Вільне (Самарівський район)
Ві́льне — село в Україні, у Губиниській селищній громаді Самарівського району Дніпропетровської області. Населення — 1994 особи (за переписом 2001 року). Географія![]() Село Вільне розташоване на правому березі річки Самара, при впадінні у неї річки Вільнянка. Вище за течією річки Самара на відстані 4,5 км розташоване село Івано-Михайлівка, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Хащеве, на протилежному березі — селище Зарічне. Через село пролягає автошлях міжнародного значення М18E105 та залізниця, на якій знаходиться пасажирський зупинний пункт Вільне (за 2 км). Уздовж річки Самари зберігся великий лісовий масив із заплавних і пристінних дібров, а також природних соснових борів на південній межі ареалу сосни звичайної — так званий Самарівський ліс. ІсторіяВільний БрідБіля села існувало давнє поселення Вільний Брід, що сягає часів бродників. Новосергіївська фортеця (1689—1790-ті)Тут біля Вільного Броду і урочища Сорок байраків, 1689 року під час Кримського походу за наказом князя Василя Голіцина, на наступний рік після побудови Богородицької фортеці у Самарі, побудована Новосергіївська фортеця по проекту Вільяма фон Залена, іноземного інженер-полковника на службі Московського уряду. У фортеці був гарнізон у 500 осіб. Її залишки збереглися і донині. На початку квітня 1690 року сюди прийшла чума, що тривала все літо, від якої вимерло все населення фортеці. 1711 року хан Девлет Гірей з ордою осадив Новосергіївську і Богородицьку фортеці. Новосергіївці здалися і видали хану російський гарнізон. За Прутською угодою 1711 і Константинопольською угодою 1712 років Петро І зобов'язався зрівняти з землею фортеці регіону. У 1730-их роках київський генерал-губернатор граф фон Вейсбах поновив фортеці, що послугували базою для війни з Кримом у 1735-39 роках. У середині 1790-ті років з фортеці був виведений гарнізон. Село ВільнеСело Вільне засноване у 1776 році. 1886 року тут мешкало 1466 осіб, було 283 дворів, волосне правління, 1 православна церква, 2 магазини, 2 ярмарки, базар на свята, винна фабрика, паровий млин. Слобода Вільне була центром Вільнянської волості. Приблизна чисельність населення на 1989 рік — 3100 осіб. У 1990-х роках населення села зменшилося за зменшенням чисельності військової частини у лівобережному Гвардійському (нині — Зарічне). 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 709-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області», Вільненська сільська рада увійшла до складу Губиниської селищної громади. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Економіка
Об'єкти соціальної сфери
АрхеологіяНа території села Вільне розкопано курганне поховання скіфського знатного воїна (IV ст до н. е.) зі зброєю і прикрасами із золота. Пам'ятки
ПостатіУ Вільному поховані
ГалереяДив. такожПриміткиЛітература
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia