ГЕС Фіннфорс

ГЕС Фіннфорс
64°47′27″ пн. ш. 20°20′10″ сх. д. / 64.790916666667° пн. ш. 20.336° сх. д. / 64.790916666667; 20.336
Країна	Швеція
Стан	діюча
Річка	Шеллефтеельвен
Каскад	каскад на Шеллефтеельвен
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1935, 1955, 1979
Основні характеристики
Установлена потужність	54  МВт
Середнє річне виробництво	232  млн кВт·год
Розрахований напір	20,7  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс + Каплан
Кількість та марка турбін	1 + 2
Витрата через турбіни	300  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	1 + 2
Потужність гідроагрегатів	1х10 + 2х21  МВт
Основні споруди
Висота греблі	10  м
Власник	Skellefteå Kraftverk
ГЕС Фіннфорс
Мапа
ГЕС Фіннфорс у Вікісховищі

ГЕС Фіннфорс — гідроелектростанція на півночі Швеції. Знаходячись між ГЕС Батфорс (вище по течії) та ГЕС Гранфорс, входить до складу каскаду на річці Шеллефтеельвен, яка впадає у Ботнічну затоку Балтійського моря приблизно посередині між містами Умео та Лулео.

Станція Фіннфорс стала першим зведеним на Шеллефтеельвен гідроенергетичним об'єктом — його будівництво розпочалось у 1906-му та завершилося за два роки. Чотири встановлені тоді турбіни мали загальну потужність 3,4 МВт та виробляли 16 млн кВт·год електроенергії на рік, а вже у 1912-му потужність ГЕС збільшили до 8,4 МВт. Чергове підсилення відбулось в 1935-му, коли на площадці станції почала діяти турбіна типу Френсіс потужністю 10 МВт^[1]. У 1955 році додали турбіну типу Каплан потужністю 21 МВт і тоді ж з експлуатації вивели встановлене на початку століття обладнання, котре з 1983-го отримало статус музейної експозиції. Нарешті, в 1979 році на ГЕС Фіннфорс встановили ще одну турбіну типу Каплан потужністю 21 МВт.

Наразі річка перекрита греблею висотою 10 метрів, яка утримує водосховище з площею поверхні 1 км², периметром 19 км та корисним об'ємом 5 млн м³, в якому припускається коливання рівня поверхні в діапазоні 0,5 метра для літнього та 1 метр для зимового періоду.

Гідроагрегати розміщені біля правобережної частини греблі (на протилежному боці річки від перетвореного на музей першого машинного залу) та працюють при напорі у 20,7 метра, забезпечуючи виробництво 232 млн кВт·год електроенергії на рік^{[2][3][4][5][6]}.