Гаврилишин Володимир Петрович
Володимир Петрович Гаврилишин (нар. 20 березня 1946, Коропець, УРСР[1][2]) — український юрист, учитель, краєзнавець, активіст. Депутат Тернопільської обласної (1998) та Монастириської районної (2015[3]) рад. Член Національної спілки краєзнавців (1991) та журналістів України (2008). Племінник Богдана Гаврилишина[4]. ЖиттєписЗакінчив юридичний факультет Львівського університету (1977). Працював у хімічній промисловості у м. Калуші, деревообробній промисловості Брошневі (обидва Івано-Франківської области), учителем — у смт Коропці, селах Вістря Монастириського і Нові Петликівці Бучацького районів; керівником міжколгоспної юридичної групи Монастириського райсільгоспуправління (1977—1986); відповідальним секретарем Монастиристириської організації товариства боротьби за тверезість (1986—1990); від 1991 — завідувачем Коропецького народного історико-краєзнавчого музею[4]. З ініціативи Володимира і Тетяни Гаврилишинів в Коропці відкрито перший музей Богдана Гаврилишина[5]. Нагороджений Грамотою Верховної Ради України від 6 лютого 2020 року, № 179-К. ДоробокСпівавтор книги «Коропець. Історія і спогади» (2004), автор публікацій у ЗМІ.
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia