Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Бережани

БЕРЕЖАНИ

– місто Терноп. обл., райцентр. Розташов. на р. Зо- лота Липа (прит. Дністра). Залізнична ст. Нас. 18,3 тис. осіб (1998). Перша письмова згадка 1375. 14–18 ст. – під владою Польщі. 1530 надано магдебурзьке право. 1554 польс. магнати Сенявські збудували замок-фортецю, що 1675–76 витримав облогу турец. військ. Нас. Б. брало участь у національній революції 1648–1676. 1648 військо, очолюване Б.Хмельницьким, при підтримці місц. нас. оволоділо замком. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) – під владою Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). 1781 – повітове місто. Після розпаду Австро-Угорщини в листоп. 1918 увійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки. 1919–39 – під владою Польщі. Від 1939 – у складі УРСР (див. Возз’єднання українських земель в єдиній державі). Від 1940 – райцентр. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 7 лип. 1941 по 22 лип. 1944 окуповане гітлерівськими військами, входило до складу Генеральної губернії.

У Б. народилися поет і перекладач С.Твердохліб, нар. худож. України О.Кульчицька; закінчили г-зію поет М.Шашкевич, письменники М.Яцків, Б.Лепкий; бували О. Маковей, І.Франко, жив і працював письменник А.Чайковський.

На околицях міста виявлено залишки стоянок доби палеоліту пізнього.

Споруджено пам’ятник воїнам-визволителям. Пам’ятки арх- ри: див. «Бережани».

Література

ІМіС УРСР. Тернопільська область. К., 1973; Вихрущ В.П. Тернопільщина. К., 1983;

Лавренюк В.А., Радзієвський В.О. Тернопільщина туристська. Львів, 1983;
Чернецький А. Славне місто Бережани. «Старожитності», 1994, № 7–8; Кущ В. Бережани. Там само, 1995, № 1–2.