Вітольд Шольґіня

Вітольд Шольґіня
Вітольд Шольґіня
Народився	11 березня 1923; Львів, Польська Республіка
Помер	30 червня 1996 (73 роки); Варшава, Республіка Польща
Поховання	Повонзківський цвинтар
Громадянство	Польща
Національність	поляк
Місце проживання	Львів, Варшава
Діяльність	архітектор, мистецтвознавець
Alma mater	Краківська політехніка імені Тадеуша Костюшка
Знання мов	польська
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

|рід занять=

Вітольд Шольґіня або Вітольд Шолгіня (пол. Witold Szolginia, 11 березня 1923, Львів — 30 червня 1996, Варшава) – польский архітектор, науковець, письменник, поет, художник-графік, енциклопедист, автор радіопередач на львівську тематику і популяризатор історії Львова

Життєпис

Народився у Львові і до вимушеної репатріації поляків у травні 1946 році до Польщі жив на вулиці Личаківській 137, у «Будинку Залізного Лева»^[1]. Про це сьогодні нагадує меморіальна таблиця, яка нещодавно була встановлена на фасаді будинку^[2]. Автор восьми книг споминів про Львів, згадував, що за його пам'яті (бл. 1930 р.) власниця кам'яниці, пані Брандова, підключила дім до каналізації.^[3]

Початкову освіту здобув у чоловічій державній школі Св. Антонія та отримав так званий «малий бакалаврат» у 6-й гімназії імені Станіслава Сташиця (тепер будівля Української академії друкарства на розі площі Данила Галицького і вулиці Підвальної).

Під час німецької окупації Львова займався продажем газет, а також працював кур'єром у податковій інспекції. Брав участь у редагуванні та розповсюдженні польської підпільної преси.

У 1944 році Вітольд розпочав навчання на архітектурному факультеті у Львівській політехніці. Після переїзду до Польської народної республіки у 1946 році продовжив навчання у Краківській політехніці. У 1950 році він здобув ступінь магістра інженера архітектури.

Шольґіня працював за фахом понад 40 років, досягнувши посади доцента в Інституті управління навколишнім середовищем у Варшаві. Проводив наукову діяльність і мав успіх в популяризації діяльності в галузі містобудування, архітектури та будівництва. Він автор енциклопедії «Архітектура і будівництво», книг «Естетика міста», «Історіографія урбаністики та архітектури старого Львова», «Чудеса архітектури» та «Найдавніші краєвиди Львова».

Вітольд Шольґіня насамперед відомий як автор віршів про Львів і львів'ян, написаних як балаковою, так і літературною польською мовами. Його твори, зібрані у томах: «Krajubrazy syrdeczny», «Kwiaty lwowskie» та (в антології багатьох авторів) «Semper fidelis», відновлюють образ старого Львова з його пам'ятками та мешканцями. Був одним з ініціаторів створення у 1988 році Варшавського товариства прихильників Львова.

У 1999 році про нього було знято документальний фільм режисерки Аліни Черняковської під назвою «Semper fidelis»^[4].

Помер 30 червня 1996 році. Похований на Повонзківському кладовищі (ділянка 237-3-19)^[5].

Бібліографія

A jak Tomku w twoim domku; Warszawa, «Nasza Księgarnia» (1960)
Cuda techniki na przestrzeni dziejów, Warszawa, «Iskry» (1961)
Tajemnica rurek w ścianie (серія «Technika wokół nas»); Warszawa, «Nasza Księgarnia» (1962; у 1979 — розширене видання)
Domy z fabryki; Warszawa, «Nasza Księgarnia» (1963; у 1980 — 2-гу розширене видання) ISBN 83-10-07627-4
Budujemy mosty (серія «Technika wokół nas») Warszawa, «Nasza Księgarnia» (1965)
W podziemiach wielkiego miasta (seria: Biblioteka Błękitnych Tarcz); Warszawa, Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych (1965, перевидання: 1968, 1974)
Mowa o trawie (серія «Biblioteka Błękitnych Tarcz»); Warszawa, Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych (1965; перевидання: 1967, 1975)
Życie miast; Warszawa, «Iskry» (1966)
Budujemy nowy dom; Warszawa, «Iskry» (1967)
Dom pod żelaznym lwem. Wspomnienia lwowskie, Warszawa, Instytut Wydawniczy «Pax» (1971; у 1989 — 2-ге доповнене видання Krajowej Agencji Wydawniczej) ISBN 83-03-02836-7
Ekslibrisy dla Jana Parandowskiego. Na słunecznym zygarzy; Katowice, Oddział Śląski Towarzystwa Przyjaciół Książki (1974)
Architektura i budownictwo. Ilustrowana encyklopedia dla wszystkich; Warszawa, Wydawnictwa Naukowo-Techniczne (1975; перевидання: 1982, 1991) ISBN 83-204-0820-2
Poczet wielkich architektów; Warszawa, «Nasza Księgarnia» (1976)
Przyroda uczy budować (серія «Technika wokół nas»); Warszawa, «Nasza Księgarnia» (1977)
Informacja wizualna w krajobrazie miejskim; Warszawa, Instytut Kształtowania Środowiska (1978; у 1980 — 2-ге виадання PWN) ISBN 83-01-01740-6.
Estetyka miasta; Warszawa, «Arkady» (1981) ISBN 83-213-2986-1
Krajubrazy syrdeczny — pod pseudonimem: Tolu z Łyczakowa; Londyn, Koło Lwowian Oficyna Lwowska (1984)
Cuda architektury; Warszawa, Krajowa Agencja Wydawnicza (1985) ISBN 83-03-00760-2
Lwów w grafice; Fundacja Przyjaciół Lwowa (1986)
Krajubrazy syrdeczny — pod pseudonimem: Tolu z Łyczakowa; приватне видання; видавництво «Waldemar Markowski», Bytom (1986)
Kwiaty lwowskie — pod pseudonimem: Tolu z Łyczakowa; приватне видання; видавництво «Waldemar Markowski», Bytom (1987)
Cuda inżynierii; Warszawa, Wydawnictwo «Alfa» (1987) ISBN 83-7001-076-8
Geniusze szczęśliwi, geniusze nieszczęśliwi: z historii polskiej nauki i techniki; Warszawa, Wydawnictwo «Alfa» (1987) ISBN 83-7001-144-6
Ład przestrzenny w zespole mieszkaniowym; Warszawa, Instytut Gospodarki Przestrzennej i Komunalnej (1987) ISBN 83-85002-23-5
Za teatralną kurtyną (серія «Technika wokół nas»); Warszawa, «Nasza Księgarnia» (1989) ISBN 83-10-09341-1
Historiografia architektury i urbanistyki dawnego Lwowa; Warszawa, Polska Akademia Nauk Instytut Sztuki (1989)
Ikonografia dawnego Lwowa Cz. 1, Najstarsze widoki Lwowa; Warszawa, Polska Akademia Nauk Instytut Sztuki (1991)
Architektura. Encyklopedia Mini; Warszawa Sigma NOT (1992) ISBN 83-85001-89-1
Tamten Lwów T. 1 Oblicze miasta; Wrocław, Oficyna Wydawnicza «Sudety» (1992) ISBN 83-85550-07-0
Tamten Lwów T. 2 Ulice i place; Wrocław, Oficyna Wydawnicza «Sudety» (1993) ISBN 83-85550-12-7
Tamten Lwów T. 3 Świątynie, gmachy, pomniki; Wrocław, Oficyna Wydawnicza «Sudety» (1993) ISBN 83-85550-19-4
Pudełko lwowskich wspomnień pełne; Wrocław, Oficyna Wydawnicza «Sudety» (1994) ISBN 83-85550-39-9
Tamten Lwów T. 4 My, lwowianie; Wrocław, Oficyna Wydawnicza «Sudety» (1994) ISBN 83-85550-22-4
Tamten Lwów T. 5 Życie miasta; Wrocław, Oficyna Wydawnicza «Sudety» (1994) ISBN 83-85550-25-9
Tamten Lwów T. 6 Rozmaitości; Wrocław, Oficyna Wydawnicza «Sudety» (1994) ISBN 83-85550-35-6
Kwiaty lwowskie. Krajubrazy syrdeczny («Krajubrazy syrdeczny», підписана псевдонімом Tolu z Łyczakowa); Wrocław, Oficyna Wydawnicza «Sudety» (1995) ISBN 83-85550-60-7
Tamten Lwów T. 7 Z niebios nad Lwowem; Wrocław, Oficyna Wydawnicza «Sudety» (1996) ISBN 83-85550-89-5
Tamten Lwów T. 8 Arcylwowianie; Wrocław, Oficyna Wydawnicza «Sudety» (1997)
Na Wesołej Lwowskiej Fali; Opracowanie i wybór: Witold Szolginia; Warszawa, «Polonia» (1991) ISBN 83-7021-134-8
Moim miastom. Wiersze i piosenki z Bytomiem i Lwowem w tle Bogdan St. Kasprowicz; Ilustracje: Lwów — Witold Szolginia, Bytom — Joanna Oblonk, Sandra Szandar; Warszawa, Instytut Lwowski (2004) ISBN 83-916009-7-1