Це архів минулих обговорень. Не змінюйте вміст цієї сторінки. Якщо ви хочете почати нове обговорення або ж відновити старе, будь ласка, зробіть це на поточній сторінці обговорення.
Ґ та географічні назви
Найсвіжіший коментар: 8 років тому42 коментарі12 осіб в обговоренні
Lexusus відстоює пункт 87 [1]. Але у пункті 15 [2] написано про одночасність правильності написання у власних назвах і літери ґ, тож підстав для більшості перейменувань у користувача не було. А щодо вирішення проблеми, то 1) потрібно раз і назавжди для вікі вирішити цю проблему однозначно виписаним првилом щодо літери ґ (принаймні поки не будуть уточнення у чинному правописі), 2) за неоднаразові війни правок блокування, а за повторні війни правок на ту ж тему ще більше блокування і выдразу!--KuRaG (обговорення) 07:40, 24 листопада 2016 (UTC)
Ви мабуть або погано читаєте або у вас зір поганий. 15 пункт стосується вимови, а не письма. А 87 пункт стосується письма, де вказано G і h звичайно передаються літерою г. Прошу звернути увагу на дії користувача KuRaG, а саме продовження необґрунтованих перейменуваннь @Basio:, @NickK:--Watashi-wa (обговорення) 07:47, 24 листопада 2016 (UTC)
@Basio: Нема порозуміння. Є таке, що одні виступають за літеру "ґ" і використовують як аргумент сучасні географічні словники, а інші проти і використовують 87-й параграф правопису. Якщо дійсно спиратися на цей пункт, то тоді треба чітко написати, що не допускається літера "ґ" в жодному слові крім аґрус, ґанок, ґрунт, ґратка і 10-20 менш поширених слів. Якщо ж Ви припускаєте, що літеру ґ створено не лише для цих 10-20 слів, то тоді треба надати пріоритет географічним словникам, які передають нею англійську літеру g. Різниця між цими двома випадками величезна.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:09, 24 листопада 2016 (UTC)
Порозуміння в тому, що користувач погодився, перейменування робити не буде. Щодо словника, то не можна його використовувати у тих випадках, де він є єдиним джерелом. Це тому, що він заперечує правопис в очевидних випадках. Він призначений для застосування у вузькій сфері - картографії. --Basio (обговорення) 11:23, 24 листопада 2016 (UTC)
Не бачу я там такого, що він погоджується не перейменовувати. Він пише про те, що це треба чіткіше прописати і ввести суворе покарання за порушення вже цього чіткого правила. Але Ви особисто повинні визнати, що є противником літери "ґ", я тоді Вас почну більше поважати, якщо Ви прямо про це скажете. Те, що нібито в якійсь картографії можна писати ґ, а у Вікіпедії ні, виглядає як відмазки.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:30, 24 листопада 2016 (UTC)
Так я противник написання літери "ґ" якщо це не узгоджується з правописом або не наведені АД. Використовувати Gazeter не можна, бо він має явні помилки, які суперечать правопису, хоч при його складанні було вказане, що він його враховує. Ви ж не будете взагалі вірити людині, які каже явно неправдиві речі, навіть якщо в дечому вона має рацію. Аналогічно Держстат використовує подібні назви, але для них головне кодування назв країн, щоб у своїх даних була однозначність, конкретна назва неважлива. --Basio (обговорення) 12:27, 24 листопада 2016 (UTC)
Але ж 87-й параграф правопису забороняє будь-яке вживання літери ґ крім оцих 10-20 слів типу "аґрус", він відкидає будь-які АД, які ще в інших словах мають літеру ґ. Тобто виходить, що Ви автоматично стверджуєте, що треба обмежитись лише цими словами. І @NickK: виходить так само стверджує, як і всі інші, хто каже про пріоритет цього пункту правопису. Візьміть це чітко пропишіть, що заборонено вживати літеру ґ будь-де крім оцих слів, і наведіть їх перелік. Виходить, що ця фраза "або не наведені АД" суперечить Вашій же і взагалі логіці (під логікою взагалі я маю на увазі той випадок, коли ми вважаємо що найавторитетнішим джерелом є правопис), тому що сам правопис ставить під сумнів будь-яке АД, яке йому суперечить.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:39, 24 листопада 2016 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: Це не словник, а газетир, це різні речі. Крім того, цей газетир явно написаний не за чинним правописом, причому крім відхилень у бік Проєкту (наприклад, Ґ), там є й багато відхилень у бік зросійщення (наприклад, Сірія, а не Сирія, Бразілія, а не Бразилія, Рибніца, а не Рибниця, Луізіана, а не Луїзіана тощо). Так, можна замість чинного правопису перейти на цей газетир, але треба бути готовим, що разом з відхиленням від правопису в бажаний бік прийде й відхилення в бік, в який зовсім не хочеться відхилятися — NickK (обг.) 13:21, 24 листопада 2016 (UTC)
Ви наведіть мені інший словник, де ці самі назви вжито з літерою "г". Я не маю на увазі якісь відомі міста, а всі оці 81000. У випадку Луїзіани це не катить, тому що є багато прикладів, де вжито "ї". Ви мені наведіть словники з маленькими містечками США, де написано "г" (Lexusuns тільки цим три дні й був зайнятий, що в назвах моїх статей про такі містечка виправляв з "ґ" на "г". А я їх так писав за червоними посиланнями, які створив @KuRaG:. Наскільки я зрозумів, він брав ці назви саме з Гезетиру. Поки що це джерело для мене приклад, а не правопис, в якому не написано як їх конкретно писати і це стосується не лише літери "г" чи "ґ".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:45, 24 листопада 2016 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: На жаль, саме щодо цих 81 000 таке навряд чи існує. В інших джерелах інші назви, наприклад, частину можна знайти в словнику УЛІФ, частину в україномовних енциклопедіях. Але я подивився ті назви, за які ви воювали:
Гагермен (Айдахо): в газетирі нема, ні як Гагермен, ні як Гаґермен не гуглиться
Гранд-В'ю (Айдахо): в газетирі є під назвою Ґранд-В'ю. Знову кепськи з джерелами взагалі, лише прогноз погоди й сайти готелів. Але слово Гранд є в словниках
Ріггінс (Айдахо): в газетирі нема, за правописом мало б бути Риггінс. Джерел нема від слова взагалі
Шугар-Сіті (Айдахо): в газетирі нема, на "Шуґар-Сіті" 0 україномовних джерел, єдиним україномовним джерелом є прогноз погоди, де Шугар Сіті.
Як видно, в газетирі є далеко не всі ці назви (і то більшість назв, які є, неунікальні в межах США, тож з великою ймовірністю йдеться про населені пункти деінде в США, а не про кількатисячні містечка в Айдахо). І взагалі в газетирі Айдаго, якщо що — NickK (обг.) 16:58, 24 листопада 2016 (UTC)
Це досить довго робити вручну. В США близько 35 тисяч міст та десятки тисяч переписних місцевостей (вони навіть в англвікі не всі залиті, див., наприклад, en:List of places in Idaho: A–K). Робити таке вручну навряд чи є найкращим рішенням. Більше того, особисто я не дуже добре розбираюся в тамтешньому адмінподілі. На мою думку, більш перспективно зробити таке:
Зробити список ботом (якщо є джерело) та перекласти, десь так, як робили з Францією. Це допоможе уніфікувати (наприклад, Springfield в усіх штатах явно перекладатиметься однаково), і виправити помилки вручну. По Франції десь 70% випадків вийшли очевидні, ще 20% помилок були виправлені до заливки, і решту 10% виправляємо зараз після заливки. Але оці 70% насправді серйозно полегшують життя.
Якщо мова про ручне створення, мабуть, краще зробити список найбільш населених. Для більш населених, по-перше, більше шансів знайти якісні україномовні джерела, по-друге, більш важливо мати якісні статті. Адже, на правду кажучи, читачеві не надто потрібні американські містечка з 200 жителями, і якщо помилка в назві буде там, це менш критично, ніж якщо буде помилка в назві великого відомого міста — NickK (обг.) 19:20, 24 листопада 2016 (UTC)
Я кажу саме про містечка. У будь-якому разі треба шаблони оці робити вручну, я не уявляю як це можна зробити автоматично. Я не знаю як для французьких міст. В ботах не розбираюся зовсім, а в нашій Вікіпедії щось вже давно цього ніхто не робив. Цих два розділи демографії за 2000 і 2010 роки в англійській Вікіпедії зроблені ботом. Дані по цих роках є. Можна було би сформулювати речення приблизно як у мене, тільки підставити туди дані, і вступ також стандартний. Шаблон-картку я вручну пишу, це займає трохи часу. Якби це зробив бот, то я б тоді тратив час на доповнення цих статей перекладом нестандартних розділів про ті міста, які мають трохи історії. Але я просто бачу, що ніхто ботозаливками не хоче займатися, а мені не складно писати оці два стандартні розділи спільні для всіх міст. Дійсно було б продуктивніше, якби це все швиденько зробив бот, а я потім тільки б дописував. Вийшло би десь у півтора раза продуктивніше за той самий час. Але це все нереально в нашій Вікіпедії. Крім того, я думаю, що якби хтось погодився б це робити ботом то він робив би це у вигляді таблиць, бо в нас не люблять розписувати. А для мене навпаки головне текст, в якому я вживаю і чітко розрізняю такі слова як, наприклад, "житель" і "мешканець", вживання "осіб", а не росіянізму в цьому значенні "чоловік" тощо.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:50, 24 листопада 2016 (UTC)
Можу сказати про те, що було зроблено по Франції. Була взята база всіх населених пунктів (всі вони були у французькій Вікіпедії + були статистичні джерела у вільному доступі), була розроблена програма для автоматичної транскрипції назв, після чого вручну були перевірені всі назви, після чого ботом були залиті відповідні статті. Бот вміє робити як текстом, так і у вигляді таблиць, залежить від того, як це запрограмуєш. Зараз «Вікімедіа Україна» саме організовує Хакатон, на якому серед іншого йтиметься про розробку ботів, можете долучатися або шукати зацікавлених ботовласників і «продавати» їм свою ідею — можливо, хтось зацікавиться й напише бота саме про США — NickK (обг.) 23:12, 24 листопада 2016 (UTC)
Ну добре, щось придумаємо. На Хакатоні мене не буде, оскільки я не в Києві й бувати там не хочу. Айдахо закінчу вручну, а там буду звертатися до власників ботів. Давно вже не було заливок, а крім США навряд чи ще щось можна придумати, можливо одразу ще можна додати розділ про клімат, який є в кожній англомовній статті, і розташування. Може до цього самого @Rar:, який створив бота про міста Франції, і звернуся. Якщо це зроблять, то я навіть можу пообіцяти вже сам подописувати в ці статті розділ історії і може десь іще економіку, культуру, де вони є.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 00:07, 25 листопада 2016 (UTC)
Я розумію що є ВП:ЗЛО і я також би хотів уникнути будь якого голосування, але таке обговорення дуже скоро заходить у глухий кут коли до уваги береться ВП:МОВА та правило правопису що рекомендує передавати "G" через "г". У нас є ВП:КС та ВП:5О5, якими можна скористатися щоб змінити правило ВП:МОВА, у разі якщо більшість спільноти (як для мене має бути приблизно 70%) є прихильниками літери "ґ". Думаю що якщо це питання не вирішиться таким чином то воно буде існувати й в майбутньому та створювати такі випадки як ті що відбулися за участю користувачів Lexusuns та Dim Grits.--Andriy.v (обговорення) 13:57, 27 листопада 2016 (UTC)
Так що найцікавіше, що оці ортодокси та педанти, що бояться ґ на кшталт тьоті Моті з «Мини Мазайли»: «Лучше быть изнасилованной, нежели украинизированной». Пардон, але це цитата. Тому проблема в міщанстві і в обмеженості. В нормальних країнах правописи ЖИВІ, вносяться правки ледь не щодва роки, а в цій країні банально немає грошей на новий правопис і на нові академічні словники, та плювати влада хотіла на мову. Ну, і що з того, що американці кажуть Спрінґфілд. Ми ж українці, ми генії, куди там тупим американцям до нас!!! Вони кажуть Спрінґфілд, а ми будем по-розумному писати Спрінгфілд, бо ми ж українці, ми розумні... Горе від розуму, яким би ще скористатися у потрібний штиб! (Традиційні назви орфографія, Гамбург, Гюго залишати чере г, новотвори через ґ) --ДмитрОст21:49, 28 листопада 2016 (UTC)
@ДмитрОст: Боюся розчарувати вас, але Спрінґфілд кажуть росіяни. Українською (принаймні тією, яку викладають у школі) це буде Спрингфілд. До того ж це значно ближче до оригінальної назви: англійською після r іде звук, який відповідає нашому и, а не і, і г там суто традиційне, а не відповідає оригінальній вимові.
Стосовно ж живих правописів, то покажіть мені ту мову, де правописні зміни раз на два роки. У німецькій de:Reform der deutschen Rechtschreibung von 1996 опубліковано 1996, перехідний період був до 2006. У французькій fr:Rectifications orthographiques du français en 1990 опубліковано 1990, перехідний період триває й досі. У португальській Орфографічна реформа португальської мови (1990) опублікована 1990, перехідний період був до 2015—16 років. У росіян досі чинний сталінський правопис 1956 року. Тож навпаки, в більшості мов правописи дуже консервативні, і добре, що в нас хоча б зміни 1990 року використовуються майже повсюдно... хоча ні, і з цим погано, он пропонують же Спрингфілд писати через -і-, як і пропонував сталінський правопис — NickK (обг.) 22:49, 28 листопада 2016 (UTC)
Щодо німецької мови. Окремі видавництва впровадили "домашню орфографію", що фактично є сумішшю старих і нових, дехто використовує стару. І поки кінця ще не видно, офіційно одне, використовують інше. Тому тут теж досі триває перехідний період і кінця цьому поки не видно. Навіть серед лінгвістів і викладачів немає згоди в корисності тих чи інших фрагментів реформи.--Divega (обговорення) 20:13, 29 листопада 2016 (UTC)
@NickK: Ви, не бійтеся, то й буде все по-людськи. Я не про и та і, а про ґ. Це виглядає суто по—українському: мати ресурс, але ганьбити його, бо ми ж книжники та фарисеї, чи не так? Нашо нам мізки? У нас є авторитети із радянськими АД. Ви ж знаєте про Русанівського, скільки він .єрьма приніс в укр. науку? Це ГАНЬБА! Проте він ваш кумир. Але найголовніше, ЦЕ ПО-УКРАЇНСЬКИ!!!, мати букву, яка відображає фонетичний процес, але не використовувати... Я так розумію, чекаємо на нового Йосипа Віссаріоновича... Ну, що ж, новоспечені грушевські та винниченки, дочекаєтеся, коли і вам за українську доведеться відповісти. Не тільки за ґ... --ДмитрОст15:24, 30 листопада 2016 (UTC)
@ДмитрОст: Добре, тоді не боюся, а розчаровую: англійською не кажуть Спрінґфілд, Спрінґфілд кажуть російською. Англійською в цьому слові нема ні першого і, ні ґ.
Щодо чинного правопису, то якщо Русанівський був таким поганим, чому за десять років після його смерті не побачив світ новий правопис? Можливо, тому, що крім низки вікіпедистів і купки мовознавців, нікого це особливо й не цікавить? Можливо, тому, що категоричних противників чинного правопису серед дописувачів Вікіпедії значно більше, ніж серед читачів Вікіпедії та пересічних дописувачів? Можливо, тому, що значна частина українців не знає жодного правопису взагалі, й значно важливіше навчити людей просто грамотно писати українською, ніж пояснювати їм, що так, як їх учили в школі, з якогось дня стає неправильним? Я не є прихильником Русанівського, і я вже писав на іншій сторінці, що я був би не проти, якби побачила світ нова редакція правопису. Але ця зміна має йти від фахових мовознавців, від суспільства, а не від вікіпедистів.
Тому я вважаю неправильним для енциклопедії придумати самим собі правопис. Ви, наприклад, пропонуєте писати Гюго, хтось інший запропонує Гюґо, а хтось взагалі пише Ґюґо. А ще хтось скаже, що ми маємо точно передавати оригінальну вимову, та напише Віктор Юґо. Лише наведені вами статті Віктор Гюго та Гамбург, які для вас очевидно усталені, перейменовували загалом 14 разів (5 і 9 відповідно). Цілком імовірно, що в разі скасування вимоги про необхідність дотримання чинного правопису конфліктів стане не менше, а лише більше.
Перепрошую, що розчаровую, але ви просили не боятися цього робити. Розумію, що ви маєте протилежну думку з більшості питань, але я не боюся висловити власну думку, навіть якщо ви з нею не погодитеся — NickK (обг.) 16:32, 30 листопада 2016 (UTC)
Якби можна було технічно зробити так, щоб у статтях літери "г" і "ґ" були представлені пропорційно до побажання користувачів (чи можливо до сумарного внеску прихильників одного з двох поглядів), за винятком випадків, коли якийсь із цих варіантів домінує в АД. Якби я був впевнений, що є багато людей, які не підтримують цей пункт правопису про обов'язкову передачу g через г, то я би запропонував, що "давайте вже не виправляти ті статті, які створені до сьогодні, за винятком назв, які мають АД створені за часів незалежності, вже після введення літери ґ". Тобто так як вже є, нехай залишається. Тоді попри всю жорсткість правопису, прихильники літери "ґ" щось таки отримали б. А так виходить, що для чогось цю літеру "ґ" ввели, але реально її ніде не застосовують, крім кореня "ґрунт" і похідних від нього. Ще часом в наукових статтях можна побачити "ґратка", а так більше ніде. Я думаю, що ті, хто вводив літеру "ґ" сподівалися, що її застосування з часом розшириться. Стосовно вимови слова "Спрингфілд", то воно вимовляється як "спринфілд", де "и" дійсно українська (не плутати з російською "ы"), а "н" носова. Але в мене таке враження, чи це може особливості певних діалектів, що до цієї носової "н" все-таки входить свого роду "ґ", можливо ще більше в бік "к". Але це я так, до слова, бо передача іноземних слів це значною мірою умовність і існує дуже багато голосних і приголосних звуків, яких просто немає в нашій мові, навіть приблизно. От був такий Тевфік Есенч, останній носій убихської мови, у якій було здається 80 приголосних звуків, а голосних навпаки дуже мало.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:03, 29 листопада 2016 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: Ви суттєво переоцінюєте проблему з АД, виданими за часів незалежності. Навіть для не надто популярних назв згадки в АД написань, що відповідають правопису, цілком можна знайти: наприклад, на не такий уже й відомий Спрингфілд є десяток публікацій. Більше того, проблемою для АД часів незалежності є не Ґ, а інші правила: наприклад, навіть у джерелах часів незалежності Спринґфілд годі й шукати, а от Спрінґфілд чи Спрінгфілд цілком можна знайти.
Красномовним прикладом є Вікіпедія:Перейменування статей/Бозон Гіггса → Бозон Гіґґза: там абсолютно всі джерела видані за часів незалежності. Найбільш відповідна правопису назва Бозон Гіггса має 11 джерел, найближча до російської назва Бозон Хіггса має 179 джерел, найбільш вподобана вікіпедистами назва Бозон Гіґґза має 1 джерело. Якщо рахувати кількість джерел з відхиленням від Гіггса: 219 джерел написали Х на місці Г, 55 джерел написали одне g замість двох, і лише 23 джерела написали ґ на місці г. Ось і тенденція реальних відхилень від правопису — NickK (обг.) 17:30, 30 листопада 2016 (UTC)
Особисто я категорично проти. Вікіпедія дотримується правопису, а він обмежує застосування ґ низкою "зукраїнізованих" слів, до яких не належать географічні назви.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:33, 5 грудня 2016 (UTC)
Маленьке зауваження
В мене виникло питання, а звідки взято ультимативну вимогу про G=Г та обмеження використання Ґ, крім "так прийнято"?
В параграфі про Ґ просто зазначено про ті слова, що використовуються у мові давно і нічого про іншомовні (слова "тільки" у визначенні немає), а у параграфі про передачу G та H взагалі написано "звичайно передаються літерою г". Але там де "звичайно" є і "не звичайно". Але про це ні слова, бо інакше винятків мабуть вийде більше, ніж того правила. Це якщо не брати до уваги хаотичність та недоробленість правопису у моментах, які можна було вирішити, складається враження, що там записане все очевидне, а от на вирішення будь-якого неоднозначного питання волі не вистачило.--Divega (обговорення) 20:18, 12 січня 2017 (UTC)
Лезо Оккамського. Один параграф каже, де застосовується Ґ, а інший - як передається G. Звичайно Г, а незвичайно - див., де про Ґ було: в зукраїнізованих давніх запозиченнях. Які підстави впроваджувати третій варіант? Чим він може бути окреслений, окрім власної "хотєлки" десь ґ вліпити?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:50, 13 січня 2017 (UTC)
Незвичайно, наприклад, що щонайменше Нвзагалі не передається інколи, а про це немає ні слова (там схоже взагалі йдеться тільки про англійську мову). Також виходить одна літера для передачі regb звуків ([g], [h], [ŋ]), хоча в принципі відповідно до таблиці МФА у нас є всі три варіанти. Тобто єдине, де її варто розширено вживати - для передачі іншомовних назв, тобто там, де важливо саме звучання, а не значення слова (у китайській вживають, наприклад).--Divega (обговорення) 20:29, 13 січня 2017 (UTC)
Практика у чому? Мова іде про досить технічне завдання, що має бути однозначне, а у стандартах як раз вживання слів на кшталт "тільки" дозволяє запобігти різним прочитанням та підходам. --Divega (обговорення) 20:29, 13 січня 2017 (UTC)
Стрілочний versus Стрілковий
Найсвіжіший коментар: 8 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Найсвіжіший коментар: 8 років тому5 коментарів2 особи в обговоренні
А чи не знайдеться серед вельмишановного панства знавець польської, що перекладе ось цей документ (7 сторінок; сам документ вкінці статті) для розміщення у Вікіджерелах? Якщо знайдеться, то я заллю скан, підготую польській текст, коротше, зроблю все, щоб полегшити роботу тому, хто візьметься. artem.komisarenko (обговорення) 00:17, 25 січня 2017 (UTC)
Буду дуже вдячний. Ніякого дедлайну немає, документ був розсекречений у жовтні, а тема російсько-українсько-польських стосунків, боюся, буде актуальна коли вже й нас не буде. Залив сюди s:Індекс:Tezy o polityce RP wobec Rosji i Ukrainy.pdf. Можна тицяти по червоних посиланнях з номерами сторінок, там буде польській текст. Можете не заморочуватись з оформленням, якщо не збираєтесь вичитувати щось для Вікіджерел, я потім відредагую. artem.komisarenko (обговорення) 22:20, 25 січня 2017 (UTC)
Почав перекладати. Гляньте, чи підходить за якістю. Я маю мало досвіду у Вікіджерелах, тому оформити правильно не вмію. Назва: «Тези політики Польської республіки (Польщі) стосовно Росії й України». Перший рядок: «Варшава», далі «Департамент зі Східної політики», «захищено», «особисто в руки», «підпис». Текс досить складний, багато термінів, але розібратися можна.
Найсвіжіший коментар: 8 років тому4 коментарі2 особи в обговоренні
Пишу статтю про Карбованець СРСР. В статті постійно фігурують терміни російською: «Государственный казначейский билет СССР», або «Билет Государственного банка СССР». Як правильно писати українською "Білет" чи "Квиток"? І як правильно писати українською російське слово «Полтинник»? --Парус (обговорення) 12:46, 27 січня 2017 (UTC)
Слово «білет» застаріле, але може вживатися у фінансовому сенсі. В українській мові засвідчене слово «полтиник» як розмовне, поряд із застарілим «копа».
Дякую. Мені здається, що слово "білет" більш зручне і зрозуміле для статей фінансового плану. Спочатку я в статті писав "білет", але виникли сумніви, бо є на 100% українське слово "квиток". Мабуть, замість "квитка" поставлю знову "білет". --Парус (обговорення) 14:46, 27 січня 2017 (UTC)
Слова «білет» і «квиток» співіснують в українській мові. У низці випадків вони взаємозамінні (студентський квиток = студентський білет, профспілковий квиток = профспілковий білет). В інших випадках вживається лише «квиток» (залізничний квиток), або «білет» (іспитовий білет, кредитний білет). Втім, термінологія досі не узвичаїлася, ми натрапляємо на такі слова, як «білетер» (мало бути *квиткар), «безбілетник» (мало бути *безквитковик).
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі3 особи в обговоренні
Основна назва «Пструг». Проте, словники подають як літературні слова «струг» і «форель», а «пструг» супроводжують помітою «діалектне». З огляду на те, що воно поширене у Прикарпатті і схоже на пол. pstrąg, воно може бути полонізмом.
Дякую, отже Аляксандр Рыгоравіч Ціхановіч має бути записаним як Олександр Ігорович Тіханович/Тиханович? Прізвище утворене від Ціхан — білоруської форми імені Тихін.
Дуже шкода :( Білоруські імена таки відмінні від українських, не менше за польські, було б правильно зберігати їхню автентику звучання. Бісовий правопис. --Ата(обг.)10:07, 7 лютого 2017 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Бажано вікіфікувати «Рунійське море». Оскільки автор-анонім використав російськомовні джерела, стаття потребує переробки та уточнення. Я не знаю українських перекладів назв топонімів.
У тій же енциклопедії «Українська мова» можна знаходити відповідні назви. Скажімо, стаття про літеру И: «у сучасній українській мові цією літерою позначають специфічний голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття, який у ненаголошеній позиції наближається до е» (С. 196). Або такий опис літери і: «означає нелабіалізований голосний "і" переднього ряду верхнього підняття» (С. 197). Maksym Ye. (обговорення) 05:27, 16 лютого 2017 (UTC)
Дякую за роз'яснення. Отже, треба привести назви статей до відповідності офіційним джерелам («звук такого-то підняття»).
Там, як виявилось, роботи повно. Ще є повно перенаправлень, в тому числі з помилками та одруківками. Так що долучитись я теж зможу :) --Divega (обговорення) 19:57, 17 лютого 2017 (UTC)
ЙЄ та ЙЯ
Найсвіжіший коментар: 8 років тому8 коментарів3 особи в обговоренні
Помітив одну хибу в діяльності ВП:ПС. Багато разів ми прибирали ці буквосполуки з назв статей. Але зараз я помітив один важливий момент в правописі: йє згортається в Є лише на початку слова! "Коли іншомовне e (іноді дифтонг ai) на початку слова вимовляється в українській мові як звукосполучення й + е, воно передається літерою є" (§ 91. E, Ö, EU)--ЮеАртеміс (обговорення) 12:03, 17 лютого 2017 (UTC)
А можна якесь конкретне правило щодо подвійної йотації (йя, йє тощо)? З правопису вона зовсім неочевидна — NickK (обг.) 14:18, 17 лютого 2017 (UTC)
Очевидна. Колись я розписав з прикладами, у тому числі правописними для подвійної йотації та вставного -й-, при обговоренні Брайана. Досі, попри джерела, висить спрощенський Браян, залишається гаяна Гайана та безліч інших. Maksym Ye. (обговорення) 15:14, 17 лютого 2017 (UTC)
В правописі є Савойя та Фейєрбах, але одночасно ж пишемо параноя та феєрверк без Й. От і не зрозуміло, коли ж зберігати літеру. παράνοια та Savoia мають в оригіналі літеру, що позначає звук Й, а Feuerbach та Feuerwerk не мають. Послідовності не видно. Суто словникові слова? Які з них? З Й чи без? Як передавати стандартно?--ЮеАртеміс (обговорення) 12:19, 18 лютого 2017 (UTC)
4. I, y (а також u німецького дифтонга eu) в позиції між двома голосними (в іноземній мові) в загальних назвах звичайно не передаються окремим знаком: буєр, конвеєр, лояльний, параноя, плеяда, рояль, саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк; але: Гойя, Савойя, Фейєрбах; також майя (народність), фойє.
Найсвіжіший коментар: 8 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Не зовсім ясне вживання терміна «уплави». Його іноді подають як синонім до «білі», але з контекстів деяких джерел зрозуміло, що йдеться про звичайні менструації, а щодо білей вживається словосполучення «білі уплави». «Русско-украинский словарь» подає також синоніми «білотіч» і «білотеччя», але в інших джерелах подібних слів я не знайшов.
Найсвіжіший коментар: 8 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Прохання до знавців корейських транслітерацій уточнити власне ім’я Сунг Яае-ки. Здається, за однією з систем має вийти Сон Чжеґі / Сон Чже Кі, за другою Сон Джеґі / Сон Дже Кі (ㅅ — С, ㅓ — О, ㅇ — -Н; ㅈ — -чж-/-дж-, ㅐ — Е, ㄱ — -ґ-, ㅣ — І). Maksym Ye. (обговорення) 20:40, 22 лютого 2017 (UTC)
Смехов Веніамін Борисович
Найсвіжіший коментар: 8 років тому4 коментарі3 особи в обговоренні
У статті «Смехов Веніамін Борисович» прізвище передане не зовсім правильно. Здається, мало бути «Смєхов» (за умови, якщо воно слов'янського походження).
Найсвіжіший коментар: 8 років тому6 коментарів3 особи в обговоренні
Чому рос. Кир Булычёв записане в нас як «Кір Буличов»? Перша частина псевдоніма — скорочення від Кирилл, Кирило. Чоловіче ім'я Кир записується в обох мовах однаково. Окрім того, чомусь упускається небажана контамінація в українській мові — збіг у вимові з кір.
Найсвіжіший коментар: 8 років тому6 коментарів3 особи в обговоренні
Як краще перекласти Ngero–Vitiaz languages: «нґеро-витязькі мови» чи «нґеро-витяжські мови»? Назва пов'язана зі слов'янським «витязь»: від протоки в Новогвінейському морі, названої на честь корвета «Витязь».
Найсвіжіший коментар: 8 років тому11 коментарів3 особи в обговоренні
Спостерігаю розбіжності у передаванні англійського імені Beatrice — «Беатріс» і «Беатрис». З португальським ім'ям Beatriz так само: трапляються варіанти «Беатріса» і «Беатриса». Цікаво, що польська передача у всіх випадках буде Beatrycze (очевидно від італійської форми), хоча мало бути Beatrix.
Англ. Beatrix читається як [беатрикс] ([бітрикс]?), але за правилами передавання особових імен має бути «Беатрікс». Beatrix і Beatrice — дві англійські форми імені «Беатриса». Чому ж у нас «Беатріс»?
Трапляються обидва варіанти, але закінчення «а» якраз свідчить про українізовану форму (неукраїнізовані — «Беатріс», «Беатрікс», «Беатріче»). Як бути з Beatrix Potter?
Вимова англ. Beatrix — /ˈbiː.ətrɪks/, тобто «Бі́іетрикс». У нас залишається записати або «Беатриса» або «Беатрікс», але не «Беатріс» — це зовсім не відповідає не українізованій формі, ні оригінальній вимові.
Найсвіжіший коментар: 8 років тому15 коментарів5 осіб в обговоренні
Вітаю! Як правильно передати українською французьке прізвище Foïs (акторка fr:Marina Foïs)? В російському розділі, напр., переклали як Марина Фуа з уточненням в дужках (Фоис). Однозначності в українських джерелах на жаль не знайшлося, є різні варіанти, і Фуа, і Фоїс, і Фоіс.--Leon Nefобг11:15, 21 лютого 2017 (UTC)
Не Фуа. Там спеціально стоїть «ї» з двома крапочками, аби воно так не читалося. Як і в слові Байкал fr:Lac Baïkal, наприклад. Я би прочитав це прізвище як «Фоі», або «Фої». Хіба що це виняток і воно читається якось особливо, наприклад з останньою «с». Але тут тоді треба вже транскрипцію, або аудіозапис вимови. --Sergento11:48, 21 лютого 2017 (UTC)
На слух начебто «Фоі́с». Зробив запит у франковікі, а там видно буде.
Подяка учаснику Французької Вікіпедії месьє Olivier Hammam. Він роз'яснив мені дуже докладно. Оскільки Marina Foïs не є справжньою француженкою, корінного французького походження, вимова її прізвища підпорядкується іншим правилам. Близько до [fois], якщо бути точним, то [fɔis], французи часто вимовляють [fɔjs], оскільки не так просто для них вимовляти дифтонги.
Теж почитав те пояснення. Зупинився б на варіанті «Фої́с». У них зараз багато імен/прізвищ у людей з іншим походженням, які читаються не за правилами. У таких випадках якщо не пояснить хтось, як воно звучить – ти майже напевно говоритимеш його неправильно. --Sergento09:54, 22 лютого 2017 (UTC)
en:French orthography. Також бажано відвідувати англійський віктіонарій та англійські статті про орфографії європейських мов. Кінцеве С не читається. Фої. Щодо "запитів" нагадаю, що вікіпедія не посилається на своїх користувачів.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:38, 22 лютого 2017 (UTC)
@UeArtemis: Останнє твердження дуже суперечливе. У французькій вимові купа винятків, особливо щодо літери -s на кінці. Трема (¨) перед s на кінці часто означає, що літера s читається. Красномовним прикладом є maïs, який читається як наш маїс. Так само, мабуть, читається й тут. Я б написав Фоїс або Фойс — NickK (обг.) 09:56, 22 лютого 2017 (UTC)
Згоден. Minor values зазначене. Тоді таке питання: "відновити" "єврейське" звучання - Фойс? А ім'я на російсько-український манір - Марина? Чи таки як француженку - Маріна Фоїс?--ЮеАртеміс (обговорення) 10:33, 22 лютого 2017 (UTC)
Прізвище має бути «Фої́с». З ім'ям складніше. Французькою ім'я Марина записується як Marine. У цьому випадку можна записати або як «Мари́на» (адаптована форма), або як «Маріна́» (французька вимова).
Дякую усім за роз'яснення. Тож, мабуть, варто зупинитися на варіанті Мари́на Фої́с? Якщо не буде заперечень та інших уточнень.--Leon Nefобг17:27, 22 лютого 2017 (UTC)
Думаю, можна обрати цей варіант. Тільки додайте в преамбулі фонетичну транскрипцію [maʁi'na fɔ'is] і поширені помилкові варіанти.
Як за основу при передач прізвищ Франції можна взяти [3] з урахуванням зауважень : врахування провінції походження прізвища, емігрант з якої країни, вимова у французькій мові /наприклад кінцеве с після голосного звуку/ , неоднозначність предачі прізвищ німецького походження у виходців з провінції де центр провінції Страсбург, та фламандців - де незрозуміло брати фламандське чи французьке прочитання/ .
Subiunctivus українською
Найсвіжіший коментар: 8 років тому19 коментарів2 особи в обговоренні
Потрібно написати статтю, що існує у багатьох мовних розділах, а в нас досі нема. Проблема полягає у термінології. Латинське subiunctivus і coniunctivus, рос. сослагательное наклонение часто помилково перекладають як «умовний спосіб», хоча латиною він називається іншим терміном — conditionalis.
Це не стільки помилково, скільки через відсутність різниці для нас. Див. ru:Условное наклонение та ru:Сослагательное наклонение. "Ранее условное наклонение в русском языке нередко называлось сослагательным." Так і українське мовознавство не заморочується щодо назв явищ, які не існують в українській мові чи не розрізняються нею. "Традиційно в українській мові виділяють два морфологічно виражені недійсні способи: наказовий та умовний." Усьо. Два.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:46, 17 лютого 2017 (UTC)
«У всіх граматиках хорватської мови, які ми переглянули, виділяються чотири способи дієслова: індикатив — дійсний, кондиціонал — умовний, імператив — наказовий та оптатив, або бажальний» [6]--ЮеАртеміс (обговорення) 10:44, 17 лютого 2017 (UTC)
Умовний спосіб і кон'юнктив — різні речі. Лат. conditionalis значить «умовний», тому не слід їх змішувати. Класичного coniunctivi в українській нема, але термін потрібний для опису інших мов.
Це вже натягування сови на глобус та калькування. Джерело, де сказано, що для нас обидва способи умовні, я навів. Пропоную відповідні статі іменувати латинізмами, як роблять у наукових працях.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:30, 17 лютого 2017 (UTC)
«В італійській мові традиційно виділяють „закінчені способи“ (modi finiti) і незакінчені (modi infiniti) [6, 382—383]. До першої групи (modi finiti) належать індикатив (дійсний спосіб) та недійсні способи: кон'юнктив, кондиціоналіс (умовні способи) та імператив (наказовий спосіб).» [7]--ЮеАртеміс (обговорення) 11:42, 17 лютого 2017 (UTC)
@UeArtemis: Одне недорозуміння. У статті «Умовний спосіб» Ви навели не те джерело: я там нічого не знайшов про кондиціоналіс і кон'юнктив. За можливості виправте. У пошуковиках частіше трапляється «кондиціоналіс».
Це все ж специфічний термін, який не обов'язково має бути в словниках. Натомість бейсбол описаний в енциклопедіях, зокрема, в УРЕ битка, в УСЕ та ЕСУ бита. Тож принаймні джерела є — NickK (обг.) 19:05, 24 лютого 2017 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому4 коментарі3 особи в обговоренні
В «Енциклопедії історії України» наведена форма «пенязь». Але які існують підстави для такого написання? Праслов. форма — *pěnędzь, староцерковнослов'янська — пѣнѧsь. Відповідно до сучасної вимови ѣ має бути «пінязь». Цю форму підтверджує і «Словарь Грінченка» — Піняз.
На гуглокнигах пінязь зустрічається як в науковій, в т. ч. й радянській, так і в художній літературі. Плюс, Піняз - є таке прізвище, доволі поширенею. Очевидно, пенязь - це новоутворення від ґраматєєв по типу тих, що Бєлгород придумали artem.komisarenko (обговорення) 15:04, 24 лютого 2017 (UTC)
СУМ-11 та УЛІФ не знають цих речей. Так як ми енциклопедія, то основною назвою, на жаль, має залишатися рузизм з наукової літератури, проте питому форму треба обов'язково зазначити, що зараз зроблю.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:01, 24 лютого 2017 (UTC)
Помітив, що це систематична проблема: науковці ігнорують українські назви монет, що ходили на території України. Ось тільки-но спіткався мені ґрейцар, котрий на російський манір у науковців крейцер.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:41, 24 лютого 2017 (UTC)
Двірець
Найсвіжіший коментар: 8 років тому9 коментарів3 особи в обговоренні
Чи допускається російський топонім Дворец, білоруський Дварэц і словацький Dvorec передавати як «Двірець»? Може, має сенс створити окрему сторінку «Дворець»? До речі, така форма засвідчена і в українській мові.
Взагалі, в таких випадках в українській мові о перейшло в і. НМД форма з о — це діялектне. В Афанасьєва-Чужбинського є кумедний епізод, він пише як на Херсонщині переселенці з-під Полтави називали переселенців з Сіверщини пойдунами, оскільки ті говорили пойду замість піду. artem.komisarenko (обговорення) 07:02, 23 лютого 2017 (UTC)
Те саме, що палац. На самому березі Босфора сад Юсуфа паші, в саду його дворець (Нечуй-Левицький, II, 1956, 446); [Гебрей:] Чия то хата, я тебе питаю? [Єгиптянин (спокійно):] Та то зовсім не хата й не оселя. То так неначе царство, в ньому се, що ми будуємо, є мов дворець (Леся Українка, II, 1951, 244); Руйнуються царства, димом ідуть дворці й палаци... (Степан Васильченко, I, 1959, 189); — Не в саду та не в садочку, а в двірці, на тім шпильочку, білка там співа при всіх, золотий гризе оріх... (Павло Тичина, II, 1957, 322).
діал. Залізнична станція; вокзал. Приїхали у Львів на дворець (Осип Маковей, Вибр., 1954, 100); Вікно моє виходило на залізничний двірець (Володимир Самійленко, II, 1958, 400); Ось бачить він себе серед сотень невідомих людей, що спішаться їхати кудись і товпляться на великому залізничному двірці (Мирослав Ірчан, II, 1958, 249); Міністр інкогніто прибув. «Біжіть, стрівайте на двірці», защебетали горобці (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 302).
діал. Катрага. В деяких районах Волинської обл. ..до задньої сторони хати прибудовують будівлю, яка має назву «двірець» або «дворець» (Матеріали з етнографії.., 1956, 54).
— Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 224.
Панове, прошу зрозуміти мене правильно. Йдеться не про правильну форму українського слова, а про правильне передавання іншомовних топонімів: рос. Дворец, біл. Дварэц і словац. Dvorec.
Я зовсім не наполягаю на другорядності двірець. Я як раз зазначав паралельність форм. "Заклякле" І, до речі, як раз характерне для східних діалектів: торгІвельний на стіні ринку Барабашова в Харкові, річка Дінець (коли літературно Дінця, але Донець) тощо. Проте я не вважаю, що смерть чергування робить форму "більш українською". Щодо сторінки: вважаю, що потрібна спільна сторінка-багатозначність для цих слів.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:58, 24 лютого 2017 (UTC)
Тобто словацький топонім Dvorec українською правильно передати «Двірець»? Здається, правила такого не передбачають.
Не можна так передавати. Та і не є все таки І-форма основною, якщо вірити СУМ-11. Я просто пропоную спільну сторінку-багатозначність. Словацький Dvorec буде Дворець.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:40, 24 лютого 2017 (UTC)
Впоратися і справлятися
Найсвіжіший коментар: 8 років тому6 коментарів3 особи в обговоренні
Чи виправдана заміна дієслова «справлятися» на «впоратися»? Здається, це не повні синоніми. Оскільки в статті «Джакузі» йшлося про «підкоряння своїй волі проблем», така заміна дещо дивна — адже словники не фіксують «впоратися» у цьому значенні.
НМД "впоратися" = успішно закінчити певну роботу, перестати "поратись"; "поратись" = возитись, працювати з чимось. Тож заміна як на мене неправильна. Та й взагалі, там якось все не надто енциклопедично. artem.komisarenko (обговорення) 14:57, 24 лютого 2017 (UTC)
«…допомагає організму впоратися із щоденними стресами». Щодо мене, «впоратися» можна лише по господарству, з худобою, з хатніми справами. А от «справлятися» — за семантикою ближче до «подолати».
Ви маєте на увазі «Вони мусили чекати з півгодини, поки Євгеній упорався з іншими клієнтами» (І. Франко) і «В моє життя влізло щось, з чим не могла впоратися моя звичайна урівноваженість» (М. Коцюбинський)? У першому прикладі значення дієслова — «розібратися», «уладнати справи», у другому — це дійсно, синонім до «справитися». Правильне словживання може з'ясувати етимологія: очевидно, «справлятися» з того ж кореня, що «справа», «правити», а «впоратися», мабуть, споріднене з «пора», «впору», тобто первісне значення — «встигати». А щодо нормативності виразу «впоратися з щоденними стресами» бажано проконсультуватися зі спеціалістами.
А чи не треба розширити статтю Кіра (ім'я)? Бо там теж є практика його використання в англійській мові. Так, пишеться по різному, історія різна, але ця різниця навіть в англомовних країнах вже не настільки велика, а у нас взагалі виходить одне й те саме ім'я. --Divega (обговорення) 17:52, 18 лютого 2017 (UTC)
Панове В.Галушко та artem.komisarenko. Тоді така пропозиція — Кіра та Кіра (ім'я) — дисамбіг та перенаправлення. Кіра (ім'я) — Кіра (грецьке ім'я), Кейра — Кіра (кельтське ім'я). На жаль цього тижня часу замало, так би сам створив.--Divega (обговорення) 19:41, 22 лютого 2017 (UTC)
Може просто додати шаблон з текстом: «ця стаття про ім'я персько-грецького походження. Про англійське ім'я див. „Кіра (англійське ім'я“)»?
В.Галушко, а чому власне надавати перевагу якомусь варіанту написання Кіра? Так за запитом людина одразу буде бачити, що є два варіанти, а не згадка нагорі сторінки.--Divega (обговорення) 20:12, 23 лютого 2017 (UTC)
@Divega: Я перейменував сторінку «Кейра». Якщо вважаєте потрібним, можете номінувати на перейменування «Кіра (ім'я)» на «Кіра (грецьке ім'я)». Питання суперечливе, необхідна згода спільноти.
Найсвіжіший коментар: 8 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Спостерігається плутанина з термінами. Слово «бабинець» подано як основне щодо західної частини православного храму, у тойчас як у СЦОТ воно подане як розмовне, основним там записане «притвор». «В романській архітектурі перетворений на бабинець» має означати, що цей термін застосовний і до західноєвропейських храмів (де доречніший термін «нартекс»). Очевидно, термін «бабинець» є вужчим і може вживатися лише щодо дерев'яного тридільного храму.
Найсвіжіший коментар: 8 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Який варіант слід визнати точнішим: «жертвоприношення» чи «жертвопринесення»? У назвах статей різні написання. СУМ-11 фіксує лише форму «жертвоприношення».
Найсвіжіший коментар: 8 років тому6 коментарів4 особи в обговоренні
Перекладав Вікіпедія:Голосування — не зло. У розділі Вікіпедія:Голосування — не зло#На замітку: вроджена вада голосувань взяв у росіян таку фразу: «Хтось, хто прийшов пізніше, і потрапив у ситуацію, коли «дичина вже посмажена і з'їдена», практично позбавляється шансу не тільки проголосувати (бо вже запізнився до голосування), але і взагалі висловити свою думку...». «Дичина вже посмажена і з'їдена» — переклад англійського прислів'я. Хто підкаже як адаптувати? Бо у мене в голову приходять тільки «поїзд уже пішов» (якось воно на русизм схоже) або «в порожній слід» чи «прийшов до шапкобрання» (а ці маловживані, можуть бути комусь незрозумілі). Є у когось варіанти? Дякую наперед --Павло (обговорення) 20:12, 8 березня 2017 (UTC)
Існує зворот «у свинячий голос», але не знаю, чи підійде він у цьому контексті.
Те ж саме, що й з обіймицею. У старих є простець у цьому значенні, чи є у сучасному використанні крім того словника — хтозна. --ReAl, в.о. 12:09, 9 березня 2017 (UTC)
От теж приблизно так само думаю. Ми на роботі нодою називаємо Node.js. Тільки ми й деякі елементи HTML називаємо дівками (наголос на першому слові). Але чомусь ще не додумались шукати інформацію про верстку використовуючи запит "дівка", чи інформацію про node.js за запитом "нода". --Буник (обговорення) 20:15, 9 березня 2017 (UTC)
нод, нода, node
нод, нода, node.
Сподіваюсь, тут не тільки користувачі академічних словників, але й технарі, які спілкуються між собо українською і не тільки. Перегляньте історію редагувань існуючих сторінок, щоб зрозуміти, що перенаправлення на node.js — емоційна безглуздість автора перенаправлення, як і його подальші редакції, як буквоїда кирилиці... Термін запозичений з сучасної техн. термінології приблизно з середини 90-х у часи Fidonet. Я Вам тут не академік, щоб для Вікіпедії писати словники, якщо їй треба автори джерел — "академіки, які створюють "джерела" з автопідтвердженими такими ж сідницями "джерелами"", замість того щоб створювати Вікіпедію з фактажем де-факто забагато скоріше "сідничних словників - "джерел із сідниць""--Avatar6 (обговорення) 18:20, 9 березня 2017 (UTC)
Слово, жаргонізм, відоме з часів фідонету як мінімум. Те, що його не зафіксували в словниках, так а що ви хтіли, якщо українських словників тупо не існує, державі не до того. В радянському СУМ немає купи слів (напр. бігає як кіт загорений відсутнє, гуздро відсутнє, окрушка неправильно роз'яснюється — це тільки те, що одразу згадується). artem.komisarenko (обговорення) 07:30, 10 березня 2017 (UTC)
Повертаючись до теми прізвища «Смехов»
Найсвіжіший коментар: 8 років тому7 коментарів3 особи в обговоренні
Вважаю написання прізвища як «Смехов» невідповідним правопису. Доводи: 1) не знайшов ніяких авторитетних джерел, які б підтверджували походження «Смехов» від «Сімха»; 2) утворення «Смехов» від «Сімха» з фонетичного погляду уявляється неймовірним; 3) засвідчене написання прізвища як Смѣховъ (Русскій архивъ, 1908 — [[9]], Именной списокъ, Новгород*, 1916 — [[10]], Вятскія епархіальныя вѣдомости, 1910 — [[11]] — дані відшукані і надані користувачем Микола Івкі). Відповідно до правила передавання ѣ у російських прізвищах визнаю доречним перейменувати «Веніамін Смехов» на «Веніамін Смєхов».
Не важко знайти в мережі інтерв’ю В. Смехова про походження з Гомеля й релігійність його батьків, зокрема, про прізвище: «Лишь в зрелом возрасте я узнал, что ее корневая часть, по утверждению некоторых лингвистов-этимологов, – модифицированный вариант слов «самэах» и «симха». Прежде это меня бы, вероятно, озаботило, но теперь – только радует.». Maksym Ye. (обговорення) 18:12, 9 березня 2017 (UTC)
Добре, а де можна знайти праці тих «некоторых лингвистов-этимологов»? Слова самого носія прізвища не можуть самі по собі бути АД.
Не довіряти його словам-то не має підстав, але чи є підстави довіряти невідомим «лингвистам-этимологам»? Наприклад. чи авторитетне це джерело? Більше нічого не знайшов.
Найсвіжіший коментар: 8 років тому7 коментарів3 особи в обговоренні
На сторінці «Дюйм» основним терміном у тексті наведено «цаль», а «дюйм» потлумачено як «насадження за часів московського панування». Який варіант слід визнати основним?
Старі словники однозначно за «цаль», але коли я на ті ж словники послався про те, що «гонка» саме в українській мові означало все, що завгодно, окрім «перегонів», мене завалили купою «сучасних» словників (1980-их років та їхні модифікації-передруки у 2000-них). А там ви «цаль» буде «застаріле» (все, що треба було вимити з мови, оголошувалося «діалектичним» і «застарілим»). --ReAl, в.о. 01:48, 7 березня 2017 (UTC)
Дюйм СУМ-11 також зве застарілим. Там усе, що в нас вже не використовувалось на момент видання, було "заст." Ну, а нині дюйми знов актуальні, через глобалізацію.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:36, 9 березня 2017 (UTC)
Але який термін має бути основним у тексті? Якщо стаття називається «Дюйм», скрізь має бути «дюйм».
На мою думку, саме так, назва статті має використовуватися по тексту як основний варіант. Інші варіанти мають бути лише згаданими з посиланнями на джерела. І так до перейменування статті, що сумнівно, оскільки у сучасних словниках основне — дюйм. --ReAl, в.о. 15:33, 8 березня 2017 (UTC)
Фонетично Ліґніц, через переляк від літери ґ доречніше Лігніц. Хоча я б просто вставив німецький напис через шаблон lang-de, бо навряд чи будуть джерела з таким написанням кирилицею.--Divega (обговорення) 19:24, 9 березня 2017 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Як доречніше перекласти англ. терміни flushing, sex flush? Саме слово to flush означає «червоніти», «шаріти», але воно також має значення «припливати», оскільки це явище пов'язане з припливом крові до шкіри, розширенням судин (пор. flux). Поки залишив «почервоніння».
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі3 особи в обговоренні
Я задавав це питання в Обговорення:Зигмунд Фройд але те обговорення нікого не цікавить, тому запитаю тут. Де є означення поняття "коректне написання" аби з нього можна було вивести теорему "якщо коректне написання існує, то воно одне."? І якщо ми правильно транскрибуємо німецькі слова, тоді чому ми не пишемо що Віін - це столиця Оьстеррайху? Чи географія окремо а люди окремо? Чому тоді не пишемо Леонард Ойлер? --Буник (обговорення) 15:25, 9 грудня 2016 (UTC)
З Фрейдом суперечливе питання, бо можна посилатись на стандартну німецьку, але в Австрії вимова дещо відрізняється. Наприклад, Дойчланд вимовляють, як Дейчланд (не нормативно, але часто). Також його предки — євреї з Галіції, тож може він і був Фрейдом. Щодо Відня — воно давно у нашій мові і запозичене через треті країни. Як і яким чином точно ніхто не знає. Те ж стосується Австрії, але тут простіше — це латинизована форма назви країни. Походить від давньонімецького варіанту слова «Схід», що тепер має форму «Ost». Також це позначення дому Габсбургів, що керував країною. І на знаках автомобільних стоїть А, і символ країни - жінка на ім'я Австрія. .--Divega (обговорення) 19:05, 17 лютого 2017 (UTC)
О(е)стер - значить авар (обрин). Тож державу аварів Карл знищив, а назва лишилась за переможцями. (Михалко Скаліцкі)
Фрейд, Ейлер, Ейнштейн, Веймар, Рейх та деякі інші слова так пишуть, бо фактично вже стали усталеними. Що стосується Ейлера, то він більшу частину свого життя прожив у Санкт-Петербурзі. Тож називати його Ойлером нема жодних підстав.--Анатолій (обг.) 21:04, 16 березня 2017 (UTC)
Джульєта Мазіна
Найсвіжіший коментар: 8 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Хіба в італійському імені Giulietta українською не подвоюється літера «т»? Адже є багато прикладів статей де саме Джульєтта. У самій же статті Джульєта Мазіна «т» подвоєно, то чому має бути у назві Джульєта?--Leon Nefобг07:08, 18 березня 2017 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому4 коментарі2 особи в обговоренні
Чи не суперечить написання П'єха Едіта Станіславівна правилам передавання польських імен (Edyta Maria Piecha)? Відповідно до оригінальної вимови Edyta мало бути «Едита». А може, це передача не польської, а російської вимови?
Тим паче, що вона нині громадянка РФ. ЇЇ французьке ім'я Едіт-Марі П'єха, польське Едита-Марія Пеха, а російське Едіта Станіславівна П'єха. Дискусійне лише те, чи Едита Станиславівна (на жаль, нині в укр. мові домінує польсько-російська форма цього слов'янського імені - Станіслав). І не через польську мову воно під питанням - тут квестія, як же усталено в українській, аби передати з російської. З прізвищем же все очевидно.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:45, 18 березня 2017 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні
Чи існує в українській якесь хоча б діалектне слово для позначення плаю на містках? Читав, що такі конструкції є в Карпатах. Фото на македонському сайті (очевидно, на Балканах).
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні
Чи правильно передані імена Fiammetta, Biancifiore у статті «Філоколо»? Стаття перекладена з російської. На мою думку, доречніше «Фіамметта», «Біанчифіоре».
Так тоді це неправильна порада - правопис вимагає передачу g літерою г якщо мова іде про літеру. Вона ж і дж і навіть х може бути.--Divega (обговорення) 09:32, 11 березня 2017 (UTC)
Правильна, бо там слово "зазвичай" у правилі. А от у випадках, коли не "зазвичай", ґ не виходить, бо вжиток ґ обмежено давніми зукраїнізованими словами в параграфі про літеру Ґ.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:45, 11 березня 2017 (UTC)
Ще раз, ваша порада завжди пишіть через г суперечить вашому ж коментарю там слово "зазвичай" у правилі. Зазвичай передбачає винятки, завжди у цьому випадку є синонімом тільки. Ви у своєму хрестовому поході проти Ґ вже навіть не зважаєте на те, що пишете навіть у межах однієї теми на відстані 4 реплік.--Divega (обговорення) 20:21, 11 березня 2017 (UTC)
Дійсно, трохи некоректно вийшло. Малось на увазі, що завжди обирати г, а не ґ, коли вибір з цих двох. Але це не в тему. Я тоді, як і зараз, ще куняв, і тому здалося, що сенс питання, чи не перейменувати на "Гейзеґємс". Перепрошую.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:50, 18 березня 2017 (UTC)
Російське ім'я по батькові
Найсвіжіший коментар: 8 років тому12 коментарів4 особи в обговоренні
Порфирович - від Порфир. Власні імена людей. Словник-довідник. Л.Г. Скрипник, Н.П. Дзятківська дає основне ім'я саме Порфир, Порфирій другим іде. Власне, як Євген та Євгеній. --yakudza17:23, 13 лютого 2017 (UTC)
Це очевидно. Але ж справа в тому, що у нас може відповідати Євгену як Евгений, так Евген. Немає однозначної відповідності між -ій формами в різних мовах. Більш того, стандартною передачею Евгения є Євген без -ій.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:18, 13 лютого 2017 (UTC)
Тож, основною формою є Порфир, а другою — Порфирій?
Найсвіжіший коментар: 8 років тому4 коментарі3 особи в обговоренні
У багатьох україномовних текстах пишуть «Кіра». Але в церковних календарях — «Кира». Оскільки це ім'я є жіночою формою від «Кир», чому такий непослідовний правопис? Чи існує взагалі якийсь авторитетний словник українських особових імен?
Словник «Власні імена людей: словник-довідник». Київ: Наукова думка, 2005. С. 148: КІРА, жін. до КИР. У словнику подано далі зменшені форми та літературні цитати. Maksym Ye. (обговорення) 05:25, 15 лютого 2017 (UTC)
2) у прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов: Борисов, :Ботвинник, Вавиловський, Виноградов, Глинка, Данилов, Казимирський, Кантемир, Кирилов, Кисельов, Миронов, Митрофанов, Мишкін, Никифоров, Одинцов, :Пивоваров, Пиляєв, Писарев, Смирнов, Тимофєєв, Титов, Тихомиров --yakudza22:36, 17 лютого 2017 (UTC)
Добре, а як тоді записувати українською російське прізвище Прянишников? Оскільки в українській мові є пряничник, має бути «Прянишников». Правильно?
Такі слова як чародѣй, чародѣйникъ, чаровникъ (чарівник) та чаровница походять від старослов'янського чаръ, праслов'янського čarъ/čara (чар — привабливіть, чаклунство; чара — посудина), і присутні в інших слов'янських мовах: українськічародій, чародійка, чарівник, чарівниця; російськічародей, чародейка, чаровник, чаровница; білоруськічарадзей, чарадзейка, чараўнік, чараўніца; болгарськічародей, чародеец, чаровница; польськіczarodziej, czarownik, czarownica; словенськіčarodej, čarovnik, čarovnica; чеськіčarodéj, čarodejnik, čarodejka, čarodejnice, čarovník (застаріле); словацькіčarodej, čarodejka. В буденній сучасній мові слова чарівник, чарівниця вважаються застарілими та продовжують використовуватися здебільшого в художніх творах.
Чародій слово українське, але вже маємо приклад премії Странник (теж українське слово [15]), яку переклали як Мандрівник. Треба дивитися згадки в україномовних джерелах.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:25, 18 лютого 2017 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому13 коментарів5 осіб в обговоренні
Як все-таки правильно передавати прізвище Массімо Джіротті? § 104 Правопису говорить, що російська «и» передається у прізвищах літерою «и» після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним і «це стосується й прізвищ інших народів». То, чи правильно я розумію, що це поширюється і на прізвища італійського походження, як от Джі(и)ротті і статтю треба перейменовувати? Дякую. --Leon Nefобг16:13, 5 березня 2017 (UTC)
Звичайно, що немає, хіба що у перекладі прізвища російською. Я, скоріше, про загальне правило передажі и/і у власних назвах іншомовного походження після дж, ж, ж, ч, ш, щ. То ж, якщо Джироламо (Girolamo), то мабуть і Джиротті (Girotti)? Хіба ні? Російська тут ні до чого.--Leon Nefобг17:26, 5 березня 2017 (UTC)
@LeonNef: очевидна практика передавання іншомовних особових імен згідно з правилами російської фонетики. Показовою є цитата: «це стосується й прізвищ інших народів». Так, чому російське «чи» ми передаємо «чи», а не «чі»? Просто: адже в російській звук «ч» не має твердої пари, тому сполучення «чы» просто неможливе в російській мові. У випадку з передаванням «жи», «ши» — так само, тільки з відмінностю, що «ж», «ш» не мають м'якої пари, а «и» у російському правописі завжди після «ж», «ш» пишуть за традицією (етимологічно). Але чому ми використовуємо те ж правило і при передаванні неслов'янських назв? В інших мовах можуть бути звуки і звукосполучення, невластиві російській, але наявні в українській (наочні приклади — звуки «г», «и», ненаголошене «о»). З іншого боку, в українській відсутні деякі російські фонетичні риси: пом'якшення губних і прикінцевого «р». Обидві крайності, як поширення «правила дев'ятки» на особові назви, так і транслітерація російського «и» як «і» однаково неправильні. Я не знаю офіційних правил, але з огляду на те, що ci читається як [t͡ʃɪ], а gi — як [dʒi], то має бути «чи» і «джі».
Я не зовсім розуміюся у логіці правопису, але цей пункт стосується передавання саме російських імен. Чи існують офіційні правила передавання італійських? Невже автори розуміли під цим, що ми маємо запозичувати слова завжди через посередництво російської? --В.Галушко (обговорення) 20:51, 8 березня 2017 (UTC)
А якщо ці мови не використовують кирилицю, як то бути? Не зовсім чіткі настанови. Наприклад, італійське cia читається «ча», але ми записуємо без «и» («і»?), виходить, єдино тільки тому, що знаємо, як це пишеться у російській… Отже, посередництво російської залишається і в цьому випадку. Ладно, зараз поки буде «джи», але терміново треба створювати сторінку «Італійсько-українська практична транслітерація». Пора відходити від російського впливу і в цій галузі.--В.Галушко (обговорення) 21:12, 8 березня 2017 (UTC)
Джиротті. "Чингісханове" правило каже писати жи, ци, ши, чи через И не лише в російських прізвищах. І справа тут не в "російській" фонетиці, а в українській. Жі, чі тощо у нас пов'язані або з ятем, або з чергуванням і/е, і/о. Неможливі чь, жь, шь - їхня м'якість суто позиційна (подвоєння і зазначені чергування та ять). Виняток ць.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:42, 9 березня 2017 (UTC)
Тоді в правилах потрібно бути чітко написано: після звуків [t͡ʃ], [ʒ], [dʒ], [t͡s] пишемо завжди «и»… На жаль, правила дуже нечіткі. Наприклад, у § 105 читаємо: «Про правопис неслов'янських прізвищ див. III розділ „Правопис слів іншомовного походження“ (§ 86 — 100).» Переходимо до § 90, де трудно в чомусь розібратися. Літера «і» пишеться «після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, зазначених у в, 3 — 5 цього ж пункту)». У пунктах 3-5: «и» пишеться «у географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним», і «у географічних назвах із звукосполученням ри перед приголосним». Як писати особові імена і прізвища, з цих правил неясно. Якщо «ри», чому тоді «Беатрікс», «Беатріче»? Якщо це правило не стосується імен і прізвищ, чому про це не зазначено? Якщо правило «у географічних назвах після приголосних» стосується лише географічних назв, чому тоді «чи», «джи», адже у а) 3) ясно зазначено, що «і» пишеться «після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, зазначених у в, 3 — 5 цього ж пункту)»? Дивне початкове речення: «Залежно від позиції та вимови в українській мові i, y (ігрек) передаються також літерами і, ї та и.» А як визначити цю саму вимову? Український правопис фонетичний. Отже, як чуємо, так і пишемо. Але ми ж не чуємо цих слів, ми тільки бачимо їхню графіку. А графіка багатьох мов може дуже розходитися з фонетикою.
