Вікіпедія:Перейменування статей/Чорновіл Вячеслав Максимович → Чорновіл В'ячеслав Максимович

== вячеслав - в’ячеслав ==

так він Вячеслав чи В’ячеслав? --рівноденник ✉ 17:24, 20 листопада 2007 (UTC)[відповісти]

Можна і Вячеслав і В'ячеслав. Помилки не буде. Але Чорновіл завжди підписувався, як Вячеслав.--Бахтін 19:27, 10 червня 2008 (UTC)[відповісти]

Правописна норма - В'ячеслав. Дотична гілка на лінґвофорумі: http://lingvoforum.net/index.php?topic=2086.0 Serhii Riabovil 12:15, 24 листопада 2009 (UTC)[відповісти]

Якщо людина сама підписувалася без апострофа, то чого тут сперечатись?! --Friend 19:37, 24 листопада 2009 (UTC)[відповісти]

Депутатом він записаний як Вячеслав (без апострофа). А от на монеті він В'ячеслав, чи то НБУ неграмотний, чи то сайт ВРУ — NickK 20:28, 24 листопада 2009 (UTC)[відповісти]

Слід розрізняти офіційне (за паспортом), правописне (за нормами мови), та вживане носієм написання. Енциклопедія має подавати саме правописний варіант із можливим зазначенням інших варіантів. — Це написав, але не підписав користувач Serhiy Riabovil (обговорення • внесок) 09:21, 28 листопада 2009. — Юрій Дзядик (о•в) 05:39, 1 травня 2015 (UTC). [відповісти]

До висновку

• Я задав це питання В'ячеславу Кириленку на зустрічі 25 квітня у «Софії Київській». За його свідченням, В. М. Чорновіл завжди вимагав писати у документах Руху своє ім'я без апострофа: Вячеслав.
• На пам'ятнику напис "Вячеслав Чорновіл". Цей факт (джерело первинної інформації) може майже однозначно розглядатися як заповіт, і воля нащадків.
• Монета Нацбанку 1999-го року — це також факт (джерело первинної інформації). Метафорично, поетично: зміна імені того, хто трагічно загинув, супроти його однозначної прижиттєвої волі — це завершення убивства (асоціація — проста логіка Елізи Дулітл у п'єсі Пігмаліон: ті, що брилика поцупили, вони ж і [тітку] уграбали).
• Лінгвофорум низького рівня.
• Твердження, що В'ячеслав - це правописна норма, є хибним. Це не норма, а лише думка частини українських мовників, яка не визнається академічною спільнотою. Досить глянути на праці істориків. Наприклад: Кирило-Мефодіївське товариство, у 3 томах. — К.: Наукова думка, 1990. — Том 2, стор. 288, 637, 658: Вячеслав (Вацлав IV).
• Отже, найменування В’ячеслав є ОД.
• Існує право особи на власне ім’я в сенсі статті 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини // Ірена Коваль, «Держінформ’юст». В Україні право на ім’я забезпечує стаття 294 Цивільного кодексу України.
• Найменування В’ячеслав порушує однозначну волю В.М.Чорновола на власне ім’я, а також інтереси нащадків.
• Правила Вікіпедії забороняють створювати колізії з правами, які захищені законами та конвенціями. Вони можуть стати предметом розгляду як судів України, так і міжнародних судів з прав людини.

Проект висновку

Слід усунути вказане вище порушення правил Вікіпедії.— Юрій Дзядик (о•в) 05:39, 1 травня 2015 (UTC).[відповісти]

=== обговорення проекту ===

• @Dzyadyk: ІМХО ваші посилання на конвенцію при перейменуванні є хибними. Ми називаємо статті про людей не за повним/офіційним ім'ям, і не за тим, як вона себе писала, а за найвідомішим ім'ям.--Анатолій (обг.) 11:38, 1 травня 2015 (UTC)[відповісти]

  Спробуйте згідно з Вашим твердженням перейменувати в укрвікі статтю про Путіна на найвідоміше серед українців ім'я. Отже, на першому місці правило БЖЛ, яке я тут і застосовую. — Юрій Дзядик (о•в) 13:45, 1 травня 2015 (UTC).[відповісти]

  Так БЖЛ стосується живих людей же.--Анатолій (обг.) 13:54, 1 травня 2015 (UTC)[відповісти]

  «Чорновіл завжди живий» (С). Інше правило забороняє підставляти Вікіпедію під програшні судові справи (злісні порушники довічно блокуються). — Юрій Дзядик (о•в) 14:12, 1 травня 2015 (UTC).[відповісти]

  У такому випадку вас потрібно заблокувати, бо ви використали на цій сторінці фотографії «нофопних» пам'ятників (сподіваюсь, не треба пояснювати, що таке NoFoP), отже дали привід для судового позову авторам пам'ятників…--Анатолій (обг.) 14:23, 1 травня 2015 (UTC)[відповісти]

  Камелота з 2011 року ніхто не ще чіпав. А я лише сьогодні виставив, та й то у форматі біля 20%. — Юрій Дзядик (о•в) 14:39, 1 травня 2015 (UTC).[відповісти]

• @Dzyadyk: Річ у тім, що написання імені В'ячеслав змінилося у 1990/1993 роках, на що є авторитетне джерело. За старим радянським правописом правильно було писати Вячеслав (тут ще уривок з правописного довідника радянських часів є), з 1990/1993 за новим правописом правильно писати В'ячеслав (лінк). Відповідно, джерела радянських часів цілком заслужено пишуть Вячеслав, а з 1993 року змінилася правописна норма, і правильним стало написання В'ячеслав (що, як я розумію, самому Чорноволу не сподобалося).

Щодо документів, то я бачу приблизно 50/50 з апострофом і без. Зокрема, трапився ось цей документ, за яким Рух висунув у президенти В'ячеслава (з апострофом) Чорновола, а сам Чорновіл написав від руки заяву уже без апострофа. Загалом складається враження, що правильними є обидва написання — Чорноволу подобалося без апострофа, за радянським правописом мало бути без апострофа, а за чинним правописом має бути з апострофом — NickK (обг.) 12:08, 1 травня 2015 (UTC)[відповісти]

--Микола Івкі (обговорення) 12:18, 6 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Я запитував В'ячеслава Кириленка також про те, коли з'явився апостроф в його власному імені. За його твердженням, він отримував паспорт у 1986 році (Біла Церква), з апострофом у імені, згідно свідоцтву про народження. Народився він 1968 року у смт. Поліське, яке з XII ст. до 1934 мало назву Хабне, а з 1934 по 1957 Кагановичі, це старовинне єврейське містечко, біля якого 1893 року народився Лазар Каганович. Отже, якщо В'ячеслав Анатолійович не помиляється, у Хабному у імені В'ячеслав апостроф поставили ще у 1968 році. У 1993, за Вашим твердженням, розповсюдили на всю Україну. От ми зовсім несподівано прийшли до одного з витоків походження апострофу у імені В'ячеслав. — Юрій Дзядик (о•в) 13:22, 1 травня 2015 (UTC).[відповісти]
  • Тобто якщо в моєму паспорті російською написано Валериевич, то традиція писати це слово через и (за правописом Валерьевич) походить від кіровоградських паспортистів (Кіровоград до 1924 року називався Єлисаветград, заснований в 1754 році, з 1924 по 1934 — Зинов'євськ, у 1943— 1939 — Кірово)?--Анатолій (обг.) 13:54, 1 травня 2015 (UTC)[відповісти]

Наче можна і Валериевич, і Валерьевич. Перевагу має Валериевич. --Микола Івкі (обговорення) 12:18, 6 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Пане Юрію, здається, ви виходите з хибного припущення, що паспортистки радянських часів знали правопис. Точніше, можливо, вони і знали якийсь правопис, але не української мови — NickK (обг.) 14:24, 1 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Навпаки. Що там Валериевич / Валерьевич. Паспортисти дуже «вигадливі», до того ж вперті і самовпевнені. Мені он у першому паспорті написали Дзядік. За порадою батьків, я відмовився отримувати, доки не виправили. У другому закордонному вимагали, щоб я погодився на зміну Yuriy Dzyadyk на (здається) Iurii Dziadik. У них була нова інструкція, у мене — право на ім'я (ст. 294 ЦКУ). Моя взяла. — Юрій Дзядик (о•в) 14:32, 1 травня 2015 (UTC).[відповісти]

  То ви не думали, що ті вигадливі і самовпевнені паспортисти в різних частинах країни могли абсолютно по-різному писати одне і те саме ім'я? І що умовний львівський паспортист міг видати паспорт Вячеславу Чорноволу, і того ж дня умовний білоцерківський паспортист міг видати паспорт В'ячеславу Кириленку?

  У будь-якому разі чинний правопис чітко вимагає писати ім'я В'ячеслав з апострофом, і ця норма була запроваджена або в 1990, або в 1993 році. Тому аргументом має бути сучасне написання імені людини — NickK (обг.) 15:11, 1 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Первинним, базовим аргументом є жива мова, зокрема, міжнародне право носити власне ім'я. Ще Володимир Даль вчив: «Составитель словаря не укащикъ языку, а служитель, рабъ его…» (О рускомъ словарѣ, стор. 16). Словники і правила вторинні. Yuriy Dzyadyk теж суперечить сучасним правилам, я був єдиним на конференції з України, хто зберіг своє власне ім'я супроти натиску міліції. Тарас (див. нижче) у ВР Вячеславович, за одним (тиражованим) винятком. Я йому напишу, — Юрій Дзядик (о•в) 15:53, 1 травня 2015 (UTC).[відповісти]

  То в живій мові зараз безсумнівно В'ячеслав уже останні 20 років. Щодо транслітерацій, то ми зараз говоримо про українську мову, а не про транслітераційні покручі — NickK (обг.) 21:08, 1 травня 2015 (UTC)[відповісти]

А як бути з Тарасом?--Анатолій (обг.) 10:23, 1 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• З Тарасом простіше: Чорновіл Тарас Вячеславович, diff. Боєць, як батько. У Вікіпедії за нього ВП:БЖЛ. Складніше з Андрієм. Він 2004-го року спокусився на цю провокацію: ЧОРНОВІЛ Андрій В’ячеславович. Отримав 0.12%, але дозволив, щоб на сайті ЦВК у нього батьківський брилик поцупили. — Юрій Дзядик (о•в) 13:25, 1 травня 2015 (UTC).[відповісти]
  • Якщо копати глибше, то Тарас був депутатом 4-х скликань, при цьому в III, V і VI скликаннях він писався без апострофа, а в IV — з апострофом (і це при тому, що в нашій країні по батькові змінювати не можна!).--Анатолій (обг.) 14:34, 1 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Якщо копнути ще глибше, то і у IV скликанні (2002-2006) він бував без апострофа: посади, запити, законопроекти. — Юрій Дзядик (о•в) 15:21, 1 травня 2015 (UTC).[відповісти]

• Відповідно до чинного правопису - В'ячеслав (про це NickK уже писав). --Микола Івкі (обговорення) 10:31, 5 травня 2015 (UTC)[відповісти]

Google, пошук. І "В'ячеслав Чорновіл", і "Чорновіл В'ячеслав" мають явну перевагу. --Микола Івкі (обговорення) 10:47, 5 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• (до Миколи I та Миколи K). Тут питання таке. Якщо автори правила правопису (чи статистична більшість) можуть нав'язати комусь небажане ім'я, то ми (принаймні ментально) знаходимося в умовах принципу демократичного централізму. Ігноруємо закони України та міжнародні конвенції про права людини, залишаємося у такому звичному ленінсько-сталінському суспільстві демсоцу: «меншинство подчиняется большинству, нижестоящие подчиняются вышестоящим». Тоді, як помітив Віктор Черномирдін: «какую бы общественную организацию мы ни создавали — получается КПСС». Або визнаємо права людини, захисту яких Вячеслав Чорновіл присвятив життя, і поклав роки ув'язнення. Чи змінив щось у нашій свідомості Євромайдан? Тоді ми йдемо до європейського принципу верховенства прав людини, і визнаємо захищене українським законом і міжнародною конвенцією право на ім'я. — Юрій Дзядик (о•в) 14:23, 5 травня 2015 (UTC).[відповісти]

Був князь Святослав. Тоді писали Святославъ. Але ж тепер пишуть без ъ ! Тому потрібно писати не Вячеслав, а В'ячеслав (відповідно до чинного правопису і сучасних словників).

Майже цитую. "Нечуй-Левицький писався тільки Левіцький та ще й сварився з тими, хто звав його Левицьким". Нечуй-Левицький чи Нечуй-Левіцький ?? Святослав чи Святославъ ?? --Микола Івкі (обговорення) 10:07, 6 травня 2015 (UTC)[відповісти]

У минулому скликанні Верховної Ради були Калетник, Калєтнік і Калетнік, і вони між собою родичі… За вашою логікою мають писатися однаково?--Анатолій (обг.) 12:11, 6 травня 2015 (UTC)[відповісти]

На сьогодні, на жаль, неоднаково. Правильно, мабуть, Калетник. Цитую: "серед власників подібним чином оформлених документів зустрічаються такі, які потім з фальшивим самовдоволенням заявляють: «А в мене так у паспорті написано!»" (http://litmisto.org.ua/?p=22157). --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 6 травня 2015 (UTC)[відповісти]

Зверніть увагу на партійність цих родичів. --Микола Івкі (обговорення) 12:08, 7 травня 2015 (UTC)[відповісти]

Ви не перестаєте дивувати винахідливістю у придумуванні нових аргументів. Що партійність грає роль? Ви думаєте, йому в паспортному столі казали: «Ага, ти комуніст, значить напишемо з помилкою»?--Анатолій (обг.) 12:25, 7 травня 2015 (UTC)[відповісти]

А Колесніченко ? Чому не Колісниченко ? Яка його партійність ? Який його мовний закон ? --Микола Івкі (обговорення) 12:45, 7 травня 2015 (UTC)[відповісти]

А в Огнєвіч теж погана партійність?--Анатолій (обг.) 12:53, 7 травня 2015 (UTC)[відповісти]

Невже вона партійна ?? Позапартійна ?! Бувають і винятки. --Микола Івкі (обговорення) 13:15, 7 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Які сучасні словники радять писати Вячеслав ?? --Микола Івкі (обговорення) 12:37, 6 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Наведу два АД.
  1. Новий російсько-український словник-довідник / С. Єрмоленко, В. Єрмоленко, К. Ленець, Л. Пустовіт. – К. : Довіра, 1996. – 797 с. (перевірив Борис Рогоза)
  2. Тарас Шевченко. Єретик // Шевченко Т. Г. Зібрання творів у шести томах. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — Вячеслав: на стор. 293, 721.
  Ми усього лише скромні редактори. Якщо академічні вчені вживають дві форми, з апострофом та без нього, то так і слід писати у Вікіпедії: в українській мові на цей час у академічних АД співіснують дві форми. За двадцять п'ять років стало ясно, що спроба директивно нав'язати академічній спільноті і українському суспільству форму з апострофом як єдину нормативну виявилася невдалою і контрпродуктивною, спробою повернення методів сталінського середньовіччя. Тоді бачили, але не визнавали супутники Юпітера, бо їх не було у визнаних Церквою книгах. Таке свавілля не визнавали Вячеслав Чорновіл та Атена Пашко ("Вячеславові"), не визнають Михайло Косів ("Я знав Вячеслава Чорновола майже 40 років") Тарас Чорновіл, багато інших. — Юрій Дзядик (о•в) 11:21, 15 травня 2015 (UTC).[відповісти]

• Рос. Вячеслав, Валерий (http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/43679/18-Samoilova.pdf?sequence=1). --Микола Івкі (обговорення) 12:58, 6 травня 2015 (UTC)[відповісти]
• "Вячеслав (нині нормативне – В’ячеслав)": http://lingvj.oa.edu.ua/assets/files/full/2014/NZ_Vyp_50.pdf. --Микола Івкі (обговорення) 13:44, 6 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Отже, зневажена воля Вячеслава Чорновола, його послідовників та нащадків. Сподіваюся, на Тараса Шевченка рука не підійметься? (diff, Файл:Строки з поеми Єретик Кобзар 2014.jpg). — Юрій Дзядик (о•в) 11:29, 9 травня 2015 (UTC).[відповісти]

Вже піднялась. У Шевченка був Кобзарь, а якісь вікіпедисти перейменували у Кобзар. --yakudza 10:11, 14 травня 2015 (UTC)[відповісти]

Шевченко писав "Тарасъ" (http://museumshevchenko.org.ua/element.php?id=137&lang=ru). Тоді - Шевченко Тарасъ ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:09, 14 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Звісно, Шевченко писав різними засобами тогочасної російської орфографії. Я мав на увазі м'яку вимову у Шевченка (Вячеслав) та її відтворення в сучасних (зокрема академічних) виданнях Шевченка. — Юрій Дзядик (о•в) 11:21, 15 травня 2015 (UTC).[відповісти]

• Щодо тези про те, що Чорновіл виступав за те, щоб його ім'я писалось без апострофа, то яке джерело? Особисто я можу згадати (якщо не зраджує пам'ять), що він вимовляв своє ім'я без пом'якшення і здається навіть наголошував на тому. Принаймні, в мене наявність апострофу у цьому імені завжди асоціювалась із Чорноволом, і це було ще до змін у Правописі 1993 року. --yakudza 10:11, 14 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Вище про це досить докладно сказано. Додам ще автобіографію. — Юрій Дзядик (о•в) 11:21, 15 травня 2015 (UTC).[відповісти]

=== Висновок: Вячеслав ===

Нині в українській мові, згідно АД, фактично співіснують дві форми імені: Вячеслав та В'ячеслав. Форма В'ячеслав згадана у довіднику. Форму Вячеслав вживав Тарас Шевченко, і вона використовується у сучасних академічних виданнях творів Шевченка, у працях про Кирило-Мефодіївське товариство тощо.

Саме форму імені без апострофу вживав Вячеслав Чорновіл, вживають його послідовники та нащадки. Виходячи з академічних АД, ця форма є граматично вірною. Форма з апострофом суперечить БЖЛ. Розкрию докладніше. Є живі люди, для яких зміна імені Вячеслава Чорновола порушує їх права, що створює певні колізії. Вони захищають форму імені без апострофу: Вячеслав. Повторюю: «Правила Вікіпедії забороняють створювати колізії з правами, які захищені законами та конвенціями. Вони можуть стати предметом розгляду як судів України, так і міжнародних судів з прав людини.» Вказані вище колізії ідентичні тим, уникненню яких запобігають ВП:БЖЛ, Foundation:Resolution:Biographies of living people. 10:30, 16 травня 2015 (UTC).

1. Перейменувати статтю про Вячеслава Чорновола.
2. Виправити тексти статей Вікіпедії, де йдеться про особу Вячеслава Чорновола.
3. Згідно більшості з наведених вище АД, виправити тексти статей Вікіпедії, де йдеться про особу Тараса Чорновола, та перейменувати статтю про нього.
4. Для перейменування статті Чорновіл Андрій В'ячеславович потрібно навести АД.
5. Для перейменування статей на зразок вулиця В'ячеслава Чорновола, проспект В'ячеслава Чорновола тощо, у кожному випадку потрібно наводити АД, що така форма (без апострофу) відповідає дійсності.

— Юрій Дзядик (о•в) 20:58, 13 травня 2015 (UTC).[відповісти]

• Юрію. "Згідно більшості" - грамотно ?? Для Вас В*ячеслав Чорновіл - "жива людина" ?? Де Ваша відповідь на моє питання тут за 12:37, 6 травня 2015 (UTC) ?? --Микола Івкі (обговорення) 09:56, 14 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• (1) Згідно наведеним академічним АД — грамотно. (2) Пояснив. (3) Відповідь. — Юрій Дзядик (о•в) 10:34, 16 травня 2015 (UTC).[відповісти]

"Згідно більшості" - грамотно ?? "Згідно з більшістю" - неграмотно ?? --Микола Івкі (обговорення) 12:20, 17 травня 2015 (UTC)[відповісти]

--Микола Івкі (обговорення) 10:51, 15 травня 2015 (UTC), Микола Івкі (обговорення) 10:06, 17 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Це офтопік, відповідь по суті тут (diff). — Юрій Дзядик (о•в) 10:34, 16 травня 2015 (UTC).[відповісти]

• У Празі глухо гомонять,

І цесаря, і В'ячеслава (http://archive.org/stream/kobzarshcv00shevuoft/kobzarshcv00shevuoft_djvu.txt). --Микола Івкі (обговорення) 10:39, 14 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• У виданні Кобзаря (Ляйпціґ, 1921) вжито експериментальний правопис, що відображає погляди, мовні уподобання та діалект Василя Сімовича. Інколи ці погляди дуже дивні. Наприклад, «українець орґанічно не може вимовити помягченого губного, а мусить такої вимови аж учитися». Забув слова: півень, пісня, вікно, вісь, свято, цвях, усі слова з префіксами під, від тощо. У фразі є слово помягчений, якому у сучасній літературній мові відповідає слово пом'якшений. — Юрій Дзядик (о•в) 14:33, 15 травня 2015 (UTC).[відповісти]

• Пане Юрію, це якось дуже неправильно, коли підсумок підводить та сама людина, що ініціювала обговорення і не звертала уваги на аргументи декількох опонентів. --yakudza 10:12, 14 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Аргументи, здається, усі були враховані. Цей апостроф, образно говорячи, неначе малесенька голка, у якій криється смерть Кощея Безсмертного. Його публічне видалення має покласти край спробам реанімувати сталінські методи керування мовними процесами. Розумію, складається враження, що настільки важливе питання тут вирішується у колі трьох-чотирьох осіб. Тому маю намір відкрити у Вікіпедії широке обговорення, задля досягнення найширшої консолідації. Можливо, варто на Кнайпі обговорити, де і як саме. Аналогічними доказами у росвікі маю намір довести, що "в Украине" в дійсності має вживатися поряд з "на Украине". Зараз там це питання залито бетоном (ботом), але крізь цей бетон жива трава пробивається усе рясніше. Пушкін та Лев Толстой, автори XIX сторіччя, навіть російські історики до 2004 року включно вживали обидва ці вирази (інколи на одній сторінці), в залежності від того, говорилося про державу (Гетьманщину тощо), чи територію. — Юрій Дзядик (о•в) 13:30, 15 травня 2015 (UTC).[відповісти]

Моя думка: підтримую "в Украине", але росіяни як народ не каються - і пишуть "на Украине". --Микола Івкі (обговорення) 10:33, 17 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Юрію, як бути, якщо Тарас захоче писати своє ім'я Тарасъ ? --Микола Івкі (обговорення) 11:38, 17 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Орфографія Тарасъ змінена на Тарас біля 100 років тому (див. Український правопис). Усталена, загальновизнана, тому що Тарас відповідає народній вимові імені, не нав'язує зміну вимови. — Юрій Дзядик (о•в) 14:11, 19 травня 2015 (UTC).[відповісти]

Чи був Вячеслав Чорновіл нагороджений орденом ? Нагороджували, цитую, "ЧОРНОВОЛА В'ячеслава Максимовича". Чому не виправили "В'ячеслава" на "Вячеслава" ?? --Микола Івкі (обговорення) 12:11, 17 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Див. нижче про офіційні та замовні джерела. — Юрій Дзядик (о•в) 14:11, 19 травня 2015 (UTC).[відповісти]

• В'ячеслав. Посібник ([[1]Українська мова]). --Микола Івкі (обговорення) 11:47, 18 травня 2015 (UTC)[відповісти]
• В'ячеслав. Словник (ru-ua) (http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/43679/18-Samoilova.pdf?sequence=1). --Микола Івкі (обговорення) 12:43, 18 травня 2015 (UTC)[відповісти]
• В'ячеслав. ЗНО 2015. Укр. мова і література (http://erudyt.net/pidgotovka-do-zno/ukrainska-literatura/najholovnishe-z-ukrajinskoji-movy-pidhotovka-do-zno-2015.html).

Юрію, моїх джерел уже більше, ніж Ваших. --Микола Івкі (обговорення) 13:18, 18 травня 2015 (UTC)[відповісти]

• Звісно, офіційних та замовних джерел більше. На щастя, Вікіпедія має свої правила, на які спирається висновок, і не є офіційною чи замовною енциклопедією. — Юрій Дзядик (о•в) 13:44, 19 травня 2015 (UTC).[відповісти]