Вільям Мейсон (зброяр)
Вільям Мейсон (англ. William Mason; 30 січня 1837 — 17 липня 1913) був модельником, інженером та винахідником яки працював у Remington Arms, Colt's Patent Fire Arms Manufacturing Company та Winchester Repeating Arms Company у 19-му столітті.[3] РемінгтонМейсон розпочав свою кар'єру учень-модельник, і врешті почав працювати на збройному виробництві для компанії Remington Arms. Працюючи на Ремінгтона 21 листопада 1865 року, він отримав патент США 51,117, на поворотно-відкидний барабан для легкого заряджання та зіркоподібний механізм для викидання порожніх гільз. Цю конструкцію використала в 1896 році компанія S&W у револьвері .38 Hand Ejector (M&P and S&W Модель 10).[4] КольтУ 1866 році Мейсон покинув Remington Arms і перейшов до Кольта у якості керуючого арсеналом. Разом з Чарльзом Річардсом, Мейсон запатентував конструкцію переробки капсульних револьверів на казнозарядні револьвери під унітарний набій. Ці перероблені револьвери ідентифікують як «Richards-Mason conversion».[5] Після цієї роботи, Мейсон почав працювати над першими револьверами Кольта під унітарний набій в 1871 році: револьвер Colt Model 1871-72 «Open Top» став третім таким револьвером, після револьверів .41 калібру House Pistol та .22 калібру семизарядний Open Top. Open Top .44 мав абсолютно нову конструкцію, а тому деталі не від старих капсульних револьверів не підходили. Мейсон пересуну цілик на задню частину стволу, замість розташування на курку чи затворному блоці як у перших моделях. Револьвер було розроблено під набій .44 Henry і був відправлений на випробування армії США в 1872 році. Армія не прийняла револьвер і запросила револьвер на міцнішій рамі більш потужного калібру. Мейсон переробив конструкцію додавши верхню планку, як у револьверах Ремінгтона і перемістив цілик на задню частину рамки. Перший прототип був розрахований на набій кільцевого запалення .44 калібру, але перша модель була створена під новий калібр відомий як .45 Colt.[6] У 1872 році армія обрала цей револьвер, з першою поставкою в літку 1873 року 8,000 одиниць.[6] Після успіху Colt Single Action Army та переробок капсульних револьверів Кольта по схемі Річардса-Мейсона, Мейсон перейшов на розробку невеликих револьверів, «The New Line» в 1874 році. Існувало п'ять варіантів, вони відрізнялися розміром та калібром, але з використанням затвора розробки Мейсона.[7] Хоча Кольт розробив концепцію револьвера «подвійної дії» ще в 1857 року і запатентував її, його Кольт так і не випустив. З ростом конкуренції з боку британського конкурента, Webley & Scott, Кольт звернувся до Мейсона розробити револьвер подвійної дії для них в 1877 році, ця модель отримала назву Colt M1877. Після цього, Мейсон у співпраці з Річардсом розробили версію на більшій рамці, Colt M1878 Frontier в 1878 році.[8] Його останньою розробкою на Кольта став револьвер Colt M1889. Мейсон розробив цей револьвер з поворотно-відкиднимм барабаном у співпраці з Карлом Дж. Ебетсом. Ебетс продовжував удосконалювати ідею протягом 7 років після того, як Мейсон пішов від Кольта до Вінчестера.[8] ВінчестерМейсон покинув Кольта для праці на Winchester Repeating Arms Company в 1882 році.[9] Спочатку його найняли для розробки револьвера, який би міг конкурувати з револьверами Кольта, але врешті Мейсон працював над прототипами багатьох конструкцій Джона Мозеса Браунінга.[10][11] Однією з цих відомих конструкцій стала гвинтівка Winchester Модель 1886.[3] В 1885 році він став головним механіком у Вінчестера і обймав цю позицію до смерті 17 липня 1913 року в Вустері, штат Массачусетс.[12][13] Мейсон був першим членом Американського товариства інженерів-механіків[14] і за своє життя запатентував 125 винаходів зброї, амуніції, обладнання для виготовлення зброї, парових насосів та ткацьких верстатів.[12] Історик Вінчестера Мері Джо Ігноффо назвав Мейсона «одним з найвизначніших конструкторів XIX століття».[11] Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia