Віттенберзький конкорд

Віттенберзький конкорд (англ. Wittenberg Concord) — релігійний документ, підписаний реформатськими та лютеранськими богословами й церковними діячами 29 травня 1536 року задля врегулювання теологічних розбіжностей щодо реальної присутності Тіла і Крові Христової в Євхаристії^[1]^[2]. Вважається основоположним документом для лютеранства, який пізніше був відкинутий реформаторами.^[3]

Серед реформатських підписантів були Мартін Буцер, Вольфганг Фабриціус Капіто, Маттеус Альбер, Мартін Фрехт, Якоб Оттер і Вольфганг Мускул. Серед лютеран — Мартін Лютер, Філіпп Меланхтон, Йоганн Бугенхаген, Юстус Йонас, Каспар Круцигер, Юстус Меніус, Фрідріх Міконій, Урбан Регіус, Георг Спалатін. Цей документ визначив вчення про реальну присутність Тіла і Крові Христових в Євхаристії як Таїнственному Союзі та стверджував реальне споживання Тіла і Крові Христових «недостойними причасниками» lлат. manducatio indignorum).

Примітки

↑ Raitt, Jill (June 1983), The Emperor and the Exiles: The Clash of Religion and Politics in the Late Sixteenth Century, Church History, Cambridge University Press, 52 (2): 145—156, doi:10.2307/3166948, ISSN 0009-6407, JSTOR 3166948
↑ McNeill, John (July 1928), Calvin's Efforts toward the Consolidation of Protestantism, The Journal of Religion, The University of Chicago Press, 8 (3): 411—433, doi:10.1086/480756, ISSN 0022-4189, JSTOR 1196033
↑ Russell, William (September 1995), The Theological "Magna Charta" of Confessional Lutheranism, Church History, Cambridge University Press, 64 (3): 389—398, doi:10.2307/3168946, ISSN 0009-6407, JSTOR 3168946