Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Бахмутська провінція

БАХМУТСЬКА ПРОВІНЦІЯ

– адм.-тер. одиниця пн. ч. укр. степів 18 ст. Ств. 1719 на базі Бахмутського пов. Азовської губернії (з 1725 – Воронезька губ.). З 1710 в Бахмуті (нині Артемівськ) діяла воєводська, а з 1719 – провінційна канцелярія. 1765–74 Б.п. входила до складу першої Новоросійської губернії як повіт, що складався з Бахмутського і Самарського гусарських полків, Луганського пікінерського полку, держ. і поміщицьких сіл. 1775 Бахмутський пов. знову відійшов до Азовської губ., в якій була відновлена Б.п., що вмістила Бахмутський пов. і Слов’яно-Сербію. 1776 після приєднання до Азовської губ. земель Вольностей Війська Запорозького низового відбулися нові зміни в адм.-тер. устрої Б.п. До її складу ввійшли Бахмутський пов. (держ. й поміщицькі слободи, 16 рот поселенського Бахмутського полку); Торський пов. (м. Тор, нині 0І0І0І0І0ЛІНКНЕПРАЦЮЄ0І0І0І0І0Слов’янськ, Райгородок, нині с-ще міськ. типу, Маяки, нині село Слов’янського р-ну, усі Донец. обл.); пов. фортеці св. Дм. Ростовського (нині м. Ростов-на-Дону, РФ), Таганрозький пов. (слободи Покровська, Троїцька, Микільська); Нова Дніпровська лінія (фортеці Олександрівська, нині м. Запоріжжя; Микитинська, нині смт Комишуваха Оріхівського р-ну; Кирилівська, поблизу сучасного с. Гусарка Куйбишевського р-ну, усі Запоріз. обл.; Захар’ївська, нині с. Захарівка Першотравневого р-ну Донец. обл. та Петрівська, нині с. Новопетрівка Бердянського р-ну Запоріз. обл.); повіти, ств. на основі запороз. паланок – Самарський, Личківський, Кінсьководівський, Кальміуський, Протовчанський і Барвінкостінківський. 1782 Б.п. ліквідована, як і ін. провінції, у зв’язку з запровадженням в Російській імперії поділу на губернії і повіти.

Література

Полное собрание законов Российской империи. Отделение 1, т. 5. № 3380; т. 7. № 4700; т. 17. № 12376; т. 20. № 14252; т. 22. № 15910. СПб., 1830; 1833; 1842; 1843;