Вільчковський Едуард Станіславович
Вільчко́вський Едуа́рд Станісла́вович (нар. 19 січня 1935 року, Нижній Тагіл, РФРСР, СРСР) — український педагог, доктор педагогічних наук (1990), професор (1992), член-кореспондент АПНУ (1995), Відмінник народної освіти, професор кафедри теорії спорту та фізичної культури ВНУ ім. Лесі Українки. БіографіяНародився 19 січня 1935 року у Нижньому Тагілі Свердловської області. Батько був лікарем, мама — працівником культури. У 1956 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури за спеціальністю «фізична культура і спорт». З 1956 по 1961 рік працював вчителем середньої школи № 3 та викладачем Переяслав-Хмельницького педучилища. З 1961 по 1964 рік навчався в аспірантурі Харківського педагогічного інституту імені Григорія Сковороди. З 1964 по 1965 рік працював викладачем Харківського педінституту ім. Г. Сковороди. У 1965 році захистив кандидатську дисертацію. З 1965 по 1969 рік працював директором навчально-методичного кабінету Міністерства освіти України.
Наукова роботаАвтор понад 450 наукових публікацій: підручників з теорії і методики фізичного виховання дітей (зокрема — перших підручників українською для вишів у незалежній Україні): для вихователів, інструкторів з фізичного виховання, вчителів фізичної культури. Брав участь у розробці стратегічних державних документів: Базового компоненту дошкільної освіти в Україні, стандартів освіти в галузі фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл України, стандартів рухової підготовленості дітей та учнівської молоді в Україні, понад 15 програм з фізичного виховання дітей дошкільного віку в загальних і спеціальних дошкільних навчальних закладах, 8 програм з фізичної культури для початкової школи. Під керівництвом і консультуванням підготовано 12 аспірантів і 3 докторанти.[2] Член редколегії наукових фахових видань СНУ ім. Лесі Українки «Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві» та «Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки»[3], «Фізичне виховання в школі» на «Дошкільне виховання»[5]. Наукові дослiдження: вивчення проблем фізичного виховання дошкільників та учнів загально-освітніх шкіл, полiпшення їх фiзрозвитку; пiдготовка та перепiдготовка дошкiльних працiвникiв на вчителiв фiзичної культури; розробка державних програм, системи тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України[1]. Також досліджував становлення, зміст, структуру та особливості фізичного виховання в Україні, Польщі, Греції, Японії, США, Франції, Чехії й скандинавських країнах[3]. Практикував викладання в польському Університеті Яна Кохановського в Кельцах, філії в Пйотркуві-Трибунальському. Вільно володіє польською мовою, був опонентом 13 докторських дисертацій у Польщі[3]. Основні праціЗа ЕСУ:
Нагороди
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia