Вільям Фіцджеральд, 2-й герцог ЛейнстерВільям Роберт Фіцджеральд (англ. William Robert FitzGerald, 2nd Duke of Leinster; 12/13 березня 1749 — 20 жовтня 1804) — ІІ герцог Лейнстер, ірландський аристократ, землевласник, ліберальний політик, депутат парламенту Ірландії, масон, Великий Майстер Великої Ложі Ірландії. Народився в Лондоні. ЖиттєписВільям Роберт Фіцджеральд був депутатом парламенту Ірландії від міста Дублін в 1767—1773 роках, був депутатом парламенту Ірландії від графства Кілдер та міста Кілдер в 1768—1769 роках. У 1773 році він успадкував титули і маєтки свого батька — Джеймса Фіцджеральда — І герцога Лейнстер. Вільям Роберт Фіцджеральд отримав титул Верховного шерифа графства Кілдер. Політично він був лібералом, підтримував Ірландську патріотичну партію Генрі Греттена. Вільям став засновником Ірландського клубу вігів у 1789 році, він контролював 6 депутатів парламенту Ірландії палати громад. У 1779 році він отримав звання полковника і посаду командира Дублінського полку ірландських добровольців. Він був масоном, у 1770 році Вільям Роберт Фіцджеральд став Гросмейстером Великої Ложі Ірландії. Цю посаду він займав протягом 2 років. Потім він ще раз був обраний на цю посаду в 1777 році. У 1783 році він був одним з перших лицарів ордену Святого Патріка. У 1788—1789 роках він займав посаду Магістра Рукописів Ірландії. Це була посада була в першу чергу юридичною посадою. Вільяма Роберта Фіцджеральда звинувачували в некомпетентності під час перебування на цій посаді. У майбутньому вимагали, щоб цю посаду займав тільки професійний юрист. Вільям Роберт Фіцджеральд був католиком, боровся за емансипацію католиків (у ті часи католики на території Британських володінь були абсолютно безправними), заснував католицьку семінарію в Мейнуті в 1795 році. У 1797 році Вільям Роберт Фіцджеральд залишив політичну діяльність, зайнявся лікуванням своєї хворої дружини, переїхав до Англії і перебував там же під час всього 1798 року, коли всю Ірландію охопило повстання за незалежність Ірландії. Родина![]() Вільям Роберт Фіцджеральд був другим сином Джеймса Фіцджеральда — І герцога Лейнстер та леді Емілі Мері Леннокс. Хоча старший син був на той час живий, саме Вільям успадкував титули і володіння батька. 4 — 7 листопада 1775 року Вільям одружився з високоповажною Емілією Олівією Ашер Сент-Джордж — дочки Джорджа Сент-Джорджа — І барона Сент-Джордж та леді Елізабет Домінік. Його дружина Емілі померла в Лондоні 23 червня 1798 року. Вільям Роберт Фіцджеральд був старшим братом лорда Едварда Фіцджеральда — борця за свободу Ірландії, революціонера, що віддав життя за свободу Ірландії під час повстання 1798 року. Вільям був кузеном англійського ліберального політика Чарльза Джеймса Фокса. У шлюбі з Емілією Вільям мав наступних дітей:
Смерть і основні заслугиВільям Роберт Фіцджеральд був власником замків та палаців. Останні роки життя він жив і помер в замку Кілкеа, що в графстві Кілдер. Він був власником палацу Лейнстер-Хаус, що в Дубліні. У цьому палаці засідав парламент Ірландії. Нині саме в цьому будинку теж засідає нинішній парламент Ірландії. Він був одним із засновників ордена Святого Патріка в 1783 році і Королівської ірландської академії (1785). Він був інвестором компанії «Роял Канал», що почала роботу в 1790 році. Він володів 60 000 акрами землі в графстві Кілдер — біля замків Мейнут, Ратанган і Ахі. Він перебудував головний міст в Ахі через річку Барроу. ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia