Ігор Петрович Гавришко ( 17 лютого 1993, Фрунзе, АРК, Україна) — Заслужений майстер спорту України з гирьового спорту[1], Майстер спорту України міжнародного класу, багаторазовий чемпіон України[2][3][4], Європи та світу.
Біографія
Народився 17 лютого 1993 року в селі Фрунзе, АРК, Україна[5].
У 2008 році Ігор вперше взяв участь у юнацьких змаганнях з гирьового спорту. Саме тоді розпочався його шлях до національного та міжнародного визнання. Наступні роки були сповнені перемогами на різноманітних турнірах, включаючи чемпіонати України та міжнародні змагання[5]. У 2009 році виконав норматив майстра спорту України міжнародного класу[6].
У 2014 році ім'я Ігоря Гавришка стало відомим у спортивному житті всієї України, адже він здійснив унікальний «золотий дубль». Тобто став чемпіоном України не лише серед чоловіків, а серед юніорів, у тій же вагові категорії.[7]
У 2016 році йому присвоєно звання Заслуженого майстра спорту України[8].
Згідно з декларацією про доходи за 2016 рік, місце роботи — Спортивна команда Національної гвардії України, посада — спортсмен-інструктор, члени сім'ї — дружина Гавришко Вікторія Сергійвна[9]
У 2021 році здобув вищу освіту рівня магістр у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» за спеціальністю «Фізична культура та спорт»[10].
Нагороди
Виступи на чемпіонатах та кубках Європи з гирьового спорту[11][12][13]
Змагання
|
Вагова категорія, кг
/вікова група
|
Місце (дисципліна)
|
Тренер
|
ЧЄ 2016, Гдиня, Польща, 11 - 15 травня
|
78 / дорослі
|
2 Срібло (двоборство, сума 212,0)
2 Срібло (естафета класична, 56)
|
Мороз О.А., Отисько С.В.
|
ЧЄ 2017, Дауґавпілс, Латвія, 11 - 15 травня
|
78 / дорослі
|
2 Срібло (поштовх, 119)
|
1 Золото (ривок, 186)
|
2 Срібло (двоборство, сума 212,0)
|
1 Золото (естафета поштовх, 51)
|
ЧЄ 2018, Кечкемет, Угорщина, 10 - 14 травня[14]
|
73 / дорослі
|
2 Срібло (естафета довгим циклом, 32 підйоми)
2 Срібло (двоборство, сума 223,0)
|
ЧЄ 2019, Штольберг, Німеччина, 30 травня - 2 червня [1]
|
73 / дорослі
|
2 Срібло (двоборство, сума 202,0)
3 Бронза (поштовх 118)1 Золото (ривок, 168)
|
Виступи на чемпіонатах світу з гирьового спорту[11][12][13][15]
Змагання
|
Вагова категорія,
кг/ вікова група
|
Результат
|
Тренер
|
2009
|
73
|
3 Бронза
|
Отисько С.В., Мороз О.А.
|
2010, Tampere, Finland, 11 - 15 листопада
|
73
|
2 Срібло
|
2011, NEW-YORK, USA, 16 - 19 вересня
|
73
|
3 Бронза, 3 Бронза
|
2012, Ванцагелло-Мілан, Італія, 08 - 12 листопада [2]
|
70/ юніори
|
1 Золото (двоборство, сума 275)
|
Отисько С.В.
|
70/ дорослі
|
1 Золото (двоборство, сума 275)
1 Золото (поштовх, 109)2 Срібло (ривок, 166)
|
2014, Гамбург, Німеччина, 20 - 24 листопада
|
73 / юніори (U - 22) [3]
|
2 Срібло (двоборство, сума 189,5)
2 Срібло (естафета класична, 48)
|
Отисько С.В., Мороз О.А.,
A. Tyrlumov
|
73 / дорослі [4]
|
2 Срібло (двоборство, сума 189,5)
|
2016, Актобе, Казахстан, 26 - 30 жовтня[16]
|
78 / дорослі
|
2 Срібло (двоборство, сума 190)
2 Срібло
|
Отисько С.В., Мороз О.А.
|
2018, Даугавпілс, Латвія, 10 - 15 жовтня[17] [5]
|
73 / дорослі
|
2 Срібло (двоборство, сума 196,0)
3 Бронза (поштовх 111)2 Срібло (ривок 170)
|
2017, Сеул, Південна Корея, 15 - 19 листопада[18]
|
73 / дорослі
|
2 Срібло (естафета класична, 50)
2 Срібло (двоборство, сума 205,0)
|
2019, Novi Sad, Serbia, 6 – 11 листопада[19][20]
|
73 / дорослі
|
2 Срібло (двоборство, сума 216,5)
3 Бронза (довгий цикл, 55)
|
Ткаченко М.О.,
Отисько С.В., Мороз О.А.
|
2021, Будапешт, Угорщина [6]
|
73 / професіонали
|
3 Бронза (двоборство, сума 212,5)
|
Ткаченко М.О.
|
2 Срібло (ривок, 193)
|
2 Срібло (поштовх довгим циклом, 70)
|
2023, Резекне, Латвія, 07 - 10 грудня
|
73 / професіонали
|
1 Золото (поштовх, 117)
|
1 Золото (ривок, 180)
|
1 Золото (поштовх довгим циклом, 59)
|
1 Золото (триборство, 591)
|
2024, Корфу, Греція, 10 - 13 жовтня [7]
|
73 / професіонали
|
2 ! Срібло (поштовх, 102) [8]
|
Ткаченко М.О., Романчук Олег
|
1 ! Золото (ривок, 150) [9]
|
2 ! Срібло ( поштовх довгим циклом, 67) [10]
|
1 ! Золото (двоборство, сума 177)
|
1 ! Золото (триборство, 155)
|
1 ! Золото (естафета поштовх)
|
Примітки
|