Вірський Павло Павлович

Павло Павлович Вірський
Народився	12 (25) лютого 1905  Одеса
Помер	5 липня 1975(1975-07-05) (70 років)  Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	танцівник і хореограф
Alma mater	Одеське музично-драматичне училище
Відомі учні	Гомон Олексій Олександрович
Партія	КПРС
У шлюбі з	Вірська Валерія Семенівна
Нагороди
Премії
Звання
Медіафайли у Вікісховищі

Павло́ Па́влович Ві́рський (нар. 12 (25) лютого 1905(19050225), Одеса — 5 липня 1975, Київ) — український танцівник і хореограф, Народний артист СРСР (1960).

Народився 12 (25 лютого) 1905 року в Одесі в купецькій родині^[1]. В 1926 році закінчив Одеське музично-драматичне училище, 1928 — Московський театральний технікум. Член КПРС з 1946 року^[2].

Артист балету і балетмейстер у театрах Одеси, Харкова, Дніпра, Києва, військових ансамблів.

Організатор (1937), балетмейстер (до 1940), художній керівник (1955–1975) Ансамблю танцю УРСР. У своїй творчості розвив знахідки і традиції, закладені Михайлом Андрійовичем Соболем^[3].

Влітку 1972 року на одному з найбільших сценічних майданчиків Вашингтона «Вулф треп» перебував з ансамблем, виступи тривали два місяці.

Проживав в Києві. Помер 5 липня 1975 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Танці і хореографічні картини:

• «Чумацькі радощі»,
• «Гопак»,
• «Рукодільниці»,
• «Запорожці»,
• «Флотилія „Радянська Україна“»,
• «Ляльки»,
• «Повзунець»,
• «Шевчики»,
• «Зимова казка» (одноактний балет).

Багато хореографічних композицій Вірського зафіксовано у виданні «У вихорі танцю» (випуски 1-6, 1977—1982).

• 29 серпня 1942 Президія ВР УРСР видала Указ про присвоєння почесного звання заслуженого артиста УРСР художньому керівнику Ансамблю червоноармійської пісні і танцю Південно-Західного фронту Павлу Вірському. [1]
• 1950 — Сталінська премія.
• 1965 — Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка за створення концертної програми (1964) Державного заслуженого ансамблю танцю УРСР.
• 1970 — Державна премія СРСР.

Нагороджений орденами Червоного Прапора і Червоної Зірки^[4], а також медалями.

З 1977 року Національний заслужений академічний ансамбль танцю України носить його ім'я.

В 1983 році в Києві, на будинку по вулиці Малій Житомирській, 10 де він жив в 1969–1975 роках встановлено меморіальну дошку (бронза, барельєфний портрет; скульптор Н. Д. Марченко, архітектор Т. Г. Довженко)^[5].

21 лютого 2005 року Національним банком України в серії «Видатні особистості України» в обіг була випущена нейзильберова 2-гривнева пам'ятна монета накладом 20 000 штук, присвячена 100-річчю від дня народження хореографа^[6].

2005 року Поштою України була випущена поштова марка номіналом 45 копійок, присвячена 100-річному ювілею Павла Вірського.

Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 110 років з дня народження відзначатиметься на державному рівні.^[7]

В журналі «Перець» № 4 за 1975 р. розміщено дружній шарж А. Арутюнянца з нагоди 70-річчя П. Вірського^[8][9]

2020 року на Алеї Зірок, що на Театральній площі в Одесі, з'явилась «зірка» Павла Вірського.

У місті Буча є вулиця Павла Вірського.

16 грудня 2021 року у Києві вулицю Саратовську перейменували на Бульвар Павла Вірського.^[10]

19 квітня 2023 року у місті Краматорськ провулок Ангарський перейменували на провулок Павла Вірського.^[11]

У місті Дніпро перейменували вулицю Собінова на вулицю Павла Вірського.

У місті Миколаїв вулицю 8 Березня (Мала Корениха) перейменували на вулицю Павла Вірського^[12].

У місті Кривий Ріг вулицю Шевцової перейменували на вулицю Павла Вірського.

• 
  Поштова марка "Павло Вірський" (Україна, 2005)
• 
  Монета "Павло Вірський"

• Бондарчук П. М. Вірський Павло Павлович [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 575.
• Боримська Г. Державний заслужений ансамбль танцю Української РСР. — К., Держ.вид. образотворчого мист. і муз. літ. УРСР, 1959.
• Боримська Г. Самоцвіти українського танцю. — К., Мистецтво, 1974.
• Герасимчук Р. Ансамбль танцю УРСР. — К., Мистецтво, 1958. −19 с.-М 6;
• Козиренко Л. Українські «зірки» і Південний Хрест (По Латинській Америці). — К., Видавництво політичної літератури України, 1967
• Козловский Н., Бальтерманц Д. [Автор-составитель Боримская Г.] (альбом). Государственный заслуженый ансамбль танца Украинской ССР. — К., Гос. изд. изобразительного искусства и муз. лит. УССР, 1960
• Литвиненко В. Зразки народної хореографії. — К., 2007;
• Станішевський Ю. О. Павло Павлович Вірський. — К., 1962.
• Туркевич В. Хореографічне мистецтво у персоналіях. — К, 1999;
• Вернигор Ю., Досенко Є. Павло Вірський (альбом). — Вінниця: Нова книга, 2012
• Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 118—119.
• Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедмчний довідник. — К., 2001. — С. 78—79.

• Вірський Павло Павлович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — Т. 1 : [А – Д]. — С. 386.