Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Воронецькі

ВОРОНЕЦЬКІ (Войни-Воронецькі, Воронецькі із Збаража)

– князівський рід з династії литов. Гедиміновичів по лінії Дмитра-Корибута Ольгердовича і близький до князівських родів Вишневецьких, Збаразьких, Порицьких. Прізвище походить від Воронця на Волині. Перші князі Воронецькі – Юрій і Война Федоровичі Збаразькі (1-ша пол. 16 ст.). Представники роду були дрібними землевласниками, займали переважно другорядне становище князів-слуг у князів Вишневецьких і Збаразьких. Найбільша чисельність роду припала на 2-гу пол. 16 – 1-шу пол. 17 ст. (до 10 осіб у межах покоління). Найвідоміші його представники – Андрій Юрійович – королів. секретар (1577); Валеріан – кременецький гродський суддя (18 ст.); Владислав – венденський стольник; Лев Войнич – кременецький гродський суддя (1591–96) і кременецький підстароста; Матеуш Войнич – київ. підвоєвода (1584– 92) і київ. стольник; Миколай-Антоній Владиславич – черніг. каштелян, сенатор (поч. 17 ст.); Михайло Матушевич – володимирський підстароста (1638–48); Петро Станіславович – сотник надвірної корогви кн. 0І0І0І0І0ЛІНКНЕПРАЦЮЄ0І0І0І0І0В.-К.Острозького (1596); Юрій Станіславович – чл. правосл. Луцького братства (1614); Якуб Юрійович – київ. катол. єпископ (1585–88) і королів. секретар (1568, 1578).

Література

Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy. Warszawa, 1897;
Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993.