Є всі підстави вважати, що цей файл перебуває в суспільному надбанні Це анонімна робота (наіймовірніше, службовий твір якоїсь із радянських партійних організацій) 1919 року. За законодавством України цей твір у суспільному надбанні (минуло 70 років від створення, автор так і не став відомий), за законодавством США також (минуло 95 років від створення, створено за межами США), відповідно, саме {{PD-old}} і мало б застосовуватися.
Аргументи Iruka13 не посилаються на законодавство про авторське право. Iruka13 спочатку стверджував(-ла), що цей файл узагалі ніколи не може бути в суспільному надбанні (Не знаючи дату смерті автора, слід використовувати інші шаблони-ліцензії), у відповідь на аргумент, що в такому разі виходить довічна охорона авторським правом, я отримав цифру 140 років (зображення переходить в суспільне надбання через 140 років після дати публікації за умови, що автор анонімний). У відповідь на моє прохання навести відповідну норму законодавства Iruka13 мовчки номінував(-ла) цей файл на вилучення — очевидно, такої норми не існує.
Цей файл походить з архіву користувача Raider — тоді в 2009 ще не було можливості вилучати версії чи перейменовувати файли, тож я його перезавантажив окремо через якусь проблему з завантаженням Raider'а. Відтоді Raider віддав життя в боротьбі з російськими окупантами, і, на жаль, уже не зможе відповісти на питання про деталі авторського права на це фото.
Відповідати нема сенсу, оскільки номінатору обмежений доступ до цієї сторінки. Аргумент «За законодавством України цей твір у суспільному надбанні (минуло 70 років від створення, автор так і не став відомий), за законодавством США також (минуло 95 років від створення, створено за межами США)» не оскаржений. Але, тим не менш, прошу іншого адміністратора переглянути підсумок.--Brunei (обговорення) 19:11, 18 квітня 2020 (UTC)Відповісти
ті, які безпосередньо пишуть про як про фейк так і про Пушкарівський яр. Тут потрібні джерела журналістських розслідувань, чи експертних оцінок. Більшість написаного в статті не підтверджено жодним джерело. окремі події і факти джерельно не пов'язані з Пушкарівський яр. Стаття сама більше схожа на журналістське розслідування, хоча повинна лише брати інформацію з таких джерел.--『Fosufofiraito』Обг.11:01, 18 квітня 2020 (UTC)Відповісти
інформаційний фейк створений в 2019 році громадськими активістами. Якщо це стаття про фейк 2019 року, вона не може починатися з 2006 року, і вона має містити ретельний огляд незалежних джерел, які описують це саме як фейк, а зараз там суцільна новинна хроніка. На практиці ж виглядає, що це надзвичайно ласа ділянка під забудову в 1,5 км від центру, навколо якої конфлікт. Такого, на жаль, багато по Україні, але якщо таке й описувати, то нейтрально, а не з позиції забудовників, у яких європейський досвід, а в їх опонентів фейк. Краще вилучити, ніж тримати таку статтю, як зараз — NickK (обг.) 12:49, 23 квітня 2020 (UTC)Відповісти
дякую за коментар. Чому не може починатися з 2006 року? Я хотів описати передумови появи. Описував з позиції правди. Якщо почну виправдовувати активістів, то це буде особиста думка. Основна тема статті не конфлікт, їх дійсно багато, а таке явище як створення аналогу Бабиного яру для маніпуляції думки полтавців. Також у розділі 3.8 2019 рік. Другий аукціон. Поява "Пушкарівського яру", абзац, який починається зі слів "3 травня відбулася нарада робочої групи щодо аукціону на артилерійських складах" додане посилання на відео, активістка говорить про те, що трагедія має отримати назву і цією назвою має бути "Пушкарівський яр". Саме бути. У майбутньому. Пряма мова є найкращим підтвердженням. Але обов'язково додам джерела. Зауважу, що стаття також не містить жодної підтримки забудовників. Якщо знайшли таку, вкажіть місце, виправлю. Як я можу покращити статтю? --VitaliiUser (обговорення) 17:31, 23 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Типове оригінальне дослідження, порушує ВП:НТЗ, достатньо багато шматків тексту - копівіо з багатьох джерел. Вилучити через порушення багатьох базових правил Вікіпедії. --Kharkivian (обг.) 15:42, 26 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Територію колишньої військової частини віддали під забудову. Але там виявили поховання, ймовірно, часів Другої світової війни. Громадські активісти пропонують створити меморіал, забудовники — житловий масив (1, 2). Якщо така резонансна подія має значимість для Вікіпедії — треба переписувати. Зараз, прочитавши вступ, складно зрозуміти про що мова. --Roman333 (обговорення) 17:06, 19 квітня 2020 (UTC)Відповісти
на жаль, не все так однозначно. Поховання дійсно виявили, але на тому місці було старе кладовище. Поховання ж часів Другої світової війни знаходяться на суміжній території тож ніяким чином під забудову не потрапляють. Громадські активісти використали це поховання, щоб заблокувати забудову артилерійських складів. Сама забудова передбачає меморіальний комплекс і церкву на тому місці, де були знайдені кістки. Для підтримки легенди був придуманий Пушкарівський яр (із вашого першого посилання "Наскільки мені відомо, як корінному мешканцю Полтави, такої назви якогось району у Полтаві ніколи не було. Її придумали громадські активісти для привернення уваги і, скоріш за все, для аналогії із Бабиним Яром – місцем масових розстрілів. У Полтаві були Артсклади, був Гришкин ліс, Пушкарівський ліс, але Пушкарівського Яру – не було"). Це свого роду величезна афера. Стаття саме про це. Як активісти використали пам'ять того трагічного місця. Мета статті - просвітницька. Це спроба розкласти все по поличкам, щоб в подальшому таке не повторилися. Дякую за ваш коментар. Можливо я можу внести якісь зміни щоб покращити статтю? Все ще працюю над нею. --VitaliiUser (обговорення) 17:09, 20 квітня 2020 (UTC)Відповісти
також прошу звернути увагу, що за другим вашим посиланням датованим кінцем квітня 2019 року, є розділ "Розслідування громадян". Жодної згадки про "Пушкарівській яр" там немає. Він з'явиться трохи згодом. Саме передумови, причини його появи, наслідки, хронологію подій я намагаюся розписати у статті. Це важлива сторінка історії міста Полтави, яка, як я вважаю, має значимість для Вікіпедії. --VitaliiUser (обговорення) 20:55, 20 квітня 2020 (UTC)Відповісти
дякую за коментар. З приводу назви. Тема піднята у статті більша за колишні артилерійські склади в місті Полтава. Вона стосується такого явища як "Пушкарівський яр". Передумов, його появи, діяльності, наслідків для міста Полтава, на жаль не встиг дописати повну інформацію, працюю над цим. Тому і обрав назву Пушкарівський яр. В матеріалі не хочу вказувати на те, хто гарний або поганий, лише відобразити факти із посиланням на джерела. Сподіваюся, вони обґрунтують вживання терміну "фейк". В протилежному випадку готовий внести зміни. --VitaliiUser (обговорення) 16:17, 21 квітня 2020 (UTC)Відповісти
я так і не зрозумів про що стаття: про компанію чи про її сервіс. Схоже, що таки про сервіс. Але ні те. ні те не значиме (сервіс і поготів). Вилучити. --Kharkivian (обг.) 15:47, 26 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Проти:
Шановна Anntinomy, чому ж компанія незначима? Логастер, напевно, єдиний успішний український стартап у цій галузі. У статті вказані дві розгорнуті публікації на AIN.ua та MC Today. Функціонал сайту розглядається у наукових статтях та підручниках. З боку іноземних ЗМІ також є цікавість до проєкту, наприклад — [1][2][3][4][5][6][7][8]. Дослідження компанії також неодноразово розповсюджували деякі ЗМІ — [9][10][11]. Прошу вас переглянути думку стосовно значимості компанії та залишити статтю. Сподіваюсь на розуміння. --ПетроБорисович (обговорення) 19:24, 25 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Від мене рішення залишити не залежить. "можна скористатися сервісом і там є такі-то функції" — це не наукова публікація про стартап, під яким би грифом то не подавалось. А ви маєте стосунок до підприємства?--Anntinomyобг19:47, 25 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Посилання на п.1 і п.3 ВП:КЗС не підтверджується. Відсутні нетривіальні публікації про сайт, бо наявні є залежними (від розробників) або тільки згадка серед інших подібних, інколи рекламно. Вилучено. --Submajstro (обговорення) 11:14, 30 травня 2020 (UTC)Відповісти
Автор невідомий, дата смерті автора невідома, дата першої публікації невідома; встановити ліцензійний статус зображення на даний момент неможливо. --— Iruka1311:53, 18 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Проти:
Це робота 1905 року, створена в Російській імперії. Оскільки Російська імперія не має правонаступників, а передбачений законодавством Російської імперії термін охорони вже очевидно сплинув, це фото перебуває в суспільному надбанні в усьому світі — NickK (обг.) 11:57, 18 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Автор зображення невідомий; дата першої публікації - 1968 рік, отже зображення перейде в суспільне надбання в 2038. --— Iruka1312:25, 18 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Дата публікації неізветна, автор невідомий, дата смерті автора невідома = ліцензійний статус файлу на даний момент встановити неможливо. --— Iruka1312:42, 18 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Wanderer777, чи не могли би ви утриматися від номінування тих статей, автором чи співавтором яких є особа, з якою наразі у Вас конфлікт, про що свідчить кнайпа та сторінка запитів до адміністраторів? Бо зараз це дуже схоже на переслідування/помсту.--Flavius (обговорення) 17:23, 18 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Мені це теж виглядає як містифікація/оригінальне дослідження. Заслуговує хіба що на окремий розділ про спробу сформувати власне військо в статті про Зелений клин:
Як на відповідного на це становище вказав Твердовський на ґен. Хрещатицького, Українця з походження. Останній в порозумінні з Твердовським почав формувати з добровольців українські відділи на стації Ехо, одначе опісля по наказу з Омська надіслав до Секретаріяту заяву, що він зрікається свого уповноважнення й радить Українцям залишити цю справу і вступати до російського війська. Через те проби орґанізування українського війська скінчилися тим разом безуспішно. (...) З кінцем 1918р. зібралася'вперше Краєва Рада та (...) поручила ґенералові Вериго організувати "Вільне Козацтво". (...) ґен. Хорват велів розформувати український курінь "Вільного Козацтва" у Владивостоці. — http://zelenklyn.com.ua/ua/tsikave.php
Це не дуже узгоджується з твердженням у статті «14 грудня 1918 року Українська Далекосхідна Крайова Рада призначила Б. Р. Хрещатицького отаманом Далекосхідного українського війська.»
1917 року українські організації Маньчжурії об’єдналися в Окружну Раду. Вони діяли спільно з новопосталими українськими політичними і культурницькими організаціями Зеленого Клину. Там було сформовано кілька стрілецьких сотень, котрі наприкінці 1917 — на початку 1918 року виїхали до Києва захищати Українську Народну Республіку. Із Харбіна також виїхала військова частина, сформована з українців Маньчжурії. Її командир Петро Твердовський через рік повернувся до Харбіна вже як український консул. (...) ... у часи існування самостійної Далекосхідної республіки українські організації відігравали там значну роль. Зокрема, з’явилися навіть українські військові формування згаданої республіки, причому з обох боків фронту. — https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/ukrayinska-atlantyda
Заходами голови військової секції П. Твардовського були зорганізовані дві українські сотні: в Харбіні — ім. Т. Г. Шевченка, яка підлягала Окружній Раді, та на ст. Хайлар. Через деякий час, з огляду на невелику чисельність останньої, вона була приєднана до Харбінської, "...в якій тепер було вже більше 200 душ". Формування військових частин проходило під гаслом допомоги далекій батьківщині. Перша сотня виїхала в Україну в червні 1917 р. з Владивостока, друга — восени з Харбіна. Тільки в кінці 1918 р. почалося формування військових частин, що мали на меті захист українських інтересів на Далекому Сході. Під час інтервенції Антанти вживалися заходи по формуванню українського корпусу, які, однак, не вдалося реалізувати. Лише у Владивостоці в 1920 р. деякий час існував український курінь та була спроба формування полку на ст. Ехо в Маньчжурії. — http://history.org.ua/JournALL/journal/1998/6/6.pdf
Зважаючи на вищезазначене, стаття виглядає як спроба видати бажане за дійсне, є містифікацією і вводить читачів в оману. Складається з насмиканих і маніпулятивно поданих фактів, при чому таких, яким подекуди суперечать наявні джерела інформації, а деякі факти взагалі незрозуміло звідки взяті. Також у цій ситуації мене турбує протистояння деяких користувачів нормальному процесу обговорення й пошуку консенсусу, і постійні персональні випади замість аргументації.--Piramidion13:03, 21 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Ну так чим ці факти суперечать статті? Які Ваші аргументи на вилучення, що ви підписалися «За»? Як мінімум один курінь існував, а дві сформовані сотні виїхали допомагати і воювати за УНР, при цьому також відбувалось формування інших військових часин. Про назву статті я написав нижче, не я її створював, я її лише значно доповнив і пропоную назвати Українське військо на Зеленому Клині.--Бровар (обговорення) 20:34, 21 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Тим, що стаття писалася зі стелі, а не з джерел? Тим, що подає неправдиву інформацію? Один курінь і дві сотні, про що майже нема інформації — це, по-вашому, достатня підстава для створення окремої статті в енциклопедії? Тим більше, що ті дві сотні створювалися не як власне військо, а для переїзду до УНР та функціювання у складі її армії? Додатковий аргумент на користь вилучення — стаття містить копівіо, скопійовано цілі абзаци з різних джерел. Дещо можна побачити тут, решту — шукати вручну: передостанній абзац, там де про переговори з отаманами усурійських козаків, дослівно скопійовано з цього джерела (шукати за словом «отаманами»), останній («процес створення») — із цього. До речі, на сторінці Обговорення:Українська національна колонія у Маньчжурії я теж висловив підозру в містифікації, і зараз же подам заявку на ВП:ЗППП.--Piramidion21:43, 21 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Per Piramidion, який навів обґрунтовані докази чому це є містиікацією і оригвніальним дослідженням. Як історик, не чув про таке збройне формування. Тобто спроби були, але вони так і не були здійснені. Власне, перенести як окремий розділ статті про Зелений клин. Самостійної статті через відсутність предмету статті не заслуговує. --Kharkivian (обг.) 15:51, 26 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Тут можна перейменовувати, я лише доповнював статтю. Назву давали інші користувачі, я почав редагувати статтю коли вона була вже в такому вигляді. Можна перейменувати на Збройні сили Української Далекосхідної Республіки, або Українське військо на Зеленому Клині. В літературі в основному згадують як українське військо на Зеленому Клині.--Бровар (обговорення) 07:18, 21 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Чергова безпідставна номінація. У статті наведені всі необхідні джерела. Номінант систематично переслідує всі статті пов'язані з тематикою Української Далекосхідної Республіки і особисто автора цих статей. Викликає певну підозру і той факт, що номінант є адміністратором на федерастській Вікіпедії. Пропоную заблокувати акаунт номінанта терміном на один рік. --З повагою, Гатерас (обговорення) 00:54, 21 квітня 2020 (UTC)Відповісти
Як зазначено в обговоренні є факти, що свідчать про спроби створення війська, але діяльності практично не було. Тому існування повноцінної статті на цю тему немає сенсу. Основні факти про формування українського війська є в Український далекосхідний рух. Створено перенаправлення на розділ Історія цієї статті. --Submajstro (обговорення) 10:32, 15 листопада 2020 (UTC)Відповісти