Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Новослобідський козацький полк

НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК — козацька адм.-тер. і військ. одиниця. Створений згідно з указом рос. імп. Єлизавети Петрівни від 14 травня 1754. Включав землі між Дніпром і Пд. Бугом, у т. ч. верхів’я річок Інгул та Інгулець із притоками. Адм. центр — фортеця св. Єлизавети (нині м. Кіровоград; закладена згідно з указом Правительствуючого Сенату від 21 січня 1753 в 20-ти верстах від Нової Сербії). Невдовзі територію Н.к.п. продовжено на 20 верст південніше, включено поселення — Калужино, Омельницьку Кам’янку, Буянську слободу, Мишурин Ріг, Бородаївку і Пушкарівку. На чолі полку був полковник, який підпорядковувався коменданту фортеці (І.Глібову). До полкової адміністрації входили: обозний, суддя, хорунжий, писар, городничий, кілька десятків підпрапорних. Згодом з’явилися сотники, які управляли окремими слободами, виконували певні обов’язки при фортеці та полковому уряді. З 1762 полкову номенклатуру доповнили 2 осавули, ротмістр, ще один писар, отаман. На озброєнні було 6 гармат (на кожну — по 6 гармашів). Відтоді полк поділявся на 20 сотень із слобід: Калинівка, Аджамка, Гола Кам’янка, Мурзинка, Овнянка (і Бешка), Верблюжка (і Попельняста, Комісарівка), Кам’янка (і Калужино), Бородаївка (і Домоткань), Зелена, Жовта, Мишурин Ріг (і Боянське, Тройницьке), Омельницька ткань, Пушкарівка, Грузька Вись, Плетений Ташлик, Сухий Ташлик, Красна, Тернівка (й Ольшанка-Тишківка), Добрянка, Орел. Н.к.п. не входив до складу жодної із губерній Росії, а підпорядковувався безпосередньо Правительствуючому Сенату та Військ. колегії. 1764 Н.к.п. став складовою частиною створеної Новоросійської губернії і як військ. одиниця перейменований на Єлизаветградський пікінерський полк.

Література

Шамрай С. До історії залюднення степової України. «Записки історико-філологічного відділу ВУАН», 1929, кн. 24;
Кабузан В.М. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губернии) в ХVIII — первой половине XIX века (1719—1858 гг.). М., 1976;
Панашенко В. Адміністративний устрій Південної України ХVIII ст. В кн.: Історія, історіографія, джерелознавство: Статті, розвідки, замітки. К., 1996.