати за "природним" - ІБП.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:30, 9 жовтня 2021 (UTC)

З японської: Reishi — 霊芝 на українську: Рейші чи Рейши як правильно? --Iskatelb (обговорення) 22:27, 1 жовтня 2021 (UTC)

Правопис іншомовних слів - «після приголосних у кінці невідмінюваних слів пишеться літера «і»: колі́брі, парі́, фрі, таксі́» (Правило дев'ятки). --Стефанко1982 (обговорення) 22:58, 1 жовтня 2021 (UTC)

пар. 129. Перед голосним і в кінці слова пишемо і: Вішí, Шíофок. У Вікіпедії є консенсус ВП:Я, тому пишемо за системами транслітерації, якщо важко шукати в сходнознавчих джерелах. У цьому випадку за ВП:КОНС та ВП:Я правильно Рейсі. --『Gouseru』 ^Обг. 13:59, 2 жовтня 2021 (UTC)

Ось тут в укр. наук. джерелах пишуть Рейши: 1, 2, 3, 4. А тут пишуть Рейші: 1, 2, 3, 4. Рейсі не знайшов. То який варіант писати у статті? --Iskatelb (обговорення) 17:18, 2 жовтня 2021 (UTC)

Якщо в АД дуже переважає варіант, який суперечить системам транслітерації, як, скажімо, формально неправильне Токіо є більш вживаним ніж правильне Токьо, то ВП:Я передбачає можливість відхилення від прийнятої транслітерації, але в цьому випадку не впевнений чи це той випадок, тому все ж краще дотримуватись консенсусного варіанту. У будь-якому разі точно не варіант з и, в японській немає такого звуку, ті и отримані неправильною передачею російською англійської транслітерації і потім копіюванням того запису українською. --塩基Base 00:37, 3 жовтня 2021 (UTC)

Тоді Рейши виключу зовсім, бо це пряма рос. калька, що суперечить чинному правопису. За основу залишу Рейші, оскільки є джерела і саме за такою назвою цей гриб найбільш відомий. Щодо Рейсі, то подам як варіант вікіфікувавши з ВП:Я в дужках. --Iskatelb (обговорення) 07:56, 3 жовтня 2021 (UTC)

для розділів щодо термінології, то в дужках краще подавити оригінальну вимові іншомовних слів. На ВП:Я не варто посилатися зі статті, але не заборонено зазначати, що за такими-то системами транслітерації може бути рейсі --『Gouseru』 ^Обг. 20:21, 4 жовтня 2021 (UTC)

Тут вийшло ще й то, що Reishi — Рейші це англійська назва на що є у статтіі джерело, і ось тому ця вимова виявилась найвживанішою, а японське Рейсі вже стає відповідно другорядним. Щодо вікіфікації Рейсі, то гаразд, замість правила ВП:Я поставлю безпосередньо посилання на систему Поліванова. --Iskatelb (обговорення) 07:55, 5 жовтня 2021 (UTC)

ВП:Я базується на системі Поліванова, що розроблена для мови російської, тому зважати на нього не варто взагалі. --Юрко (обговорення) 08:04, 5 жовтня 2021 (UTC)

Після шиплячих на кінці пишуть І. Але в укр. вікі використовується інша система передачі. Тому -сі: Рейсі.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 9 жовтня 2021 (UTC)

Рейші'. Як миші. В японській мові немає звуку и.

Привіт усім, прошу порадити, що робити з прізвищами, як то Байєр та Райє, та похідними назвами, бо згідно "нового правопису" подвійна йотація скасована, проте в літературі утверджені назви з йотацією, як то Об'єкти Байєра, Зорі Вольфа — Райє, деякі статті хаотично перейменовувались без обговорення, деякі через обговорення, але від кожного такого прізвища є похідні назви, тому у Вікіпедії виник вінігрет з різних назв через Й та без Й, як приклад вже більше як півроку Баєр, а категорія Байєра, отже питання таке, чи може користувач Вікіпедії посилаючись на правило "нового правопису" перейменовувати статті та категорії і скасовувати подвійну йотацію, чи по кожному окремому випадку необхідне окреме обговорення, чи є якісь консенсусні домовленості чи рішення з цього питання? — अ म रा (обговорення) 19:46, 8 жовтня 2021 (UTC)

Якщо немає усталеного написання в енциклопедіях - треба перейменовувати відповідно до правопису. --Юрко (обговорення) 03:50, 9 жовтня 2021 (UTC)

• @अ म रा:(«§ 126. Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а у звукосполученнях [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я»). Щодо усталених власних назв — безумовно перейменування потрібно обговорювати. Я поки що не бачив фахових публікацій, де вживалося б «Вольфа-Рає». --Olvin (обговорення) 13:30, 13 жовтня 2021 (UTC)

• Конвенцій немає. А от хаос у вікіпедії є: міняють назви, встановлюють термінологію на власний розсуд, хоча не є спеціалістами у жодній галузі))) При цьому одні посилаються на правопис (точніше, своє тлумачення), інші на традицію (точніше звички). Всі вважають, що роблять добру справу. Але в результаті підкладають міни суспільству, яке вікіпедії довіряє. Змінити це не можливо, як не можливо змінити кривизну будівлі, коли криво заклали фундамент. Тому за подвійну йотацію будуть іти нескінченні війни ))) На кожне правописне правило вам виставлять традицію, підркіплену джерелами; кожну традицію і джерела будуть заперечувати вимогами правопису... --126.173.26.206 02:22, 14 жовтня 2021 (UTC)

  Є правило ВП:МОВА. Воно призначено якраз для того, аби уникати таких війн. Загалом, порядок такий:

  • Якщо слово є у Правописі — пишемо як у Правописі. Цю ситуацію обговорювати не потрібно.
  • Якщо у Правописі немає — дивимося орфографічний словник Українського мовно-інформаційного фонду. Якщо там є — пишемо відповідно (обговорення теж не потрібне).
  • Якщо й у вищенаведеному словнику нема — тоді беремо фахові словники, енциклопедії й пишемо відповідно до них.
  • А от якщо між останніми є розбіжності — тоді вже обговорення.

  --Olvin (обговорення) 07:29, 15 жовтня 2021 (UTC)

  • Даруйте, пане, але це локшина на вуха для новачків. У правописі є Пан Гімун, а у вікіпедії Пан Гі Мун. Ось і все! Такого бардаку з іменами, назвами, термінами у вікіпедії сотні возів і ще й відро. Всі ці вигадки місцевих редакторів потрапляють у ЗМІ і впливають на суспільство. Цим місцева публіка і упивається — можливістю змінити світ. А дехто навіть на цьому ще підробляє)) Пояснювати місцевим олухам, що вони насправді шкоду роблять (не знаючи броду не лізь у воду), — марна справа. Рівень їхнього IQ нижче рівня середньої школи. А відповідальність — пустий звук.--126.172.29.63 08:24, 15 жовтня 2021 (UTC)

    Я так розумію, що Ваша мета — лише розпатякувати про хаос та кривизну Вікіпедії. Хоча виправити помилку простіше, ніж написати кілька абзаців порожньої балаканини. --Olvin (обговорення) 09:02, 15 жовтня 2021 (UTC)

Добрий вечір усім, така справа, є стаття Мінута що описує 1/60 градуса, проте в нормативному акті Наказ 914 МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ затверджено назву як хвилина, тож бо чи не варто статтю перейменувати на Кутова хвилина, за аналогією як Кутова секунда, що думає спільнота? -- अ म रा (обговорення) 17:26, 10 жовтня 2021 (UTC)

Слова градус і мінута — не російські, а латинські.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:08, 11 жовтня 2021 (UTC)

Про російську мову й не згадувалось, звісно, що такі слова як "минута", "Луна" і "октябрь" не російські, а латинські, та мова не про те, а про колізію, де в словниках кутова хвилина називається "мінута", а законодавчо "хвилина", тож цей нормативний акт нічим принципово не поступається тому акту, котрим "проект" перетворили на "проєкт", тож і запитую, що з цим робить... --अ म रा (обговорення) 10:02, 11 жовтня 2021 (UTC)

@अ म रा: Зазначений наказ має досить обмежену сферу дії («Одиниці вимірювання, їх визначення та позначення, затверджені цим наказом, застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології»). Див. також Обговорення:Кутова мінута і секунда. Якщо є джерела щодо застосування в інших галузях (крім законодавчо регульованої метрології), тоді варто обговорювати. --Olvin (обговорення) 08:03, 15 жовтня 2021 (UTC)

Ну, щодо законів принцип старий: постривай виконувати — скасують… Урядовцям тільки б балуватися в бирюльки за чужі гроші. Можна додати «хвилина» як іншу назву. Але поки не перейменовувати. --В.Галушко (обговорення) 17:17, 11 жовтня 2021 (UTC)

Питання підняте цим редагуванням. На перший варіант посилання в тексті статті (Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006). На другому сходяться, зокрема, такі джерела: 1) Словник української мови. Т.2: Г-Ж. / Гол.ред.кол. І.К.Білодід. К.: Наук. думка, 1971. С.300. 2) Словник іншомовних слів: Тлумачення, словотворення та слововживання. Бибик С.П., Сюта Г.М. / Ред. Ярмоленко С.Я. Харків: Фоліо, 2006. С.190. 3) Словник іншомовних слів / Укл. Морозов С.М., Шкарапута Л.М. К.: Наук. думка, 2000. С.178. --Olion17 (обговорення) 08:11, 9 жовтня 2021 (UTC)

діє́з § 130, п. 1 чинного українського правопису. Скасовуйте те редагування. --Flavius (обговорення) 09:14, 9 жовтня 2021 (UTC)

Стара редакція чітко вимагала завжди писати -іє-, коли маємо справу не з префіксоїдом.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:27, 9 жовтня 2021 (UTC)

А як же 11-томник Білодід? Стара - то вже після 1990? --Olion17 (обговорення) 10:09, 9 жовтня 2021 (UTC)

Старою я зву попередню — ту, що 1993 року.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:05, 11 жовтня 2021 (UTC)

Не знаю як за правилами, а чисто суб'єктивно "Дієз" виглядає органічніше... — अ म रा (обговорення) 09:53, 9 жовтня 2021 (UTC)

У правописі редакції 2019 року шість разів наведено дієз, а от СУМ-20 суперечить правопису й пише діез. --Sehrg (обговорення) 12:23, 9 жовтня 2021 (UTC)

Це ж термін, треба дивитись в спеціалізовані словники, а не загальні. --塩基Base 21:28, 9 жовтня 2021 (UTC)

• якось так. --Mcoffsky (обговорення) 09:00, 10 жовтня 2021 (UTC)

@Mcoffsky: публікація до прийняття нового правопису, і, схоже, є особистою думкою авторів. Натомість новий правопис чітко зазначає варіант «дієз», тож тут навряд чи можуть бути ще якісь варіанти.--Piramidion 10:34, 10 жовтня 2021 (UTC)

Після цієї публікації я перечитав останній абзац п. 1 § 130 правопису та заспокоївся. Не бачив, що там наведено конкретний приклад, саме дієз. --Mcoffsky (обговорення) 10:44, 10 жовтня 2021 (UTC)

• офтоп: а що за прикол із цим «або» замість «чи»? Вони ж не завжди взаємозамінні. «дієз або діез» — це «або те, або те, мені байдуже», тоді як мається на увазі запитання — «дієз, чи діез?»--Piramidion 10:24, 10 жовтня 2021 (UTC)

  О, дякую, приємно, що такі мовні тонкощі я відчуваю навіть не знаючи. Саме так, як бачите, тут моя функція - поставити питання, а моя думка нефахівця з цього приводу нічого не важить. Тож я й не квапився приймати підказане рішення, і зрештою в статті згадано обидва варіанти; як на мене, це краще, ніж результат відкоту, який я міг би зробити. --Olion17 (обговорення) 15:42, 10 жовтня 2021 (UTC)

Словники, видані з початку 1990-х (з 2000-х зокрема) взагалі рясніють помилками. Краще ставити на стару коняку. --В.Галушко (обговорення) 16:57, 11 жовтня 2021 (UTC)

• За старими і новими правилами дієз; після і пишемо є навіть, якщо у мові-оригіналі стоїть е.

• В джерелах:

1. Словник музичних термінів. К.: Видавець Карпенко В.М., 2017 р., 312 с., іл. ― ст. 87: Дієз.
2. Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник. Вид. 2-ге, переробл. і доп. — Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2009. — 352 с., 77 нотних прикладів та малюнків. — ISBN 978-966-10-0445-9. ― ст. 70: Дієз. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:33, 20 жовтня 2021 (UTC)

Знавці корейської мови! Потрібна ваша консультація для статті про серіал "Гра в кальмара".

Як слід писати корейські імена і за якими правилами вони відмінюються? --Віщун (обговорення) 17:57, 11 жовтня 2021 (UTC)

• Корейські імена як і китайські, як і японські пишуться однаково: прізвище + власне імя.
• Власні імена, з одного чи двох складів, пишуться одним словом. Як Святослав, а не Свято-Слав.
• Прізвище й імена відмінюються за правилами української мови. Виняток: жіночі прізвища не відмінюються (за тими ж правилами).--126.173.26.206 02:45, 14 жовтня 2021 (UTC)

@Віщун журнал Мовознавство як Ким Со-Воль ще є джерела, які говорять, що варто писати Ким Соволь. Але реалії поширення такі Бан Ki Мун, Ким Со Воль і всі статті в укрвікі іменовані так. Подібні записи в прикладах є навіть у правописі. Про це зауважує також Ковальчук Ю.А. Проблеми та перспективи створення уніфікованої системи української практичної транскрипції корейських власних назв / Мовні і концептуальні картини світу. К., 2011. Вип. 36. але онлайн видання я не знайшов. Щодо відмінювання § 140 правопису 2019. --『Gouseru』 ^Обг. 02:36, 14 жовтня 2021 (UTC)

А якщо "Нетфлікс", маючи офіційні субтитри українською, пише за зразком Бан Ki Мун? Можливо тут сталося коло і перекладачі писали, дивлячись у Вікіпедію?--Віщун (обговорення) 07:15, 14 жовтня 2021 (UTC)

@Віщун Посольство Республіки Корея в Україні. Ні, не бере в більшості випадків, бо це видозмінена система Концевича, яка популярна в російських джерелах, а тому перекочувала до нас. --『Gouseru』 ^Обг. 23:59, 14 жовтня 2021 (UTC)

• всі статті в укрвікі іменовані так... тобто, ви у вікі розтиражували помилки і закликаєте ці помилки множити далі. Неймовірно! Ні щоб виправити помилки і зробити правильно? Країна сержантів... --126.173.26.206 02:45, 14 жовтня 2021 (UTC)

  дотримуйтесь етикету. Я зауважив про це, бо є щодо цього консенсус, можливо щодо цього обговорювали раніше. Якщо варто це змінити, то варто навести переконливі факти та джерела сходознавців та зробити загальне оголошення. --『Gouseru』 ^Обг. 23:52, 14 жовтня 2021 (UTC)

  Та не «якщо це варто змінити»! А «варто змінити»! Бо у відстоюванні хиб все «сержанство» і проявляється. Нічого не розуміти у темі і процедурно топити всі ініціативи покращення. Тут етикет, тут мітла потрібна. --126.172.29.63 07:00, 15 жовтня 2021 (UTC)

• Були вже подібні обговорення і не раз (ось, і ще тут) --Олексій Мажуга (обговорення) 23:58, 14 жовтня 2021 (UTC)

Дякую! Отож, можна вважати наявне написання допустимим. Бо ЗМІ вже статтю по абзацах порозтягували.--Віщун (обговорення) 08:09, 15 жовтня 2021 (UTC)

Привіт усім, в українській Вікіпедії наявний вінігрет з назв декількох статей Gliese / Глізе / Ґлізе, прошу спільноту домогти вирішити цю ситуацію, також прошу користувача @SimondR:, котрий перейменовує Глізе на Ґлізе, відписатись у цій темі, а також користувача @Olvin:, котрий знається на астрономії написати свою думку, треба узгодити врешті решт назву зоряної системи та її планет... -- अ म रा (обговорення) 13:19, 14 жовтня 2021 (UTC)

Я не бачу вагомих підстав для перейменування з Глізе на Ґлізе. За україномовними джерелами скоріше потрібно навпаки: Ґлізе на Глізе. --Olvin (обговорення) 18:10, 15 жовтня 2021 (UTC)

Привіт усім, є така кумедна річ, в українській мові є одночасно слово і чоловічого і жіночого роду на означення тварини, а саме Жираф/Жирафа, та колізія в тому, що астрономічний словник дає назву Жираф, а зоологічний Жирафа, тож у Вікіпедії сузір'я Жираф вже давно перейменовано на Жирафа (сузір'я), проте залишилась стара категорія Жираф, отож, що порадить спільнота, чи повернути назву статті Жираф (сузір'я) чи навпаки, змінити категорію Жираф на Жирафа, таким чином узгодивши назву статті та категорії, та й взагалі цікаво, як хто вважає, яке слово Жираф чи Жирафа є, так би мовити, більш органічним для української мови? -- अ म रा (обговорення) 21:36, 15 жовтня 2021 (UTC)

Якщо астрономічний словник називає те сузір'я Жираф, то з якого дива вікіпедія має називати його Жирафою? --Юрко (обговорення) 05:50, 16 жовтня 2021 (UTC)

@अ म रा та Юрко Градовський: отже, повертаємо первісну назву з наступним узгодженням назв категорій і похідних статей? --В.Галушко (обговорення) 15:43, 24 жовтня 2021 (UTC)

Надаємо назву, відповідно до спеціалізованих АД. --Юрко (обговорення) 15:49, 24 жовтня 2021 (UTC)

Ситуація досить заплутана, спеціалізований словник з астрономії дає назву Жираф, проте очевидно, що сузір'я названо на честь тварини, котру спеціалізований словник із зоології називає Жирафа, суб'єктивно слово Жирафа здається більш органічним для української мови, проте ігнорування назви з астрономічного словника може створити поганий прецедент, хотілося б почути фахову думку астронома @Olvin: з цього питання... -- अ म रा (обговорення) 16:55, 24 жовтня 2021 (UTC)

Назви сузір'їв мають бути відповідно до фахових (тобто, астрономічних) джерел. А «очевидно … суб'єктивно … здається» — то оригінальне дослідження (чого у Вікіпедії не має бути). --Olvin (обговорення) 19:57, 24 жовтня 2021 (UTC)

Доброго дня! правильно буде написати чи сказати - ладити стелю . ? Чи потрібно використовувати слово лагодити ? Ладити і лагодити є синонімами . Чи є точне правило, що потрібно саме це слово використовувати ? Чи можливо два . Дякую ! — Це написав, але не підписав користувач Andrii1111993 (обговорення • внесок).

Почитайте СУМ-20: ладити vs лагодити. Ладити в розмовній мові може бути синонімом до «усувати пошкодження». Але якщо не хочете розмовну мову вживати, то краще казати «лагодити». --Sehrg (обговорення) 11:50, 24 жовтня 2021 (UTC)

За правописом (і правоказом в офіціозних умовах) — тільки «лагодити» (і «ладнати»). За побутовим правоказом — можливі всі три варіанти. --В.Галушко (обговорення) 15:38, 24 жовтня 2021 (UTC)

"Ладити стелю" це шось не те, схоже на суржик з староболгаризмом, краще вже "Латати стелю", а "Лагодити" класичне українське слово, підходить як до стелі, так і до годинника чи холодильника... -- अ म रा (обговорення) 17:51, 24 жовтня 2021 (UTC)

Поліське просторіччя. --Юрко (обговорення) 18:19, 24 жовтня 2021 (UTC)

Зокрема тут Хван Дон Хьок, але він же вже тут: Гра в кальмара записаний як Гван, до того там є ще інший Гван Джун Хо. --Iskatelb (обговорення) 07:13, 4 листопада 2021 (UTC)

На самому Нетфліксі написання вже кілька разів міняли.--Віщун (обговорення) 09:06, 4 листопада 2021 (UTC)

Зараз на https://www.netflix.com/ua/title/81040344 Хван Дон Хьок, тому згідно джерела виправлю на Хван. --Iskatelb (обговорення) 09:23, 4 листопада 2021 (UTC)

Доброго дня усім, таке питання, як правильно перекласти українською англійську назву Blade Runner, бо зараз у Вікіпедії є дві відпатрульовані статті Той, що біжить по лезу та Той, хто біжить по лезу 2049, треба визначитись та узгодити назви... - Account Phone (обговорення) 11:02, 4 листопада 2021 (UTC)

Узгоджувати не обов'язково. Слід дивитися на прокатну назву.--Віщун (обговорення) 12:03, 4 листопада 2021 (UTC)

Доброго дня усім, хтось може чітко пояснити які правила діють у Вікіпедії відносно використання літер Ґ/Г в назвах, чимало назв мають різне написання, хоча й походять від одного й того ж іноземного слова, як приклад астероїд 2684 Дуґлас, а місто Дуглас з назвою Дуґлас в самому тексті статті, актор Майкл Дуглас... якщо можливо, прошу дати чіткий алгоритм застосування цих літер саме у Вікіпедії, бо загальна дискусія на тему правописів "наркомівки/гройсманівки" безпреспективна, хоч якись правила використання, перейменування назв стетй з Г/Ґ... -- अ म रा (обговорення) 11:12, 20 листопада 2021 (UTC)

Правила немає, бо правопис дозволяє обидва варіанти у власних іменах. Тому кожен пише як хоче. Єдине, що не варто перейменовувати з одного варіанту на інший, а залишити той, який використав автор статті. Хіба спробувати узгодити з ним перейменування, коли всі ніші носії імені подаються інакше (тобто, наприклад, є 10 статей з «Дуглас», і одна «Дуґлас», або навпаки).

У географічних назвах правопис каже писати лише «Г», тому місто - таки «Дуглас». Але часом це правило порушують, особливо коли назва географічного об'єкта походить від особового імені, де автор вжив букву «Ґ». --V Ryabish (обговорення) 11:23, 20 листопада 2021 (UTC)

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

Власне, вказана назва у заголовку є дещо вигадкою і чужою для Google та є прямим перекладом слова ru:илосос. Вживати "асенізатор" не є доречним, бо це радше вид зайнятості, робота, ну у крайньому випадку професія[18] ... "Машина-асенізатор" теж не дуже гарна назва для статті, бо по аналогії немає "машини-пожежника", "машини-електрика" а така техніка далеко не завжди виконує роль вивезення рідких побутових відходів. Aнгомовні en:Vacuum truck, (sewage truck) при прямому перекладі теж будуть чужорідною калькою. Питання: як назвати статтю? — Alex Khimich 17:15, 30 листопада 2021 (UTC)

Є ще «муловсмоктувач» (за аналогією до "пиловсмоктувач") і муловсмоктувальна машина.--Piramidion 21:25, 30 листопада 2021 (UTC)

Несподівано. Дякую, Ваша версія більш ергономічна, бо моя з якимось нехорошим підтекстом. Знайшов ще "Мулососна машина" (можливо росіянізм), проте, може ще хтось що підкаже... — Alex Khimich 23:15, 1 грудня 2021 (UTC)

Якщо за аналогією, то "пиловсмоктувач" у нас, власне, пилосос або пилосмок. Тоді "мулосос" (понад 9000 згадувань) або "мулосмок".--Leon II (обговорення) 10:32, 3 грудня 2021 (UTC)

• Білецький В.С., вітання. Планую зробити коротеньку заготовку, Ви комплектували словники... як Вам ці назви, чи немає більш вдалої лаконічної назви? Перерив купу оголошень по вигрібним ямам, всі пишуть "викачувач ям", "ілосос", "асенізатор". — Alex Khimich

За аналогією є ще Мулонакопичувач. Варіант «муловсмоктувач» видається найкращим. З повагою--Білецький В.С. (обговорення) 06:56, 2 грудня 2021 (UTC)

Обговорення перенесене. Подальше обговорення — на сторінці Обговорення:Муловсмоктувач.

Останнім часом побільшало замін «Вікіпедія» на «вікіпедія» на сторінках правил, настанов, есе тощо. Які підстави для цього? Зрозуміло, чому ми, наприклад, пишемо українська Вікіпедія, а не Українська Вікіпедія, бо це позначення мовного розділу, а не окремої організації. Але на мою думку, Вікіпедія має писатися з великої літери, адже це власна назва одної з численних вікіенциклопедій, хоч і найвідоміша та найбільша. Прошу спільноту додати власні аргументи. --  Gzhegozh _обг. 05:10, 8 грудня 2021 (UTC)

Нмд, люди користуються або власними розмовними преференціями (а есе цілком можливо писати в розмовному стилі мовлення), або правописом § 54.7. --Ата ^(обг.) 07:06, 8 грудня 2021 (UTC)

Вітаю. Потрібна допомога у перекладі з німецької. Це назва озера і спортивного клубу. --Roman333 (обговорення) 16:25, 12 грудня 2021 (UTC)

Вітаю. Тут "ss" = "с", See (озеро) у назвах пишеться як зее, отже "Рісерзее".--Leon II (обговорення) 19:18, 12 грудня 2021 (UTC)

Відповідно по параграфу 128 пункт 3 "Подвоєння букв на позначення приголосних переважно зберігаємо у власних назвах", тобто все ж Ріссерзее--Divega (обговорення) 12:50, 14 грудня 2021 (UTC)

Насправді там не подвоєння: так німці передають звук [с], бо інакше не можуть. А ми українською можемо його передати і однією кириличною с. --Словолюб (обговорення) 15:40, 14 грудня 2021 (UTC)

Так, мені відомо про звуки, але у правописі ідеться про подвоєння букв, не про звуки. У правописі окремо зазначено прізвище Гаусс, тобто ß вважається за 2 літери с (як воно й у німецькій мові у випадки написання великими літерами).--Divega (обговорення) 09:07, 15 грудня 2021 (UTC)

Так, Рісерзее, бо ss=с, а s перед голосним читається як з. --Юрко (обговорення) 19:16, 14 грудня 2021 (UTC)

В географічних назвах «ри». Тому «Рисерзее» у випадку озера, а відтак і у назві клубу. --Fessor (обговорення) 21:09, 14 грудня 2021 (UTC)

Так, дійсно має бути Риссерзее (§129 пункт ІІІ.4).--Divega (обговорення) 09:07, 15 грудня 2021 (UTC)

Існують дві статті з назвами Капсуль (англ. Primer) і Ударний капсуль (англ. Percussion cap, рос. Капсюль). Англійське primer взагалі-то означає «запал», але зараз його частіше вживають щодо капсуля, як найпоширенішого типу запалу. Можливо, має сенс перейменувати «Капсуль» на «Рушничний запал», а «Ударний капсуль» — на «Капсуль». У цьому випадку стаття «Капсуль» потребує розширення, додання опису всіх видів запалів (хоча всі вони вже описані в статті Рушничний замок). --В.Галушко (обговорення) 21:24, 13 грудня 2021 (UTC)

Шановне панство, В статтях Довідка:Таблиці та Довідка:Шаблони стилю використовується «клітинка» в значенні терміна «комірка» (нас вчили — комірка :), чи правильно замінити на «комірка»? Дякую! --Nasnaga (обговорення) 10:09, 17 грудня 2021 (UTC)

Для уточнення, заглянемо в словник: клітинка Зменш.-пестл. до клітина.^[1], клітина Те саме, що клітка.^[2], клітка Чотирикутник на поверхні чого-небудь, утворений перехресними лініями;^[3]. А комірка^[4] 1) Зменш. до комора. ... || Невеликий отвір, вічко (у системі подібних).. Можна вживати й те слово, й те: 1, 2. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:50, 17 грудня 2021 (UTC)

У нас є стаття про метеорит який впав 2013 року на Росії і названий в честь місцевого облцентру, але чомусь вона не кирилицею а латиницею. Piramidion чому ви вибрали такий варіант? І чи не варто її перейменувати? --August (обговорення) 20:44, 21 грудня 2021 (UTC)

Я назви всіх тих метеоритів (і відповідних статей) записував у міжнародному форматі (тобто саме ця назва затверджена офіційно як назва метеорита), але загалом я не проти їх перейменування на кириличні назви (офіційну можна подати у вступі)--Piramidion 20:46, 21 грудня 2021 (UTC)

Доброго дня, шановне панство! Користувач:Yuri V. у коментарях до редагування статті МИР (ЕОМ) пише таке: «Термін "запам'ятовувальний" відсутній в українській літературі, сприяє засміченню мови чужинцями». Враховуючи тотальну засміченість всіх книг, виданих в УРСР, московськими кальками, чи можемо ми насправді вважати таку аргументацію гідною? Якщо так, чи означає це, що ми маємо змінити десятки й сотні інших статей, звідки ми вже багато років прискіпливо прибираємо оті "-ючий", намагаючись хоч трохи зменшити наслідки обмоскалення української мови? --Yuriz (обговорення) 10:49, 25 грудня 2021 (UTC)

Не означає! Дієприкметники га «-учий/-ючий» - цілком українські (співаючий, блукаючий, літаючий тощо), коли акцент робиться на прикметі, а не на дії. Тобто «запам'ятовуючий пристій» - цілком нормально, а «пристрій, запам'ятовуючий інформацію» - абсолютно ні. Не треба змішувати ці поняття і займатись гіперпуризмом. --V Ryabish (обговорення) 11:12, 25 грудня 2021 (UTC)

У даному слові акцент робиться саме на дію (пристрій, що запам'ятовує інформацію). Це не прикмета пристрою, це його функція. --Yuriz (обговорення) 11:17, 25 грудня 2021 (UTC)

Металорізальні верстати, сканувальні мікроскопи, армувальні суміші, коригувальний вогонь, перемішувальний апарат. І, так, запам'ятовувальний пристрій, який, за виразом дописувача, «сприяє засміченню мови чужинцями». --Yuriz (обговорення) 13:01, 25 грудня 2021 (UTC)

Тут «запам'ятовуючий» - саме прикмета - здатність запам'ятовувати інформацію. А не дія в даний конкретний момент. І так, суфікс «-уч/-юч» - не єдиний в українській мові, але це таки наш суфікс, і уникати його тільки тому, що він є в російській чи інших мовах - нелогічно --V Ryabish (обговорення) 13:14, 25 грудня 2021 (UTC)

Навіщо використовувати активний дієприкметник? Це, що штучний інтелект, який за власною суверенною волею щось запам'ятовує? Ні. Це пасивна машина. Треба писати: пристрій пам'яті або запам'ятовувальний пристрій. Суфікс -альн, (-яльн) спеціалізовано служить для творення прикметників на вираження ознаки за дією. --Sehrg (обговорення) 13:31, 25 грудня 2021 (UTC)

А що такого поганого в активних дієприкметниках? Цілком нормальне явище в українській мові (§ 119 Правопису).

Суфікс «-уч/-юч» - теж використовується для творення дієприкметників. Декілька прикладів я навів вище. Так, я вже сказав, що це - не єдиний в українській мові, є й інші, зокрема ті, що Ви навели. Але це не підстава відмовлятись від одного з них. А взагалі, варто би навести АД і проаналізувати для конкретного словосполучення, а не займатись ОД--V Ryabish (обговорення) 13:41, 25 грудня 2021 (UTC)

Я не полінувався й виписав невелику (!) частину АД (книг), де використана фраза «запам'ятовувальний пристрій»: 1. Копитчук М. Б. (ред.). Загальні принципи діагностування електронних систем керування автомобіля : Навчальний посібник. — Одеса : АО БАХВА, 2012. — 392 с. — ISBN 9789661552219. 2. Шеховцов В. А. Операційні системи. — Київ : BHV Publishing Group, 2005. — 576 с. — ISBN 9665521578. 3. Теґмарк М. Життя 3.0. Доба штучного інтелекту. — Наш формат, 2020. — 432 с. — ISBN 9786177730001. 4. Великий В. І. Мікропроцесорні системи в САУ : Навчальний посібник. — Одеса : АО БАХВА, 2006. — 192 с. — ISBN 9668335546. 5. Докінз Р. Сліпий годинникар: як еволюція доводить відсутність задуму у Всесвіті. — Харків : Family Leisure Club, 2018. — 496 с. — ISBN 9786171262454. 6. Дудикевич Ю. Б. Енергоощадні котеджі: Методики проектування будинків без газу. — Львів : Сполом, 2011. — 187 с. — ISBN 9789666656004. 7. Малахов, В. П.; Яковлев, Д. П. Мікроконтролери. — Одеса : Наука і техніка, 2008. — 224 с. — ISBN 9789668335839. --Sehrg (обговорення) 17:47, 25 грудня 2021 (UTC)

Я лінивіший, але за 5 хв теж знайшов низку АД на варіант «запам'ятовуючий»

• Великий тлумачний словник української мови, ISBN 966-569-013-2
• СУМ-11
• Архітектура комп’ютерів та комп’ютерна схемотехніка, Львівський національний університет, факультет електроніки та комп'ютерних технологій
• Курс "Архітектура комп'ютера", Приазовський державний технічний університет
• КЕРУВАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ ЕЛЕКТРОЗВ ́ЯЗКУ Державний Університет Телекомунікацій
• Оперативний запам'ятовуючий пристрій з неповним асоціативним доступом, Тернопільський національний економічний університет, Факультет комп’ютерних інформаційних технологій, Кафедра комп’ютерної інженерії

Тобто АД на варіант «запам'ятовуючий» теж можна знайти багато--V Ryabish (обговорення) 18:21, 25 грудня 2021 (UTC)

Слово "запам'ятовувальний" наявне у словниках, зокрема академічних (УЛІФ, Рос.-укр. словник з інженерних технологій, СУМ-20), а також у літературі, частину з якої вже навів користувач Sehrg. Слово не є запозиченим, натомість воно утворене за природними словотвірними моделями української мови. Що прикметно, академічний СУМ-20 не подає лексеми "запам'ятовуючий" узагалі, тільки "запам'ятовувальний" (хоч ув УЛІФІ наявні обидві). Думка користувача Yuri V. хибна; обговорюване слово має цілковите право на існування й активне використання. ―NachtReisender (обговорення) 18:24, 25 грудня 2021 (UTC)

Вітаю, як правильно українською писати це польське ім'я? У нас існують три різні варіанти — Здзіслав, Здіслав і Здислав. Мені перший видається зовсім неприємним для української мови, а останній найкращим з погляду милозвучності, тому пропоную перейменувати усі статті де є це ім'я на третій варіант. Якщо спільнота не проти можна запустити бота який зробив б це автоматично. --August (обговорення) 15:01, 30 грудня 2021 (UTC)

Є й четвертий варіант: Здзислав. Здзислав Стичень. «Дз» це диграф, як і в українській мові. Яке ви право маєте прибирати звук із диграфа дз, пане Агуст? --Sehrg (обговорення) 15:12, 30 грудня 2021 (UTC)

Я пропоную не використовувати буквосполучення які не властиві українській мові, виглядають неприродньо і які тяжко вимовляти --August (обговорення) 15:37, 30 грудня 2021 (UTC)

Українське слово приїжджати абсолютно аналогічне за поєднанням диграфа з приголосним. --Sehrg (обговорення) 16:05, 30 грудня 2021 (UTC)

Здається Здзислав це цілісне ім'я як Мстислав, до того ж ДЗ в даному випадку це цілісний звук ДЗига, ДЗюрчати, ДЗвін що втратив свою літеру, тож просто позначається двома буквами, відрізати Зе від Де ризиковано, тож латинсько-польське Zdzisław всеж таки варто передати кирилицею як Здзислав... -- अ म रा (обговорення) 18:55, 3 січня 2022 (UTC)

Це називається африкат — нерозривний звук, який складається з двох злитих елементів. Крім дз і дж (які на письмі позначаються двома літерами [диграфи]), африкатами також є «ц» [t͡s] і «ч» [t͡ʃ]. --Sehrg (обговорення) 19:03, 3 січня 2022 (UTC)

Мені здається що тут відбувся перехід словянського м'якого "д" в "дз" як це відбулось в білоруській мові. --August (обговорення) 20:32, 3 січня 2022 (UTC)

Мені чомусь здавалось, що білоруська разом з українською є одніє з найархаїчніх слов'янських мов, тобто старших за староболгарську та її діалекти, тож скоріше прадавнє ДЗ, що збереглося в білоруській і подекуди в українській в деяких словах деградувало до звичайної Д або З, ось наприклад староукраїнське Дзмій, що зараз просто Змій, або українське слово КукуруДЗа, ДЗвін що в російській вже просто КукуруЗа, Звон, тож можливо, що Zdzisław староболгарською спрощується до Здислав, проте Здислав рахується синонімом імені Збислав, а українська мова цілком має право на збереження звуку ДЗ... -- अ म रा (обговорення) 17:42, 4 січня 2022 (UTC)

Ну мені здаєтсья ви тут помиляєтесь, не було прадавнього "дз", білоруське дзекання це її особливість, так само як польське дзекання і пшекання, у спільнословянській мові цього не було. українська і білоруська не є архаїчними, навпаки російська (і болгарська) архаїчніша бо зберегла багато елементів з церковнословянської мови які ми втратили. Щодо змія, то ваш приклад погани бо як каже вікісловник там "дз" не було [19]--August (обговорення) 18:49, 4 січня 2022 (UTC)

Пане Августе і अ म रा. Міряти архаїчність білоруської й української мови проти російської мови не зовсім коректно. Російська мова розвинулася на основі церковнослов'янської, а та на основі староболгарської мови. Російська мова архаїчна, але це архаїчність не руська, а болгарська. Українська й білоруська мови розвинулися на основі розмовних мов Русі. Тому білоруська й українська мови архаїчніші з точки зору наближеності до давньоруської мови, точніше до місцевих діалектів давньоруської мови. --Sehrg (обговорення) 20:23, 4 січня 2022 (UTC)

• Є дві традиції передачі польських імен: більш традиційна через український відповідник (тоді буде Здислав, це ім'я праслов'янське і в українців також зустрічається) або через транслітерацію (Здзіслав). Який варіант вибрати мабуть треба визначати кожного разу окремо за джерелами. Так ми вже робити для багатьох інших поляків. Зрештою, колись ми навіть отримували відповідь від Інституту мовознавства щодо іншого подібного випадку, коли є традиційна передача і транслітерація Вікіпедія:Перейменування статей/Хрістіан → Крістіан--yakudza 22:27, 6 лютого 2022 (UTC)

Зіштовхнувся з ситуацією, коли маємо статті про трьох сестер - швейцарських біатлоністок - але всі вони мають різне прізвище українською. Французькою їхнє прізвище - Gasparin, українською ж: Селіна Гаспарен, Еліза Гаспарін й Аїта Ґаспарін. Трохи смішно, але хотілось би, щоб сестри мали єдине прізвище. То яке правильне? --Mcoffsky (обговорення) 07:52, 30 січня 2022 (UTC)

Не знавець французької мови, але напевно закінчення має бути «ен». Пор. : «Adrien Gasparin» -> Адрієн де Гаспарен, «Pierre Cardin» -> П'єр Карден, «Jean-Pierre Raffarin» -> Жан-П'єр Раффарен тощо --V Ryabish (обговорення) 10:36, 30 січня 2022 (UTC)

Абсолютно точно е у закритому складі in, напр. Ерве Базен (фр. Herve Bazin), Мішлен (фр. Michelin)
Щоб там було і, n має перейти у відкритий склад: Олександр Пушкін → Alexandre Pouchkine. --Fessor (обговорення) 13:18, 30 січня 2022 (UTC)

@Mcoffsky: Якщо це французьке прізвище, то вимовляється "Ґаспарен", але я на сто відсотків не певен, що воно саме французьке, тому залишив був російський варіант, бо зазвичай, хоч і не завжди, росіяни транслітерують правильно, набагато точніше, ніж у наших старих статтях про спорт.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:17, 31 січня 2022 (UTC)

зауважу, що у нас був підсумок щодо японця, який працює в США і названий за американським стилем. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 12:41, 31 січня 2022 (UTC)

Цікавий мені трапився випадок, коли я вичитував старі статі про спорт. Хтось транслітерував був прізвище американця японського походження як "Ветенейб".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:59, 31 січня 2022 (UTC)

@Mcoffsky та Oleksandr Tahayev: Вони однозначно не мають стосунку до французької мови. Перш за все, всі три імені не французькі: Selina та Elisa французькою були б Céline та Élise, ну а Aita взагалі етруська богиня. Дві старші народилися в en:Samedan, молодша — в en:Poschiavo, в обох говорять німецькою, ретороманською й італійською, але зовсім не говорять французькою. А ось документальний фільм про Селіну ретороманською, і на ньому вона якісно говорить ретороманською, в тому числі й з мамою (!), і ось джерело, яке подає Селіну в списку спортсменів-ретороманців. de:Selina Gasparin пише, що вона володіє німецькою, англійською, італійською, норвезькою й ретороманською (і при цьому французькою не володіє). Еліза теж дала 20-хвилинне інтерв'ю ретороманською. Очевидно, сестри за національністю саме і є ретороманками. Тому треба передавати її з ретороманської, там точно не -ен, там -ін, і на слух ближче до Гашпарін — NickK (обг.) 00:07, 6 лютого 2022 (UTC)

А ось і дуже доречне відео (YouTube все знає та поставив мені це відео на перше місце в рекомендаціях). Перейменовую всіх трьох на Гаспарін — NickK (обг.) 22:45, 8 лютого 2022 (UTC)

• І слідом (пінгую @AlexKozur, Fessor, Mcoffsky, Oleksandr Tahayev та V Ryabish:, які брали участь у цьому обговоренні, а також @Андрій Бондар:, який багатьох із них редагував) за мотивами того відео пропоную перейменувати:
  • Зімон Едер → Сімон Едер (у вимові чітко С, у більшості джерел теж так)
  • Ліза-Тереза Гаузер → Ліза Гаузер (вона сама не називає свого другого імені, очевидно, вона усталена без нього)
  • Єссіца Їслова → Джессіка Їслова (уже перейменував, очевидно)
  • Крістіан Гоу & Скотт Гоу → Крістіан Гау & Скотт Гау (схоже на стандартну вимову прізвища)
  • Укалек Астрі Слеттермарк → Укалек Слеттемарк (також сама не називає свого другого імені, зайва літера в прізвищі)
  • Сіверт Ґутторм Баккен → Сіверт Баккен (опущене друге ім'я, у кількох вікі таке написання)
  • Кароліне-Оффіґстад Кноттен → Кароліне Кноттен (аналогічно)
  • Моніка Гойніш → Моніка Гойніш-Старенга (тут навпаки, вона називає своє друге прізвище)
  • Лейф Нордґрен → Ліф Нордґрен (схоже, в нього американизована вимова імені, так каже і його дружина)

  NickK (обг.) 00:16, 9 лютого 2022 (UTC)

  @NickK: Жорстко проти скорочення імен. Я дотримуюсь практичної настанови, щоб не було плутанини, і не витрачати час на всі ці тисячі і тисячі імен (а транслітерацією займаюсь переважно тільки я) робити як в англійській Вікіпедії. Тоді давайте прибирати по-батькові для російських та українських імен, бо ніхто ж в розмові не називає себе по-батькові, тим більше, що є і противники написання по-батькові як невластивого українській традиції. Щодо вимови, то тут не знаю. З в імені "Зімон" рекомендує практична транскрипція німецької мови і особисто я її завжди дотримуватимусь. З тим, що "Гоу" має бути "Гау". Їслова не американка, а чешка, тому тут не знаю. І, будь ласка, на час Олімпіади мене більше не пінгуйте.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 07:22, 9 лютого 2022 (UTC)

  Я пропінгував вас саме тому, що ви просто зараз про них пишете, тож мав на меті мінімізувати подальші помилки. Щодо середніх імен, то ВП:ІС рекомендує вживати найпоширеніші імена. Я ретельно всіх не перевіряв, але загалом у більшості західноєвропейських мов є традиція давати дітям кілька імен, з яких реально уживається лише одне; у будь-якому разі там помилки, бо це не подвійні імена (яких не можна розривати), а другі та треті імена, які не подаються через дефіс. Щодо Едера, то ймовірно це місцева вимова, в німецькій сильні діалекти. Чешка ж однозначно Джессіка, батьки обрали їй таке ім'я, в усіх репортажах чеською, які я бачив, ніхто її не називає Єссіцею — NickK (обг.) 08:06, 9 лютого 2022 (UTC)

  @NickK: Я й так перевіряю імена набагато ретельніше, ніж, наприклад, під час Олімпіади 2016 року (хоча й тоді в мене було на порядок точніше, ніж люди робили 2010 року), і загалом фактично повивчав напам'ять майже всі практичні транслітерації, крім, хіба що корейської, данської, норвезької, грецької і ще можливо кількох. Ще додатково дивлюсь, як це роблять росіяни, якщо в них є відповідні статті, але якщо бачу в них очевидну помилку, то її не повторюю. Ще слухаю вимови для відповідних мов на сайті howtoprononce.com. Але, наприклад, для німецької я завжди дотримуюсь практичної транскрипції. Якщо у Вас ще є час для всіх цих тисяч імен подивитись на Ютубі інтерв'ю, то, будь-ласка, слухайте і самі ж їх виправляйте, а мене кликати не треба. І ще, я не перевіряю вже наявні статті, а перекладаю таблиці за допомогою спеціального шрифту, який сам перекладає назви всіх уже наявних статей. Якщо Ви виправите назву статті, то вже в наступній моїй статті буде той варіант, який Ви зробили. А коли вже будуть наявні всі статті, і їх повичитують мовознавці, а також люди, що прослухали інтерв'ю, то можна буде заново поперекладати всі таблиці з уже правильними варіантами (це дуже швидко робиться).--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:44, 9 лютого 2022 (UTC)

  @NickK: Я ще раз перейменував, на Ґашпарін. Я Вам вірю, що там справді звук "ш". Крім того, в англійській статті про ретороманську мову написано, що перед глухими приголосними "s" звучить як "ш", а "Ґ" вибрав на правах пріоритету, як таку, що відповідає реальній вимові, і яку я від самого початку вибрав (і її дозволяє правопис).--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:22, 9 лютого 2022 (UTC)

  @Oleksandr Tahayev: Я думав про це, але засумнівався. По-перше, все ж тут вона сама себе називає Гаспарін з дуже виразним -с-. Це відео саме показує, як вона хоче, щоб її вимовляли за кордоном, і вона обрала італійську вимову, мабуть, вона їй більше подобається (та й прізвище італійського походження). По-друге, українською вони систематично Гаспарін (а Аїта одружена з українським біатлоністом Семеновим, і про це ціла купа різних статей) — на Ґашпарін нема геть нічого. Тож я просив би повернути назад до усталеного варіанту. Якщо ви проти або не маєте часу, можу перенести на ВП:ПС — NickK (обг.) 22:40, 9 лютого 2022 (UTC)

  @NickK: Немає ніякого усталеного варіанту. Те, що Ви мені наводите, це російськомовні сайти, де українська мова друга і де перекладають машинним перекладом з російської. І беруть вони цей варіант з російської Вікіпедії та інших російськомовних сайтів. А росіяни просто полінувались ретельно перевірити вимову.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 23:18, 9 лютого 2022 (UTC)--Oleksandr Tahayev (обговорення) 23:18, 9 лютого 2022 (UTC)

  Сайт ЧEline (cheline.com.ua) не має російськомовної версії. --Olvin (обговорення) 23:59, 9 лютого 2022 (UTC)

  Але чомусь коли я шукаю ЧEline у ґуґлі, то мені пропонує в першому рядку "ЧЕline - честные новости" і жодної пропозиції українською мовою.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:11, 10 лютого 2022 (UTC)

  @NickK: Ладно, ставте на перейменування. Самі мені голову тут задурили, хоча мій варіант був від самого початку найправильніший, а тепер я чисто технічно не можу перейменувати, бо така стаття вже існує. Тільки час на Вас потратив.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 23:51, 9 лютого 2022 (UTC)

  Перепрошую за незручності, виніс: Вікіпедія:Перейменування статей/Селіна Ґашпарін → Селіна Гаспарін. Успішної вам подальшої роботи над Олімпіадою — NickK (обг.) 00:00, 10 лютого 2022 (UTC)

Привіт усім, така ситуація, є дві категорії Категорія:Астрономки та Категорія:Жінки-астрономи... не зразу розібрався, що між категоріями фактично йде війна редагувань... отже, хто що думає, яку категорію треба залишити... прошу відписатися користувачів причетних до редагувань категорії @Franzekafka: та @В.Галушко:, також прошу висловити свою думку користувача @Olvin:, що знається на астрономії... -- अ म रा (обговорення) 23:16, 5 лютого 2022 (UTC)

Обидві треба видалити. Стать не є визначальною ознакою у астрономії. --Kanzat (обговорення) 00:54, 6 лютого 2022 (UTC)

Якщо можливо імплементувати таке рішення, то цілком згоден... --अ म रा (обговорення) 09:56, 6 лютого 2022 (UTC)

Тут же не про астрономію мова, а про фемінітиви. Є актори й акторки, біатлоністи і біатлоністки, співаки та співачки. То чому не має бути астрономів й астрономок? Варто лише визначитись, яка назва категорії буде більш правильною та прийнятною для спільноти. Мені більше подобається варіант астрономки, бо такий варіант корелює з усталеною в укрвікі категоризацією. --Mcoffsky (обговорення) 06:53, 7 лютого 2022 (UTC)

В акторок окремі нагороди є, як і в біатлоністок. В астрономок скоріше за все немає, хоча тема популяризації жінок в STEM зараз популярна, то може якісь і є. Але справді, мова не про це наразі, справді. А чи є якісь тенденції використання цих термінів в АД за останні роки? --塩基Base 07:11, 7 лютого 2022 (UTC)

Щодо окремих нагород для жінок-астрономів — є щонайменше Премія імені Джамп Кеннон. Не кажучи вже про загальніші на кшалт Національна зала слави жінок. Тож я схиляюся до думки, що питання таки не про астрономію, а про фемінітиви.

У старих джерелах переважає варіант жінка-астроном. Загалом є тенденція до розширення сфери фемінітивів, щодо астрономії — я не відстежував.

Здається, про фемінітиви десь був підсумок, що слід керуватися словниками й нічого не вигадувати. --Olvin (обговорення) 07:39, 7 лютого 2022 (UTC)

@अ म रा: питання щодо вжитку фемінітивів вже обговорювали, але правила так і не ухвалили. Висновок — орієнтуватися на словники, без всяких сумнівних новотворів («астрономок», «астрономинь», «астрономіс», «астрономих», «астрономічок» та ін., для охочих можна спробувати всі можливі суфікси). Отже, прошу допомогти перекатегоризувати статті відповідно до більш літературної форми. Стосовно «гендерної упередженості» можна прочитати в моєму спостереженні на обговоренні статті «Гендерна упередженість у Вікіпедії». --В.Галушко (обговорення) 17:26, 8 лютого 2022 (UTC)

Дякую за вашу думку, звісно можу змінити категорію, проте якщо немає рішення спільноти, то це ж безкінечна війна редагувань і наявність дублюючих категорій, треба щоб спільнота ухвалила якесь рішення, бо будемо по колу один за одним виправлять категорії, може нехай адміни це вирішать... --अ म रा (обговорення) 19:45, 8 лютого 2022 (UTC)

Ракета повітря-повітря vs Ракета поверхня — поверхня. Я припускаю, що правильно через тире. Це так? --Ата ^(обг.) 20:42, 9 березня 2022 (UTC)

У російському правописі пишуть тире (аналогічно назвам напрямків поїздів), в українському — не знаю, та ще й правила поміняли. --В.Галушко (обговорення) 02:36, 10 березня 2022 (UTC)

Так, має бути тире. Правопис цього окремо не розглядає наче, але дефіс тут не має жодного правописного обґрунтування. Хіба що розглядати це як виняток з правопису і за основу брати якусь офіційну військову україномовну номенклатуру, якщо така є.--Piramidion 04:17, 10 березня 2022 (UTC)

Уточнення: дотичні правила є на сторінці 190 чинного правопису, пункти 13—14.--Piramidion 07:55, 11 березня 2022 (UTC)

Як передати назву, що відповідає англ. Horqin Right Middle Banner? З «Хорчин» все зрозуміло, передавати «Banner» взагалі не обов'язково; але «Right Middle»? В мене кілька варіантів:

• Правий-Середній
• Східний-Центральний
• Транслітерація з китайської

Заздалегідь дякую. --Fessor (обговорення) 11:06, 17 березня 2022 (UTC)

Параграф 151: Прикметники в складі географічних назв, які позначають взаємне розміщення та сторони світу, зазвичай перекладають (Нижній Новгород, Південна Америка). Тобто, не третій варіант.

Я б перекладав як Центрально-Східний Хорчин. --Olvin (обговорення) 09:39, 18 березня 2022 (UTC)

Все ж я помилився і це не сторони світу, а принцип дуже схожий на наші Полки Гетьманщини. Тільки в них стяг замість полку і розташування на плацу замість назви адмінцентру. --Fessor (обговорення) 11:50, 18 березня 2022 (UTC)

Можливо це вже десь обговорювали. Але з мовознавчої точки зору, чи є вагомі підстави вилучати слова "року" в тексті як, наприклад, у статті Євген Савойський? --『白猫しろ ねこ』^Обг. 12:17, 19 лютого 2022 (UTC)

Обговорень не зустрічав, видалення року не підтримую - словосполучення виглядають незавершеними, завжди додаю року в тексті статей, якщо бачу його відсутність. --Юрко (обговорення) 12:49, 19 лютого 2022 (UTC)

@AlexKozur: Немає підстав прибирати слово "року", треба повідкидати такі зміни. Траплялися навпаки пропозиції додавати це слово. І в традиційних енциклопедіях зазвичай скорочували "р." заради економії місця, але не опускали.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:02, 1 березня 2022 (UTC)

• Vittalio, не вилучайте «роки» у статтях як це ви зробили тут: ред. № 34691605. Я нагадаю, що:

• Вікіпедія — не паперова енциклопедія, а тому немає необхідності дотримуватися технічних скорочень тексту;
• ВП:МОВА говорить: «при написанні статей бажано якомога точніше дотримуватися норм літературної української мови».

Двома словами — текст статті має бути написаний літературною українською мовою.

ПС. AlexKozur, наступного разу пінгуйте в обговоренні користувача, чиї дії ви обговорюєте. В даному випадку, Vittalio. --VoidWanderer (обговорення) 14:16, 21 квітня 2022 (UTC)

Все вірно, треба дотримуватися норм літературної мови. І зберігати чистоту мови, на засмічувати її зайвим. І де очевидно, що мова йде про дати, то не писати безглузді рік, році, роки, р., рр., бо й так зрозуміло, про що мова. --Vittalio (обговорення) 14:26, 21 квітня 2022 (UTC)

Рекомендую почитати також це: ВП:НЕЧУЮ. --VoidWanderer (обговорення) 14:28, 21 квітня 2022 (UTC)

§106 чинного правопису: "Порядкові числівники на письмі передаємо переважно словами: пéрше бéрезня, шóстий пóверх. Якщо порядковий числівник передано цифрою, то після неї кінцеву частину порядкового слова пишемо з дефісом, напр.: 5-й пóверх, на 36-му кіломéтрі, після 7-ї годúни (але у позначеннях дат, сторінок видання, а також після римських цифр закінчення не пишемо: 1 січня 2000 року, 120 сторінка, I тисячоліття, XXI століття)." Це для прикладу, щодо норм мови.--Leon II (обговорення) 18:46, 21 квітня 2022 (UTC)

Отака корекція - це збереження чистоти мови, чи її засмічування?--Leon II (обговорення) 18:57, 21 квітня 2022 (UTC)

З огляду на кілька сумнівних перейменувань останніми днями (осколковий снаряд і подібні) визнав доречним дати певні роз'яснення щодо ужитку слів осколок і уламок. Перше означає «відбитий, відколений шматок чого-небудь твердого», зокрема «дрібна частинка бомби, снаряда, міни і т. ін., що відколюється під час вибуху», друге — «відбитий, відламаний шматок чого-небудь або частина чогось розбитого, поламаного, зруйнованого». Снаряд може бути тільки «осколковий»! Див. гасло осколковий у ВТССУМ. --В.Галушко (обговорення) 12:24, 24 березня 2022 (UTC)

Пояснив що аж не пояснив, одне й те ж по суті. — Це написав, але не підписав користувач Cuon Alpinus (обговорення • внесок) 19:07, 5 квітня 2022.

@Cuon Alpinus: дякую за коментар, але не забувайте підписуватися. У словниках не вказується, що то синоніми, а визначення розходяться в деталях. Отже, то близькі за значенням, але не тотожні слова. --В.Галушко (обговорення) 10:48, 6 квітня 2022 (UTC)

Обговорення перенесене. Подальше обговорення — на сторінці Вікіпедія:Кнайпа (технічні питання)#Дивні дані.

Осколково-фугасний чи уламково-фугасний снаряд? --PBKIHX (обговорення) 12:07, 19 квітня 2022 (UTC)

Для військової термінології словники використовують лише осколок. --yakudza 16:01, 19 квітня 2022 (UTC)

Вітаю дописувачів Кнайпи.

Хотів проконсультуватися щодо стилістичного питання. Чи правильно побудована фраза типу:

Вступив до Інституту [Н] на спеціальність «[..]».

Мені вона виглядає неприродною, і в оригіналі я подав її так:

Вступив до Інституту [Н] і навчався за спеціальністю «[..]».

Контекст: Обговорення:Чмут Тарас Миколайович. Пінгую також учасника обговорення @MMH:. --VoidWanderer (обговорення) 14:11, 19 квітня 2022 (UTC)

Навчався в Інституті за спеціальністю... - коротко і зрозуміло --『白猫しろ ねこ』^Обг. 15:22, 19 квітня 2022 (UTC)

• "Вступив у/до" інституту звучить природно, а ось навчаються "за спеціальністю". Якщо хочеться "на", то вступив "на факультет" (якогось) інституту — Alex Khimich 22:51, 19 квітня 2022 (UTC)

Я притримуюся тієї ж думки. За обома пунктами. --VoidWanderer (обговорення) 09:31, 21 квітня 2022 (UTC)

@VoidWanderer: Як на мене, правильніше і логічніше "навчатися на спеціальності, вступати на спеціальність". Тут це слово означає частину факультету. Ще є потік. Потік - це кілька груп різних позначень, які мають спільні лекції, а "спеціальність" - це можуть бути групи однакового позначення різних років. А от "за спеціальністю" можна працювати. І як на мене, з погляду синтаксису краще писати економно "вступив до... на...", ніж ускладнювати його "вступив до... навчався...", бо якщо вступив, то й так зрозуміло, що навчався.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:12, 25 квітня 2022 (UTC)

попереднє обговорення Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)/Архів 14#Лапки й назви латинкою--『白猫しろ ねこ』^Обг. 19:27, 5 травня 2022 (UTC)

• @AlexKozur: Те що треба, дякую. --Good Will Hunting (обговорення) 06:53, 6 травня 2022 (UTC)

Допоможіть, будь ласка, з перекладом цитати звідси. --Igor Yalovecky (обговорення) 12:39, 13 травня 2022 (UTC)

@Igor Yalovecky іспанський оригінал "Tú, tierra de Castilla, muy desgraciada y maldita eres al sufrir que un tan noble reino como eres, sea gobernado por quienes no te tienen amor." я би переклав так "Ти, земле Кастилії, є дуже нещасною і проклята терпіти, що таким благородним королівством, як ти, керують ті, хто не любить тебе." --Sofacook (обговорення) 12:44, 13 травня 2022 (UTC)

Перейменував би без редиректу, проте, на жаль, я не мастак у транслітерації норвезьких імен. Хто підкаже україномовну назву статті? @ReneDeUa: може, Ви? Адже ж Ви — автор даної статті, чи не так? --Рассилон 19:43, 16 травня 2022 (UTC)

Nuestra Señora de las Fuentes, Militärversuchsamt і скоріше за все Reichspost туди ж. --塩基Base 11:43, 17 травня 2022 (UTC)

Спробував перекласти. Вибачте, гадав точніше передати назву мовою оригіналу, оскільки саме так буде доцільно, принаймні на мою скромну думку, а не скочуватись до перекладів "Фаргус". --ReneDeUa (обговорення) 13:38, 17 травня 2022 (UTC)

Я здійснював переклад з англійської, норвезькою геть не володію. Не знаю сам як ліпше зробити. Власне, там і в статті зазначається норвезьке ім'я, яке мені не під силу ані прочитати, ані перекласти. --ReneDeUa (обговорення) 13:39, 17 травня 2022 (UTC)

Писати Наталці Іваничук на фейсбук. BataGoran (обговорення) 21:02, 19 травня 2022 (UTC)

@ReneDeUa та Рассилон: там же є транскрипція. Має бути Ньял Торгейрссон («Ньял Торґейрссон» для ґ-фанатів). У сучасній ісландській ім'я вимовляється ніби «Ньяутл», а по батькові «Тортєйрссон» («Торцєйрссон»?), але чи доречно передавати по-сучасному, не знаю. --В.Галушко (обговорення) 13:33, 22 травня 2022 (UTC)

А з Þorgeir gollnir Ófeigsson, як бути? @В.Галушко --ReneDeUa (обговорення) 13:39, 22 травня 2022 (UTC)

@ReneDeUa: Торгейр голльнір Офейгссон («Оуфейгссон», «Оуфейґссон»? Можливо, дифтонг непотрібний). --В.Галушко (обговорення) 13:59, 22 травня 2022 (UTC)

Даруйте.. а можна ще "Brennu-Njáls saga".... @В.Галушко--ReneDeUa (обговорення) 14:01, 22 травня 2022 (UTC)

@ReneDeUa: «Сага про Ньяла» (точніше «Сага про Ньяла і його підпал», «Сага про Ньяла і вогненну помсту»). --В.Галушко (обговорення) 10:46, 23 травня 2022 (UTC)

Скажите, можно ли создать статью про эту компанию? 1 Вот её сайт 2--Uthvfyv (обговорення) 20:49, 11 червня 2022 (UTC)

Як правильно все таки "Роберт де Ніро" чи "Роберт Де Ніро"? В оригіналі з великої, ніби як прізвище з двох слів "De Niro". На противагу в багатьох інших Робертів "де" пишеться з маленької і в оригіналі - наприклад en:Robert de Montesquiou, en:Robert de Castella, en:Robert de Brus, 6th Lord of Annandale, en:Robert de Sorbon, en:Robert de Comines і так далі.. --Mike.Khoroshun (обговорення) 20:31, 27 травня 2022 (UTC)

Правильно буде так:Роберт де Ніро --185.12.142.70 13:27, 26 червня 2022 (UTC)

У нас змішані Марцини і Марціни. Поляки мають обидва звуки, тому мені дивно передавати його не так, як самі поляки, і втрачати цю інформацію. З Довідка:Польсько-українська практична транскрипція нічого не зрозумів, сторінку треба покращити. --AS 14:29, 22 червня 2022 (UTC)

П.6 пар.144 Правопису - після "ц" передаємо як "и". --Юрко (обговорення) 14:36, 22 червня 2022 (UTC)

Чудово, можливо колись оновлю Довідку зрозумілим текстом. Не думаю, що є усталені Марціни. --AS 14:56, 22 червня 2022 (UTC)

В довідці так і є. --Юрко (обговорення) 15:13, 22 червня 2022 (UTC)

Я, наприклад, не бачу, що в правописі можна зрозуміти як умову "в кінці слова/перед приголосними та після ш, ч, ж, щ, ц". Треба уточнити. --AS 23:09, 22 червня 2022 (UTC)

Невозможно исправить текст Зінкевич Василь Іванович. Место рождения не Кам'янець-Подільська область, такой области вообще не существует, а Хмельницька. Причём исправить невозможно, исправляю, сохраняю, и в результате ничего не меняется, как родился в Кам'янець-Подільській так и родился. И почему нельзя написать нормально в шаблоне "Особа" место рождения. Где я не смотрел страницы с этим шаблоном везде дата и место рождения слитно, отдельно не пишется место рождения а всё в куче, и дата и место. Шо попало. --Uthvfyv (обговорення) 14:55, 26 червня 2022 (UTC)

И ещё немаловажный вопрос. Здесь указано Васьківці (Шепетівський район) что это Щепетовский район, однако во всех источниках основное фото фигурирует как достопримечательность Васькивцов Изяславского района. Так этот текст относится к Васькивцам Изаславского или Щепетовского районов?

У шаблоні написано все правильно, зазначені тогочасні назви. --Roman333 (обговорення) 15:27, 26 червня 2022 (UTC)

• Что вы имеете в виду? --Uthvfyv (обговорення) 15:37, 26 червня 2022 (UTC)

  "Хмельни́цька о́бласть (Хмельниччина) (до 4 лютого 1954 року — Кам'яне́ць-Поді́льська[2])".--Leon II (обговорення) 15:47, 26 червня 2022 (UTC)

Хорошо. Но почему нельзя изменить? Ведь это в корне неправильно. Нужно же в шаблоне указать что это ныне Хмельницкая. И почему дата и место рождения одной строкой? И так везде.--Uthvfyv (обговорення) 15:59, 26 червня 2022 (UTC)

Доброго дня, в статті Данерис Таргарієн використовується термін персонажка, хтось може пояснити або обґрунтувати використання такого фемінітиву... --अ म रा (обговорення) 14:50, 30 червня 2022 (UTC)

Ось цим редагуванням створено: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD&diff=prev&oldid=33755235. Користувачка:Franzekafka активно покращує вікіпедію з феміністичної точки зору, от і з'являються такі покручі.--Divega (обговорення) 04:40, 4 липня 2022 (UTC)

Обґрунтувати важко/неможливо. Бо слова персонажка немає в словниках^[1]. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:09, 4 липня 2022 (UTC)

Можна/треба замінити словом героїня (див. словник: ГЕРОЇ́НЯ, і, жін. Жіночий рід до герой. ... Головна дійова особа літературного твору.) --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:12, 4 липня 2022 (UTC)

... — героїня серії романів Джорджа Мартіна «Пісня льоду й полум'я», остання з родини Таргарієнів (до розкриття походження Джона Сноу). Найпопулярніша з героїв серіалу-адаптації «Гра престолів», зіграна Емілією Кларк. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:19, 6 липня 2022 (UTC)

Взагалі я сподіваюсь, що до фемінітивів почнуть ставитись як до форми слів, а не як до окремих слів. Ми ж не шукаємо у словнику окреме слово «зелена». Є слово «зелений» і в нього є форма жіночого роду. На жаль, це просто моя думка. Особисто для мене слово персонажка є усталеним, так само як користувачка, абощо. А в словниках і «срака» немає. --塩基Base 15:36, 4 липня 2022 (UTC)

Цілком підтримую таку думку. --Словолюб (обговорення) 16:10, 4 липня 2022 (UTC)

Срака в словниках є вже більше сотні років [21], а персонажки нема. Це слово, мабуть, зі сленгу шанувальників аніме. При чому як російськомовних, так і україномовних. --yakudza 17:07, 4 липня 2022 (UTC)

А ще україномовних і напевно російськомовних фанатів кіно, книжок та (західних) коміксів. Мав таку впевненість, підтвердив її пошуком по Facebook, досить багато вжитку навіть на сторінках видавництв. --塩基Base 23:11, 4 липня 2022 (UTC)

В німецькій зараз теж подібне відбувається, тільки щоб не образити всіх (бо може персонажка ідентифікує себе, як вони жіночого роду і її треба "персонажки" називати), то пишуть через зірочку, якщо перекладати, то вийде щось типу персонаж*ки/жі. Деякі мовознавці притримуються думки, що треба розрізняти людину та роль, тобто є слова, що усталено описують роль та які історично не мали родів і не треба ламати мову, щоб створювати слово, що всіх задовольнить. --Divega (обговорення) 04:34, 6 липня 2022 (UTC)

Варто мабуть фільтр на нього вставиновити та повилучати. Бо це явно ОД. --Jphwra (обговорення) 17:09, 4 липня 2022 (UTC)

Не знаю. Мені ріже око, коли про жінку сказано чоловічим родом, особливо якщо в одному реченні чергують чоловічий рід та жіночий. Це одна із речей, через які я часто одразу ж кидаю читати статтю. Як на мене, то слід про жінок послідовно вживати жіночий рід, а про чоловіків - чоловічий. Наявність у словниках - не аргумент, адже СУМ-11 написано півстоліття тому, за цілком відомого ідеологічного становища, там навіть чоловічих форм для багатьох сучасних професій немає. Окрім тих аргументів, які зазвичай наводять на користь вживання фемінітивів, як-от підвищення ролі жінок і долучення їх до професій, що раніше були суто чоловічими, я можу ще навести аргумент, який стосується саме Вікіпедії, якщо вона хоче писати про світ, а не лише про Україну. Справа в тому, що для більшості мов (я не маю на увазі поширеність) неможливо однозначно з вигляду імені визначити, чоловік то чи жінка, і називаючи всіх чоловічим родом, ми тільки вводимо в оману читачів. Саме так виходить і у випадку Данерис Таргарієн. Якщо назвати її "персонаж", то читач подумає, що то чоловік.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:16, 6 липня 2022 (UTC)

є як мінімум 2 праці, що вийшли 2022 року, які збирають фемінітиви зі словників і зі Граку. Невже читачу так важливо, що це чоловік чи жінка, а не діяльність особи? Чи лише я один не звертаю увагу на це? --『白猫しろ ねこ』^Обг. 15:29, 6 липня 2022 (UTC)

Мені прикро, коли я читаючи статтю раптом розумію, що помилково вважав її предмет чоловіком (а насправді то жінка) і якби не якась випадковість, як-от займенник чи дієслово минулого часу, яких може зовсім і не бути в маленькій статті, або, наприклад, у пошуку гугла (який тільки цей фрагмент статті й покаже), так би й залишився з цією гадкою. Не розумію Вашої логіки, чому Ви вважаєте стать людини менш важливою, ніж професія чи національність. Я чомусь завжди вважав, що існує велика різниця між тим, що вважати Жорж Санд письменником, а що письменницею.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:41, 6 липня 2022 (UTC)

всі звертання названі Вами до мене є етичними, і цілком нормальними для мене. Якщо ми хочемо дійти консенсусу щодо фемінітивів, то наші аргументи повинні ґрунтуватися на словниках та консенсусах мовознавців, а не їх окремих думках. Герой та героїня мені більше подобається. Воно питомніше, ніж новіше запозичення з французької. Хоча від латини до нас прийшло слово персона. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 16:35, 6 липня 2022 (UTC)

Не знаю, може в цьому випадку й можна замінити синонімом, але це не розв'язання проблеми в принципі. Можна підібрати купу прикладів, коли отак синонімом не заміниш.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:49, 6 липня 2022 (UTC)

Як правильно перекласти? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 12:59, 5 липня 2022 (UTC)

Оскільки в правописі попмузика і попгурт пишуться разом, то, очевидно, поппісня також пишеться разом. У категорії Поппісні є підкатегорії Денс-поп-пісні‎, Поп-рок-пісні‎ тощо. За поточним правописом це будуть Денспоппісні‎, Попрокпісні‎? --lxlalexlxl (обговорення) 19:53, 10 липня 2022 (UTC)

цікаво те, що в УЛІФ ще донині є поп-музика та рок-музика. Рокмузика варто шукати в словниках, бо ці пункти правопису досить неоднозначні. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 20:03, 10 липня 2022 (UTC)

Я бачив, що в правописі немає рокмузики. Є причина, щоб це слово писалося не так, як попмузика? --lxlalexlxl (обговорення) 20:21, 10 липня 2022 (UTC)

Деякі трактувальники правопису кажуть, що потрібно писати попмузика але рок-музика. Посилаються на те, що у словниках є слово "рок", але нема слова "поп". Як на мене, це один із найбільших фейлів нового правопису, одна з найбільш непродуманих змін. Я б взагалі поки не зачіпав би всі ці слова і категорії до появи їх у словниках. Бо крім цих правил, там ще є, що деякі слова пишуться через дефіс за традицією. "Поппісня" - дуже важке для сприйняття слово. Не дуже уявляю, як за новим правописом пишеться "рок-н-рол". --yakudza 21:59, 10 липня 2022 (UTC)

Допоможіть, будь ласка, перекласти такі назви:

1. en:Pedro Fernández de Velasco, 3rd Duke of Frías
2. en:Pedro Téllez-Girón, 3rd Count of Ureña
3. Count of Haro - герцог Харо?

--Igor Yalovecky (обговорення) 14:14, 2 червня 2022 (UTC)

1. Педро Фернандес де Веласко, 3-й герцог Фріаський (герцог Фріас)
2. Педро Тельес-Хірон, 3-й граф Уреньїський (граф Уренья)
3. Граф Аро

Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів країн іспанської мови, хоч і від Мін. економіки, але загалом пояснює багато чого. H в іспанській не передається звуком.

@Igor Yalovecky якщо це ще необхідно. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 21:09, 22 червня 2022 (UTC)

@Igor Yalovecky:@AlexKozur: Тільки потрібно Тельєс, а не Тельес, а решта правильно.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:47, 17 липня 2022 (UTC)

/ tɛ lyɛθ / - якщо пар. 126, то звука / j / немає --『白猫しろ ねこ』^Обг. 17:26, 17 липня 2022 (UTC)

В тій же інструкції є кілька прикладів з lle, і всюди льє.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:57, 17 липня 2022 (UTC)

у деяких з них / ʝɛ / - vallejo, cordillera, caballete якщо вірити іспанському вікісловнику та / λe / якщо вірити кембриджському словнику. Всі не перевіряв. Можливо, за цим посиланням [22] МФА не зовсім коректне й повинно бути ʝɛ / λe, або застосовується випадок після і, у. Подібне слово за кембридж sencillez / senθi'ʎeθ /. Конкретно за цей випадок інструкція не пояснює, лише каже майже в усіх випадках е. Тому не зрозуміло чому за інструкцією Вальє, Кордильєри, бо винятки лише для літер і та у. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 21:13, 17 липня 2022 (UTC)

Щось укладачі інструкції в самому цьому пункті трохи проґавили, хоча в прикладах написали правильно. Ці інструкції можна брати за основу, але потрібно уточнювати за допомогою підручників і теперішнього правопису. Якщо не вірите, то можете поекспериментувати з пошуком Вікіпедії: лье - льє, алье - альє, олье - ольє, балье - бальє, валье - вальє...--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:18, 18 липня 2022 (UTC)

Так, згоден. Зазначу, що на курсах це вчиться трішки інакше, фактично зазначають, що ll є чимось середнім між мягкою л та й. Але вжиток на -льє- існує. Цими інструкціями можна поверхнево ознайомлюватися з написанням, й цілком прийнятні відхилення відповідно до п.1 та 2 ВП:МОВА. Хоча найідеальніше розписати статтю Іспанська фонологія. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 12:45, 18 липня 2022 (UTC)

Педро Фернандес де Веласко, герцог Фріаса

Педро Тейес-Хірон, 3-й граф Уреньї

Граф Аро --Alex Blokha (обговорення) 21:34, 18 липня 2022 (UTC)

Це якби було Teihez.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:40, 19 липня 2022 (UTC)

Педро Тельєс-Гірон.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:22, 9 серпня 2022 (UTC)

Користувач Гусак у броні спонукав знову поставити це питання. Чи є якісь настанови щодо використання замість системи Поліванова суто українських (адже їх декілька)? --Віщун (обговорення) 18:00, 16 липня 2022 (UTC)

Треба змінювати ВП:Я. Система Поліванова створена для мови російської. --Юрко (обговорення) 18:27, 16 липня 2022 (UTC)

Якою самою ми маємо це робити бо там їх ціла купа. --Jphwra (обговорення) 17:59, 16 липня 2022 (UTC)

її потрібно робити з послаблення до системи Бондаренка. Наприклад, Імператор Мейдзі (Мейджі). Але, наприклад, ніндзя досить усталений термін як джіу-джитсу. Але будь-яка система суперечить правопису в тій чи іншій мірі. Хоча, я сам використовую систему Накадзіма, я не проти відходу до Бондаренка. Але для термінології, що вже мають українські відповідники як Мейдзі, ніндзя, повинні мати джерела альтернативні форми. п.с.: якщо узагалі, то Поліванівку критикують й в Росії, у них аргументація до традицій, хоч вже давно весь світ відійшов від транскрибування Кунрей-сікі. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 19:22, 16 липня 2022 (UTC)

Що ж, пройшло 3 дні з останнього повідомлення тут, тому можу зробити висновок, що захисників поліванівки або нема, або вони ще не помітили цього обговорення. Думаю, час і мені вставити свої п'ять копійок.

