ГЕС Недре-Россага

ГЕС Недре-Россага
66°03′16″ пн. ш. 13°47′39″ сх. д. / 66.05441° пн. ш. 13.79413° сх. д. / 66.05441; 13.79413
Країна	Норвегія
Адмінодиниця	Hemnes Municipalityd[1][2]
Стан	діюча
Річка	Россага
Каскад	каскад на Россазі
В експлуатації з	1955[1]
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1955—1958 (перша черга), 2016 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність	350  МВт
Середнє річне виробництво	2150  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	244  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	3 (перша черга, після часткової демобілізації), 1 Rainpower (друга черга)
Витрата через турбіни	165  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	3 (перша черга, після часткової демобілізації), 1 Alstom/GE (друга черга)
Потужність гідроагрегатів	1х225 (друга черга)  МВт
Власник	Statkraft
Оператор	Статкрафт Енержіd[1]
ГЕС Недре-Россага
Мапа

ГЕС Недре-Россага — гідроелектростанція в центральній Норвегії за три десятки кілометрів на південний захід від міста Му-і-Рана. Знаходячись після ГЕС Овре-Россага, становить нижній ступінь каскаду у сточищі річки Россага, котра впадає до Sorfjorden (одна з південних заток Рана-фіорду).

Відпрацьований станцією верхнього рівня ресурс відводиться до створеного на Россазі водосховища Stormybassenget, яке має площу поверхні 6,8 км² та припустиме коливання рівня між позначками 241,9 та 247,9 метра НРМ.

Під час спорудження ГЕС Недре-Россага у другій половині 1950-х років по лівобережжю річки проклали дериваційний тунель завдовжки майже 8 км, що подавав ресурс до підземного машинного залу. Тут встановили шість турбін типу Френсіс — чотири потужністю по 43,5 МВт та дві з показником у 39,8 МВт. Крім того, існували два допоміжні гідроагрегати потужністю по 2,2 МВт. Використовуючи напір у 244 метри, станція забезпечувала виробництво 2 млрд кВт·год електроенергії на рік.

Пропускна здатність ГЕС Недре-Россага була меншою від аналогічного показника верхнього ступеня, що через недостатній об'єм балансуючого резервуара змушувало обмежувати виробництво на станції Овре-Россага. Як наслідок, у 2012—2016 роках реалізували проєкт серйозної модернізації нижнього ступеня каскаду. Він включав прокладання другого дериваційного тунелю, що живить одну турбіну типу Френсіс потужністю 225 МВт. При цьому в першому машинному залі залишили в експлуатації лише три турбіни, загальна потужність яких наразі рахується як 125 МВт. Це повинне збільшити річне виробництво електроенергії до 2,15 млрд кВт·год.

Відпрацьована вода по двох відвідним тунелям довжиною понад 3 км кожен відводиться в Россагу^[3][4][5][6].