Вілла Корнаро

Вілла Корнаро (Пьйомбіно Дезе) Villa Cornaro
Вілла родини Корнаро
45°36′24.55″ пн. ш. 11°59′57.56″ сх. д. / 45.6068194° пн. ш. 11.9993222° сх. д. / 45.6068194; 11.9993222
Країна	Італія
Провінція Падуя, Пйомбіно-Дезе	Пйомбіно-Дезе[1]
Тип	villa venetad
Площа	7,44 га
Стиль	Відродження, бароко
Автор проєкту	Андреа Палладіо
Архітектор	Андреа Палладіо
Засновник	венеційські аристократи Корнаро
Перша згадка	1553 р.
Дата заснування	1553 р.
Початок будівництва	1553
Побудовано	1588
Основні дати: 1553—1569—1588
Будівлі: палац родини Корнаро, сад, службові приміщення
Статус	Культурне надбання Італії, світова спадщина ЮНЕСКО
Стан	добрий
Вілла Корнаро (Пьйомбіно Дезе) Вілла Корнаро (Пьйомбіно Дезе) (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Вілла Корнаро (італ. Villa Cornaro) — заміська садиба венеційської родини Корнаро в місцині Пйомбіно-Дезе, провінція Падуя.

Вілла Корнаро була вибудована майже в той же період, що і вілла родини Пізані в Монтаньяна. Джорджо Корнаро придбав ділянку землі в Пйомбіно-Дезе неподалік від Падуї. Садиба вже була обладнана до березня 1553 року, а в квітні 1554 року був вибудований перший поверх житлового помешкання. Проект створив архітектор Андреа Палладіо.

Віллу розбудовували частинами. Два інші будівельні сезони у 1569 та 1688 роках відбулися за участі учня і спадкоємця Палладіо — Вінченцо Скамоцці. Ймовірно, він же був ініціатором запрошення на роботу на віллі венеційського архітектора і скульптора Камілло Маріні.

Вілла вибудована абсолютно симетрично. Всі зали споруди облямовують центральну залу першого поверху з чотирма колонами. Дві симетричні сходові клітки ведуть на другий поверх, приміщення якого були первісно відведені для представників родини Корнаро. Бічні крила прибудовані Вінченцо Скамоцці. Споруда має головну вісь і два парадні фасади, прикрашені лоджиями. Віддалено вони нагадують цернтральні лоджиї венеційських палаццо, але вирішені в стилістиці палладіанської архітектрури (Падаццо Кьєрікаті, Віченца).

Вілла не має зелельної ділянки чи сільськогосподарських угідь. Вона має лише представницьку функцію.

Довгий час кімнати вілли не мали художнього декору. Окрасою приміщення першого поверху була лише підлога з червоної цегли. Лише 1588 року були виконані якісь ліплені оздоби. Новий період декорування закінчили лише 1716 року. Створили близько 160 невеликих декоративних фресок (художник Маттіа Бортолоні), ліплені рами з путті і квітами — роботи Бартоло Кабіянка.

Більш ніж 250 років вілла належала представникам родини Корнаро. Деякий час стояла пусткою. 1989 року її придбала родина Гейбл зі Сполучених Штатів. 1996 року споруда вілли визнана пам'яткою світової спадщини ЮНЕСКО.

• Sally und Carl I. Gable: Palladian Days: Finding a New Life in a Venetian Country House. New York: Anchor books.
• Luca Trevisan: Palladio Villen. München 2012. S. 123. ISBN 978-3-421-03898-2
• Christoph Ulmer: Andrea Palladio. Udine 2011, S. 216. ISBN 978-88-7057-215-5

• Відродження
• Бароко
• Архітектура бароко
• Живопис бароко
• Алегорія
• Андреа Палладіо
• Вінченцо Скамоцці
• Театр Олімпіко
• Палладіанство
• Сад бароко
• Венеційська школа
• Вілла Барбаріго (Вальзанцибіо)
• Садово-паркова скульптура
• Венеційська скульптура 18 століття