Вікіпедія:Я/Пропозиція-2019 (ZxcvU)

Цю сторінку запропоновано включити до довідкової системи Вікіпедії як правило чи настанову. Наразі все, що написано на цій сторінці, не є чинним правилом або настановою Вікіпедії. Проєкт може перебувати у стадії розробки, обговорення або отримання підтримки спільноти для ухвалення, а також може бути відхилений.

Скорочення ВП:Я

Дана сторінка описує узгоджені спільнотою Вікіпедії правила транслітерації японських слів засобами українського алфавіту. Дані правила регулюють загальні випадки такої транслітерації при іменуванні статей та подання в основному тексті статей японських слів, що не можуть бути перекладені.

Щоб запобігти оригінальним дослідженням, Вікіпедія опирається на авторитетні (наукові, академічні) системи транслітерації. Українська Вікіпедія для транслітерації японських слів засобами українського алфавіту здебільшого використовує систему транслітерації, яка була прийнята в 2011 році на засіданні методичного семінару колективом викладачів-японістів кафедри китайської, корейської та японської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дана система практично цілком відповідає системі транслітерації М. Івахненка і А. Шпігунова. Її у 2012 році було використано у ролі практичної транскрипції при створенні «Японсько-українського словника» колективу цієї ж кафедри^[1].

Таблиця транслітерації^[1]:

Для зручності читання^[a] та з огляду на практику вживання назви статей та транслітеровані слова зазвичай варто подавати без використання позначень довжини голосних звуків (наприклад, стаття повинна називатися «шьоджьо», а не «шьо:джьо»). Транслітерацію з таким позначенням у статтях варто подавати лише у випадках, коли є потреба саме в демонстрації довжини голосних (наприклад, необхідність подати якомога точнішу (стосовно оригінальної вимови) транскрипцію чи коли слово вживається вперше в статті, див. також {{ніхонґо}}).

За якою б системою не була назва стаття, завжди є сенс створювати перенаправлення на статтю альтернативними транслітераціями.

З огляду на те, що затверджена система більше орієнтована на відповідність до мови-джерела (японської), а не мови-мети (української)^[1], а також на відсутність детальних пояснень окремих питань узгодженості прийнятої системи з чинним українським правописом і те, що чинний правопис орієнтований найперше на європейські мови, у Вікіпедії варто дотримуватися низки рекомендацій, складених на основі думок українських мовознавців, які розглядали це питання, а саме:

• Недоцільність застосування правила дев'ятки. Обґрунтування: на відміну від більшості європейських мов (крім слов'янських), в японській яскраво виражена диференційна ознака твердості / м'якості, а звук, подібний до українського [ɪ], взагалі відсутній^[1]. При транслітерації здебільшого варто вживали лише літеру і, незалежно від її позиції. Наприклад, сашімі, а не сашимі, Неріма, а не Нерима;
• При переданні звуку [i] після голосних є актуальним загальне правило українського правопису § 90, пункт 5, підпункт б), за яким ї пишуть після голосного, за винятком, якщо це складне слово, у якому перша частина закінчується голосним, а друга частина розпочинається з [i]. Під складними словами слід розуміти тільки ті, що стосуються мови-мети, тобто української^[1]. Наприклад, Фукуї, а не Фукуі.
• У японських запозиченнях слід послідовно передавати японський проривний [g] (が、ぎ、 ぐ、 げ、 ご、 ぎゃ、 ぎゅ、ぎょ) відповідною українською літерою ґ^[1]. Наприклад, ґо, а не го, хіраґана, а не хірагана.

Відмінювання японських слів здійснюється відповідно до § 100 («Відмінювання іменників іншомовного походження») та § 112 («Відмінювання географічних назв») чинного правопису.

Застосування правила не поширюється на усталені назви, які увійшли в українську мову (які є в словниках або/та які мають широкий вжиток в українськомовних джерелах). Приклади: ніндзя, а не нінджя, Хіросіма, а не Хірошіма, Токіо, а не Токьо тощо. У випадках, коли в авторитетних українськомовних джерелах згадуються різні варіанти передання, вибирається найуживаніший варіант, а інші вказуються в преамбулі як альтернативні.

• Якщо ви помітили, що дане правило втратило свою актуальність і потребує оновлення або уточнень, ви можете запропонувати зміни до правил, створивши відповідний запит на сторінці обговорення вікіпроєкту «Японія».

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Сучасні українські системи транскрипції та транслітерації (Федоришина^[3], Бондаренка^[4], Рубель^[5], Коваленка^[6], Накадзави)

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

• Вікіпедія:Іменування статей/Японія
• Вікіпедія:Іменування статей
• {{ніхонґо}}