Пам'ятаю один випадок, як один з наших вікіпедистів журився, що в українських школах українські вчителі рекомендують українським учням за посібники статті з російської Вікіпедії. Виходить, з правилами правопису так само: ми дивимося на російську транслітерацію, а потім сперечаємося у «Мовній консультації», як передати російське «и». Гайнування часу.
Чи існує взагалі який посібник з офіційної практичної транслітерації українською іншомовних особових назв? Чому в нашій Вікіпедії досі бракує довідкових статей з транслітерації? Чому б нам не створити допоміжні статті з таблицями, де всякий редактор легко може розібратися з передачею тієї чи іншої іншомовної назви? У росвікі існують добрі статті з такими таблицями.
Отже зрозуміло, що нічого не зрозуміло :) Звичайно, було б добре створити довідкові статті з транслітерації, особливо для власних назв, щоб не гаяти часу тут. Хоча б закріпити там де, що вже узгоджено в обговореннях. Бо так у нас і залишиться десь «Джі-», а десь «Джи-». --Leon Nefобг07:27, 18 березня 2017 (UTC)
Рі то окрема тема. В деяких діалектах -рь- не стверділо. Можливо, через це рікаємо в власних назвах. До речі, "читаємо, як пишемо" то казочка для дітей. Білоцці говоримо, а пишемо білочці.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:45, 18 березня 2017 (UTC)
Мордвинов
Найсвіжіший коментар: 8 років тому7 коментарів2 особи в обговоренні
Як має передаватися російське прізвище Мордвинов? Утворене від етноніма мордвин.
"Правило Литвина": прізвища-національності на -ин пишуться через -ин, а не -ін. Але у нас його регулярно порушують. До речі, від цих прізвищ не утворюють жіночу форму.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:39, 9 березня 2017 (UTC)
Дякую за роз'яснення, але незрозуміло, чому «не утворюють жіночу форму». Тобто, прізвище «Литвин» має однакову форму для чоловіків і жінок? У Росії поширена жіноча форма «Литвина́». Здається, не мають окремої жіночої форми й інші питомо українські прізвища з присвійними суфіксами «-ин», «-ів».
Жінка також Литвин, бо справжня жіноча форма слова литовка/литвинка (як і болгарин-болгарка). Путіна відповідає на питання чия (путі), а Литвин це не чий, а хто. Але паспортисти можуть створити і пані Болгаріну.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:00, 18 березня 2017 (UTC)
Тобто утворюються жіночі форми від прикметників. -ов/-ів та більша частина -ин/-ін це присвійні прикметники. Аналогічно прикметник -ський дає жіночу форму -ська. А от Литвин НЕ ПРИКМЕТНИК.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:05, 18 березня 2017 (UTC)
Щодо західноукраїнських прізвищ, то так, є австрійська традиція не утворювати жіночі форми для -ів та -ин. Діловодство просто колись велось німецькою. Зараз відмирає, бо вже немає іншомовних обмежень.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:10, 18 березня 2017 (UTC)
Переклад
Найсвіжіший коментар: 8 років тому7 коментарів3 особи в обговоренні
Який буде коректний переклад англ. звороту campaign for dog adoption? Мої варіанти («кампанія, метою якою була пропаганда прийняття собак з притулків у „добрі руки“», «кампанія з прийняття собак на виховання», «кампанія з притуляння собак») досить неоковирні.
А чому не просто «кампанія прийняття собак»? Все інше буде домислюванням того, що відсутнє в оригіналі. В багатомовному словнику термінології ЄС (див. adoption на e2u.org.ua) є National Programme for the Adoption of the Acquis перекладене як «національна програма прийняття acquis». artem.komisarenko (обговорення) 20:15, 7 лютого 2017 (UTC)
Різні семантичні поля. Слово «прийняття» має інші значення, з контексту одразу не зрозуміти, про що йдеться. Англ. adoption перекладають як «усиновіння», «удочеріння», але семантичне поле в нього ширше — його можна описати як «прийняття на виховання».
Якщо мова зайшла про контекст, то в документі чи як термін я б переклав прийняття, а в tooltip подав би «adoption — прийняття (на виховання), усиновлення, удочеріння» — роблю так в нас у Вікіджерелах, коли документи перекладаю. В художньому можливі варіянти. artem.komisarenko (обговорення) 18:36, 8 лютого 2017 (UTC)
Дослівно "Кампанія з собачої адаптації". Адаптація ж у нас до людей застосовується, зокрема ветеранів, інвалідів. Думаю, до собак теж можна.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:59, 18 березня 2017 (UTC)
НМД в цьому випадку це «хибні друзі перекладача». Адаптація в українській мові це перш за все адаптація до чогось (умов, чинників тощо), а тут adoption — це прийняття, включення, в такому значенні адаптація в українській не використовується. artem.komisarenko (обговорення) 11:04, 18 березня 2017 (UTC)
Хм, я сприйняв як адаптація в родині. Тобто обидва сенси одночасно. ОК. Галушку, пропоную "Кампанія з улаштування собак". [16] - повний семантичний збіг, ІМХО. Див. 4. Забезпечувати житлом.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:15, 18 березня 2017 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому4 коментарі3 особи в обговоренні
Вітаю! Прошу мовників дати оцінку правильності назви саме з «одно одного». Хіба це правильно? У сюжеті йдеться про взаємовідносини різностатевих осіб чоловічої і жіночої статі, а не чогось середнього, тож, мабуть, має все-таки бути «одне одного». Я не знаю, де автор статті взяв саме такий оберт, але я щось ніде не зустрічав в українській мові «одно одного». Це я до того, що стаття була перейменована на «Ми так любили одне одного», проте перейменування було скасоване автором до його варіанту.--Leon Nefобг15:09, 21 січня 2017 (UTC)
Нормативним слід визнати «одне одного». Варіант «одно одного» теж припустимий, але вважається менш літературним. Оскільки це переклад іт. c'eravamo («взаємно ми кохали»), то доречнішим буде «одне одного».
Дякую за роз'яснення. Це буде корисно також для автора статті @StarDeg:, у якого інша думка, та який весь час повертає перейменовану статтю до свого варіанту, наводячи приклади зі словників, виданих до 1930-х років.--Leon Nefобг17:08, 26 січня 2017 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому16 коментарів6 осіб в обговоренні
Як краще передати ім'я Sylvie: «Сильвія», «Сільвія» або «Сільві»? Читається «Сільві́», але польський варіант «Сильвія» теж вживається (пор. Louis — «Людовик», Louise — «Луїза»).
Приклад з Людовиком не зовсім коректний, бо то ім'я королів, вони так створювали династію від королівства франків. Так є окремі імена Луї та Людовик. Як на мене, то ім'я Сільвія давно є у нашій мові, просто додатково згадати у статті, що читається правильно, як Сільвí (і перенаправлення з Сільві зробити).--Divega (обговорення) 18:44, 28 січня 2017 (UTC)
Тоді так: {{не перекладено|Сільвія Дені|Сільвія Дені|fr|Sylvie Denis}} (особа, як на мене, значима, повна стаття є французькою, англійською тільки стаб)--Divega (обговорення) 19:26, 28 січня 2017 (UTC)
А можна дізнатися чому іноземне ім'я в укрвікі передається через відповідний український аналог? Є «Жан Рено» (фр.Jean Reno), а не «Іван Рено». Як для мене іноземні ім'я мають передаватися так само як вимовляються і відповідно до правопису, тому має бути «Сільві», а не «Сільвія».--Andriy.v (обговорення) 21:21, 28 січня 2017 (UTC)
"Жан Рено" - це більше схоже на творчий псевдонім. Він же Хуан насправді. А так слово ніби як давно запозичене, тож Сільвія (бо з інших мов воно передається, як Сільвія).--Divega (обговорення) 09:14, 29 січня 2017 (UTC)
Вибачте, подав неправильний приклад. Візьмемо англійське ім'я Джон (англ.John). Ми ж це англійське ім'я передаємо як Джон, а не як Іван і таких інших прикладів справді багато. Тут маємо людину із французьким ім'ям Сільві (фр.Sylvie), то чого ми його передаємо як Сільвія? Вона має якісь аристократичні чи церковні титули? Здається ні.--Andriy.v (обговорення) 09:53, 29 січня 2017 (UTC)
Сільвія має відповідники в інших мовах, де пишеться так само, а звучить Сільвія (польська, шведська, німецька). Тобто запозичене воно давно і через, наприклад, польську. Джон є тільки в англійській. А так є ще чеськ.Sylvie і нім.Sylvie. Тобто слова то пишуться однаково, але вимова зовсім інша--Divega (обговорення) 15:41, 29 січня 2017 (UTC)
Це тому що вона ніколи й небула "Софі". Її ім'я "Sophia Loren" читається як "Софіа Лорен" (або згідно із правописом "Софія Лорен"). А звідки в росіян взялася мода називати акторку "Софі" (рос.Софи) — це я вже не усвідомлюю.--Andriy.v (обговорення) 08:31, 1 лютого 2017 (UTC)
Це правда, ось вона і справді "Софія". А радянці у ті часи просто не знали як правильно, з-за стіни чути не було. А може комусь з партійних босів так сподобалося. --Yasnodark (обговорення) 16:35, 31 січня 2017 (UTC)
Записали як «Сільві». Щодо мене, не треба бути надто скрупульозним у цьому питанні. У правилах передавання особових імен різними мовами нема ніякої логіки. Постійно натрапляю на суперечності. Наприклад, ім'я руського князя, засновника Москви англійською чомусь передають як Yuri Dolgoruki (y), роблячи одразу дві помилки. По-перше, прізвисько хибно сприйняте як прізвище (мабуть через співзвучність з російським прізвищем Долгоруков), а прізвиська монархів, на відміну від прізвищ, як правило, перекладаються. По-друге, Юрій — варіант імені Георгій, а переклад може бути без огляду на цю паралельність форм імен (ім'я англійського монарха James I — ми пишемо не «Джеймс І», а «Яків І», хоча для англомовного James і Jacob — наче різні імена). Чому не George the Long Arms? Те, що прізвища можуть перекладати, відоме: ім'я іншого руського князя перекладене як Vsevolod the Big Nest. Інша дивина: чому для перекладу французького Louis в іменах монархів прийнята польська форма Людовик (лат. Ludovicus), а для перекладу Charles — німецька форма Карл (пол. Karol, лат. Carolus)? Чому у нас заголовки статей про римлян з ім'ям Titus містять написання «Тіт», хоча у тих давньоримських іменах, що стали православними канонічними іменами, діє правило традиційної орфографії, тобто коректним слід визнати «Тит».
Найсвіжіший коментар: 8 років тому4 коментарі3 особи в обговоренні
Існують дві статті, які потрібно об'єднати (Жакардовий ткацький верстат і Ткацький верстат Жакарра). Проблема лише з коректною назвою. «Жаккардовий ткацький верстат», «Жаккардів верстат» чи «Верстат Жаккара»?
У книгах українською мовою за пошуком гугла частіше «Жакардовий верстат» з однією «к» (так і тканину називають), потім іде «Жаккардовий верстат» з двома «к» і приблизно так само рідкісне «Жакардовий ткацький верстат». «Верстат Жаккара» тільки в реченнях-описах.--Divega (обговорення) 15:16, 12 лютого 2017 (UTC)
Дякую. Отже, треба об'єднати під назвою «Жакардовий верстат».
Найсвіжіший коментар: 8 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Чи можна вважати повними синонімами звороти «становить…» і «являє собою»? Здається, перший доречний до абстрактних понять, другий — до предметів. Можна «становити складнощі», «становити небезпеку», «становити зміст», але чи можна «становити деталь»?
Поставив «Вознесіння Діви Марії» як основний термін у преамбулі. Термін «Внебовзяття» взято з сайту http://poradnyk.ucu.edu.ua, але в ньому ж зазначено, що це слово доречно вживати, «якщо йдеться про догму віровчення (не назву літургійного свята)».
Найсвіжіший коментар: 8 років тому6 коментарів3 особи в обговоренні
У нас «успішно» співіснують, наприклад, статті Джузеппе де Сантіс, Паскуаліно де Сантіс, Вітторіо де Сіка, Едуардо Де Філіппо та Діно Де Лаурентіс, де в усіх італійських прізвищах присутня частка «де», але передана по-різному. Правопис говорить лише про те, що частки і артиклі у прізвищах пишуться окремо, наводячи приклади, де частки пишуться з малої літери:
§ 106. Імена та прізвища (прізвиська)
г) частки, артиклі та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін.) в іншомовних особових назвах: Людвіг ван Бетховен, да Вінчі, де ла Куева, ді Вітторіо, дю Гар, Нур ед Дін, ле Шапельє, фон дер Гольц.
— Український правопис. — К.: Наукова думка, 2015. — С. 126-150.
Залежить від прізвища. Якщо частка є невід'ємною частиною прізвища і воно йде в довідниках на літеру Д, то з великої (Леонардо Ді Капріо, бо в довідниках він ДІ КАПРІО Леонардо), якщо ж частка не є невід'ємною частиною прізвища і в довідниках такого нема, то з малої (Шарль де Голль, бо в довідниках він ГОЛЛЬ Шарль де) — NickK (обг.) 12:15, 15 березня 2017 (UTC)
Дякую. Отже, виходить, що і де Сантіс і де Сіка мають бути з великою Де і статті потрібно перейменовувати. Довідники вказують що тут Де є частиною прізвища.--Leon Nefобг13:26, 15 березня 2017 (UTC)
Правильно сказали: залежить від того, чи є частка частиною прізвища. Звичайно вона стає частиною, коли носій прізвища живе поза мовою, де вживається ця частка. Приклад Ді Капріо.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:43, 18 березня 2017 (UTC)
Як приклад, стаття з італійської онлайн-енциклопедії, де DE SICA, Vittorio, тобто виходить, прізвище Де Сіка, а не Сіка. Те саме і з Де Сантісом. Так само ці персони подані і в старому російському 2-томному «Кінословнику» 1968-70 років, і в УРЕ. Маємо довіряти?--Leon Nefобг17:28, 19 березня 2017 (UTC)
@ReAl: за шаблон дуже дякую, він надзвичайно необхідний. А от як подати слово «майвилно» у статті, неясно. Оскільки словник 1928 року, в сучасному мовленні воно майже не трапляється (іноді видає пошуковик на деяких сайтах). Може, згадати разом з посиланням на словник у самому тексті?--В.Галушко (обговорення) 15:59, 14 березня 2017 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні
Згідно з правилами адаптації латинських слів, термін vasocongestio (англ. vasocongestion) в українській передачі має бути «вазоконгесція». У пошуковиках переважно «вазоконгестія». Якому варіанту слід віддати перевагу?
Найсвіжіший коментар: 8 років тому10 коментарів4 особи в обговоренні
Чи має застосовуватися «правило дев'ятки» у випадках, якщо особові імена є складовими загальної назви і пишуться з маленької літери? Наприклад, якщо капелюх отримав назву на честь літературного персонажа?
Пам'ятаю, що подвоєння зникають при перетворенні імені на загальну назву (хрестоматійне Торрічеллі→торічелієва пустота, ); але це мабуть ні чого згадувати. По ідеї, раз загальна назва, то перш за все застосовується правило до загальних назв. --Ата(обг.)18:23, 12 березня 2017 (UTC)
«Торічелієва пустота» — через «рі», «дизель» — через «и». Тобто в одних випадках правило дев'ятки працює, в інших — ні. Мова якраз про передавання сполучення ri (не наприкінці слова).
Із прикладу Дізель — дизель, випливає, що в загальних назвах «дев'ятка» застосовується там, де її не було в загальних. У випадку з Торрічеллі — там взагалі-то присвійний прикметник, мало би зберігатися.--Анатолій (обг.) 19:04, 12 березня 2017 (UTC)
Присвійний — це «Торрічеллієва» (родина, напр.), а «торічелієва» вже ж ніби ні; прикметник, звісно, але якийсь не дуже присвійний, «відприсвійниковий», якщо таке буває. /me задумалася. --Ата(обг.)21:33, 12 березня 2017 (UTC)
Анатолій правий. Але, здається, мало хто цього дотримується. ІМХО, Торрічеллієва, але торичелійова. Помітив, що часто прикметники розрізняються по -ев-/-ов-: біль, (чия) бо́лева, (яка) больова́.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:32, 18 березня 2017 (UTC)
Добре, а Trilby hat як передати? Trilby — особове ім'я (прізвисько?), а Trilby hat — начебто загальне. Оригінал англійський, прошу пам'ятати, що в англійській з великої літери пишуться не лише особові, але й деякі загальні назви.
Дякую. Зауважив, що зараз деякі автори (не у Вікіпедії) ведуть з цим правилом непримириму боротьбу, скрізь замінюючи «и» на «і». На мій погляд, це знущання як з англійської, так і з української мови, елементарне мавпування російської вимови. До речі, вимова оригінального слова [ˈfɑːðɪŋ], тобто ближче до «фардинг».
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні
Чи правильно переданий українською топонім Діва (скеля)? Походження-то його неясне. У міфічному контексті «дива» перекладається як «дива», а «діва» в українській — зовсім інше слово.
Насправді аналогія до Чингісхана некоректна, зважаючи на різні шляхи та часи запозичення цих слів. Щодо Аль Пачіно, то тут ІМХО коректно через "і" писати, особливо зважаючи на вживаність саме такого варіанту--Unikalinho (обговорення) 20:31, 24 березня 2017 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Необхідний точний переклад польського слова mocarstwo, що означає «видатна, сильна держава» (повний відповідник слова «держава» у його російському значенні). Гасло моцарство присутнє у «Толковом украинском словаре. 2014.», але не знаю, чи можна вважати його авторитетним.
В сучасній літературній нормі (див. СУМ-11) присутнє слово моцар, що значить силач. Грінченко фіксує і похідне моцарство - в значенні могутність. Моцарство ж в сенсі самої великої держави, а не її якості, буде лютим полонізмом. Пишіть велика держава.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:53, 6 квітня 2017 (UTC)
Чеський топонім
Найсвіжіший коментар: 8 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Чи правильно переданий чеський топонім «Пржібрам»?
Найсвіжіший коментар: 8 років тому23 коментарі7 осіб в обговоренні
Вітаю! Питання стосується імені та прізвища французького кінематографіста fr:Katell Quillévéré. В російських джерелах (в українських знайшов варіант Катель Кійевере) подається як Кейтель Куиливье. Звідти і в деяких наших статтях: Кейтель Куілів'є. То, що, мабуть, не Кейтель, а Катель більш-менш зрозуміло (так подається і в деяких джерелах), а от з прізвищем складніше. Якщо вірити перекладачу Google, то Quillévéré озвучується, як Кілівірі́. У цій статті автор дає, як Кілевере. То ж, як же з точки зору французької точніше?--Leon Nefобг06:13, 1 квітня 2017 (UTC)
Маленьке зауваження - перекладач Гугл краще не використовувати на сьогодні для цих питань. Це синтезований голос, який тільки у 2016 році у новинах був, як "дуже схожий на людський" і про те, що очікується великий прорив.--Divega (обговорення) 14:32, 1 квітня 2017 (UTC)
В українських джерелах теж трапляється Катель Кійевере (1, 2), і, гадаю, варто на цьому варіанті зупинитися. Хоча було б коректніше Кійєвере (УП: «після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е»). Maksym Ye. (обговорення) 14:51, 1 квітня 2017 (UTC)
Скажіть, а чому ми пишемо через одну «л»? Мало бути «Кателль». Та і «й», тут, очевидно, зайве. Транскрипція: [katel kijevere].
Суто формально (УП, § 98) — Катей. Але це жіноче ім’я трапляється в кількох варіантах: Кателл, Кателль, Катель. Пом’якшення -л- це питання, що вирішується виключно на джерелах. Подвоєння краще зберігати, як і -йє-. Але повторюсь, варто слідувати за зовнішніми джерелами, а не вигадувати свою альтернативу. Maksym Ye. (обговорення) 15:41, 1 квітня 2017 (UTC)
В тому й справа, що у зовнішніх джерелах дуже велике різночитання, як от наприклад на сайті дистриб'ютора «Артхаус Трафік», та на сайті кінотеатру Київ (українською — на афіші), де подається як Кейтель Куілів'є (1, 2). Не думаю, що там переймалися точністю перекладу і туди воно перейшло від широко розповсюдженого в мережі російського варіанту, так само, як і у випадку Кійевере. Я би, швидше, зупинився на варіанті Кате́ль Кійєвере́ (або Кієвере́), якщо не буде інших заперечень. Пане В.Галушко, транскрипція, наведена Вами, офіційна?--Leon Nefобг11:20, 3 квітня 2017 (UTC)
Згідно з правилами читання французьких слів має бути приблизно [katej kijever'e]. Офіційної транскрипції знайти не вдалося, як і аудіозапису вимови. --В.Галушко (обговорення) 11:38, 3 квітня 2017 (UTC)
Максимально ближча до оригінальної вимови форма, що трапляється у наших джерелах — «Катель Кійєвере». Але, на мій погляд, подвоєння «л» краще зберегти.
Тоді варто слідувати за джерелами, де є саме Катель (з одним -л-). А от прізвище — так, як пропонуєте Ви та В.Галушко, з -йє-, бо я взагалі не розумію в українській мові цього -йе-, яке й у Вікіпедії часто трапляється.--Leon Nefобг13:23, 3 квітня 2017 (UTC)
Створив статтю все ж під назвою Катель Кійєвере з максимально ближчою до оригінальної вимови формою, та сталося те, від чого Ви, Maksym Ye., застерігали - «не вдаватися до особистих досліджень», її зразу ж було перейменовано на Кієвере. Повернув назву назад, бо не вважаю, що такі перейменування мають відбуватися без обговорення і консенсусу. До речі, аналогічний варіант французького прізвища Campillo з двома -ll-, що за транскрипцією має бути у прізвищі як Кампійо (як у російські Вікіпедії: ru:Кампийо, Робен). Чи не на так?. Це моя стаття, створена вже давненько, і тепер я розумію, що мабуть це помилка. І щодо імені: Робін (як і є), чи, може правильніше Робен?.--Leon Nefобг07:13, 4 квітня 2017 (UTC)
Типова ситуація конфлікту правил про -й- (правописні Фейєрбах, Вайєль та ін.) і спрощенства, коли у власних назв віднімають все, що їх відрізняє від загальних. Кампійо було б коректніше (той же параграф УП, § 98), та й Робен для француза пасує краще. Але зовнішні джерела явно не підтримують. Maksym Ye. (обговорення) 07:42, 4 квітня 2017 (UTC)
фр.Katell Quillévéré. Слово фр.qui [ki] – читається Кі, далі йде llévéré = йевере. Якщо при транскрибуванні появляються буквосполучення йа, йе, йі, йу то їх треба замінити буквами я, є, ї, ю. Тобто одержуємо євере. Разом буде Кієвере. І саме так воно звучить французькою.--Роман Сизий (обговорення) 14:16, 6 квітня 2017 (UTC)
Правопис не підтримує таке просторічне спрощенство. «Французькі ll та ill після голосних у кінці слів та перед голосними передаються через й: Ануй, Війон; Вайян, Вайєль, Шантійї» (УП, § 98). Maksym Ye. (обговорення) 14:36, 6 квітня 2017 (UTC)
@Роман Сизий:, @Maksym Ye.: Неправильна логіка щодо французької вимови Katell та особливо qui + llévéré. Це прізвище бретонського походження, походить від "killi" (гай) та "uuere" (висота). Ім'я Katell очевидно бретонське, відповідник нашої Катерини, читається \ka.ˈtɛlː\ (Катель). Не слухаючи вимову, я б написав Кателль Кіллевере (але на таке нема джерел) або Катель Кілевере (на таке є джерела) — NickK (обг.) 15:14, 6 квітня 2017 (UTC)
Далебі, це вже незначущі тонкощі, якого походження французька власна назва, як Олланд (Голланд) чи Саркозí (Шáркозі). Тому й потрібні джерела. Ну, і правопис, щоб не забути подвоїти та поставити -й-. Maksym Ye. (обговорення) 16:03, 6 квітня 2017 (UTC)
Ніку, але чому ми маємо передавати з бретонської? Ми ж не передаємо гданчан на кабуський манір замість польського. Я за Катей Кійєвере. Див. § 98 та § 91. До речі, зазначу, що йє в власних назвах спрощується до є лише на початку слів.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:22, 7 квітня 2017 (UTC)
Щонайменш ім'я в неї бретонське, бо таке ім'я їй дали батьки. Якби ім'я було французькою, то вона була б Catherine Quillévéré, а вона Katell Quillévéré. Переклад бретонського імені з французької — це зіпсований телефон — NickK (обг.) 11:23, 7 квітня 2017 (UTC)
@NickK: Ви таки маєте рацію щодо Кате́ль Кілевере́. По-перше, все-таки є джерела українською (напр., на сайті Французького інституту в Україні, якому, мабуть, довіряти можна). По-друге, я знайшов два відеосюжети (відео 1, відео 2), в одному з яких (2-му) сама Катель вимовляє своє прізвище як Кілевере (навіть Кілєвере). Звідси питання, а чи можемо ми вважати такі відео АД? Я, звичайно, погоджуюсь і з правописом щодо ill, але в цьому випадку воно, як видно, не підтверджується вимовою.--Leon Nefобг18:16, 8 квітня 2017 (UTC)
@LeonNef: Я вважаю, що в цьому випадку потрібно вважати це передачею з бретонської, а не з французької, і питання вирішиться одразу — NickK (обг.) 21:10, 8 квітня 2017 (UTC)
@NickK: Та, судячи зі статті у французькій Вікі (fr:Katell Quillévéré), воно так і є, бо там у біографії сказано: «... avec ses parents et ses grands-parents, issus d'une famille du Finistère», де Фіністер - один з департаментів регіону Бретань. У нашій статті я цього не вказав, бо не зовсім зрозумів переклад (щось типу: «… вихідців з Фіністера»?). Отже, мабуть, доцільно перейменувати-таки статтю на Кате́ль Кілевере́, аби зняти усі питання, як Ви кажете.--Leon Nefобг05:24, 9 квітня 2017 (UTC)
Шурин і швагер
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні
Який з цих двох термінів спорідненості слід визнати вживанішим і звичайнішим?
