Вілухіна Ольга Геннадіївна
Ольга Геннадіївна Вілухіна (22 березня 1988, Мєжгор'є, Башкирська АРСР, СРСР ) — російська біатлоністка, бронзова призерка чемпіонату світу з біатлону 2012 року в гонці переслідування, чемпіонка світу з біатлону серед юніорів, багаторазова чемпіонка Європи з біатлону. На Олімпійських іграх в Сочі в 2014 році зайняла друге місце, але у листопаді 2017 МОК через уживання допінгу позбавив її срібної медалі Олімпійських ігор. Довічно відсторонена від участі в Олімпійських іграх.[1] БіографіяНародилася в Мєжгор'є, Башкирська АРСР, СРСР. Батько - Геннадій Вікторович Вілухіной, інженер будівельної компанії, мати - Ольга Вікторівна Вілухіна [2], працює оператором в котельні. Сестра - Злата, інженер-програміст [2]. Ольга навчалася в школі № 3, закінчивши її на четвірки і п'ятірки [2]. З улюблених книг - «Одинадцять хвилин» Паоло Коельо [3]. Президент Росії, Володимир Путін, нагородив Ольгу Орденом Дружби в 2014 році. Спортивна кар'єраЮніорські досягнення 2006-2009З 1998 року займалася лижними перегонами, а в червні 2004 року за порадою тренера вирішила перейти в біатлон[4], яким займається під керівництвом Іванова Валерія Володимировича. Чемпіонат світу з біатлону серед юніорів 2006 в американському Преск-Айлі став для Ольги першим в її кар'єрі. У індивідуальній гонці вона зайняла лише 28 місце, а в інших видах змагань завоювала повний комплект медалей. У спринті вона виграла золото, в переслідуванні — бронзу, а в естафеті разом з подругами по команді — срібло. Чемпіонат світу, що проходив роком пізніше в Мартелло став для спортсменки не таким успішним. Вона знову виграла срібло в естафеті, а ось найкращим особистим результатом стало 9-е місце в гонці переслідування. На чемпіонаті Європи в Бансько Ольга зуміла досягти успіху тільки у естафеті, вигравши золоту медаль, а в особистих дисциплінах вона не змогла піднятися на подіум, показавши сьомий час в індивідуальній гонці та спринті і шосте в переслідуванні. Найуспішнішим для Ольги став чемпіонат в Уфі, де вона стала чотирьохразовою і абсолютною (так як на європейському чемпіонаті розігруються медалі в чотирьох дисплінах) чемпіонкою Європи серед юніорів, вигравши золоті медалі у всіх чотирьох дисциплінах — спринті, переслідуванні, індивідуальній гонці та естафетній гонці. Це абсолютний рекорд чемпіонатів Європи, що проводяться з 1994 року. До Вілухіної нікому з молодих спортсменів ще не вдавалося виграти стільки нагород протягом одного континентального чемпіонату[5]. Дебют в Кубку світуУспіхи Ольги змусили наставників національної команди звернути увагу на молоде дарування, і Ольга отримала від них запрошення виступити на етапеі Кубка світу в Ханти-Мансійську. 27 березня 2009 року вона дебютувала в спринтерській гонці. І дебют вдався [6]. Показавши в спринті шостий час серед всіх спортсменок і найкращий серед російських, Ольга потрапила до "квіткової церемонії". Після завершення сезону 2008—2009 вона була включена до складу національної команди для централізованої підготовки. Сезон 2009—2010До сезону 2009—2010 Ольга вперше готувалася з головною командою. На зборах в Обергофі стан здоров'я спортсменки раптово погіршився. Після тренувань у горах піднявся дуже високий рівень гемоглобіну — а він у Олі і так високий від природи — і на тлі спеки почала згортатися кров. Їй ставало все гірше, температура підіймалась до 40 градусів. Процес одужання протікав доволі непросто. Одразу після повернення із Обергофу, Оля провела два тижні в лікарні, пройшла повний курс лікування. В результаті чого стан здоров'я вдалося нормалізувати, а ось форму Ольга втратила і за результатами контрольних тренувань не змогла відібратися на етапи Кубка світу, і тренерський