Гаазька конференція з міжнародного приватного права

Гаазька конференція з міжнародного приватного права
Тип	міжнародна організація
Засновано	1893  Гаага
Штаб-квартира	Гаага
Партнерство	Asian African Legal Consultative Organization[1]
Вебсайт: hcch.net
Гаазька конференція з міжнародного приватного права у Вікісховищі

Гаа́зька конфере́нція з міжнаро́дного прива́тного пра́ва (англ. The Hague Conference on International Private Law) - міжурядова організація, що здійснює роботу з прогресивної уніфікації норм міжнародного приватного права. Вона була створена у 1893 році.

Основна діяльність Конференції полягає у розробці багатосторонніх договорів (конвенцій) у різних сферах міжнародного приватного права, зокрема:

• міжнародного співробітництва судових і адміністративних органів з питань правової допомоги,
• колізійного права щодо договорів, зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди,
• аліментних зобов'язань, правового статусу та захисту дітей, правовідносин між подружжям, заповітів та нерухомості або довірчої власності;
• юрисдикції і визнання та виконання іноземних судових рішень.

На сьогодні ця міжнародна організація об'єднує 76 держави-члени (всі держави Європи, держави з Американського, Африканського та Азійського континентів, Австралію). Крім того, ще 57 держав, які не є членами Конференції, приєднуються до конвенцій, розроблених в рамках цієї міжнародної організації.

Періодичність і місце проведення засідань керівного органу: Конференції проводяться один раз на рік в Гаазі (Королівство Нідерланди)

З огляду на постійний характер Конференції 15 липня 1955 року ухвалено її Статут.

• Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] від 05.10.1961. Статус України: приєднання 02.04.2003; вступ в дію – 22.12.2003. Підстава: Закон України від 10.01.2002 № 2933-III;
• Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.] від 15.11.1965. Статус України: приєднання 19.10.2000. Підстава: Закон України від 19.10.2000 № 2052-III (з заявами та застереженнями);
• Конвенція про право, що застосовується до дорожньо-транспортних пригод [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.] від 04.05.1971. Статус України: приєднання. Підстава: Закон України від 15.06.2011 № 3513-VI;
• Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.] від 02.10.1973. Статус України: приєднання. Підстава: Закон України від 14.09.2006 № 135-V (із заявою та застереженням);
• Конвенція про право, що застосовується до режимів власності подружжя [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.] від 14.03.1978;
• Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] від 25.10.1980. Статус України: приєднання. Підстава: Закон України від 11.01.2006 № 3303-IV (з заявою);
• Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] від 19.10.1996. Статус України: приєднання. Підстава: Закон України від 14.09.2006 № 136-V (з заявами та застереженням);
• Конвенція про угоди про вибір суду [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] (Витяг із Заключного Акта Двадцятої Сесії, підписаного 30.06.2005)

• Дата набуття Україною членства: 03.12.2003 р.;
• Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Закон України від 15.05.2003 №793-IV «Про прийняття Статуту Гаазької конференції з міжнародного приватного права» [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.];
• Статус членства: Повноправний член;
• Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску;
• Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Загальний фонд Державного бюджету України;
• Вид валюти фінансових зобов'язань: Євро
• Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: 33 987,51;
• Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство закордонних справ України.^[2]

• Гаазькі конвенції з міжнародного приватного права [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 5 жовтня 1961 року // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гаазька конференція з міжнародного приватного права

• Гаазька конференція з міжнародного приватного права [Архівовано 26 лютого 2012 у Wayback Machine.] — офіційна сторінка (англ.)
  • Основні документи українською мовою [Архівовано 12 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • Члени Гаазької конференції з міжнародного приватного права [Архівовано 17 березня 2012 у Wayback Machine.]
• INCADAT: Міжнародна база даних викрадення дітей [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.] — офіційна сторінка (англ.)(фр.)(ісп.)