Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 36

Це архів минулих обговорень. Не змінюйте вміст цієї сторінки. Якщо ви хочете почати нове обговорення або ж відновити старе, будь ласка, зробіть це на поточній сторінці обговорення.

Цікаво, а як спільнота дивиться на використання в статтях у вікіпедії фемінітивів (1, 2) на кшталт: Героїня [України], [головна] архітекторка [проекту], лауреатка [премії], професорка, докторка [наук], членкиня [спілки], доцентка [кафедри] тощо. У традиційних енциклопедіях, переліку професій та посад нині де-факто застосовуються правило, що подібні іменники чоловічого роду вживаються як для чоловіків, так і для жінок (3). І чи потрібно наповнювати категорії подібні Категорія:Українські архітекторки: [українські] видавчині / доцентки / інфекціоністки / адвокатеси / лауреатки тощо? --AMY (обговорення) 07:17, 20 березня 2017 (UTC)

Моя думка така:

Вони потрібні:

• коли діяльність роздільна, зокрема спорт (спортсменка, хокеїстка, дзюдоїстка);
• для діячів мистецтва (поетеса, журналістка, скрипалька, художниця, акторка)

Вони не потрібні:

• Коли розуміється посада, звання (не можна вживати директриса, начальниця, генеральша, лауреатка), але друкарка, гувернантка.

У традиційних випадках можна використовувати для позначення виду діяльності, але не посади (вчителька, офіціантка, закрійниця, акушерка).

Інші утворення типу архітекторка, лауреатка, професорка, докторка, членкиня, доцентка, інженерша, хоч і допустимі в мові, У Вікіпедії не варто вживати, бо вони мають неофіційне значення, інколи можуть сприйматися як зневажливі.

Категорії потрібно розділяти тільки в першому випадку --Basio (обговорення) 08:16, 20 березня 2017 (UTC)

1. Чи не здається вам дивним, що вживати слово «офіціантка» чи «акушерка» прийнятно, в той час як «лауреатка» ні? На чому заснований такий принцип?
2. Чому ви пропонуєте вживати фемінітиви для мистецьких професій, але не вживати в инших випадках (і чому ви пропонуєте не вживати слова «архітекторка»)?
3. Що саме ви маєте на увазі під «офіційним значенням»? --Юрій Булка (обговорення) 08:57, 20 березня 2017 (UTC)

@Basio: СУМ-11 не офіційний хіба? --くろねこ ^Обг. 11:35, 20 березня 2017 (UTC)

Варто поглянути на питання з погляду мовної норми. Сучасною нормою є невживання фемінітивів, за винятком, як зазначено, роздільної діяльності (спорт). Для ознайомлення пропоную переглянути статтю (Мовознавство, 2014) про інновації в цьому питанні, співвідношення з нормою і ставлення освіченого прошарку. Maksym Ye. (обговорення) 11:48, 20 березня 2017 (UTC)

"А утворіть жіночий рід професій пілот, електрик, вівчар, водій. Спробували? Отож-бо. Не все так прос­то" (с) Б. Рогоза

Дякую за статтю.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:31, 21 березня 2017 (UTC)

• Є певна мовна норма який легалізована певна кількість фемінітивів, серед яких немає ніяких міністерок-членкинь. Якщо ми дотримуємось чинного правопису навіть в тих випадках, де від подає відверту дурню, на кшталт, Гемінґвея, що записаний як, прости Господи, Хемінгуей, чи Бѣлгорода, що став Бєлгородом, то відступати від нього у відверто суперечливих випадках вважаю недоцільним. Я вже мовчу про те, що шанувальники фемінитивів займаються відвертим, вибачте, пересмикуваннями. Міністр — це не іменник чоловічого роду, це іменник, що може використовуватись і як ч. р. і як ж. р. Міністр Гриневич підписала — це що, чоловічий рід? artem.komisarenko (обговорення) 20:31, 21 березня 2017 (UTC)

мені цікаво у якому словнику написано міністр і як ч.р., і як ж.р? Дякую за увагу!--くろねこ ^Обг. 05:07, 22 березня 2017 (UTC)

А не може бути написано. Бо таке пишуть у випадках, як-от з колегою: мій талановитий колега, моя талановита колега. АЛЕ! Вона добрий міністр, він добрий міністр. Вона добра міністр - так не можна.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:00, 22 березня 2017 (UTC)

До речі, якщо вірити СУМ-11, то голова (посада), як і колега, може бути обох родів! З неї добра голова ОДА - нормативно.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:02, 22 березня 2017 (UTC)

Коротше, повна "двостатевість" можлива для першої відміни, не другої. Колишній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила... - тут узгодження не з міністром, а з Юлією. З міністром означення узгоджується, а не присудок.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:07, 22 березня 2017 (UTC)

До речі, саме через "двостатевість" слова колега, дуже бісить коліжанка. Так і до голов'янки/голівки ОДА можна дійти. І звідки І в відкритому складі?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:09, 22 березня 2017 (UTC)

Категорія:Українські архітекторки - щось тут сексистське є. Категорія:Українські архітектори тоді лише чоловіки? А спільна категорія як? Чи чоловікам окрема категорія не потрібна, а Категорія:Українські архітектори то про обидві статі? Категорія:Українські архітектори, Категорія:Українські архітектори-жінки, Категорія:Українські архітектори-чоловіки - так коректно.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:14, 22 березня 2017 (UTC)

Прохання ще висловитися в голосуванні щодо необхідності видалення/залишення/перейменування Категорія:Архітекторки та под. --AMY (обговорення) 07:47, 22 березня 2017 (UTC)

[Перепрошую що пишу до кількох кнайп]
Привіт. Запрошую долучитись до обговорення обговорення стратегії руху Вікімедіа стратегії руху Вікімедіа до 2030 року. Перший цикл обговорення триватиме приблизно до 15 квітня. Важливо щоб думка членів нашої спільноти була почута серед усіх інших. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 12:31, 25 березня 2017 (UTC)

У більшості версіях вікі це давно офіційне правило. Я думаю, що не завадить і нам теж так зробити. Тим більше, що такі випадки у нас траплялися і трапляються. Дякую. --Flavius1 (обговорення) 14:53, 10 квітня 2017 (UTC)

Доброго дня, шановна громадо.

Я хотів підняти питання оформлення статей про багатозначні терміни. Привело до цього обговорення вкрай розпосюджене використання у статтях червоних лінків (у мене в настройках включено відображення багатозначних посилань як червоних), до прикладу: снаряд, акумулятор, шасі, марка, тощо. Виправляти кожну статтю від подібного ужитку займе набагато більше часу і зусиль, ніж комплексне вирішення проблеми, а головне — виправлення статей без загального підходу не відверне повтору проблеми у майбутньому.

Що я пропоную — розробити правило, в основі якого буде регламентовано ужиток шаблону {{Disambig}} і його похідних: такий шаблон має вживатися лише для статтей виду Назва поняття (значення).

Відповідно, саме коротке посилання має бути перенаправленням на найбільш розповсюджене, широковживане в Україні поняття, до прикладу:

• снаряд — Артилерійський снаряд
• акумулятор — Електричний акумулятор
• шасі — Шасі (автомобіль)
• марка — Поштова марка

Розробивши і затвердивши подібне правило, можна бути виправляти подібні статті без додаткового обговорення чи номінацій на перейменування, які можуть тривати днями, тижнями і місяцями. --VoidWanderer (обговорення) 09:21, 6 квітня 2017 (UTC)

А у мене марка асоціюється з «торговельною маркою» і суто через хобі — з грошима (). Тому перейменування через процедуру є єдиним доцільним.--Divega (обговорення) 18:05, 6 квітня 2017 (UTC)

Асоціації у різних людей можуть бути різні. І запропоновані перенаправлення по замовчуванню справді можна окремо обговорити, якщо на те пішло. Пропозиція ж була зовсім в іншому — вживати Disambig лише у статтях Назва поняття (значення). --VoidWanderer (обговорення) 22:04, 6 квітня 2017 (UTC)

Та власне це мені і не подобається в пропозиції. На мою думку набагато логічніше типовий підхід зі словників - дизамбіг на просто марка, а вже інші конкретні назви - на уточнення марка (тип1),марка (тип2) і т.д. І обговорювати вже виділення окремого простого марка для марка (тип1). А потім хтось поставить марка, маючи на увазі торговельну, не перевірить, бо червоним не підсвічено, і лишиться в тексті, наприклад, про "поштову марку ксерокс".--Divega (обговорення) 17:12, 7 квітня 2017 (UTC)

Ну то ви вже геть недолугого користувача уявили, що навіть не перевіряє які посилання постить. У моєму припущенні користувач просто лінивий — «і так пройде», — а у вашому йому взагалі однаково. --VoidWanderer (обговорення) 17:28, 7 квітня 2017 (UTC)

Не недолугого, а неуважного. Якщо просто марка буде червоною і він цього не помітить (бо не патрульний або просто пропустив), на те є патрульний, що прийде перевіряти статтю і точно буде знати, що має бути уточнення до рівня марка (тип1). Я не переходжу по всім-всім-всім синім посиланням, наприклад. У моєму випадку зручність просто вища. Бачу червоне марка — переходжу на дисамбіг, знаходжу правильну статтю — редагую. Ваш варіант — переходжу на всі сині посилання, бачу, що марка не та (бо ніхто у здоровому глузді не ставить у статтю посилання виду марка (значення))це якщо ще з контексту зрозуміло буде — переходжу на марка — переходжу на марка (значення) — знаходжу потрібну, виправляю (тобто мінімум на один перехід більше). Стосовно дрібного шрифту — це банальна річ, приклад, що обговорюється (марка), але є вузкоспецифічні терміни, які точно підібрати дилетанту не вийде без півгодинного-годинного пошуку (а то й взагалі неможливо навіть після нього). Це дотична тема до посилань зі (значення), коли є кілька однакових назв, але з різною історією.--Divega (обговорення) 10:52, 9 квітня 2017 (UTC)

Не бачу сенсу в зайвих уточненнях. До того ж у поточному вигляді, побачивши «рожеву» марку користувач виправить її на правильну, якщо ж він побачить «звичайну» марку, то він може не звернути увагу, що це марка не та, що йому потрібна. P.S. А куди ви перенаправите Городок?--Анатолій (обг.) 22:14, 6 квітня 2017 (UTC)

Практика показує, що багато «рожевих марок» залишаються у статтях роками. Не виправляти їх можуть дуже довго. Наприклад, на снаряд посилається ~110 статей, на акумулятор ~120, на шасі — порядка 300. Причому назви статей говорять, що практично всі вони вживаються саме у тому значенні що я навів як пропозицію для замовчування. На марку користувач створив доволі химерний навігаційний шаблон {{Марка}}, і порахувати точно кількість використаних посилань саме на марку тепер важко.

Повертаючись до проблематики: користувачі, які свого часу внесли «рожеве» посилання, можливо й бачили що воно веде на дизамбіг, але подумали, що і так згодиться. При затвердженні ж запропонованого підходу, принаймні всі майбутні редагування змусять користувача вибрати правильне і точне посилання одразу, хоча старі статті можливо і матимуть місцями помилку, оскільки багатозначне колись посилання нині буде вести на конкретне явище.

ПС. Географічні назви, які встановлюються географічним шаблоном {{DisambigG}} я й не пропонував до цього правила відносити. Хоча і для цього випадку можна знайти абсолютно дієвий алгоритм визначення, просто він матиме два-три кроки, наприклад: найбільший український населений пункт з цією назвою, якщо не існує закордонного об'єкту на ступінь більше за типом (село/смт/містечко/місто), але це так, у якості задачки для розминки. --VoidWanderer (обговорення) 22:53, 6 квітня 2017 (UTC)

Так, для Боярки чи Вишневого це підійде (міста без уточнення, інші — з уточненням), але у випадку х Городками так не вийде: вони обидва райцентри, обидва міста, обидва мають населення 16 з гаком тисяч мешканців, тут ніяк основне не виділиш. Щодо «рожевих» посилань, то патрульні їх мають виправляти. Кожного патрульного в номінації просять увімкнути це підсвічування.--Анатолій (обг.) 11:02, 9 квітня 2017 (UTC)

Патрульні мають, але діло й досі там. Статистику я навів вище — лише по трьом згаданим багатозначним термінам існує понад 500 включень. І маємо от що:

• За вашим підходом для виправлень цих трьох термінів треба щоб патрульні зробили 500 правок.
• За моїм підходом для виправлень цих термінів треба зробити правильне перенаправлення і виправити порядка 20-30 статей (де посилання йшло на не типове значення терміну).

Як бачите, питання було підняте винятково з міркувань прагматичності. --VoidWanderer (обговорення) 12:41, 9 квітня 2017 (UTC)

Це не коректний підхід. Це не прагматичність, а лінощі. Потрібно робити правильно і енциклопедично, а не як зручніше, бо так можна і перевірку правопису не здійснювати, бо тільки час витрачається. Або дані не перевіряти, поставив десяток посилань, ніби джерела є, зі схожими назвами, і стаття ніби на нормальну схожа.--Divega (обговорення) 15:48, 15 квітня 2017 (UTC)

Ні, не згоден ні з перенаправленнями на найбільш уживане за замовчуванням, ні з обов'язковими уточненнями (значення). У більшості випадків є щонайменш два терміни, вживані в різних регіонах або різних галузях знань. Наприклад, для автомобіліста Шасі (автомобіль) очевидно значиміше, а для авіатора Шасі (літальний апарат) має очевидну перевагу. Для львів'янина важливіший Городок (Львівська область), а хмельничанину ближчий Городок (Хмельницька область). Саме через те, що виділити головне значення неможливо, ми й робимо основною сторінку неоднозначності, з якої читач зможе в один клік потрапити куди потрібно — NickK (обг.) 22:27, 6 квітня 2017 (UTC)

З перших двохсот посилань на шасі я нарахував лише десять авіаційних, решта — автомобільні. Саме тому простіше ввести перенаправлення на автомобільні, і виправити кілька авіа-статей. --VoidWanderer (обговорення) 22:57, 6 квітня 2017 (UTC)

@VoidWanderer: Може й простіше, але ж факт у тому, що люди, які пишуть про авіацію, теж посилаються на просто Шасі. Основним значення варто робити те, де редактору і читачу досить очевидно, що це саме значення має бути основним — NickK (обг.) 17:57, 7 квітня 2017 (UTC)

Я саме це й написав. А авторів, які пишуть статтю і не перевіряють власний залишений собою лінк, і обговорювати всерйоз якось ніяково. --VoidWanderer (обговорення) 18:03, 7 квітня 2017 (UTC)

--Ambassador academic (обговорення) 18:57, 17 квітня 2017 (UTC)

Ту статтю засмітили латинкофільні маргінали, що ведуть спільноти про "Українську латинку" й пишуть слова латинколітерною кашею. В головній таблиці та першому абзаці статті написали, що писемність української мови ґрунтується на латиниці й кирилиці. Ми що, Сербія? Латинку, як другу абетку української мови, не впровадили, а єдиною абеткою української мови є кирилиця. Виправте статтю.--178.94.246.55 16:07, 24 квітня 2017 (UTC)

Ви маєте на увазі «зрідка — латинку в різних варіантах»? Це можна залишити, але з шаблону «Мова» її можна прибрати. Що думають інші?

--В.Галушко (обговорення) 19:34, 24 квітня 2017 (UTC)

І це теж маю на увазі. Нема впровадженої латинської абетки для української мови, а СМС-ки та ті групи ВК - до уваги не беруться. Бо, якщо брати до уваги, то можна й арабицю сюди приплести, як білоруська арабська абетка.--178.94.246.55 20:35, 24 квітня 2017 (UTC)

1. «зрідка — латинку в різних варіантах» Це не засмітили, це ВП:НТЗ називається
2. Спроба впровадження латинки спричинилася до двох азбучних війн, книги латинкою друкувалися в Галичині, зокрема на Вікіджерелах є Kobzar' 1914 року, перший переклад Корану латинкою (неопублікований) був набраний польською латинкою, зараз латинська графіка використовується в закордонних паспорт, вказівниках тощо. Коротше, це важлива тема в незалежності від того, як особисто ви до неї ставитесь. artem.komisarenko (обговорення) 01:46, 25 квітня 2017 (UTC)

У паспортах і на вказівниках — це не «писемність», це «транслітерація». --ReAl, в.о. 06:34, 25 квітня 2017 (UTC)

Мій роботодавець розглядає можливість у рамках одного з наших проєктів поліпшити кілька статей у Вікіпедії про діячів і діячок української культури. Найімовірніше, поліпшуватиму статті я. Для цього я хотів би створити окремий обліковий запис (щоб не змішувати волонтерську діяльність з редагуванням у рамках своєї роботи). І тут маю запитання — як назвати цей обліковий запис, щоб не порушити Вікіпедія:Імена користувачів? Я хотів би створити обліковий запис за формулою: Юрій Булка (назва організації), подібно, як це прийнято серед працівників Фонду Вікімедіа. Але чи не може бути це сприйнято як «рекламний» обліковий запис? --Юрій Булка (обговорення) 14:44, 13 квітня 2017 (UTC)

Вважаю, що такий варіант прийнятний і не є рекламою: вже з імені користувача видно, хто саме оплачує редагування — NickK (обг.) 15:05, 13 квітня 2017 (UTC)

Саме перебування у імені користувача назви організації, компанії чи торгової марки є рекламою організації, компанії чи торгової марки. А реклама в імені користувача заборонена. Не знаю що тут обговорювати, правило ВП:ІК однозначне. Про «проплаченість» редагувань це окрема тема, окрема від теми про рекламні імена. Юрій Булка, я б порадив Вам зі свого ж облікового запису і редагувати, а якщо Вам таки хочеться відокремити ці внески, то Ви можете створити додатковий особистий обліковий запис з назвою на кшталт «Юрій Булка на роботі», «Юрій Булка 2». Ваш роботодавець (фізична чи юридична особа) категорично не повинен мати доступ до жодного Вашого облікого запису. -- Green Zero обг 19:38, 7 травня 2017 (UTC)

Я вже створив обліковий запис (як радив NickK), звичайно можу подати заявку на перейменування. Щодо самого правила, там ідеться про «імена що співпадають з назвами компаній, організацій, торгових марок». Мій випадок (ім'я користувача, яке згадує назву організації, але назва організації там не є основною — основним все ж є моє ім'я), є все ж трохи иншим, адже ім'я користувача ≠ назві організації, хоча назва організації й міститься в імені користувача. В аналогічному правилі в англійській Вікіпедії зазначено, що «імена користувачів, що містять такі назви, часом дозволені». Тому мені здається, що мій випадок все ж не такий однозначний. Хотів би почути думку ще кількох користувачів.--Юрій Булка (обговорення) 20:43, 7 травня 2017 (UTC)

@Green Zero: Тут є велика різниця: «Юрій Булка на роботі» або «Юрій Булка 2» — це облікові записи для добровільних волонтерських редагувань, які з технічних причин відділені (наприклад, користувач не хоче користуватися основним обліковим записом на роботі чи з публічних мережі). Ми ж маємо справу з обліковим записом, який повністю контролює Юрій Булка, але вказівки щодо редагування з якого дає роботодавець, тобто ота організація в дужках платить гроші Юрієві Булці за те, щоб він робив конкретні редагування. Це не «Юрій Булка на роботі» (бо він може на роботі писати про будь-що на власний розсуд), а саме робочий запис Юрія Булки як представника конкретного роботодавця. Прецеденти вже є: наприклад, співробітники Фонду Вікімедіа, як-от Користувач:Asaf (WMF), який приїжджав до Києва — усі мають скорочену назву організації (WMF) в імені користувача. Є й користувачі з музеїв, наприклад, Користувач:Grinko(Museum-Holodomor). Ідея блокувати їх за те, що їх ім'я користувача містить назву організації і таким чином рекламує WMF або Музей Голодомору, мені видається абсурдною — NickK (обг.) 22:43, 8 травня 2017 (UTC)

В англійській вікіпедії відповідно до WP:UPOL та WP:ISU дозволені імена типу Mark at WidgetsUSA.--Анатолій (обг.) 09:15, 9 травня 2017 (UTC)

Взагалі-то є «Умови користування Вікіпедією». Вони затверджені фондом і розповсюджуються на всі мовні розділи вікіпедії (але, на жаль, не перекладені українською). Ці умови прямо вимагають, щоб для оплачених редагувань чітко зазначалося, в чиїх інтересах вони робляться (хто їх замовляє): «англ. you must disclose your employer, client, and affiliation with respect to any contribution for which you receive, or expect to receive, compensation». Саме тому англійські правила іменування дописувачів і було доповнено пунктом про те, що імена дописувачів можуть містити назву організації, на яку дописувач працює, а у правило про конфлікт інтересів додано розділ про оплачені редагування. Вважаю, що відповідні зміни варто запровадити й у нас. --Olvin (обговорення) 10:46, 9 травня 2017 (UTC)

Аматорська футзальна ліга України — було б це значимо по Критерії значимості ukWiki? w:ru:Обсуждение:Любительская лига мини-футбола Украины --Neolexx (обговорення) 12:32, 9 травня 2017 (UTC)

@Neolexx: Змагання, мабуть, значиме, аналогічно до Чемпіонату України з футболу серед аматорів — NickK (обг.) 15:11, 9 травня 2017 (UTC)

Перепрошую, що пишу тут, хочеться почути зважену відповідь — чи було десь обговорення (і консенсус!!!) щодо тицяння цього шаблону у кожну статтю? Часто-густо там взагалі червоні "портали", дитяче, різношерстне оформлення іконок цього шаблону ні в які рамки не лізе. Люди приходять за інформацією, а не по мертвим дорвеям лазити, оформленим у колгоспному стилі. Візьмемо, напр, Населення Словенії — до чого там медицина, географія, релігія? Це вже нагадує рекламу, тоді як ВП:НЕРЕКЛАМА, категорій мало? — Alex Khimich 18:23, 7 травня 2017 (UTC)

Alex Khimich доброго дня! Якщо все зроблено правильно, про жодну рекламу мова не йде. Посилання мають бути присутні у кожній статті, як і категорії. Вони виконують дещо інший спектр функцій, ніж категорії. Та присутні повинні бути лише посилання на усі ті портали, що мають прямий стосунок до теми статті, тобто якщо стаття може бути віднесена до певного існуючого чи потенційно можливого для створення проекту, що має аналогічну сферу охоплення теми до порталу, на яке посилаються зі статті. Щодо вашого прикладу. Там посилання на портали "медицина", "релігія", "освіта" мають непряме відношення, тож знаходження цих порталів може сприйматися виходячи лише з того, що поки що немає доцільних тут порталів Медицина Словенії, освіта Словенії, релігія Словенії. Та все одно їх наявність на відміну від останніх викликає певні сумніви. У той же час у статті "Населення" посилання на портали "медицина", "релігія", "освіта" доречні без питань. Посилання на портал "Географія", бо тема статті "Населення Словенія" є невід'ємною частиною географії населення. Доцільність червоних порталів обгрунтовується заохоченням до їх створення. Та їх присутність має бути мінімальною, наприклад у цьому випадку це міг би бути портал "Населення Словенії". Dim Grits можливо ви детальніше обґрунтуєте свою позицію щодо важливості ролі посилань на портали та наявність і тих порталів, що викликали певні сумніви у Користувача:Alex Khimich.

Портали створені для узагальнення інформації теми, тож для того, щоб читачі статей мали можливість побачити це узагальнення з цікавої їм теми, вони отримують можливість переходу на портал зі статей на цю тему. Без цих посилань про портали взагалі ніколи не дізнаються про місце, де відбувається подібне узагальнення. Ось наводжу приклади з деяких розвинених у цьому планів вікрозділів:

• https://fr.wikipedia.org/wiki/Saint-Pétersbourg
• https://it.wikipedia.org/wiki/Orson_Scott_Card
• https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Geography_of_Cleveland
• https://ru.wikipedia.org/wiki/Горбовский,_Александр_Альфредович
• https://cs.wikipedia.org/wiki/Bernard_Werber
• https://sr.wikipedia.org/wiki/Жил_Верн --Yasnodark (обговорення) 16:49, 14 березня 2017 (UTC)

Портали мають інтеграційної мету. Це зручний дивайс для мільйонів читачів, що погано орієнтуються у вікіпедії. Таку роль вони виконують і в інших портальнорозвинених мовних розділах. саме через відсутність значної кількості посилань на портали, я до початку редагувань взагалі не знав про їх наявність та супутніх проектів до початку редагування вікіпедії особисто. Здається я достатньо зробив для пояснення. Погортайте статті французької вікі, найбільш розвиненої у цьому аспекті. Наводжу приклади:

• https://fr.wikipedia.org/wiki/Mikhaïl_Lomonossov#Liens_externes
• https://fr.wikipedia.org/wiki/Bataille_du_Dniepr

https://fr.wikipedia.org/wiki/Canada

• https://fr.wikipedia.org/wiki/Bohdan_Khmelnytsky
• https://fr.wikipedia.org/wiki/Ailleurs_et_Demain
• https://fr.wikipedia.org/wiki/Catastrophe_nucléaire_de_Tchernobyl
• https://fr.wikipedia.org/wiki/Jurassic_Park_(roman)
• https://fr.wikipedia.org/wiki/Erich_von_Manstein
• https://fr.wikipedia.org/wiki/Dniepr

(https://fr.wikipedia.org/wiki/Isaac_Newton#Autres

• https://fr.wikipedia.org/wiki/Julien_Offray_de_La_Mettrie
• https://fr.wikipedia.org/wiki/Championnats_d'Europe_de_gymnastique_artistique_féminine_1990#Liens_externes
• https://fr.wikipedia.org/wiki/Bibliographie_de_Michael_Moorcock#Avec_d.27autres_auteurs
• https://fr.wikipedia.org/wiki/Liste_de_mathématiciennes . Як бачимо у статтях на різні теми однаково присутні посилання. А їх кількість залежить від того, до скількох порталів має відношення стаття. Приміром стаття "Битва за Дніпро" на думку французьких вікіпедистів має стосунок до 3 порталів, а стаття про вченого-енциклопедиста Ломоносова до 9-ти. Тобто все залежить від розвитку портальної мережі та широти інтересів особи чи охоплення теми, якій присвячена стаття.

Різношерне оформлення часто відбувається через банальне незнання. Правильне стандартне оформлення посилань на портали таке:

Для статей

Для категорій

• Портал «Біографії»
• Портал «Фізика»
• Портал «Астрономія»
• Портал «Математика»
• Портал «США»

. Отже останній вигляд для статей не є доречним. Гармонійно виглядає стрічкове розміщення посилань на портали у статтях знизу та квадратне збоку зверху у категоріях.

Кількісну доцільність посилань та поширеність цього явища у статтях та категоріях на портали ми можемо побачити у портально розвиненому французькому розділі

https://fr.wikipedia.org/w/index.php?title=Spécial:Pages_liées/Portail:Physique&limit=500&from=46171&back=0

https://fr.wikipedia.org/w/index.php?title=Spécial:Pages_liées/Portail:New_York_(%C3%89tat)&limit=500

https://fr.wikipedia.org/wiki/Spécial:Pages_liées/Portail:Science-fiction

https://fr.wikipedia.org/w/index.php?title=Spécial:Pages_liées/Portail:Empire_russe&limit=500

https://fr.wikipedia.org/w/index.php?title=Spécial:Pages_liées/Portail:Ukraine&limit=500

https://fr.wikipedia.org/w/index.php?title=Spécial:Pages_liées/Portail:Littérature_américaine&limit=500

https://fr.wikipedia.org/w/index.php?title=Spécial:Pages_liées/Portail:Langue_française_et_francophonie&limit=500

https://fr.wikipedia.org/w/index.php?title=Spécial:Pages_liées/Portail:Afrique&limit=500

https://fr.wikipedia.org/wiki/Spécial:Pages_liées/Portail:Canada

https://fr.wikipedia.org/w/index.php?title=Spécial:Pages_liées/Portail:Politique_canadienne&limit=500

https://fr.wikipedia.org/w/index.php?title=Spécial:Pages_liées/Portail:%C3%89nergie&limit=500&from=446128&back=0

|} --Yasnodark (обговорення) 12:11, 8 травня 2017 (UTC)

Навіщо стільки тексту та посилань?--Парус (обговорення) 12:56, 8 травня 2017 (UTC)

Щоб людина, що має питання, та інші зацікавлені, мали змогу розібратися в темі, довго не шукаючи приклади з різних тем та оформлення.Повернув щоб люди бачили. Приховати можна буде потім, коли питання буде нецікавим спільноті. y не для себе ці приклади наводив.--Yasnodark (обговорення) 13:07, 8 травня 2017 (UTC)

Згоден з користувачем Alex Khimich, дуже часто у нас зловживають посиланнями на портали. --Парус (обговорення) 13:02, 8 травня 2017 (UTC)

Певно не зовсім розібралася в темі та в інтеграційній меті порталів. Для цього я і навів приклади з розвиненого французького розділу. Приклад зайвих посилань наведений Alex Khimich нетиповий та поодинокий. Неналежне оформлення зустрічається набагато частіше та це можна залагодити з часом.--Yasnodark (обговорення) 13:07, 8 травня 2017 (UTC)

Не кидайте лінки на сусідів, цей "дивайс" сприяє захаращеності там теж. Я особисто не проти лаконічних посилань на тематичний портал (як у англвікі), але не на всі ж одразу у здоровій плашці! Хто хоче пограти у гру асоціацій — займайтесь категоріями, там непочатий край роботи. У кожної Вікіпедії є самобутність, а не "так як у розвинених сусідів". У розвинених сусідів теж колорадські жуки картоплю їдять, це не значить, що з цим нічого не потрібно робити. Ці портали, наразі, дублюють категорії, причому, дуже невдало дублюють, є правила. Наразі, це питання оформлення (яке не регламентоване), а не інформації (подача якої регламентована багатьма правилами), мені би дуже нехотілось, щоб люди із шкільними уявленнями по дизайну визначали як буде виглядати стаття. Проте, дякую за відповідь. Чи варто розпочати обговорення щодо доречності масового використання шаблону {{вп-портали}}? — Alex Khimich 13:21, 8 травня 2017 (UTC)

Це не зовнішні посилання на джерела, це посилання на сукупчення інформації подібного роду і теми. У них абсолютно різні функції з категоріями: у категоріях присутні статті, а на порталах - уривковий огляд статей з теми та представлення інших аспектів в узагальненому вигляді. "люди із шкільними уявленнями по дизайну визначали як буде виглядати стаття" - це взагалі про кого?--Yasnodark (обговорення) 13:33, 8 травня 2017 (UTC)

Якщо вже кивати на розділ французькою, то там fr:Démographie de la Slovénie аж два портали — «Словенія» і «Демографія». А у статті fr:Bohdan Khmelnytsky нема порталів «Одяг» (хоча він його носив) і «Релігія» (хоча він ходив до церкви). Посилання на портали у нас на спам схожі, а не на «розвинений французький розділ» --ReAl, в.о. 13:32, 8 травня 2017 (UTC)

Ну це зрозуміло, що їх немає, бо прямого стосунку теми цих порталів також нема. Я вже казав це перегиб. та це поодинокий випадок. До того ж відсутність порталу "Географія" та "Етнологія" може пояснюватись лише тим, що у французів Географія населення та Етнологія вважаються частинами Демографії. бо у наc це не так. Чи банальною недоробкою у тій французькій статті.-Yasnodark (обговорення) 13:40, 8 травня 2017 (UTC)

@Alex Khimich:, @Yasnodark: Давайте ми обговоримо це в Кнайпі. У нас не було обговорення на цю тему раніше, тож це питання не до адміністраторів, а до спільноти — NickK (обг.) 13:51, 8 травня 2017 (UTC)

NickK, дякую, переніс. Також, висловіться по сабжу, що ви думаєте. — Alex Khimich 13:59, 8 травня 2017 (UTC)

@Alex Khimich: Я проти масових посилань на портали через {{ВП-портали}}. Можливо, дозволити одне посилання на основний портал через {{Вікіпосилання}}, але не підтримую масової розстановки порталів унизу статті, особливо якщо ці портали червоні або дуже віддалено пов'язані з темою статті — NickK (обг.) 17:16, 9 травня 2017 (UTC)

Кількість основних порталів для кожної окремо взятої статті може бути різною в залежності від того, наскільки вузькою. Як навів приклади кількість прямо пов`язаних порталів з темою статті може коливатися від 2 до 10. Навіть вчений одного фаху, що народився, вчився, жив та помер в одній державі, матиме бодай два посилання: сфера наукових інтересів (Фізика) та країна (Швеція), якщо ж людина фахівець різних сфер чи народився та помер у різних країнах - то іпосилань буде більше. Натомість посилання на портали, що мають опосередковане відношення до статті, як "Одяг" у Хмельницького, звісно буде захаращувачити статтю. Одне посилання на актуальний неіснуючий портал теж вважаю можливим. Для заохочення створення цього порталу. Та безумовно у статті про Хмельницького доречні посилання на портали "Україна", "Війна", "Історія", "Політика", та на один потрібний червоний "Козацтво", натомість наявність посилань на портали "Польща" та "Росія" є дискусійним.--Yasnodark (обговорення) 13:07, 10 травня 2017 (UTC)

На мою думку, посилання в статтях на портали потрібне. Це дає можливість ознайомитися не тільки з основною темою статті, а й для ознайомлення із більш широким колом питань, пов'язаних із темою статті. Але їх не повинно бути багато, а тільки на основні теми. У даній статті достатньо посилань а два портали : «Словенія» і «Демографія». Але у кожному конкретному випадку треба дивитись окремо. --Yukh68 (обговорення) 18:37, 8 травня 2017 (UTC)

Погоджуюся з Alex Khimich: у статтях ці шаблони не потрібні. Щоб детальніше ознайомитися зі статтями цієї самої теми, є категорії, розділ «Див. також».--Анатолій (обг.) 21:50, 8 травня 2017 (UTC)

Портали носять інтеграційну функції та являють собою місце, де читачі мають можливість ознайомитись зі всім спектром статей, категорій та інших питань з певної теми. Без посилань на портали внизу статей, звичайні читачі взагалі не дізнаються про наявність такого місця узагальнення. Про непотрібність посилань може казати лише людина, що не розуміє функції порталів взагалі. Через відвідування порталів завдяки посиланням читач дізнається про інші аспекти та статті даної теми, нові статті з теми, добрі та вибрані статті з теми, дерево категорій тощо. З порталу читач відвідує інші статті та дізнається про охоплення теми. Подивіться на приклади з французького розділу, стрічка порталів нікому не заважає, займає мінімум місця, та допомагає орієнтуватися читачу у вікіпедії.--Yasnodark (обговорення) 13:07, 10 травня 2017 (UTC)

Використання цього шаблону я бачу змістовним лише у випадку відображення за допомогою нього порталу, який відповідає назві статті. От коли йде переадресація на ресурс із аналогічною тематикою, це має певний сенс. Ну, такий собі відповідник Вікісховища, Вікіджерел etc... А для інших статей, навіть базових у відповідній темі, це рідко виглядає доречним. І не забуваймо про те, що в нас більша частина порталів мертві і погано виконують свої функції. --Олег.Н (обговорення) 13:49, 10 травня 2017 (UTC)

Подивіться приклади, що я навів з іншомовних розділів, особливо з розвиненого французького. Звідкіля буде розвиток в порталів, коли у читачів не буде жодної змоги про них дізнатися. Кожен портал, навіть завмерлий у динамічному розвитку презентує добірку статей, зокрема добрі та вибрані з теми, регулярно оновлювані нові статті з теми, дерево категорій тощо. Я вже не кажу про більш розвинені портали. З порталу читач відвідує інші статті та дізнається про охоплення теми. Стрічка порталів нікому не заважає, займає мінімум місця, та допомагає орієнтуватися читачу у вікіпедії. Подібну інформацію з теми читач може побачити виключно на порталах, що не є розвагою для користувачів, яку ніхто не бачить і про яку ніхто з мешканців України не знає, а місцем для узагальнення інформації для звичайних читачів, що мають змогу дізнатися про таке місце виключно з посилань на портали у статтях даної тематики. І жодним чином інакше. Не треба винаходити український велосипед і гальмувати розвиток укрвікі, треба просто подивитися на приклади використання посилань на портали у статтях та категоріях портально розвинених мовних розділів.--Yasnodark (обговорення) 16:27, 10 травня 2017 (UTC)

Розділ карток «громадянство» підтягує з Вікіданих прапорці держав. Пропоную відмінити обов'язкову прив'язку прапорців з Вікіданих. --Arxivist (обговорення) 15:31, 6 травня 2017 (UTC)

А як на це відреагують картки вже з наяними прапорцями? --Jphwra (обговорення) 15:38, 6 травня 2017 (UTC)

Якщо прапорці передаються з Вікіданих, логічно припустити, що вони зникнуть — NickK (обг.) 22:14, 6 травня 2017 (UTC)

•  Проти Від прапорців у тих розділах є користь: вони сприяють візуальній ідентифікації, допомагають читачеві виділити країну. Натомість шкоди від них не більше, ніж від громадянства без прапорця: якщо громадянство на Вікіданих правильне, прапорець йому сильно не зашкодить, а якщо громадянство помилкове, воно й без прапорця помилкове — NickK (обг.) 22:14, 6 травня 2017 (UTC)
•  Проти. Обов'язкова прив'язка до картки Вікіданих. Обов'язкової прив'язки до картки Вікіданих. Обов'язковій прив'язці до картки Вікіданих. Обов'язкову прив'язку до картки Вікіданих. Обов'язковою прив'язкою до картки Вікіданих. На обов'язковій прив'язці до картки Вікіданих. Обов'язкова прив'язко до картки Вікіданих. Так ось, про неї. По перше я не розумію чому це обговорювати тут. В нас наче нема правила про це. Ти хочеш правило яке заборонятиме прапорці з ВД підтягувати? А які аргументи? Щось працює неправильно? Де саме? Ти вважаєш що краще вручну прописувати прапорці, але саму країну підтягувати з Вікіданих? Чому? Ти хочеш і країну обов'язково прописувати лише вручну? Чому? Я розумію що ти міг наштовхнутись на якусь проблему і вона тобі може видаватись чимось значним, але зі сторони і зрозуміти про що саме-то ти, чи принаймні в чому проблема з тим про що ти не дуже легко. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 22:45, 6 травня 2017 (UTC)

т. зв. обов'язкова прив'язка і так відсутня:

1. значення параметру береться з Вікіданих лише при порожньому локальному значенні
2. відображення будь-якого параметру можна вимкнути взагалі, вказавши в параметрі картки дефіс.--Avatar6 (обговорення) 10:13, 8 травня 2017 (UTC)

•  За прибирання прапорців.
• (1) Прапори в картках часто виглядають анахронічно (скажімо, особи, що були підданими Речі Посполитої або Російської імперії стають в картках громадянами сучасної Польщі або Росії, з сучасними польськими і російськими прапорами; уявляю громадянами чого можуть стати єгипетські фараони...). Це груба помилка. Я вже не кажу, що у вікі-даних поплутані громадянство і підданство.

це питання до алгоритмів і деяких даних у Вікіданих, удосконалювати і виправляти які якраз і заважають "видалячі і відкочувачі підтримки Вікіданих з карток"--Avatar6 (обговорення) 13:12, 14 травня 2017 (UTC)

• (2) Прапори-символи колишніх імперій часто недоречні в статтях про діячів колоніальних народів. Приклад — Тарас Шевченко. З прапором підданого Росії в українській вікіпедії це виглядатиме просто як глум.

див.

1. значення параметру береться з Вікіданих лише при порожньому локальному значенні
2. відображення будь-якого параметру можна вимкнути взагалі, вказавши в параметрі картки дефіс--Avatar6 (обговорення) 13:12, 14 травня 2017 (UTC)

• (3) Прапорці в картках заважають сприймати іншу інформацію, надміру виділяючи інформацію про громадянство чи підданство. Причин же виділяти саме громадянство чи підданство немає.--Намѣсникъ (обговорення) 11:18, 9 травня 2017 (UTC)

на колір і смак, у інших параметрів нема прапорців, проте, е планки у нагород — можете також повидаляти і замінити десятками рядків тексту.--Avatar6 (обговорення) 13:12, 14 травня 2017 (UTC)

Розміщення подібних зображеннь, за наявності ОДВ, є припустимим? --Georg Urban 20:01, 10 травня 2017 (UTC)

Невільний медіа-файл може використовуватися тільки в тому випадку, якщо вільна, відповідна умовам енциклопедичності, заміна (альтернатива) для нього не існує або не може з'явитися в найближчому майбутньому (наприклад, якщо людина померла). --Andrei Kurbiko (обговорення) 00:12, 15 травня 2017 (UTC)

Щось я не зрозумів чому в нас два шаблони і якій з них потрібно використовувати artem.komisarenko (обговорення) 06:56, 29 травня 2017 (UTC)

Та який більше подобається... --MMH (обговорення) 07:08, 29 травня 2017 (UTC)

Не знаю історію виникнення цієї ситцуації, але очевидно що варто прийти до одного шаблону з часом. --VoidWanderer (обговорення) 05:58, 2 червня 2017 (UTC)

В таких випадках історія практично та сама — користувачі створюють альтернативний шаблон на власні вподобання, сподіваючись на підтримку інших. Виходом е обговорення функціоналу/оформлення кожного із наступним консенсусом щодо прийняття переваг і відкидання недоліків кожного. Але два шаблони з единим призначенням — ↑ентропія (↑міра хаосу).

Існують нумеровані шаблони {{особа}} тощо.--Avatar6 (обговорення) 19:01, 5 червня 2017 (UTC)

Обговорення перенесене. Подальше обговорення — на сторінці Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)#Оформлення років життя осіб.

З огляду на одну відповідь наших «шановних науковців» хочу знову підняти тему КЗ для більшості персоналій. Це стосується тих самих науковців, зараз у нас починаючи від кандидата наук чомусь прийнято вже КЗ. Враховуючи той факт в якому стані наша наука (і загалом освіта) я думаю варто прибрати кандидатів і починати з доктора наук. Музиканти, після Євробачення 2016 чесно кажучи теж постає питання, які самі виконавці, які альбоми та інше, мають право на існування. Причому тут з огляду на те, що більшість того сміття (перепрошую за слово, правильно написав Д-D? ) вже забуто і навряд про нього згадають, тож варто переглянути і тут. Спортсмени, щось там вже було і намагались створити, причому тут досить дивна ситуація, коли критерії для футболістів окремі від спортсменів. Мабуть треба однакові, як для одних так і інших. Якщо я щось пропустив, то варто уточнити. І зрештою розпочати роботу над цими критеріями. --Jphwra (обговорення) 07:52, 31 травня 2017 (UTC)
Ще одне, наскільки я зрозумів є правило оформлення дат народження та смерті. Воно досить тягуче і більшість редакторів про нього геть нічого і не чули. Тож варто політики Вікіпедії виокремити, щоб вони швидко знаходились та інше. Бо більшість конфліктів через такі от оформлення. --Jphwra (обговорення) 07:57, 31 травня 2017 (UTC)

Jphwra 1 червня не буде Весни - 2017, з вашого дозволу - завтра. --Д-D (обговорення) 08:39, 31 травня 2017 (UTC)

Вже є критерій: "Якщо тему істотно висвітлено в незалежних надійних (авторитетних) джерелах, слід вважати, що вона задовольняє критеріям для окремої статті чи списку". Він дає відповідь на питання які статті мають існувати, а які - ні. --Буник (обговорення) 08:46, 31 травня 2017 (UTC) Avatar6 (обговорення)

• По-перше, кандидати наук загалом незначимі, деякі доктори наук теж. По-друге, музиканти з одним альбомом теж незначимі, натомість, учасники Євробачення значимі, бо це відомий і провідний конкурс. По-третє, з критеріями для спортсменів справді біда, мабуть, краще розпочати обговорення спочатку. Тож зі значимістю в нас усе не так і погано, більшість того, на що ви скаржитеся, вже офіційно незначиме.
• Стосовно ж оформлення, то там абсолютно дивний конфлікт з переливанням з пустого в порожнє. Там і біографія/життєпис, і нерозривні пробіли, і ще якісь дрібнющі дрібниці, які нічого суттєвого не приносять. Це проблема не з правилами, а з пустопорожніми війнами — NickK (обг.) 17:57, 31 травня 2017 (UTC)

  Там проблема набагато глибша і тягнеться вже не один рік — просто в інших статтях ми якось не перетинаємося. І дуже принципова, хоч для декого це «дрібнющі дрібниці», як і багато чого іншого, кому важлива тільки Вікіпедія, байдуже якою мовою. А мені чи Вікіпедія, чи Хтознаякапедія, але важлива її проукраїнськість. І яку тутешній радянський совок усіма силами гальмує. --Микола Василечко (обговорення) 17:46, 8 червня 2017 (UTC)

підняти простір назв "Чернетка:"..власними силами - це ж чернетка..!?--Avatar6 (обговорення) 20:26, 13 червня 2017 (UTC)

Кандидати наук дуже часто є значимими, на Заході - вони були б професорами. Знаю чимало кандидатів, що набагато достійшими є за численних професорів. І якажу про нормальних професерів вищів, а не з купленими дипломами. Фраза "Кандидати незначимі" означає лише те, що ступінь сам по собі значимості не дає. Проте має бути значимим будь-який вчений, що має бодай один патент на винахід чи відкриття, одну монографію, атлас, довідник; чи підручник, що використовується у закладах освіти та науки, чи принаймні 50 наукових публікацій та робіт, або меншу кількість, проте висвітлену за кордоном. Взагалі, що за зневага до науковців? Навіть не пересічний, не талановитий футболіст, часто з двома звивинами, що зіграв лише одну гру у чемпіонаті - значимий, а науковець - незначимий. Видалячі схаменіться. Не треба віддавати преференції одним перcоналій і утискати інших. Бо саме завдяки вікіпедії ми дає нашим достойним науковцям, проте недостатньо відомим, шанс вийти на новий рівень. Якщо людина не схотіла отримати виразку, пишучи 15 років докторську, якщо він відомився накрити галявину чи проплати хабарі на захисті, якщо він загинув, пишучи ту саму дисертацію, якщо вважав, що не хоче витрачати роки на одну статусну роботу, коли можна зробити щось справді корисне, коли людині ставили палиці в колеса через погляди чи громадянську позицію. Чому актори чи спортсмени у нас значимими стають у дитинстві чи юнацтві, а талановиті науковці лише перед смертю чи після неї? Чому переможець всесвітньої олімпіади чи Всеукраїнської Малої академії наук не має право на статтю, а посередня зірка відомого фільму має. Читач має право прочитати про будь-яку людину, що хоча б чимось вирізняється на фоні інших пересічних осіб. Я вже не кажу про справжніх дорослих науковців, безвідносно який в нього ступінь, головне, щоб була реальна наукова діяльність. У нас був відомий сташий викладач, якому не дали захиститися свого часу. Та про нього казали, що він - один з найкращих в країні по дешифровці аерофотозйомків і в дох іних галузях. Та ви його на поріг укрвікі не пустите, тому що навіть за названими мною критеріями він здається не проходить. Статей в нього було 40 з гаком, а за кордоном - таких людей не афішували. Ви знаєте чому Корольов та фон Браун не отримали нобелівку з фізики за запуск супутників, бо Хрущов відмовився назвати прізвище та ім'я людини, що запустила радянський супутник. Скільки у нас таких і досі невідомих корольових. Західні індекси цитованості робилися під англомовний світ. Не треба на них теж орієнтуватися, як на путівну зорю. Та й там не все так однозначно: будь-які тка звані критерії нічого не варті. Бо якщо приміром критерієм буде найвищий - нобелівка, то не потрапить до кола обраних не лише Корольов. Чаргафф не отримав нобелівку лише через те, що його двоє колег померли. І хоча його група науковців була першою - нобелівку отримала група Кріка, в якого всі колеги були живі. Невже першовідкривач ікс-променів Пулюй, що дав свою роботу на перегляд більш авторитетному віденцю Рентгену, задля підтвердження ваги досліджень, має меншу вартість за того плагіатора-австріяка. Георгій Гамов не отримав нобелівку, хоча саме він створив Теорію Великого вибуху - а що можете більш достойним. А його колега за інших відкриттям - менш значимий лише через те, що менше відомий за бугром? - маяxня. Хіба Стражеско не був вартий премії за винайдення причин однієї з найпоширеніших причин смерті - інфаркту міокарда. Хіба якийсь Богом забутий тринідадець чи купа шведів, були більш достойними за Гончара чи Загребельного? Все це доводить лише одне: будь-які критерії значимості є штучними та такими, що створюють неприродні штучні бар'єри та роблять перешкоду для українського та згодом зарубіжного читача вікіпедії до доступу інформації про вітчизняних фахівців різних галузей. Я вже не кажу про завищені забаганки тих, кому тема не цікава і тому вилучити їх всіх - з таким підходом Україна ніколи не буде знати своїх Кулібіних (До речі, який в нього був ступінь чи "індекс Гірша" за життя - ну що з'їли, вам би лише не дати розкритися місцевим, що не полишили неньку, тільки б розстріляти чергове Відродження). Не беріть на себе функцію Бога, купка обраних не обирайте за читача. Як біжать наші переглядисти навипередки пишучи статті про підкладок-секретарок, охоронців-бойовиків чи продажних бухгалтерів чи адвокатів, якими кишить Верховна зрада, прикриваючись підвищенням відвідуваності. Та це не робить це переважне кагало злодіїв та казнокрадів, окрім одиниць, більш значими за скромного фахівця свого напрямку науки, що робить внесок в галузь, хоча і має обмежену відомість. Та можливо з тих 100 людей, що прочитають статті про якогось неодооціненого кандидата наук, буде майбутній Гамов чи Стражеско, який побачить перелік робі& Я вже вже кажу про про купу примарних безликих значимих амеб-депутатів.--Yasnodark (обговорення) 13:57, 22 червня 2017 (UTC)

+ 90%. Маючи вже більш як дворічний стаж роботи в медичному виші, можу запевнити, що деякі кандидати наук мають вагоміші здобутки і більше досягнень за багатьох докторів, а багато звичайних лікарів більше за головних лікарів, які вміють керувати, але лікарі з них нікудишні.--Микола Василечко (обговорення) 14:08, 22 червня 2017 (UTC)

Jphwra Учасники Євробачення є найвідомішими артистами своїх країн у світі, за винятком небагатьох, часто англомовних зірок, що є більш відомими за них. Зокрема навіть надпопулярний у нас Вакарчук мало не поступається за популярністю за кордоном переважній більшості представників України на Євробаченні. Це реальність, зважаючи на шалену кількість переглядів шоу у світі. До того ж, на Євробачення просто так не потрапляють - там жорсткий відбір у більшості краї.--Yasnodark (обговорення) 13:57, 22 червня 2017 (UTC)

NickK Щодо спортсменів: Якщо початок був не ваш, то не треба казати, що треба починати зпочатку, проігнорувавши думки людей, що вже висловили свою думку. Видається, що ви завжди хочете не компромісу спільноти, а затвердження вашої думки меншості. Музикант з одним альбомом більш значимий за футболіста, що зіграв один матч чи вояка, що має один орден - не смішіть. Саме тому, я і проти штучно створених бар'єрів для створення статей.--Yasnodark (обговорення) 13:57, 22 червня 2017 (UTC)

@Yasnodark: Я не кажу, що треба викинути все обговорення на смітник, там висловили свою думку багато користувачів. Але на основі вашого проекту, на жаль, складно зробити щось путнє — він занадто складний для використання. Подивіться обговорення щодо футболістів — там вийшов (у тому числі за моєї участі) непоганий компромісний варіант, без жодних думок більшості й меншості. Зі спортсменами потрібно щось компромісне між вашою пропозицією і пропозицією Basio, маю надію, що подібний підхід спрацює і там. Зараз я не маю змоги цим займатися (віківідпустка), у липні за наявності часу повернуся — NickK (обг.) 23:26, 22 червня 2017 (UTC)

Бодай хтось з вікімедіа пішов на розмовне інтерактивне радіо чи телебачення і зробив пропозицію визначись читачам вікіпедії, а не лише кільком задавакам? Відповідь очевидна - комплекс Бога припікає. Для одних... а в інших - в інших мабуть інші приорітети (та де прочитати ту стратегію розвитку?)...--Yasnodark (обговорення) 13:57, 22 червня 2017 (UTC)

Antanana, Amakuha та інші чому такого не робиться? - останній "пріорітетний" камінь і у ваш город. Чому на вікіконференції, на якій я був (і яка за словами Зенка К-ка та Павла 1-го була схожа на попередні ледь не один-в-один, і минулого року здається програма теж була схожа) нема жодних обговорень про просування укрвікіпедії у ЗМІ, її популяризацію членами Вікімедіа. Чи робляться пропозиції до офіційних установ та персон, про співробітництво до видавництв щодо прав, якщо робиться, то де такий вісник. Чому немає звернення до Інституту нацпам'яті та Нацради про актуалізацію питання переважного відвідання ровікі з території України, чому ніхто не виносить на громадське обговорення пропозицію про стимулювання громадян України читання статей з укрівкі, а не ровікі через те, що вони перші в гугл-пошуку (зазначу, що в жодному разі не маю на увазі пропозицію заборону ровікі, а лише роз'яснювальну роботу щодо підвищення відвідуваності укрвікі з території України). Звичайні громадяни просто не звертають на це увагу, тож треба про це казати і звертати увагу: ви читаєте розділ вікіпедії, написану переважно у країні-агресорі, мовою агресора, тож бодай подивіться на статтю-аналог в укрвікі, можливо вона є кращою. Достатньо сказати у зверненні до громадян в кількох ефірах: наберіть у гуглі слово "Українці" чи словосполучення "Українська мова", перейдіть на цю статтю в укрвікі, бо в ровікі назва інша, а вже потім потрапивши до укрвікі шукайте те, що треба. Чому ніхто не популяризує знання про категорії, шаблони, портали, про наявність попереднього перегляду та сторінки обговорення статті - бо око бачить лише те, що хоче і про що знає розум, і насамперед інтервікі, завдяки яким читач може переходити з ровікі до якої потрапив зпершу через виключну зручність до укрвікі чи до інших розділів? Я взагалі, коли просто читав, взагалі не помічав той інтервікі-стовпчик. Чому люди з Вікімедіа не ходять по філфаках та незаохочують майбутніх перекладачів з інших мов до вікіпедії, тобто для перекладу статей про українців та Україну іншими мовами та навпаки про іноземців? Де популяризація серед широких мас українців інформації про наявність вікіджерел, вікісkовника, вікіновин, вікібіліотеки чи інші супутні проекти? Про існування добрих та вибраних статей? Чи навіть про наяність Головної сторінки вікіпедії та рубрики "Поточні події"? Ви гадаєте про них всім відомо - я вас розчарую - лише обраним. Де роз'яснення правил вікіпедії для широкого загалу, саме через незнання багато вікіпочатківців наштовхуються на непорозуміння та видалянство і залишають укрвікі, з 200 тисяч потенційних редакторів - лише кілька тисяч активних - це та мала частка впертюхів з безлічі потенційних, яких ми могли мати, якби не байдужість. Я розумію, що за вами сила силенна небаченних зусиль у безліччя невідомих напрямків та хотілося б звітності та висвітлення цих зусиль. Запитань безліч. Стратегії розвитку укрівікі не бачу. Чи про неї майже ніхто не знає.--Yasnodark (обговорення) 14:24, 22 червня 2017 (UTC)

Perohanych ви один з небагатьох, чиї зусилля хоча б інколи набувають справді відчутних рис у багатьох напрямах, може ви також щось зазначите з цього приводу, проте хотілося б, наприклад, хотілося бодай посилання на той же віківісник на головній сторінці. Бо він виринає на різних сторінках, ніби ми - Гогвортсі живемо.--Yasnodark (обговорення) 15:05, 22 червня 2017 (UTC)

Для початку зазначу, що критерії значимості мають бути для персон, а не для персоналій. Персона — це людина, особа. А персоналія — це біографічна стаття, в т.ч. енциклопедична, про людину, особу. Гадаю що на часі створення окремих Вікі-сайтів про геть усіх всіх медиків, науковців, силовиків, підприємців, держслужбовців. Про громадських діячів уже започаткував: http://uk.prostir.wikia.com А про тих, хто відповідає загальним критеріям значимості Вікіпедії — можна писати і до Вікіпедії. --Perohanych (обговорення) 15:21, 22 червня 2017 (UTC)

Щиро вдячний за черговий аспект вашої праці, і вважаю вашу ідею дуже корисною та актуальною, та на жаль прізвища більшості з них, хоча напевно всі вони достойні. Натомість власне у вікіпедії масово відсутні статті про цілу купу людей справді широко відомих в Україні - громадських діячів, експертів та журналістів, наявність яких точно підвищило би відвідуваність:

Я вже не кажу про вчених, як от:

• Сергій Шарапов — фізик-теоретик, доктор наук, що передбачив у 2005 р. незвичайний цілочисельний квантовий ефект Холла в графені
• Володимир Казарин - ректор Таврійського універу. Цікаво чи є угода з "Енциклопеді сучасної України". Якщо є - чому статті з неї про персоналій (чи персон, тут я все ж ще не дійшов вашого висновку), бодай відсутніх вчених та митців - цілком не перенесено до укрвікі. Теж само із вченими та митцями з УРЕ. --Yasnodark (обговорення) 15:40, 22 червня 2017 (UTC)

Дитсадок якийсь. Он, пару статей зі списку знайшов. Підіть про Бобровського переробіть у нормальний вигляд, Ви ж її редагували самі! Це відомий музейник та археолог, значимість є. Піду сам уже тоді про Шарапова напишу. Чого волати? Пишіть собі, створюйте подібні списки, запрошуйте інших. По-іншому не буває. --Brunei (обговорення) 13:41, 23 червня 2017 (UTC)

Я не волаю, а запрошую. Хоча ж почули, отже не дарма. З Бобровським та деякими іншими вийшов курйоз, мабуть взяв стару версію списку узяв. Гадаю, що всі статті про східних слов'ян треба, бодай тимчасово, задля створення корисних перенаправлень, перейменувувати за загальним стандартом для полегшення пошуку (бо по-батькові відомі не всім) та полегшення посилань тексті статей, щоб було достатньо вжити [Сергій Шарапов] замість [Шарапов Сергій Генадійович|Сергій Шарапов]. За Шарапова буду вдячний. Надхненний вашим тижнем (хоч тема і не моя, як і археологія) створив ще один список, фрагментарно представлений на сторінці проекту. Як бачите з персоналіями у нас проблеми майже повсюдно і у громадському середовищі, і в ембріології. Окрім хіба що політики та футболу...З поняттями та номенклатурою краще, та не набагато. Я десь висував пропозицію щодо ботостворення статей про маловідомі міста країн південної півкулі та малих країн, та 1 млн. комах та 300 тисяч рослин, про яких все одно не напишуть найближчими роками. Щодо організмів - окрім 200 тисяч найвідоміших, про які можуть написати звичайним чином.--Yasnodark (обговорення) 14:10, 23 червня 2017 (UTC)

@Yasnodark:, які можуть бути претензії до «Вікімедіа Україна»? Якщо у вас є ідея проекту — ви можете її втілити в межах діяльності організації. Наприклад, можете долучитися до освітньої програми Вікіпедії та влаштовувати віківишколи по вишах, як багато членів організації вже неодноразово робили. «Вікімедіа Україна» це не орган, на який можна сидіти й жалітися. Це лише щось, що допомагає робити вам те, що ви хочете робити. --Amakuha 15:54, 22 червня 2017 (UTC)

@Amakuha:, Та ніхто не жаліється, я просто не розумію сутності діяльності органу. Орган - є, а що він робить ніде не побачиш. На радіо та телеканалах вас — органістів — невидно, нечутно (а в поодиноких виступах бла-бла-бла і жодного слівця по суті, корисного читачам та потенційним редакторам, наприклад, яким чином можна долучитися до укрвікі, які її правила, які фунції та опції вікіпедії перелічені вище, як потрапити до укрвікі замість ровікі, чому важливо читати саме укрвікі, що таке інтервікі та категорії тощо, жодних пропозицій щодо голосувань глядачів та слухачів у інтерактівних ЗМІ з приводу майбутнього вікіпедії та її структери та критеріїв серед широкого українського загалу), звітів та висвітлення діяльності на якійсь добре всім відомій сторінці вікіпедії я не бачу, жодна сторінка про співробітництво з офіційними обличчями, виданнями та установами - мені також невідома, тож якщо вона існує немає жодної її популяризації серед користувачів, так само на конфренції розмовляють про якісь віртуальні вікіекспедіції та жодного разу у якійсь розсилці, бодай найактивнішим, не було інформації про завершення чергового заходу та про результати цих заходів. Так само з віківишколами - якщо робота - де можна побачити її результати, де розсилка посилань активним користувачам? Тож виникає питання, чим цей утаємничений орган Тамплієрів займається насправді та яка змістовна користь від нього. А якщо він такий корисний, то чому його дільність практично не висвілюється серед українців та власне вікіпедистів. Замисліться, будь-ласка. Бо і зараз ви лише обурилися замість послідовного надання відповідей на запитання, бодай вибірково. Не маю нічого "проти" вас та фонду, проте вважаю, що якщо орган є - ним повинні керувати люди небайдужі та готові до діалогу та спілкування, а не перекидати м'яча до запитувача. Ви кажете долучатися, та я не бачу до чого - до бульбашки з невідомим змістом. На бачу жодної користі і ви не не зробили жодного кроку для доведення протилежного, бо жодної відповіді чи бодай бажання їх надасти я, на жаль, не побачив. Тому і кажу: Вікімедіа Україна - певна дуже корисна організація та гадаю, що для більшості, громадян України, і навіть читачів, і навіть вікіпедистів - це кіт в мішку. У тих випадках завжди складається враження: якщо діяльност ніхто не бачить, це майже те саме, що її - нема.--Yasnodark (обговорення) 16:43, 22 червня 2017 (UTC)

@Yasnodark: Зайдіть на сайт «Вікімедіа Україна» і почитайте річні звіти за попередні три роки, які прямо на головній сторінці і знаходяться. Якщо щось не подобається — долучайтеся і робіть краще. --Amakuha 07:17, 23 червня 2017 (UTC)

Посилання на Підтримайте нас має бути на більш відомій головній сторінці вікіпедії та десь у статтях збоку, бо там де ця рубрика є, її майже ніхто не переглядає. На тій же сторінці має висіти інформація про про тематичні тижні та місячники, що тривають задля залучення нових редакторів. А звіти по кожній події треба розсилати після завершення, бо краще читати по свіжих слідах по одному.--Yasnodark (обговорення) 14:33, 23 червня 2017 (UTC)

@Yasnodark: Це не проблема критеріїв значимості. Деякі статті вже є, наприклад, є стаття Олег Соскін (точно пам'ятаю, бо десь натрапляв на неї, створив перенаправлення), є стаття Жаліло Ярослав Анатолійович (точно пам'ятаю, бо вставляв туди фото, але він не Ж_Е_ліло). Можливо, ще якісь є, я навів лише тих, статті про кого згадав без перевірки. Але не варто примішувати це до обговорення значимості — NickK (обг.) 23:26, 22 червня 2017 (UTC)

За посилання дякую.--Yasnodark (обговорення) 12:26, 23 червня 2017 (UTC)

• Будь ласка, уникайте висловлювань на кшталт кандидати незначимі. Бо потім з'являється купа недочувайок-видалястів які починають ставити статті про науковців на видалення на тій підставі що він лише кандидат. artem.komisarenko (обговорення) 17:48, 22 червня 2017 (UTC)

Я ж під іншим кутом казав. І що багато з них значимі за науковою діяльністю, незважаючи на лише кандидатність.--Yasnodark (обговорення) 12:26, 23 червня 2017 (UTC)

Після підведення підсумку обговорення виникають іноді їх оскарження користувачами. Єдина політика відсутня, тому виникають довгі обговорення. Тому пропоную виробити узгоджені пропозиції щодо їх впорядкування. Пропозиції такі:

1. Надання прав користувачам не оскаржуються.
2. Позбавлення прав користувача оскаржуються до трьох днів.
3. Підсумок на сторінці ВП:ВИЛ - до трьох днів.
4. Підсумок по перейменуванню сторінки - до семи днів.

Примітка: Якщо користувач/адміністратор, який підводив підсумок, відміняє свій підсумок, то вважається, що його немає. Якщо користувач/адміністратор не погоджується з оскарженням, то якщо через таку кількість днів, що дається на оскарження, немає заперечень підсумку від інших користувачів, то підсумок вважається підтвердженим. Якщо є заперечення, то після закінчення цього терміну інший користувач/адміністратор підводить підсумок з врахуванням нових аргументів. Наступне оскарження не допускається.

Пояснення
1. Припускаються добрі наміри.
2, 3. Термін достатній
4. Найбільш складне обговорення, тому термін більший. Підведені підсумки переміщуються в розділ Архів ВП:ПС, а звідти через сім днів у загальний архів. Це дасть змогу оскаржувати тільки пропозиції на сторінці ВП:ПС. Зараз, після активного підведення підсумків користувачем Flavius1‎ ця сторінка придатна для перегляду. Якщо прийняти цю пропозицію, то такою буде завжди.

Прошу висловлювати свої думки. --Basio (обговорення) 16:57, 22 квітня 2017 (UTC)

Пропоную збільшити терміни, але обмежити кількість. Наприклад: оскаржувати можна протягом місяця, але не більше двох разів. Адже може бути, що людина була у віківідпустці, потім вийшла, а статтю вже перейменували і термін оскарження минув. А обмежена кількість разі для того, щоб уникнути ситуацій, коли будуть постійно оскаржувати. (зараз буває, що оскаржують по кілька разів). І якщо підсумок оскаржується, то повторний підсумок може підвести тільки інший адміністратор, який не брав участі в обговоренні. Якщо ж усі адміністратори брали в ньому участь, то підвести може будь-який з них.--Анатолій (обг.) 17:03, 22 квітня 2017 (UTC)

1. Ніякого обмеження кількості немає бути. Підсумки теоретично може підбити хто завгодно в т. ч. й користувач по типу того, що всіх моїх кримців на видалення у відповідь на захист статей пана Юрія виставав. artem.komisarenko (обговорення) 17:08, 22 квітня 2017 (UTC)
2. Термін три дні — замалий. Я дуже часто на тижні взагалі у вікі не дивлюся, чекаю вихідних. artem.komisarenko (обговорення) 17:08, 22 квітня 2017 (UTC)

Кількість оскаржень має бути обмежена, бо так можна вічно оскаржувати. Проте можна обмежити, щоб другий (після оскарження) підсумок тільки адміністратор підводив.--Анатолій (обг.) 19:05, 22 квітня 2017 (UTC)

Підтримую в цілому, у тому числі й строки. Але варто якось відсікти можливість оскаржень в стилі «я проти тому, що проти», «мені не сподобалося» і т.п. Хоча це й так зрозуміло з точки зору здорового глузду, але ж не всім, на жаль. Оскарження має бути аргументованим, тобто: 1) або мають бути наведені нові аргументи, яких не було в обговоренні; 2)або вказати, які саме аргументи, на думку скаржника, не були враховані при підведенні підсумку. Тоді той, хто підводив підсумок, зможе пояснити, чи справді він не бачив такого аргументу чи бачив, але не вважав його обгрунтованим. --Smarty, (talk). 17:28, 22 квітня 2017 (UTC)

Якщо нові аргументи, то в такому випадку можна нове обговорення відкривати. Оскарження має бути, якщо не враховані вагомі аргументи.--Анатолій (обг.) 19:05, 22 квітня 2017 (UTC)

• Підтримую пропозиції загалом, але теж вважаю, що термін оскарження варто встановити більший. Також міркував над обмеженням кількості оскаржень, але цього можна уникнути, якщо користувачі помічатимуть порушення ВП:НДА, а адміністратори належним чином на них реагуватимуть. Однак принаймні задуматись над такою опцією варто. Також підтримую зауваження щодо неаргументованих оскаржень — вони, звісно, теж є порушеннями ВП:НДА, але їх досить складно однозначно ідентифікувати як порушення цього правила, в результаті чого такі оскарження досить часто "проходять" та досить ефективно стопорять спроби підбиття підсумків.--Piramidion 19:51, 22 квітня 2017 (UTC)

@Basio: А вже колись було обговорення щодо оскарження підсумків. Я там висловлював свої пропозиції. Проте не можу знайти, де це було.--Анатолій (обг.) 20:10, 22 квітня 2017 (UTC)

Окремо питання оскарження підсумків піднімалося тут, але не розвинулося через відсутність конкретних пропозицій. Інших загальних не знайшов. Питання оскарження вилучень було в 2012. А так було серед інших питань підведення підсумків, зняття прав адміністратора і часте згадування про відсутність процедури оскарження. --Basio (обговорення) 05:12, 23 квітня 2017 (UTC)

• Підтримую пропозицію. Термін оскарження на ВП:ПС до семи днів достатній. Більше робити не треба. Згоден з думами вище і стосовно кількості оскаржень. Треба обмежити, бо так дійсно можна вічно оскаржувати. Тобто, на мою думку, повинно бути не більше одного оскарження, після якого підсумок вже буде остаточним. А також стосовно регламенту обговорення після оскарження підсумку на ВП:ПС. Чи воно так само тиждень повинно тривати, чи в цьому випадку остаточний підсумок (після оскарження) може бути підбитий в коротші строки? --Flavius1 (обговорення) 06:16, 23 квітня 2017 (UTC)

  Однозначно сім днів, коли підтримки не буде, то автоматично підсумок залишається. Якщо є новий аргументований підсумок, то можна і раніше. В інших випадках по обстановці. --Basio (обговорення) 06:44, 23 квітня 2017 (UTC)

  Думаю тут можна зменшити термін до чотирьох-п'яти днів. Друге завжди йде за скороченою процедурою. --Jphwra (обговорення) 06:38, 23 квітня 2017 (UTC)

  Вище була слушна думка, що деякі користувачі можуть заходити до Вікіпедії тільки вихідним, тому потрібен тиждень. --Basio (обговорення) 06:44, 23 квітня 2017 (UTC)

  Basio все одно скороченою повина бути процедура. Тобто якщо встановлюється тиждень, то при повторенні аргументів, що вже були, оскарження відхиляється, а підсумок лишається. Треба жорсткі правила, бо в нас є унікальні просто редактори, які ходять по колу з одним і тим самим аргуметом, але з різних боків. --Jphwra (обговорення) 05:47, 25 квітня 2017 (UTC)

• У разі оскарження підсумку, остаточний підсумок має підвести інший дописувач/адміністратор (звісно, що під час оскарження наводяться аргументи, які не було враховано в оскарженому підсумку). --Olvin (обговорення) 07:29, 24 квітня 2017 (UTC)
• Категорично не погоджуюся із запропонованими термінами. Що таке «три дні»? Це десь пів-тижня. Чи знає хтось, що в багатьох населених пунктах добу, а то навіть і більше, може не бути світла, а не те, що Інтернету? Добре тому, хто має мобільник із Інтернетом! Однак, бувають і випадки, коли оператор або не дає Інтернету, або він такий, що «сервер не дочекався». Навіть і у тих, у кого Інтернет не «Е», а «3G», часом не можуть на вихідні і, практично, завжди у свята «зайти» у Вікіпедію! Якщо взяти першу лабораторну роботу з фізики 5-го класу, то, вимірюючи ширину і довжину аркуша, заставляють писати так, що навіть і інженерам «не снилося» - результат ± половини поділки шкали. А тому, за цим же шкільним принципом: там де три дні — дати тиждень, а де тиждень — 10 днів! Особисто я за 10 днів знайду можливість зайти у Вікіпедію (чи сходжу на горбочок до Мирона, чи вночі), а за «три дні» — ... , --Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:24, 2 травня 2017 (UTC)

 Коментар Basio прошу вже зробити підсумок. Час вже працювати в режимі термінів, а не розтягування. обговоренню вже понад 10 днів, хто мав бажання висловитись вже висловився. І можливо встановити чіткі (жорсткі) терміни самих обговорень. Дякую. --Jphwra (обговорення) 12:47, 2 травня 2017 (UTC)

Jphwra Питання дуже чутливе, потрібно ширше обговорення, єдиної думки не бачу. Напишіть яку Ви бачите. --Basio (обговорення) 18:07, 2 травня 2017 (UTC)

Я Б таки додав пункт якщо оскарження не має фактично нових аргументів воно відхиляється, а підсумок лишається. Такий пункт має право на життя, бо як я вже зазначив є користувачі, які один ітой самий аргумент смикають з різних боків. Решту можна лишити. Хоча я все-таки за скорочений термін, але бачу що народ проти, тож сім днів цілком достатній. --Jphwra (обговорення) 18:13, 2 травня 2017 (UTC)

Basio Також треба згадати аналогію. Є от Рейх і знову і знову піднімають питання перейменування статей з аналогічною назвою. Щоб уникнути цього, про це (аналогію) треба згадка в правилах. І ще обговрення розпочалось 22 квітня. Всі БАЖАЮЧІ вжевисловились причому по кілька разів. За вікном третє травня, 11 день обговорення. Я наполягаю на підсумку. --Jphwra (обговорення) 11:03, 3 травня 2017 (UTC)

так а які санкції за порушення цього правила?--Анатолій (обг.) 18:26, 2 травня 2017 (UTC)

ну, у нас же є типу цього на шаблоні, коли перейменовуємо "при відсутності вагомих підстав для перегляду попереднього рішення може розглядатися як порушення правила ВП:НДА (див. розділ «Не випробовуйте на міцність»)". Можна застосувати і в цьому випадку. --Flavius1 (обговорення) 18:52, 2 травня 2017 (UTC)

А тобі скажуть «у шаблоні можна що завгодно написати, ти мені правило покажи» :P --Анатолій (обг.) 19:14, 2 травня 2017 (UTC)

Це воно зараз у шаблоні, і ми бачимо його, коли перейменовуємо чи не перейменовуємо. Я і пропоную зазначити це також прямо на сторінці ВП:ПС у преамбулі. Цього достатньо буде? --Flavius1 (обговорення) 06:05, 3 травня 2017 (UTC)

• Там де терміни 3 дні - пропоную збільшити до тижня. Оскаржувати можна лише 1 раз. Оскаржений підсумок має підбити адміністратор, який не підбивав перший підсумок. Оскарження має бути аргументованим, якщо воно не аргументоване - його можна закрити достроково. Таке моє бачення. --MMH (обговорення) 21:09, 4 травня 2017 (UTC)
• Маленьку поправочку хочу внести: перший підсумок може підбити будь-який досвідчений користувач (слово бажано прибрати і акцентувати на тому, що крім того, що брав участь в обговоренні), але якщо є місце оскарженню, то другий (остаточний) повинен підбити вже тільки адміністратор. На мою думку, це буде правильно і, мабуть, сумнівів після підсумку саме адміністратором вже не повинно бути. Бо коли підтверджує попередній підсумок, наприклад, зараз, коли ще не стали ці пропозиції правилом, простий користувач, то після нього, бо він не такий авторитетний, часто бувають оскарження. --Flavius1 (обговорення) 08:16, 5 травня 2017 (UTC)

Десь так. Якщо я щось пропустив, то додайте.

Чудово, але де моє, що в разі «відсутності вагомих підстав» вона закривється достроково? Там не просто треба вказати на порушення але і закрити одразу номінацію. Щоб «оскаржувач» займався нагальними справами, а не безпідставними перейменуваннями. --Jphwra (обговорення) 09:03, 5 травня 2017 (UTC)

Але хтось же повинен вирішити в будь-якому разі чи вагомі ті підстави чи ні і закрити. Це в будь-якому разі адміністратор повинен вирішувати. Можна хіба що прописати, що за відсутності вагомих підстав оскарження вважається недійсним, а також що рішення щодо відсутності вагомих підстав для оскарження підсумку приймає один із адміністраторів після звернення до нього одного з користувачів протягом 3-х днів. І з цього виходить, що адміністраторам тільки додасться більше роботи, бо у разі неаргументованого оскарження вони повинні прийняти рішення чи вагомі аргументи чи ні, а у разі оскарження аргуемнтованого - підвести підсумок. Враховуючи їхню активність на сторінці ВП:ПС, виникнуть проблеми. --Flavius1 (обговорення) 09:11, 5 травня 2017 (UTC)

Рішення, про дострокове закриття оскарження, це також підсумок по повторному оскарженню (хоча таке оскарження і не буде пораховане, як оскарження), тому логічно, що його повинен приймати адміністратор (якщо повторні підсумки підбиватимуть лише адміністратори). А щоб зменшити навантаження на адміністраторів можна запровадити додатковий прапорець "підбивач підсумків", як у рувікі. Думаю, що бажаючих його отримати буде достатньо. --MMH (обговорення) 11:18, 5 травня 2017 (UTC)

Але підвести зараз підсумок, чи в майбутньому після ухвалення правила, може будь-який досвідчений користувач. проблема в тому, що це ніхто не хоче робити. Ви думаєте, що після отримання якогось додаткового інструменту, такого як запропонований вами підбивач підсумків, одразу вирішиться ситуація на ВП:ПС? Якщо зараз користувачі цього не роблять, то де гарантія, що будуть потім робити? Це така сама проблема із інструментами патрульний чи адміністратор. Хіба вони, маючи такі повноваження, їх цілком виконують? Тому для того, щоб зменшити навантаженість адміністраторів, виходячи із запропонованого, треба простим користувачам долучатися на ВП:ПС, підводити підсумки, а у разі незадоволення своїх амбіцій після підведення підсумку, який протилежний бажанню окремих користувачів, не чіплятися за інструмент оскарження і постійно оскаржувати, не надавши вагомих підстав. Бо просто не подобається підсумок, або я так хочу. --Flavius1 (обговорення) 11:29, 5 травня 2017 (UTC)

Flavius1 там ще треба десь зазначити пункт, що повтрне оскарження може бути лише після такого-то терміну при наявності причин, а не просто комусь спало на думку розпачати старе обговорення по-новому. --Jphwra (обговорення) 11:40, 5 травня 2017 (UTC)

Jphwra Це треба скоріше тут зазначати [3]. Закінчилось обговорення, підведений підсумок, оскаржень не було - наприклад, статтю перейменовано/ не перейменовано, то у разі повторного винесення чи номінації на перейменування/на обговорення воно можливе за таких то умов... Там є - у разі відсутності вагомих підстав так само, а ось з приводу терміну, коли можна виносити повторно, то скоріше можна конкретизувати, що тоді, коли з'явились вагомі підстави, які не були озвучені в попередньому обговоренні. Це може трапитися і через місяць, і через три роки. Хто зна. Наприклад, вийшло нове видання академічне орфографічного словника, в якому якесь слово подано не так, як у старому виданні, а в обговоренні цього не було, чи не могло бути, тому що не вийшло те видання ще. Ну, це як приклад.--Flavius1 (обговорення) 11:50, 5 травня 2017 (UTC)

Flavius1, мені здається, що зараз багато користувачів не підбивають підсумки лише тому, що вважають себе недостатньо авторитетними для підбиття підсумків. Мені здається, що багато користувачів взагалі думають, що підсумки мають право підбивати лише адміністратори. Якщо б користувач пройшов через процедуру виборів на статус «підбивач підсумків» і для нього була б написана окрема настанова, подібна до ВП:Патрулювання, то мені здається, він би почував себе більш компетентним у справі підбиття підсумків і робив би це частіше, ніж коли б не мав цього статусу. Звичайно, це може призвести і до зловживань, але прапорця завжди можна позбавити. --MMH (обговорення) 12:03, 5 травня 2017 (UTC)

MMH Дуже дивно для мене чому користувачі не знають, що вони мають право підбити підсумок, адже це саме і написано на сторінці ВП:ПС. Щодо остраху, що вони не такі авторитетні так само дивно. Прапорець адміністратора це ж не "помазання Боже" - це скоріше додатковий тягар, який не під силу кожному, але, як на мене, прості користувачі рівні у правах і авторитетності так само, як і адміністратори. Ще додам чому саме, на мою думку, користувачі не хочуть підбивати підсумки: тому що не хочуть потрапити у конфліктну ситуацію, коли одні користувачі, які були за перейменування, а ти підбив підсумок протилежний, чи навпаки - і тут ти розумієш, що тебе охрестили ворогом народу. Я у процесі підбиття багатьох підсумків з такими зіштовхнувся: один назвав мене заангажованим і другом користувача, якого я не бачив у житті своєму, інший дорікає в розумових здібностях, інший у вандалізмі, що мене більше за все потішило і ще по якихось причинам. Ну, на мою вікідолю, як мінімум три дісталися. Так виходить, що ти перетворюєшся у ворога №1 для них. От із-за цього і не хочуть більшість підбивати. Можливо я і помиляюсь. --Flavius1 (обговорення) 12:12, 5 травня 2017 (UTC)

Ні, ви не помилилися, справді у ваших підсумках було дуже багато а)додаткових, волюнтаристських аргументів з-поза самого обговорення; б)ви підсумовували обговорення, в яких самі були заангажовані, або тримали явну сторону в однотипних (як-от нас. пункти Лемківщини); в)закривали обговорення "з емоційних причин" — і навіть прямо це визнавали в підсумках. Просто ігнорували, уникали частин дискусії. Так не годиться, адже є певні етичні передумови: той хто підводить риску, арбітр має зважати/зважувати обидві/всі сторони і узгоджувати їх з правилами. У вас дуже часта фраза "адже така моя думка..." Будь ласка, кожен користувач може аргументувати свою думку. Але тоді, будь ласка, хай він, як дискутант, утримується від підведення підсумків. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:37, 29 червня 2017 (UTC)

Цю сторінку було перейменовано з {{{1}}} за рішенням спільноти (див. на сторінці [[Вікіпедія:Перейменування статей/{{{1}}} → Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 36]]) Повторне виставлення статті на перейменування можливе у разі появи нових підстав, підтвердження до яких з'явилися після підведення підсумку і які не були озвучені під час самого обговорення. У разі повторного виставлення статті на перейменування без появи таких підстав — дії можуть розглядатися як порушення правила ВП:НДА (див. розділ «Не випробовуйте на міцність»).

«Дуже дивно для мене чому користувачі не знають, що вони мають право підбити підсумок, адже це саме і написано на сторінці ВП: ПС», — я не лише про підсумки на ВП: ПС, але й про інші підсумки обговорень, наприклад у Кнайпах, або на сторінках обговорень статей, правил, настанов, довідок і т. п. Там нічого не написано зверху сторінки, і багато важливих і довгих обговорень залишаються без підсумків. Я звичайно не можу знати точну причину цього явища, але думаю, що введення прапорця «підбивач підсумків» покращило б ситуацію. --MMH (обговорення) 13:42, 5 травня 2017 (UTC)

Дуже в цьому сумніваюсь. Як зазначив Flavius1 вище, підсумки на ВП:ПС може підбивати кожен, але до нього чомусь майже ніхто цього не робив, всі чекали й далі чекають на адміністраторів. Далі — до підбивачів підсумків будуть завищені вимоги, як і до адміністраторів, тож підбивачем підсумків навряд чи стане хтось, хто не зможе отримати прав адміністратора, що вже саме по собі робить цей прапорець зайвим. У нас он є прапорець "перейменовувач файлів", і лише шість користувачів його отримали, та й то рідко ним користуються. А от чи є багато охочих підбивати підсумки, особливо такі як на ВП:ПС? Завали на цій сторінці та на ВП:ВИЛ чи кількамісячні обговорення без підсумків говорять самі за себе.--Piramidion 14:50, 5 травня 2017 (UTC)

Ну гаразд, тоді нехай підбивають адміністратори... --MMH (обговорення) 15:09, 5 травня 2017 (UTC)

Також згоден, що підбивати мають адміністратори або спеціально уповноважені користувачі.--Анатолій (обг.) 11:26, 9 травня 2017 (UTC)

• @Basio: брати участі в обговоренні цьому зголосилося не дуже багато людей. Мабуть, нікому це не цікаво, попри те, що правила Вікіпедії деяким користувачам, як-от Бучач-Львів не подобаються, але навіть він не хоче (як інші 300 тис користувачів) висловлюватися проти пропонованих змін. Чи не пора якось перейти до голосування після обговорення, в якому хто бажав - той висловився? (я, правда, не знаю чи передбачено голосування за зміни правил), бо час йде, а неаргументовані оскарження (в більшості, правда є і аргументовані) з'являються. Наперед дякую, хоча би за відповідь і прояснення подальшої процедури цього обговорення.--Flavius1 (обговорення) 16:16, 16 травня 2017 (UTC)

  Конкретної процедури прийняття змін до правил. Але є практика, що зміни приймаються, коли за зміни проголосує 2/3 користувачів протягом певного часу. Я постарюся 18 травня поставити на голосування проект змін. --Basio (обговорення) 16:27, 16 травня 2017 (UTC)

Почалося створення статей про ґміни міжвоєнного періоду на західно-українських землях, які перебували у складі Польщі. Треба обговорити уніфіковану подачу, бо інакше це потягне масове перейменування вже зробленого матеріалу.
1) Ґміна/гміна. У назвах статей подається два варіанти написання цього адміністративного утворення: Ґміна Добромиль але Гміна Розлуч.
2) Слово "гміна" на початку або в дужках: Гміна Бориня але Підбуж (гміна).
3) Назви гмін подаються або українські, або як кальки з польських: Бібрка (гміна), Меденичі (гміна), Крехів (ґміна), Нові Стрілиська (гміна) але Ґміна Сондова Вішня, Гміна Варенж Място, Ґміна Гуссакув.
--Herald (обговорення) 07:03, 30 квітня 2017 (UTC)

1) Гміна — за чинним правописом (ВП:МОВА). Гадаю слід писати через г.

2) Гміна Бориня — природній порядок. Виглядає краще, менше символів, зручніше набір.

3) Назви краще брати українські за логікою цього проекту: пишемо у вікіпедії по-українському Перемишль, а не по-польському Пшемишл.

--Намѣсникъ (обговорення) 12:50, 3 травня 2017 (UTC)

Додам від себе, враховуючи досвід подібних обговорень, — є сенс справді взяти у якості заголовку для статті зручне для прочитання Гміна Бориня, проте обов'язково додати перенаправлення на статтю у вигляді Бориня (гміна), і кальку з польського варіанту, якщо така є. --VoidWanderer (обговорення) 13:09, 3 травня 2017 (UTC)

• Однозназно проти полонізації назв, це суперечить як традиції, так і правопису. --yakudza 09:36, 5 травня 2017 (UTC)

Цілком погоджуюся з пропозиціями. Бо якось дикувато звучить «Варенж Място» чи «Сондова Вішня». Але бажано довести це авторам, які працюють над цими статтями (а їх вже є близько 350, ось лише ). Ну і починати перейменування/уніфікацію цих статей.--Herald (обговорення) 10:46, 5 травня 2017 (UTC)

• Наскільки я розумію, автор більшості цих статей @Oleh z Kalusha:. --yakudza 12:06, 5 травня 2017 (UTC)

1) За австрійських часів існували гміни (саме цей термін вживався в документах і на печатках) як самоврядна одиниця і в 99% охоплювали окреме село; в такому значенні існували і 14 років після захоплення Галичини Польщею.

2) Після пацифікації польська адміністрація зіткнулася з проблемою заміни обраних громадою українців-війтів на поляків через відсутність поляків у частині сіл. Тому впровадили адміністративну реформу з об’єднанням сіл і назва була співзвучна, але "ґміна" була інструментом репресій - тому територія ґміни відповідала території постерунку (відділку) поліції, і поліція проводила вибори (без голосування!!!): " Вибори 1939 року: під керівництвом і спостереженням польської поліції.." Саме ці "ґміни" були обсаджені виключно поляками та носили всі ознаки колоніальної адміністрації, через що не підіймається рука українізувати їх. Щодо перекручених польською владою назв українських сіл - назви статей про них у Вікі треба вживати тільки українські. Але є питання: де наводити перекручені поляками назви? ~~Oleh z Kalusha

Усе ж за ВП:ТОП назв мають бути типу Наварія (гміна). Щодо того подавати польську чи українську назву — питання більш складне. Адже деякі населені пункти і райони навіть після відходу території до УРСР мали польські назви. Але польські нави гмін у статті точно треба подавати (як і колишні назви):

Наварія (пол. gmina Nawaria; раніше — Навар'я, пол. gmina Nawarja) — колишня сільська гміна…

--Анатолій (обг.) 16:00, 6 травня 2017 (UTC)

Якщо я не помиляюсь, то було обговорення, що має бути саме гміна. Для назв мені здається доцільніше характеристику в дужках мати, тобто "Назва (гміна)".Divega (обговорення) 18:31, 6 травня 2017 (UTC)

Ніби з п. 1 узгодили — писати гміна, а не ґміна. А що вирішуємо з пп. 2 та 3? Бажано прийти до єдиного рішення, щоб не провокувати надалі конфлікти при перейменовуванні. Додам по цих пунктах: 2) Якщо статті стосуються лише гмін, утворених за реформою 1934 р., то в назві треба вказувати й датування (1934-1939), бо визначення "гміна" існувало ще за австрійського періоду, а реформа 1934 р. полягала у фактичному укрупненні гмін. 3) Назви слід подавати з українськими топонімами, без полонізованих кальок. Це стосується не лише території України, але й тих, що тепер є у складі Польщі. Зрештою, й сучасні гміни з цих земель подаються відповідно до українського звучання: Гміна Динів, і ніхто не грається у кальки (Динув чи Динуф).--Herald (обговорення) 09:36, 17 травня 2017 (UTC)

Намѣсникъ Польське L (l) читається м'яко - ль. твердо (щось схоже на л) читаються 'Ł ('ł). --Д-D (обговорення) 09:55, 9 червня 2017 (UTC)

Якось пропустив розвиток теми. З роком, тоді може "Назва_гміни (гміна, 1934-1939)"? Щодо назв - давати українізовані, обов'язково перенаправлення з полонізованої та давати про це згадку у статті--Divega (обговорення) 17:43, 10 червня 2017 (UTC)

• Шановний адмін yakudza! Путаницю щодо «гміна» та «ґміна» започаткував аж ніяк не Oleh z Kalusha, а Ваш шановний колега по адмінкорпусу адмін DixonD, котрий створив чимало статей саме з назвою «ґміна» в адмінподілі СУЧАСНОЇ Польщі і заповнював їх з допомогою бота. Я свого часу просив його створювати статті з назвами згідно основної статті Гміна, він відмовився. Дещо я перейменував вручну, зокрема гміни Підкарпатського воєводства, але перейменувати все вручну дуже довго. Ось маєте приклад: «Категорія:Гміни Малопольського воєводства», з 166 статей категорії АЖ 163 — «ґміна» і ЛИШЕ ТРИ «гміна», та й то ПЕРЕЙМЕНОВАНІ з «ґміни». Не бажаєте попросити колегу-адміна запустити бота на перейменування згідно чинного правопису?--ROMANTYS (обговорення) 11:29, 2 липня 2017 (UTC)

  Можу пінгнути @DixonD: але не знаю, чи є у нього зараз час на перейменування ботом. Зрештою, можна у ВП:ЗДР подати заявку. --yakudza 14:56, 2 липня 2017 (UTC)

  Шановний колега ROMANTYS! Текст статей я генерував після значної ручної роботи, а створював вручну, щоб зайвий раз перевірити, що я створюю (що теж багатьом не сподобалося у свій час). Це я до того, що повірте у свої сили перейменувати всі ненависні статті - вам це під силу, якщо мені було під силу їх створити. --DixonD (обговорення) 15:04, 9 липня 2017 (UTC)