Вільям Джеймс Біл

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2017) Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (травень 2017)

Вільям Джеймс Біл
Народився	11 березня 1833(1833-03-11)[1]  Едріан, Мічиган, США
Помер	12 травня 1924(1924-05-12)[1] (91 рік)  Емгерст, Гемпшир, Массачусетс, США
Країна	США
Діяльність	ботанік
Alma mater	Гарвардський університет Чиказький університет Університет Мічигану
Заклад	Чиказький університет
Діти	Jessie Irene Beald[2]
Автограф
Вільям Джеймс Біл у Вікісховищі

Ві́льям Джеймс Біл (англ. William James Beal; 11 березня 1833р.— 12 травня 1924р.) — американський вчений-ботанік. Він був піонером в розробці гібридної кукурудзи і засновником ботанічного саду В.Дж.Біла. Також відомий завдяки Гермінаційному експерименту, покликаному спостерігати за живучістю насіння.

Вільям Біл народився в місті Едріан, штат Мічиган, в родині Вільяма та Рейчел Біл (до шлюбу Комсток). Його батьки були поселенцями з Нью-Йорку, фермерами та одними з перших Квакерів

Біл навчався в декількох університетах, де отримав такі ступені:

• AB (бакалавр мистецтв) в Університеті штату Мічиган 1859 року.
• AM (магістр мистецтв) в Університеті штату Мічиган 1862 року.
• SB (бакалавр наук) в університеті Гарвард 1865 року.
• MS (магістр наук) в Університеті Чикаго 1875 року.

Володіє рядом почесних ступенів^[4].

Між 1858 та 1861 р.р. викладав природничі науки в Академії Друзів Юніон Спрінгс, штат Нью-Йорк.

Він був профессором ботаніки в університеті Чикаго в 1868-70-х роках, а потім відправився на Мічиганський сільськогосподарський коледж (MAC) (нині Університет штату Мічиган (MSU)), де почав працювати професором ботаніки (1871—1910 р.р.) і куратором музею (1882—1903 р.р.). Під час роботи в MAC, він був запрошений Ліберті Хайд Бейлом працювати в якості асистента Аси Грея при Гарвардському університеті протягом двох років (1883—1884 р.р.).

Також він займав посаду директора Державної лісової комісії (1889—1892 р.р.).

Одружився з Ганною Біл (до шлюбу Прауд) в 1863 році.

Біл був засновником МДУ ботанічного саду В. Дж. Біла, найстарішого, безперервно працюючого ботанічний саду в Сполучених Штатах.

Один з піонерів в розробці гібридної кукурудзи.

Автор праць "Нова ботаніка", "Трави Північної Америки" та "Історія Мічиганського сільськогосподарського коледжу".

У 1887 році він і професор Ролла К. Карпентер створили «Колледжевілл», перший в околицях, що пізніше став Іст Ленсінг.

Він вийшов на пенсію в Амхерсті (штат Массачусетс), де помер в 1924 році.

У 1879 році Біл почав один з найдовших експериментів в ботаніці, що продовжується і понині.

За очікуваннями дослідника послідовність експерименту повинна була мати такий вигляд:

1. 20 пляшок з вузьким горлом розміром 3 на 7 дюймів (7,68 на 17,78 см) заповнюються сумішшю з піску і 50-х насінин трав 23 різних видів.^[5]
2. Пляшки закопуються догори дном, щоб уникнути потрапляння води.
3. Одна, будь-яка з пляшок розкопується кожні п'ять років.
4. Насіння, що зібране з пляшки, висаджується в ґрунт.
5. Відбувається спостереження за числом насінин, що проростуть.^[5]

Головною метою експерименту є дослідження живучості насіння, зокрема наскільки довго воно може володіти життєздатністю в ґрунті після тривалого зберігання.

Послідовники досліду згодом дещо змінили умови експерименту: замість п'яти років став використовуватися інтервал в десять, згодом — раз кожні два десятиліття.

Розкупорювання 15-ї пляшки відбулося ​навесні 2000 року професором рослинної біології, Френком Телевські^[5]. 2 види рослин з 21 проросли.

Розкопки 16-ї пляшки були відкладені через обмеження COVID-19. Телевські та наступники, яких він призначив продовжувати експеримент після його виходу на пенсію, чекали до квітня 2021 року^[6].

Кінець досліду запланований на 2100 рік - станом на 2023 рік залишилися ще 4 пляшки з 23-х. [18]

	Просто вивчення назви рослини або її частини більше не можна виставляти як повноцінне навчання. англ. Merely learning the name of a plant or parts of a plant can no longer be palmed off as valuable training.
— Вільям Джеймс Біл

• Твори Вільям Джеймс Біл у проєкті «Гутенберг»
• Твори та інформація про Вільям Джеймс Біл у Інтернет-архіві