Вілла Юзефи Франц

Вілла Юзефи Франц

49°49′51″ пн. ш. 24°00′15″ сх. д. / 49.830915° пн. ш. 24.004129° сх. д. / 49.830915; 24.004129
Типбудівля Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
РозташуванняЛьвів[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип будівлівілла
Архітектурний стильнеобароко Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторЯн Перось Редагувати інформацію у Вікіданих
СкульпторЕдмунд Плішевський
Матеріалцегла, гіпс
Будівництво1892 — 1893[1]
Вілла Юзефи Франц. Карта розташування: Львів
Вілла Юзефи Франц
Вілла Юзефи Франц (Львів)
Мапа

CMNS: Вілла Юзефи Франц у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Вілла Юзефи Франц, також Вілла/Палац гіпсових королів[3][4][5][6] — будинок у Франківському районі м. Львів, на вулиці Євгена Коновальця, 47. Має статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний № 4610-Лв).

Історія

Місцевість, де стоїть будинок № 47, з середини XIX століття мала назву Францівка, на честь Йосифа Франца, який заснував тут гіпсову фабрику, а в 1856 році оселився поруч[7]. Первісно фабрика розташовувалася з непарного боку вулиці Гіпсової, пізніше її перенесли південніше, в район перетину сучасних вулиць Коновальця і Гординських[7]. Далі, на території між сучасними вулицями Коновальця і Чупринки простягалися гіпсові та піщані кар'єри. Окрім власне гіпсу, фабрика Франца виробляла і гіпсові декоративні елементи для оздоблення фасадів[7]. Після смерті у 1871 році Йосифа Франца, керування фабрикою перейшло до його вдови Юзефи Франц із роду Мотилевських[7], яка в 1892 році ініціювала прокладення на території Францівки вулиці 29 Листопада (сучасна вулиця Коновальця)[8]. У 1893 році на цій вулиці архітектор Ян Перось збудував для Юзефи Франц віллу в необароковому стилі[9].

У 1904 році віллу перебудували[10]. Після смерті у 1907 році Юзефи Франц віллу успадкували її сини. Після Першої світової війни будинок перейшов у власність до інженера Карла Ріхтманна, у 1930-х роках віллою володіли граф Мечислав Ходкевич і його дружина Феліція[6].

За радянських часів віллу націоналізували[11]. У 1950-х роках тут розташовувалося дитяче відділення туберкульозного диспансеру, з 1977 року — Львівський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер (з 2020 року — Центр спортивної медицини і реабілітації)[10][12]. У 1990-х роках деякий час на будинок претендувало Генконсульство російської федерації у Львові, проте безуспішно[13]. У 2018 році Львівська ОДА планувала перенести диспансер в інше місце через невідповідність старовинної будівлі сучасним нормам інклюзивності[12][14][13], проте цього так і не сталося.

У 2010 році віллу Юзефи Франц включили до топ-15 найяскравіших будинків Києва, Львова і Одеси за версією журналу «Кореспондент»[10].

Ракетна атака на Львів 4 вересня 2024 року

4 вересня 2024 року російська армія атакувала Львів ракетами Х-47 «Кинджал» і шахедами[15]. Під час атаки пошкоджено 19 пам'яток архітектури у двох районах міста. Епіцентр одного з ударів був між будинками 44, 44-А і 46 на вулиці Коновальця, будинком № 13 на вулиці Кокорудза і віллою Геллера на вулиці Мельника[16] — у кварталі навпроти будинку № 47. Від вибухової хвилі вилетіло близько 70 вікон, відвалилися тиньк, гіпсовий карниз і вхідні двері[4], в деяких приміщеннях обвалилася стеля, зірвало батареї, пошкоджено медичну апаратуру[17], проте персонал закладу не постраждав[18].

Опис

Будинок розташований на куті вулиць Коновальця і Мельника, оточений просторим садом. Цегляний, тинькований, двоповерховий із цокольним і мансардним поверхами, у плані наближений до чотирикутника[4]. Наріжний кут акцентований триярусною вежею, увінчаною масивною параболоїдальною банею[9]. Завершується баня шпилем із великим кованим кільцем-каблучкою. За міською легендою, це символізує вічну вірність Юзефу Франц своєму померлому чоловікові[6]. Фасади рясно оздоблені скульптурним декором: рельєфні зображення грифонів, левів, сфінксів, мушлі, картуші тощо[1]. Автором декору був скульптор Едмунд Плішевський, який вже раніше співпрацював і з фабрикою Франца, і з архітектором Яном Перосєм[1][19]. Віконні прорізи різноманітні за формою: прямокутні (переважно на першому поверсі на тильному фасаді та з боку вулиці Коновальця), прямокутні з лучковими перемичками (на другому поверсі), аркові (на другому поверсі та на вежі), круглі (в мансарді). Прямокутні вікна декоровані ліпними сандриками, аркові — картушами. Міжвіконні простори розчленовані вертикально пілястрами із дрібним ліпним декором, між першим і другим поверхами — пояс із дентикулами. Головний вхід до будинку оформлений у вигляді порталу, фланкованого напівколоннами, з трикутним фронтоном, прикрашеним статуями жінок, що лежать, і гербом у картуші[1].

В інтер'єрі будинку збереглися дерев'яні сходи, ліпне оздоблення стін і плафонів. Внутрішнє планування неоднорідне, з великими залами на першому поверсі і коридорного типу — на другому. Ділянка, де стоїть будинок, по периметру оточена кованою огорожею, головна брама виходить на вулицю Коновальця.

Вілла Юзефи Франц — яскравий приклад палацової архітектури Львова кінця XIX століття. Через свою оригінальну архітектуру з багатим оздобленням віллу часто використовують для зйомок історичних фільмів і серіалів, зокрема, будинок з'являється у серіалі «Кава з кардамоном»[11][20][21] та фільми «13-й автобус»[22].

Галерея

інтер'єр

Примітки

  1. а б в г Бірюльов, 2015, с. 283.
  2. Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
  3. Анна Чистякова (9 травня 2021 року). Що має побачити кожен львів'янин. Палац «гіпсових королів». tvoemisto.tv. Твоє Місто. Процитовано 27 квітня 2025 року.
  4. а б в Сім архітектурних пам'яток Львова, пошкоджених ракетами. Чим вони особливі. tvoemisto.tv. Твоє Місто. 5 вересня 2024 року. Процитовано 27 квітня 2025 року.
  5. Ростислав Струтинський (7 вересня 2020 року). Приховані перлини Львова: 5 палаців міста лева, які не показують туристам. 24tv.ua. 24 Канал. Процитовано 27 квітня 2025 року.
  6. а б в Вілла пані Франц – бізнес на гонорстві і шануванні або як жили гіпсові королі. mylviv.city. 15 липня 2022 року. Процитовано 27 квітня 2025 року.
  7. а б в г Новий Світ, 2014, с. 177.
  8. Новий Світ, 2014, с. 178.
  9. а б Архітектура Львова, 2008, с. 351.
  10. а б в 27 жовтня 2014 року. Вілла гіпсових королів. Невідомий Львів. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Процитовано 27 квітня 2025 року.
  11. а б Юрій Мартинович (5 вересня 2024 року). Ракетний удар по архітектурній спадщині Львова: чим цінні історичні вілли й будівлі, які атакували росіяни. zahid.espreso.tv. Еспресо. Процитовано 27 квітня 2025 року.
  12. а б Ірина Панчишин (19 липня 2018 року). Обласна влада хоче виселити лікарсько-фізкультурний диспансер з елітної вілли. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 27 квітня 2025 року.
  13. а б Юлія Ліщенко (19 липня 2018 року). Прощальний «фізкультпривіт» від фізкультдиспансеру?. wz.lviv.ua. Високий Замок. Процитовано 27 квітня 2025 року.
  14. Парасковія Дворянин (27 липня 2018 року). Коли приміщення – все, а пацієнт – ніхто. tvoemisto.tv. Твоє Місто. Процитовано 27 квітня 2025 року.
  15. Ракетний удар по історичному центру Львова: великі руйнування, серед загиблих — діти. texty.org.ua. Тексти. 4 вересня 2024 року. Процитовано 23 квітня 2025 року.
  16. Чотири місяці після ракетного обстрілу на вул. Коновальця: учні вчаться у своїх класах, домівки мешканців відновлюють (відео). city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 21 січня 2025 року. Процитовано 23 квітня 2025 року.
  17. Інна Литвин (4 вересня 2024 року). Удар по Львову: пошкоджено Центр спортивної медицини і реабілітації. korrespondent.net. Кореспондент. Процитовано 27 квітня 2025 року.
  18. Внаслідок атаки рф на Львів постраждав Центр спортивної медицини і реабілітації. galinfo.com.ua. 4 вересня 2024 року. Процитовано 27 квітня 2025 року.
  19. Новий Світ, 2014, с. 185.
  20. Львів за «бабці Австрії»: у місті тривають зйомки історичного фільму (відео). espreso.tv. Еспресо. 3 лютого 2021 року. Процитовано 27 квітня 2025 року.
  21. Марта Янко (30 січня 2021 року). У Львові через зйомки фільму будуть обмежувати рух транспорту. suspilne.media. Суспільне. Процитовано 27 квітня 2025 року.
  22. Розпорядження № 318 від 10.07.2017 «Про проведення зйомок епізодів художнього фільму “13 автобус“». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 27 квітня 2025 року.

Джерела

  • Архітектура Львова: Час і стилі XIII—XXI ст / Ю. О. Бірюльов. — Л. : Центр Європи, 2008. — 720 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Бірюльов Ю. Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму (сер. XVIII — сер. XX ст.). — Л. : Апріорі, 2015. — 528 с. — 1500 прим. — ISBN 978-617-629-230-2.
  • Мельник І. В. Львівський Новий Світ та південні околиці Королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. — 2-ге, виправлене та доповнене. — Л. : Центр Європи, 2014. — Т. VI. — 288 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-966-7022-82-2.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya