Г'юберт Селбі-молодший
Г'юберт Селбі-молодший (англ. Hubert Selby Jr.) — американський письменник, який насамперед відомий як автор романів «Реквієм по мрії[en]» та «Останній поворот на Бруклін[en]», у яких досліджується життя «низів» та жорстокий нью-йоркський злочинний світ. БіографіяНародився 23 липня 1928 року в Брукліні, Нью-Йорк, США. 1944 року залишив навчання в школі та вступив на службу до торгового флоту. 1947 року корабельний лікар діагностував у Селбі туберкульоз, тому найближчі три з половиною роки він провів у лікарні, де йому видалили десять ребер та назначили курс експериментального лікування, що, зокрема, включав у себе антибіотик стрептоміцин. Перебуваючи на лікарняному ліжку, Селбі також приймав морфін, демерол, кодеїн, різні снодійно-седативні засоби та навіть героїн, що призвело до наркотичної залежності, яку він не міг побороти протягом тривалого часу.[2] Ось як про цей свій період життя згадує сам письменник:
Допоки письменник та друг дитинства Гільберт Соррентіно[en] не порадив йому зайнятися письменництвом, Селбі протягом деякого часу доводилось працювати клерком, страховим оцінювачем та позаштатним копірайтером. 1961 року на сторінках журналу «Провінстаун Рев'ю» світ побачило перше його оповідання під назвою «Тралала», яке розповідало про групове зґвалтування повії на автостоянці. 1964 року Селбі опублікував свій перший роман — «Останній поворот на Бруклін[en]», який насправді є збіркою, що складається з шести оповідань, об'єднаних спільним наративом. У книзі розповідається про життя в міських районах, де панує злочинність, проституція та наркоманія. В Італії вийшла заборона на публікацію книжки, а в Англії навіть пройшов судовий процес щодо непристойності твору,[4] однак 1966 року книгу зрештою таки опублікували. Після успіху своєї першої книжки, Селбі переїхав до Лос-Анджелеса, де спускав усі зароблені гроші на героїн та алкоголь. Потрапивши 1967 року на декілька місяців до в'язниці за володіння наркотиками, Селбі зрештою переосмислив своє життя, перебрався до Західного Голлівуду (Каліфорнія) та зав'язав з наркотичними речовинами. 1971 року вийшов його другий роман — «Кімната[en]», що розповідав про ув'язненого, який у своїй голові вигадує всілякі катування для поліцейського, відповідального за його арешт. 1976 року світ побачив малоуспішний роман «Демон[en]», який розповідав про чоловіка, внутрішній демон якого схиляє його до хтивості та постійної потреби до гріха, а 1978 року — «Реквієм по мрії[en]», де розглянута темна сторона поняття «американська мрія». 1983 року Селбі переїхав до Лос-Анджелера, де протягом наступних двадцяти років викладав креативне письмо в Університеті Південної Каліфорнії. Помер 26 квітня 2004 року від хронічного обструктивного захворювання легень.[5] Особисте життяЗагалом одружувався тричі. Від останнього шлюбу зі Сюзанн Вікторією Селбі має чотирьох дітей.[6] БібліографіяТвори
Фільмографія
Документальні фільми
Переклади українською
Примітки
ПосиланняВікіцитати містять висловлювання від або про: Г'юберт Селбі-молодший
|
Portal di Ensiklopedia Dunia