Вінець (гірництво)

Опорний вінець: 1 — у вигляді рами з подовженими елементами, кінці яких заведені в лунки; 2 — у вигляді кільцевого врубу, заповненого бетоном

Вінець (англ. curb, нім. Geviert) — у гірництві — елемент кріплення вертикальних та похилих (більше 45°) виробок.

Розрізняють вінці рядові (просто вінці) та опорні (основні), що утримують від зміщення ланки кріплення, що розташовані вище.

При застосуванні рамного кріплення опорним вінцем служить рама з подовженими елементами, кінці яких заходять у лунки.

При бетонному (залізобетонному, цегляному тощо) кріпленні вінцем служить заповнений бетоном кільцевий вруб.

Опорні вінці розташовують у міцних породах.

Див. також

Література

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya