Гаврильєва Валентина Миколаївна

Гаврильєва Валентина Миколаївна
Гаврильєва Валентина Миколаївна
Народилася	6 грудня 1944 (80 років) ; Майя (село), Мегіно-Кангаласький улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	письменниця
Alma mater	Літературний інститут імені Горького
Знання мов	якутська
Членство	СП СРСР
Роки активності	1966 — тепер. час
	; ; ;

Валентина Миколаївна Гаврильєва (нар. 6 грудня 1944) — якутська письменниця, прозаїк, член Спілки письменників СРСР з 1973 року. Удостоєна почесного звання «Заслужений працівник культури Республіки Саха (Якутія)» (2005)^[1]^[2].

Біографія

Народилася в селі Майя^[3] Мегіно-Кангаласького району Якутської АРСР. По закінченні середньої школи В. Гаврильєва працювала в редакції дитячої газети «Бэлэм буол» («Будь готовий»). У 1971 році закінчила Літературний інститут імені Горького в Москві^[4].

Творчість

Перші твори Гаврильєвої з'явилися в друку Якутської АРСР у 1966 році, а в 1968 році вийшла в світ її перша збірка «Хатыҥчааным барахсан». Письменницька майстерність Гаврильєвої поступово зростала по мірі створення нових творів. Творчість письменниці відображала творчий пошук в аспекті сучасних морально-етичних проблем. Для оповідань і повістей Гаврильєвої характерна експресивність і лаконічність. Твори письменниці було інсценізовано й поставлено на театральних сценах: так, Нюрбинський драматичний театр поставив виставу за повістю «Країна Уот-Джулустана», а Якутський академічний драматичний театр імені П. О. Ойунського поставив виставу за повістю «Про велику подорож помаранчевого Серьоги, наймудрішого Ібрагіма і хитромудрого мисливця Семена Велика голова». Тематика останніх творів поширилася на життя політичних засланців і російських першопрохідників Якутії^[5]^[6]. Твори Валентини Гаврильєвої перекладалися на російську, білоруську і польську мови.

Бібліографія

Хатыҥчааным барахсан. Кэпсээннэр. — Якутскай, 1968. — 84 с.
Повесть о великом путешествии оранжевого Серёги, мудрейшего Ибрагима и хитроумного охотника Сэмэна Большая голова. Перевёл с якутского Иван Ласков. // Полярная звезда. — № 6. — 1971. — С. 40—70.
Туярыма-куо. Перевод с якутского Ивана Ласкова. // Молодёжь Якутии. — 16 октября 1971. — С. 3.
Дөлүhүөн уга. Сэhэннэр, кэпсээннэр. — Якутскай, 1971. — 144 с.
Страна Уот-Джулустана. Повесть-легенда. Авторизованный перевод Ивана Ласкова. // Полярная звезда. — № 4, 1972. — С. 8—40.
Суол. Сэhэннэр. — Якутскай, 1977. — 128 с.
Страна Уот-Джулустана. Повести. Авторизованный перевод с якутского Ивана Ласкова. — М.: Современник, 1977. — 240 с.
O wielkiej podróży rudego Sieriogi, mądrego starca Ibrahima i przebiegłego myśliwego Semena Wielkiej Głowy. Warszawa. Państwowy Instytut Wydawniczy. 1980. 148 s. [Przełożyła z rosyjskiego Teresa Olczak. Z jakuckiego na rosyjski przełożył Iwan Łaskow.]
Краіна Уот-Джулустана. Аповесці. Мінск. Юнацтва. Пераклаў С. Міхальчук. [Пераклад зроблены з выданьня: В. Гаврильева. Страна Уот-Джулустана. Повести. Авторизованный перевод с якутского Ивана Ласкова. М.: Современник, 1977. — С. 176.] — Мінск: «Юнацтва», 1981. — 176 с.
Любовь осенью. Повесть. Перевод И. Ласкова. // Полярная звезда. — № 2. — 1986. — С. 63—80.
Мин доҕотторум: Сэhэннэр. — Якутскай, 1987. — 192 с.
Маленькие повести. М.: Современник, 1987. — 158 с.
Болугур Айыыта: Сэhэннэр. — Дьокуускай, 1991. — 91 с.
Сэhэннэр. — Дьокуускай, 1994. — 208 с.
Ааспыт үйэттэн суруктар (Литература көстүбэт өрүтүн ырытыы). // Кыым. — Кулун тутар 28 күнэ, 2000. — С. 3.
Кыыс олоҕо. Сэhэннэр. — Дьокуускай: Бичик, 2001. — 110 с.
Эргэ өтөх кистэлэҥэ. Номох. — Дьокуускай: Бичик, 2005. — 96 с.
Иван Ласков в скитаниях. // Полярная звезда. — № 1. — 2006. — С. 52—53.
Чуумпу алааска. Сэhэннэр. — Дьокуускай: Бичик, 2011.

Примітки

↑ Указ Президента Республики Саха (Якутия) В. Штырова от 24 февраля 2005 г.
↑ Сайт Майинской СОШ им. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 8 червня 2022.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Сайт НБ РС (Я). Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 30 травня 2016.
↑ Сайт Литературного музея им. Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 30 травня 2016.
↑ Валентина Гаврильева. // Писатели земли Олонхо. Биобиблиографический справочник. [Сост. Д. В. Кириллин, В. Н. Павлова, С. Д. Шевков] — Якутск, 2000. — С. 179—180.

Література

М. Софианиди. Мир твоих увлечений. Экслибрисы Герасимова. // Молодёжь Якутии. — 11 января 1975. — С. 4.
Krystyna Jagiełło. Wróć na Syberię. [Wala Gawriłowa] // Literatura. Warszawa. Nr. 32. 7 sierpnia 1975. S. 9.
Б. Попов. Дьиҥнээх олохтон тэйбэккэ. // Хотугу сулус. — № 2. 1981. — С. 111—115.
Валентина Гаврильева. // А. Егоров, В. Протодьяконов, В. Павлова. Писатели Якутии. Библиографический справочник. — Якутск, 1981. — С. 91.
П. Каспяровіч. Валянцна Гаўрыльева. Краіна Уот-Джулустана. // Літаратура і мастацтва. Мінск. 13 лістапада 1981. С. 6.
М. Михайлова. «Пригрезится, растревожит, озадачит…» // Полярная звезда. Якутск. № 3. 1989. С. 101—103.
Н. З. Копырин. «Суоллар-араастар». // Н. З. Копырин. Кустук араас өҥүнэн. — Дьокуускай, 1992. — С. 75—81.
Валентина Гаврильева. // Писатели земли Олонхо. Биобиблиографический справочник. [Сост. Д. В. Кириллин, В. Н. Павлова, С. Д. Шевков] — Якутск, 1995. — С. 141.
В. Б. Окорокова. Саҥа саҕахтары арыйан кэрэҕэ сүгүрүйэр геройдардаах суруйааччы. // В. Б. Окорокова. Билиҥни литература проблемалара. — Дьокуускай, 1997. — С. 86—93.
Валентина Гаврильева. // Писатели земли Олонхо. Биобиблиографический справочник. [Сост. Д. В. Кириллин, В. Н. Павлова, С. Д. Шевков] — Якутск, 2000. — С. 179—180.
А. Баркоўскі. Валянціна Гаўрыльева. // Літоўка ды Саха. Сшытак 1. — Койданава, 2011. — С. 100.

Посилання

Гаврильева Валентина Николаевна. Якутский литературный музей им. П. А. Ойунского. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 18 березня 2014.
Валентина Гаврильева. Национальной библиотеки Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 18 березня 2014.