Як на мене, треба переходити на систему Бондаренка, так-як вона найточніше передає звучання японських слів. Хоч вона і порушує правило дев'ятки, аналогічно роблять й инші системи, тому я вважаю, що це не дуже велика проблема. Але через те, що є вже давно усталена термінологія, до якої усі звикли(як вже приводили в приклад Мейдзі та ніндзя), в деяких випадках я б запропонував такий варіянт:

На початку статті писати "[Варіянт за Бондаренком] або [звичний усім варіянт]" а далі в усій статті вживати варіянт саме за Бондаренком. Розглянемо це на прикладі ніндзя: Нінджя або ніндзя – [пояснення терміну etc]

Таким чином люди, які не розбираються в транслітерації з японської не розгубляться, але при цьому ще й запам'ятають правильний варіянт. А вже через кілька років коли усі звикнуть до Бондаренка можна буде прибрати старий варіянт за полівановим

Серед залучених до обговорення тут і на сторінці запитів до адміністраторів є консенсус. Лишити і ніндзя і нінджя, але вказати чим обумовлений кожен варіант. Можливо, зробити в статті невеликий розділ про правопис.--Віщун (обговорення) 17:01, 19 липня 2022 (UTC)

А такий консенсус є тільки щодо нінджя, чи так треба робити з кожною статтею, в якій замінюємо поліванівку на Бондаренка? Чи таке тільки з чимось загальновідомим, як от Мейдзі та ніндзя? І чи буде змінено ВП:Я?

в мене одразу до Вас прохання в статтях уникайте слова варіЯнт, ОК? --Jphwra (обговорення) 17:16, 19 липня 2022 (UTC)

Без проблем, мені просто подобається так писати. В статтях буду уникати.

Треба поворушити людей з Вікіпедія:Проєкт:Японія та Вікіпедія:Проєкт:Аніме та манґа.--Віщун (обговорення) 17:18, 19 липня 2022 (UTC)

Спочатку хочу уточнити, що ви маєте на увазі під "варіянт за Бондаренком", бо в статті Японсько-українські системи транскрипції та транслітерації наведено два варіянти: Бондаренко (1999) і Система Ґоджюон (Бондаренко 2014)?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:48, 19 липня 2022 (UTC)

Маю на увазі систему за 2014 рік, адже найбільша проблема поліванівки це дзі, ті, сі, а в системі 1999 року вони збереглися

Тоді так щоразу й уточнюйте, бо хтось подумає, що йдеться про Бондаренко (1999). Я особисто проголосував би за перехід на ші, чі, джі, але погоджуся з таким переходом тільки якщо в голосуванні візьме участь багато людей і буде великий консенсус, бо все-таки дуже вже багато переробляти доведеться, хоча припускаю, що це здебільша досить легко можна зробити ботами. І ще одне. Я проти будь-яких винятків, бо вони тільки призводять до суперечок у майбутньому.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:48, 19 липня 2022 (UTC)

Добре, уточнюватиму. Щодо винятків я згоден, краще одразу робити без них. З таких що я б залишив(і то не факт), це Токіо, а не Токьо та Кіото, а не Кьото. Хоча впринципі мені воно вухо не ріже, тому думаю можна взагалі без винятків.

Я погоджуюсь, що ВП:Я треба змінити, але нема на що змінити. На що змінити буде лише коли будуть або параграфи про японську в правописі і/або ДСТУ. Довшим варіантом є відстежити яка з систем тепер усталена. Проблема в тому, що з моїх спостережень, жодна. Скажімо, посольство Японії не користується жодною з систем (не бачив постів, де є ґ, скажімо). Через це, Поліванівка лишається статусом кво — це система, яка точно була, або може й є найусталенішою — все інше буде нашим ОД. --塩基Base 05:01, 20 липня 2022 (UTC)

Погоджуюсь. --Jphwra (обговорення) 05:06, 20 липня 2022 (UTC)

Як на мене, то все-таки слід повністю відкинути якісь народні тексти на кшталт Вікіпедії, адже їх створюють цілковиті аматори, і взяти до уваги тільки академічні друковані видання останніх років. От цікаво, чи є такі видання, чи їх багато і як в них написано.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:18, 20 липня 2022 (UTC)

Потрібно дивитись не лише академічні, а й інші джерела. Скажімо, художню літературу, яка пише про Японію, чи згадує Японію. ЗМІ, що описують події в Японії (скажімо, вбивство Абе точно багато хто описав), пости на сторінках дипломатичних інституцій. --塩基Base 05:38, 22 липня 2022 (UTC)

ОД це не буде, бо ці всі системи використовуються поза межами Вікіпедії --『白猫しろ ねこ』^Обг. 11:34, 20 липня 2022 (UTC)

Чому "власне українські" системи гірші за російську: [ЯпонщІна.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:16, 9 серпня 2022 (UTC)

Я як раз тут за порадою — дещо пишу, і там треба одну назву з японської транлітерувати. Zuiyō, як я розумію, звучить на кшталт «Дзуйо», чи як? (важливо, бо це слово буде в назві статті – не хочеться потім морочитися з перейменуванням) І там ще кілька японських прізвищ, в них теж, мабуть помилок нароблю. Поки не визначилися з транслітерацією японської українською, буду поки що користуватися поливанівкою. Як щось не так, то хтось, хто краще розуміється, виправить. Гадюча цибулька (обговорення) 13:17, 10 серпня 2022 (UTC)

то як маємо писати такі через И бодИбілдинг чи такі бодібілдинг? --Jphwra (обговорення) 13:00, 24 липня 2022 (UTC)
Якщо через И, то варто всюди одномоментно змінити І на И. Щрб не було різнотлумасень, які є на сьогодні. Між іншим федерація такі через І.... --Jphwra (обговорення) 13:02, 24 липня 2022 (UTC)

§ 35 Правопису, п. 5, 2: бодибілдинг. Боді - якщо перед голосним (бодіарт, наприклад).--Leon II (обговорення) 13:29, 24 липня 2022 (UTC)

Ок, дякую. --Jphwra (обговорення) 14:54, 24 липня 2022 (UTC)

Вітаю! Як вірно:

Міні-набір [23]

чи

Мінінабір[24]?

З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 12:44, 1 серпня 2022 (UTC)

Підпункт 3 пункту 4 параграфу 35 Правопису - пишемо разом. --Юрко (обговорення) 14:11, 1 серпня 2022 (UTC)

ОК! Вдячність З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 19:57, 1 серпня 2022 (UTC)

Помітив деяку суперечність. У правописі пишуть, що частку арт- варто писати разом. Відкрив СУМ-20, а там пишуть разом лише ту частку арт- , що артилерійський. Там навіть є окремі розділи для часток арт та арт- . Крім того, у СУМ-20 є згадки про арт-галерею, арт-дизайн, арт-студію — згадки саме через дефіс. Також маємо слово арт-кафе у словнику. Ситуація ще більш заплутана, тому що у правописі є артринок, і зрозуміло що не існує ніяких артилерійських ринків. Що скажете, панство? Можливо це питання вже піднімалось. --Salween (обговорення) 06:26, 22 липня 2022 (UTC)

Т. 1 : А — Б / [уклад.: Л. Л. Шевченко та ін. ; голов. наук. ред. В. М. Русанівський]. — 2010. — 912 с. — Бібліогр.: с. 63-66 . — 1000 примірників. — ISBN 978-966-00-1051-2. Очевидно, що він застарілий.--Leon II (обговорення) 09:27, 22 липня 2022 (UTC)

@Leon II: Хм, і чому я не подивився відразу рік. Дуже дякую. Питання закрите. --Salween (обговорення) 09:37, 22 липня 2022 (UTC)

цей пункт правопису є дуже суперечливим. Багато хто не розуміє навіщо вони так зробили. Арт-кафе у словнику через пар. 36 2г, бо невідмінюване. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 10:17, 22 липня 2022 (UTC)

@AlexKozur: Уточнення: 36 2 2)(другий іменник складного слова відмінюємо, якщо перший:) г. Там про іменники, а не про частки. Ви можете їх окремо написати: суші і бар тощо. Тобто, відмінюємо другу частину складного слова який складається з двох іменників де перша частина (наприклад, суші) не відмінюється окремо. Суші-бар — суші-бару. Якщо по аналогії і вважати арт- іменником, то усі слова з арт- як невідмінюване слово повинні б писатись через дефіс. Що ми не спостерігаємо. Тому ні, цей пункт не підходить. --Salween (обговорення) 10:37, 22 липня 2022 (UTC)

Чому нове правило проблемне: Втрачений дефіс.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:20, 9 серпня 2022 (UTC)

@UeArtemis:, а ви філолог? Чи це у вас хобі? --Salween (обговорення) 09:44, 21 серпня 2022 (UTC)

Хобі.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:23, 21 серпня 2022 (UTC)

@UeArtemis:, ознайомився. Я у вас там зовсім не побачив опис проблем, які виникали раніше. Це короткий огляд, який не дуже допоможе оцінити потрібність чи непотрібність цієї зміни. Немає згадок наукових праць філологів, які ви використовували щоб розібратись в темі. Ну і взагалі, він не дає, в цілому, можливість оцінити вашу залученість і розуміння цієї теми, на жаль. Але, дякую. --Salween (обговорення) 17:03, 21 серпня 2022 (UTC)

Надцінна ідея --Olgerdt Dagrael (обговорення) 19:19, 22 серпня 2022 (UTC)