Вініфред Бренчлі
Вініфред Елсі Бренчлі (англ. Winifred Brenchley; 1883 — 1953) — британська вчена, сільськогосподарська ботанікиня, таксономістка, агрономка і наукова письменниця. Разом з Кетрін Ворінгтон продемонструвала роль бору як важливого мікроелементу для рослин. Перша жінка у Великобританії, яка увійшла в сферу сільськогосподарської науки, де домінували чоловіки[8]. Вважається «провідним британським авторитетом з вивчення бур’янів на початку ХХ століття»[9]. Ранні роки та освітаВініфред Бренчлі народилася в Лондоні 10 серпня 1883 року в родині Елізабет Беккет та Вільяма Бренчлі, шкільного вчителя. У дитинстві вона перехворіла на кір і через те частково втратила слух. Вчилася у Дівочій школі Джеймса Аллена в Дулвічі, де однією із її викладачок була відома ботанікиня Ліліан Кларк[10]. Згодом вона два роки навчалася у Садівничому коледжі Свонлі, закінчила курс у 1903 році. До 1903 року коледж приймав лише жінок-студенток, щоб забезпечити відповідні професії для неодружених жінок (у британських колоніях також зростав попит на садівників і аграріїв, і вважалося, що жінки краще підходять для цієї ролі). Бренчлі отримала срібну медаль Королівського садівничого товариства, але залишила садівництво, щоб вивчати ботаніку[11]. 1905 року Бренчлі здобула ступінь бакалавра в Університетському коледжі Лондона, де навчалася під керівництвом Френсіс Волл Олівер. У 1906-7 роках вона отримала стипендію Гілкріста для навчання в аспірантурі. У 1911 захистила дисертацію на тему «On the strength and development of the grain of wheat (Triticum vulgare)» і здобула ступінь доктора наук Лондонського університету[12]. Кар'єра![]() Завдяки стипендії Гілкріста її прийняли до Ротамстедської дослідницької станції. За 60 років існування лабораторії вона була першою жінкою, яка там працювала, і було визнано, що її призначили, «тому що наявні кошти не залучили б відповідного чоловіка»[13]. Незабаром її роботу високо оцінили і через рік вона стала постійною співробітницею на посаді керівниці кафедри ботаніки, обіймала цю посаду до виходу на пенсію в 65 років[14]. Ще на початку навчання в Ротамстеді Бренчлі продемонструвала свої технічні навички, удосконалюючи техніку вирощування рослин у водній культурі та наблизившись до відкриття важливої ролі міді та цинку в живленні рослин, що й описала у своїй книзі Inorganic Plant Poisons and Simulants (1914, перевидано 1927). Відкриття Кетрін Ворінгтон ролі бору як мікронутрієнту в 1923 році[15][16] і подальші дослідження впливу бору є, мабуть, найвідомішою роботою Вініфред Бренчлі[17]. Іншим її головним науковим інтересом була екологія бур'янів, в книзі Weeds of Farmland (1920) вона провела перше комплексне наукове дослідження бур'янів у Великобританії. Наступною була видана книга «Manuring of Grass Land for Hay» (1924), в якій описала, як добрива впливають на ботанічний склад луків. У 1910 році Бренчлі була обрана до Лондонського Ліннеївського товариствао. 1920 року увійшла до Королівського ентомологічного товариства. Її основним ентомологічним інтересом були Lepidoptera[18]. 1948 року вона вийшла на пенсію та була нагороджена Орденом Британської імперії. Вийшовши на пенсію, Бренчлі повернулася до садівництва. Вона також зібрала величезну кількість неопублікованого матеріалу у своїх дослідницьких зошитах, але не встигла опрацювати через важкий інсульт. Вініфред Бренчлі померла 27 жовтня 1953 року. Публікації
Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia