Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Андрусівський договір 1667

АНДРУСІВСЬКИЙ ДОГОВІР (ПЕРЕМИР’Я) 1667

— договір між Рос. д-вою і Річчю Посполитою про припинення війни 1654— 67 за право володіння Україною. Підписаний 30(20) січ. 1667 терміном на 13,5 років у с. Андрусов біля Смоленська (нині місто в РФ). Укладений всупереч укр.-рос. договорам, підписаним з царським урядом гетьманами Б.Хмельницьким, Ю.Хмельницьким та І.Брюховецьким. До миру з росіянами поляків змусив рокош (заколот) Ю.Любомирського (див. Любомирські), що охопив значну тер. Речі Посполитої. А.д.(п.) визначив місце Росії, Польщі та України в системі міжнар. відносин 60—70-х рр. 18 ст. Його статті встановлювали розподіл сфер впливу польс. короля і моск. царя на Укр. козац. д-ву. ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, Лівобережжя відходила до Росії, а Правобережна Україна — до Речі Посполитої. Влада царя стала поширюватися на Смоленськ, Дорогобуж (нині місто Смоленської обл., РФ), Білу, Невель (нині міста Псковської обл., РФ), Красний Веліж (нині м. Веліж Смоленської обл., РФ), а також Сіверщину. Київ повинен був відійти до Польщі 1669. Запорозька Січ потрапляла у спільне володіння обох д-в. Царський уряд зобов’язувався виплатити Польщі як компенсацію за втрачені шляхтою землі на Лівобережній Україні 1 млн польс. ЗЛОТИЙ (бл. 200 000 Рубль). Укладання рос.-польс. перемир’я викликало велике невдоволення серед усіх верств укр. народу. Проти А.д.(п.) рішуче виступали гетьман. уряди П.Дорошенка, І.Брюховецького, П.Суховієнка, а згодом і 0І0І0І0І0ЛІНКНЕПРАЦЮЄ0І0І0І0І0Д.Многогрішного та І.Самойловича, які протягом свого правління практично його не виконували. Порозуміння Росії й Польщі за рахунок поділу тер. козац. д-ви спричинило зростання політ. впливу в укр. сусп-ві козац. старшини, яка спиралася на підтримку Османської імперії та КРИМСЬКЕ ХАНСТВО. Після 1667 поглибився внутрішньополіт. розкол в Україні. Внаслідок зайнятої гетьман. урядами позиції більшість із статей А.д.(п.) не було виконано, а рос.-польс. переговори щодо сфер впливу на Укр. козац. д-ву відразу продовжилися укладанням додаткових до А.д.(п.) постанов — т. зв. Моск. пунктів. Згідно з першими Моск. пунктами (14 (04) груд. 1667), Росія надавала Речі Посполитій військ. допомогу для боротьби з П.Дорошенком. За другими Моск. пунктами (9 квіт. (30 берез.) 1672) передбачалося, зокрема, відкладення спірного питання про передачу Києва Польщі до 1674. Треті Моск. пункти (13(03) серп. 1678) передбачали продовжити А.д.(п.) ще на 13 років, починаючи з 1 черв. 1680. Статті А.д.(п.) підтверджувалися і під час спец. зустрічей («з’їздів») рос. і польс. дипломатів у Андрусові 17(07) берез. 1670, 10 січ. 1675 (31 груд. 1674).

А.д.(п.) був спрямований також проти військ. могутності Османської імперії, відображав вимушений компроміс сторін і засвідчував наявність геополіт. рівноваги у Сх. Європі. Уряд Туреччини негативно відреагував на укладений договір і розпочав підготовку до боротьби з обома д-вами. Водночас А.д.(п.) започаткував процес поступової втрати Укр. козац. д-вою статусу суб’єкта міжнар.-правових відносин. Проте договір 1667 не означав зникнення з карти Європи Укр. козац. д-ви, яка, незважаючи на існування двох політ. центрів (Правобереж. та Лівобереж.), продовжувала існувати як єдиний держ. організм.

Література

Савич О.А. Андрусівське перемир’я 1667 року. «Наукові записки Інституту історії і археології АН УРСР», 1946, кн. 2;
W_ojcik Z. Traktat Andruszowski 1687 i jego geneza. Warszawa, 1959;
Галактионов Н.В. Из истории русско-польского сближения в 50—60-х годах XVIII в. (Андрусовское перемирье 1667 г.). Саратов, 1960;
W_ojcik Z. Mi_dzy traktatem Andruszowskim a wojn_ tureck_: Stosunki polsko-rosyjskie 1667— 1672. Warszawa, 1968;
Санин Г.А. Правобережная Украина и русско-польские переговоры 1667 г. в Москве. «История СССР», 1970, № 1;
Степанков В.С. Боротьба України і Польщі проти експансії Османської імперії у 1672—1676 рр. В кн.: Україна і Польща в період феодалізму: Збірник наукових праць. К., 1991;
Чухліб Т.В. Проблема поділу Української держави у світлі польсько-російських стосунків (1656— 1667 рр.). В кн.: Богдан Хмельницький та його доба. К., 1996;
Смолій В., Степанков
В. Українська національна революція середини XVII ст.: проблеми, пошуки, рішення. К., 1999.