Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Білоцерківське повстання козаків 1651 р.

БІЛОЦЕРКІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ КОЗАКІВ 1651

– збройний виступ ч. козаків проти укладання мирного договору з Річчю Посполитою, що відбувся в м. Біла Церква 16–17(6–7) верес. Після поразки у Берестецькій битві 1651 Б.Хмельницький перетворив Білу Церкву на гол. осередок опору польс. і литов. арміям, які об’єдналися 13(03) верес. під Германівкою (нині село Обухівського р-ну Київ. обл.). Сам гетьман зупинився в с. Рокитне. Враховуючи складність військ.-політ. обстановки, він запропонував великому коронному гетьманові М.Потоцькому провести переговори в Білоцерківському замку. Вони розпочалися 16(06) верес. Укр. посольство погодилося на скорочення козац. реєстру (див. Реєстрові козаки) до 12 тис., розрив союзу з Кримським ханством й розташування польс. підрозділів на козац. тер. Відомості про примирення з Польщею викликали обурення значної ч. козаків. При підтримці окремих татар. загонів вони оточили замок й почали погрожувати знищити польс. комісарів і козац. старшину. Остання спробувала вивести польс. послів із замку, однак, зазнавши нападу з боку повстанців, повернулася назад. Увечері число повстанців зросло до 10 тис. осіб, і протягом ночі вони кілька разів штурмували замок, який захищали старшини і 300 реєстровців. Прибувши до Білої Церкви, Б.Хмельницький ранком 17(07) верес. придушив повстання й стратив 15 його керівників. Проте, враховуючи опір козацтва, він відмовився визнати умови досягнутої між посольствами домовленості. Невдовзі, однак, було укладено ін. договір (див. Білоцерківський договір 1651).

Література

Oswięcim S. Dyaryusz 1643–1651. «Scriptores rerum Polonicarum», t. XIX. Kraków, 1907;
Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. Львів, 1990;
Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. К., 1995;
Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 9, ч. 1. К., 1996.