Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Виговські

ВИГОВСЬКІ

– старовинний укр. шляхетський рід, назва якого походить від Вигова Овруцького пов. Київ. воєводства (нині с. Вигів Коростенського р-ну Житомир. обл.). Родинна легенда пов’язує в. з князями Глинськими, до яких належала і мати рос. царя Івана IV – Олена. Згідно з однією версією, в. (В.-Лучичі) є відгалуженням роду Лучичів, згідно з ін. – беруть початок від Болсуна (Чорногуба) або ж від Коркошка (вихідців з Орди 14–15 ст.), які започаткували роди в.-Давидовичів, в.-Федоровичів, в.-Ігнатовичів, в.-Олешковичів.

Найвизначнішим представником роду в. був Іван Виговський – ген. писар Війська Запорозького (1649–57), гетьман України (1657– 59). Його батько Остап Виговський служив у київ. митрополита П. Могили, мав міцні зв’язки з кн. А.Кисілем. У Остапа в., крім Івана, було ще двоє синів (Данило та Костянтин) і дві дочки (Тетяна та невідома на ім’я, що була першою дружиною П.Тетері). Усі сини і племінники (Самійло, Федір) брали активну участь у національній революції 1648–1676. Данило (загинув 1659) перебував у шлюбі з дочкою Б.Хмельницького – Катериною. Він був бихівським полковником, виконував обов’язки гетьмана наказного, командував укр. військами під час взяття 1655 м. Люблін (Польща). Костянтин був полковником пінським і туровським, а за часів гетьманства свого брата – генеральним обозним та підскарбієм Великого князівства Руського, лисянським старостою. 1659 постригся у ченці. Федір відзначився як дипломат. Самійло служив сотником у Війську Запорозькому. До родичів гетьмана належав і Криштоф – один з тогочасних кер. укр. повстанців на Волині. Дехто з рідні I.Виговського (двоюрідний брат Юрій і племінник Ілля) служили на боці Речі Посполитої, однак після Гадяцького договору 1658 перейшли, як і їхній родич овруцький полковник Василь, під укр. прапори. Після поразки I.Виговського майже всі вони були заслані царем Олексієм Михайловичем до Сибіру.

Рід в. сполонізувався наприкінці 17 ст., деякі з його представників займали важливі посади в Речі Посполитій, напр., Данило в. був київ. чашником 1707. У Польщі 20-х рр. 20 ст. ще проживали далекі нащадки I.Виговського, які сприяли істор. розвідкам про свого предка.