У СУМ-11 «швагер» з поміткою «діалектне», «швагро» там чомусь не згадане. Втім, це не може вважатися аргументом, бо СУМ-11 часто критикують. На користь терміна «шурин»: воно однозначно і не спричиняє плутанини, оскільки «швагер», «шваґро» можуть вживатися у різних значеннях, позначаючи, як і в західнослов'янських мовах, родича за шлюбом чоловічої статі.
Нема сенсу перекладати російський канцеляризм. Пишуть пером - що означає, звичайно ж, (ручкою_з_пером,_вмоченим_у_чорнило), але в цих уточненнях нема жодної потреби. А ще пишуть "плакатним пером", "гусячим пером" і т.ін. Не всі терміни мають точнісінькі відповідники - і не повинні. "Пір'яна" — це вже дуже грубезна натяжка, але й "перова" — звучить не набагато краще. Я ще застав час, коли в школі писали цією ручкою - то в нас про неї казали писати "простою ручкою". Чорнильниці носили. Потім уже прийшла "автоматична ручка" — авторучка. Ні перових, ні пір'яних в українському середовищі не було, принаймні я не чув. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:15, 28 березня 2017 (UTC)
@Mykola Swarnyk: це дійсно так, але Ви впускаєте один момент. Пам'ятаєте, як у статті про хокей з м'ячом я писав про перенесення назв? Ви застали часи, коли писали перовими ручками. Я не застав цих часів, але охоче вірю тому, що їх називали не «перовими ручками», а просто «ручками». Але і хокей з м'ячем ніхто до середини 20 ст. не називав «хокеєм з м'ячем»! Його називали просто «хокеєм». Потім, коли набув популярності хокей з шайбою, термін «хокей» став вживатися щодо нього (без уточнювального слова), а просто «хокей» став (задля уникнення плутанини) зватися «хокеєм з м'ячем». Я чудово пам'ятаю, що наша вчителька на кулькову ручку ніколи не казала просто «ручка», а завжди «шариковая ручка». Очевидно, для неї «ручка» пов'язувалася насамперед з перовою ручкою. Але для представників пізніших поколінь, що завжди писали тільки кульковими, навряд чи природно звати ручку з пером «просто ручкою». Отже, елементарне перенесення назв, одна з ознак «живості» мови, її розвитку. Мова повинна бути чіткою і ясною, легко пристосовуватися до нових реалій.
Бачу що є стаття про "перову ручку". На мою особисту думку, є така величезна різноманітність споживчих предметів, що часом нема потреби уточнювати, чи це "довга_дерев'яна_ручка_зі змінним_металевим_пером" чи "пластикова_кулькова_ручка_з_трьома_різоколірними_стержнями_в_одному_корпусі". Сов.союз планово виробляв тонни "пєр'євих ручок" згідно з якимось там артикулом і тому мусив мати свою бюрократичну назву для цього продукту. Що не "пір'яна" то точно, бо "скрипіти перами" а не "пір'ям". Про хокей. "Перова" в даному випадку назву того шкільного предмета (зверніть увагу, я сказав не "просто" ручка, а "проста ручка") не уточняє, адже авторучка з точки зору сьогодення - також "перова", що й є в статті. "Перовою", бачу що назвали й ручку_з_гусячого_пера, хоча це доволі відмінний предмет. Не люблю канцеляризмів, хоч самі предмети обожнюю. Mykola Swarnyk (обговорення) 19:46, 29 березня 2017 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні
Як краще перекласти рос. термін гуление? Без перекладу цей російський педіатричний термін ніяк не можна залишати, бо ми маємо тут справу з «фальшивим другом перекладача»: див. Гулити. Знайшов тільки «агукання». Цікаво, що у сучасній українській Інтернет-мові трапляються дивні слова «гуліти», «гуление», очевидно, спричинені зловживанням автоперекладом.
Найсвіжіший коментар: 8 років тому4 коментарі3 особи в обговоренні
Російське словосполучення Димитриевский собор поки передав як «Димитрієвський собор». Втім, можна й «Дмитровський», але, на мій погляд, тут краще зберегти канонічну форму імені (Димитрій). --В.Галушко (обговорення) 18:04, 10 квітня 2017 (UTC)
Стандарту у назвах храмів немає не те що у Вікіпедії, його немає взагалі, тому я про це колись трохи попереймалась, а тоді забула. НМД, якщо немає помилок граматичних/орфографічних (а в слові «Дмитрівський» їх нема), то хай собі. --Ата(обг.)10:52, 13 квітня 2017 (UTC)
Алмазний і діамантовий
Найсвіжіший коментар: 8 років тому4 коментарі2 особи в обговоренні
Діамант — це огранений та відшліфований алмаз. Оскільки в російській мові є своє слово на позначення діамантів, автор мав на увазі саме алмази, тому й коректний переклад буде «Алмазна колісниця», якщо, звісно, цей твір не було перекладено українською й опубліковано під іншою назвою.--Piramidion22:15, 23 квітня 2017 (UTC)
@Piramidion: але «Ваджраяна» в українській має синонім «Діамантова колісниця», а не «Алмазна». У романі Акуніна йшлося якраз про Ваджраяну, Діамантову колісницю. До речі, англійською роман перекладено як The Diamond Chariot.
Найсвіжіший коментар: 8 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Як правильно передати:
Lúcia de Jesus Rosa dos Santos — Люсія/Лусія де Хесус Роза дос/душ Сантос?
Francisco de Jesus Marto — Франциско/Франсішку де Хесус Марто/Марту?
Jacinta de Jesus Marto — Ясінта/Жасінта де Хесус Марто/Марту?
Щось мені підказує, що варіант з «ш» і кінцевим «у» правильніший, але бентежить поширеність латинізованих варіантів написання в Інтернеті. Може бути, що імена святих передаються не за оригіналом, а за якоюсь усталеною міжнародною версією? --Nina Shenturk (обговорення) 19:03, 30 квітня 2017 (UTC)
Так є німецьке прізвище з однією Л. І подвоєння стосується власних назв взагалі, а не німецьких прізвищ (вони входять до цього переліку, але не треба формулювати речення таким чином, як у вас). Фонетично ні, за правилом правописа так. А є ще усталена передача прізвища (я навів приклад німця з прізвищем Шилінг).--Divega (обговорення) 16:36, 15 квітня 2017 (UTC)
СУМ визначив варіант «ангел» основним, а «янгол» — другорядним, розмовним. Не знаю щодо інших джерел. Особисто я віддаю перевагу варіанту «янгол» як питомо українському, оскільки принаймні для моїх вух дуже природно звучать слова «янголя», «янголятко», натомість слово «ангел» має лише один зменшено-пестливий відповідник — «ангелятко». Але це, знову ж таки, моя особиста думка.--Piramidion22:31, 23 квітня 2017 (UTC)
Оскільки «ангел» — церковнослов'янізм (від гр. άγγελος), то цю форму слід визнати доречною в релігійному контексті. У переносному вживанні слова припустимі форми «янгол», «янголя», «янголятко» (бо в релігійному тексті не може бути «маленьких ангелів»). Природно, слово «ангел» є незручним для слов'янського вуха, бо слов'янським мовам невластиве початкове «а-».
Ангел і янгол — рівнозначні синоніми. Варіанти словотворень для них також є широкі, в т. ч. і в найновішому 9 виданні орфографічного словника, яке в мене є. Також, у деяких регіонах України кажуть ангол. Ось усе, що є в цьому виданні:
Очевидно, всі три слова можуть рівноправно вживатися в сучасній українській мові. Але термінологія у Вікіпедії повинна бути стандартною. Різні слова у заголовках («янгол», «ангел») можуть збентежити читача, знизити рівень довіри до Вікіпедії. Треба обрати якийсь один варіант. Але що тоді пишуть законодавці термінології, автори перекладів Біблії? У митрополита Іларіона (Огієнка) — «ангол», в Івана Хоменка — «ангел».
Погана ідея — штучно звужувати можливості мови та викорінювати українські слова на догоду іншим українським словам, адже мовне розмаїття це багатство культури, в цьому її краса. Боротися краще з суржиком та з різноманітними мовними помилками. -- Green Zeroобг19:14, 7 травня 2017 (UTC)
Без сумніву, Ви праві. Але розмаїття теж треба використувати правильно, мати почуття стилю. Ніхто не збирається викорінювати «зацві» слова, але у Вікіпедії потрібна точність у термінології. Якщо в одній статті «янгол», у другій «ангел», у третій «ангол», у читача може скластися враження, що якісь дві назви неправильні, і зареєструвавшись, перейменує статтю (чи навіть анонімно змінить термін у преамбулі), так як йому здається правильним. Проблема в тому, що в росвікі є канонічний текст Біблії — Синодальний переклад, в Україні, здається, канонічного перекладу досі нема. Якщо поширенішим вважати переклад митрополита Іларіона, слід зупинитися на варіанті «ангол». --В.Галушко (обговорення) 19:54, 7 травня 2017 (UTC)
Біс-дерево
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні
В Граматиці Павловського в словничку він перекладає «бисъ дерево» російською як «божье дерево». В нас написано, що біс-дерево це Дурман звичайний, Datura stramonium L. — про це пише й Грінченко. З іншого боку, гуглиться, що «боже дерево» (обома мовами) — це Полин лікарський. Щось я розгубився, так про що саме пише Павловський? artem.komisarenko (обговорення) 14:52, 7 травня 2017 (UTC)
Очевидно, помилка Павловського. Біс-дерево — це дурман, боже дерево — полин.
Я встиг вже прочитати й відповідь Павловського на рецензію Цертелєва — він там знов згадує це біс-дерево, стоїть на своєму. Гм... В принципі, назви рослин доволі локальні, сам Павловський з Сіверщини — не самої типової області. artem.komisarenko (обговорення) 07:43, 8 травня 2017 (UTC)
Клинок або залізко?
Найсвіжіший коментар: 8 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні
А там транскрипції різні [салав'й'оф] і [алф'ораф] (приблизно так). Згідно правопису пар. 104 (Російська літера ё передається: а) Сполученням літер йо на початку слова, у середині після голосних, а також після б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення й+о: Воробйо́ва, Соловйо́в. б) Через ьо в середині слова після приголосних, коли ё позначає сполучення м’якого приголосного з о: Алфьо́ров). --Flavius1 (обговорення) 13:47, 21 квітня 2017 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 8 років тому5 коментарів3 особи в обговоренні
Чи існує україномовне джерело для біологічної назви «Шашень»? Здається, саме слово суперечить законам української фонетики. В ЕСУМ рос. шашень наведено серед когнатів укр. шашіль. --В.Галушко (обговорення) 14:48, 18 квітня 2017 (UTC)
«шашель» хіба у вступі як історичне, у правописному його теж нема. Тому «шашіль» або латина. Враховуючи те, що «шашіль» це ще й дрібнота сухопутна, я б залишив латину і неоднозначність або перенаправлення «шашіль». Треба б ще біологів послухати. --ReAl, в.о. 15:54, 18 квітня 2017 (UTC)
