Вільгельм I Довгий Меч[1] (фр. Guillaume I Longue-Épée, Гійом I; 893 — 17 грудня 942) — герцог Нормандії[2] (927—942), син першого нормандського герцога Ролло і Поппі де Байо.
Біографія
З отриманням влади в Нормандії розпочав активну зовнішню політику з розширення володінь. У 931 році він захопив графства Котантен, Авранш і Кутанс. Близько 933 року (або дещо раніше) оголосив себе герцогом Бретані, виступивши проти норманів на чолі із Інконом.
Придушивши повстання васалів, Вільгельм приєднався до феодальної коаліції проти короля Людовика IV Заморського, але діяв нерішуче, а після особистого побачення в Ам'єні зовсім перейшов на бік короля. У війні з Арнульфом I Фландрським Вільгельм був по-зрадницькому вбитий (17 грудня 942). Його справу продовжував син Річард I Безстрашний.
Сім'я і діти
- Позашлюбний зв'язок:Спрота, бретонка. Один син:
Родовід
 Вільгельм I Довгий Меч — родовід |
|---|
|
Примітки
- ↑ Іноді зустрічається переклад «Довга Шпага», що неправильно, хоча б тому, що вид холодної зброї, що отримав цю назву, з'явився набагато пізніше.
- ↑ Вважається 2-м герцогом Нормандії, хоча такого титулу в його часи не існувало. Офіційно він титулувався як граф Руана. Першим, хто став титулуватися герцогом Нормандії був його син, Річард.
.svg)
