Вікіпедія:Принцип сніжки

Це есе містить поради або погляди одного чи більше дописувачів Вікіпедії. Есе можуть відображати як широковизнані норми, так і переконання невеликої групи. Ставтеся до цих порад розважливо. Есе не є правилом чи настановою.

Двома словами: Послуговуйтеся здоровим глуздом і не дотримуйтеся процедури заради процедури, водночас заохочуйте обговорення, якщо є сумніви.

Принцип сніжки спонукає дописувачів виявляти здоровий глузд та уникати безглуздої бюрократичності у вирішенні питань спільноти. Він звучить так:

Нема потреби дотримуватися повної та правильної процедури розгляду тих речей, чиї шанси на успіх настільки ж малі, як шанси сніжки вистояти в пеклі.

Цей принцип слугує для запобігання марнування користувацького часу в довгих і виснажливих бюрократичних дискусіях з приводу речей, які були очевидні від самого початку. Наприклад, якщо стаття була швидко вилучена через неправильну причину (не перелічену в критеріях швидкого вилучення), але вона не має шансів вистояти звичайну процедуру вилучення, то нема жодних підстав вимагати відновлення цієї сторінки та подальшого «коректного» обговорення її вилучення.

Принцип сніжки не є непохитним правилом Вікіпедії. Іноді існують вагомі причини «пробиватися через вогонь». Влучно кинуті «сніжки» в рідкісних випадках долають пекло. Це есе варто насамперед розглядати як ввічливе прохання не марнувати чужий час.

У випадках суттєвих розбіжностей усередині спільноти Вікіпедії радше за все вирішувати суперечку шляхом обговорення й дебатів. Це слід робити не лише для того, аби уникнути дорікань за недотримання регламенту, а й задля одержання ефективного результату, що часто потребує відповідного здійснення за офіційним порядком. Проведення процедури від початку до кінця здатне забезпечити аргументованіший дискурс і гарантувати, що всі аргументи повністю враховані, а також породити відчуття справедливості. Однак процедура заради самої процедури не є частиною принципів Вікіпедії.

Цей тест можна провести лише в ретроспективі, адже твердження про повну відсутність сніжок у пеклі не має абсолютного підтвердження. Таким чином, він слугує прикладом навчання через досвід.

• Якщо обговорення певного питання обходиться без явних протиріч і підсумкове рішення приймається одностайно — імовірно, у цьому разі було доречно застосувати положення про сніжку.
• Якщо обговорення певного питання на перших етапах було «закидане сніжками» учасниками із бажанням достроково його завершити, а хтось пізніше висуває аргументоване заперечення — це був поганий кандидат застосувати положення про сніжку. Тим не менш, якщо висунуті заперечення необґрунтовані чи суперечать правилам, їх можна проігнорувати, а їхнім авторам порадити не доводити до абсурду.

Положення про сніжку навряд доречно застосовувати, якщо майбутній результат видається лише «ймовірним» або «цілком ймовірним», тобто існує реальна й аргументована основа для розбіжностей. Це тому, що обговорення не є голосуванням; важливо бути впевненим у тому, що закривши обговорення зарано, ви випадково не усунете вагомий внесок чи думку або зміните вагомість різних поглядів. Особливо підбивачі підсумків обговорень не мають інтерпретувати первісний хід дискусії як визначальний для результату обговорення. Іноді це може трапитися через те, що певна тема приваблює увагу редакторів, що вже зацікавлені нею (чи тих, хто має вже усталену думку), а менш зацікавлені редактори, які, можливо, мають інший погляд, долучаються повільніше. Для впевненості в доречності принципу сніжки іноді краще виділити декілька додаткових днів на обговорення, навіть якщо здається, що поточна дискусія має чіткий консенсус, та переконатися, щоб не сталося так, що істотна точка зору була не врахована, якщо закрити обговорення зарано. Однак в таких випадках слід більше покладатися на чуйку, ніж на правила.

• Підбивання підсумків обговорень
• Ігноруйте всі правила