штаб вирішив делегувати її на Кубок IBU. Двічі Оля ставала другою у спринті в Ідре (Швеція) і в Ріднау-валь Рідана (Італія). А на етапі Кубка IBU в австрійському Обертілліяху зі спортсменкою трапився прикрий випадок, через який вона втратила якщо не перемогу, то подіум точно[7]. На старті спринтерської гонки їй довелось затриматися через відсутність стартових номерів на ногах — Оля просто забула їх наклеїти. Доки масажист бігав за номерами, пройшло секунд 45-50. Ставши за результатами гонки у підсумку восьмою, вона програла переможниці всього 42 секунди. Участь в Кубку IBU для Олі закінчилася в німецькому Альтенберзі, де біатлоністка стала 17-ю в спринті. Від подальшої участі в гонках Кубка IBU Ольга була вимушена відмовитися, так як лікарі діагностували сильний отит. Після одужання Ольга взяла участь в першості Росії. Вигравши індивідуальну гонку в Уфі, спортсменка виконала критерій відбору на Чемпіонат Європи[8]. Проте там Ользі вдалося взяти участь тільки в двох гонках — в індивідуальній гонці вона показала 15 час, а в складі естафетної четвірки стала бронзовим призером. Після естафети у неї загострилася травма плеча, і старший тренер збірної Росії з резерву Валерій Польховський вирішив не заявляти її на спринт і переслідування, так як тренери головної національной команди розраховували на її участь в березневих етапах Кубка світу. Однак взяти участь в них спортсменка не змогла. Вона була змушена достроково завершити сезон — її знову підвело здоров'я — Ольга була госпіталізована з високою температурою[9]. Сезон 2011/2012У Гохфільцені в 2011 році Вілухіна дебютувала в складі змішаної естафетної команди і перемогла. На наступному етапі в Обергофі 4 січня 2012 вперше була замикає в жіночій естафетній команду і також займає перше місце 13 січня 2012 року на етапі в Нове-Место-на-Мораві Вілухіна встановила особистий рекорд: 5 підсумкове місце в спринті. 4 березня 2012 року на чемпіонаті світу в Рупольдинг е Вілухіна вперше в кар'єрі піднялася на подіум, зайнявши 3 місце в гонці переслідування. Сезон 2012/2013Уже перший етап сезону проходив в Естерсунд е, став для Ольги найвдалішим в кар'єрі на той момент: вона посіла третє місце в спринті і не опустилася нижче п'ятого в інших двох особистих гонках. 25 листопада 2012 року Ольга Вілухіна внесла вирішальний внесок у перемогу російської збірної в змішаній естафеті: ліквідувавши 11-секундне відставання Ольги Зайцевої, Вілухіна привезла чоловікам 29 секунд фори [10]. Далі Ольга піднімалася на подіум тільки в естафетах: в Хохфільцен е жіноча збірна посіла третє місце, потім послідували два срібла в Рупольдінгу і Антерсельві. 16 березня 2013 року в гонці переслідування в Ханти-Мансійську показала найкращий результат за час виступів у Кубку Світу, піднявшись на другу сходинку подіуму. І в цілому ханти-Мансійський етап став найкращим етапом в кар'єрі Ольги на даний момент: «срібло» і два четвертих місця. Сезон 2013/2014
27 листопада 2017 року спортсменка була довічно дискваліфікована за рішенням МОК і позбавлена двох олімпійських нагород, завойованих в 2014 році[1]. Сезон 2014/2015Через проблеми зі здоров'ям спортсменка вирішила пропустити сезон[12]. Завершення кар'єри11 листопада 2016 року Ольга Вілухіна вирішила завершити свою кар'єру[13]. Дискваліфікація27 листопада 2017 року рішенням Міжнародного олімпійського комітету за порушення антидопінгових правил позбавлена срібної медалі Олімпійських ігор 2014 року в Сочі і довічно усунули від участі в Олімпійських іграх.[1] Загальний залік в Кубку світу
Статистика стрільби
СтатистикаУ таблиці наведено статистику виступів біатлоніста в Кубку світу.
Джерела
Виноски
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
