Гавриїл (Стеблюченко)
Архієпи́скоп Гавриїл (в миру Юрій Григорович Стеблюченко; 30 червня 1940, Херсон, СРСР — 20 травня 2016, Благовєщенськ, Росія) — єпископ Російської православної церкви на покої; колишній архієпископ Усть-Каменогорський та Семипалатинський. ЖиттєписЗмалку відвідував Свято-Духів собор у Херсоні, за богослужіннями прислужував у вівтарі. 1958 — поступив до Одеської духовної семінарії, потім до Ленінградської духовної академії, яку закінчив у 1966 зі ступенем кандидата богослов'я за наукову роботу «Взаємовідносини Російської та Англіканської Церков у світлі історичної літератури». 15 червня 1966 — пострижений у чернецтво із нареченням імені «Гавриїл» на честь — Архангела Гавриїла, 19 червня рукопокладений в ієродиякона і призначений на служіння до Спасо-Преображенського собору в місто Виборг. 1966 у серпні — брав участь в роботі з'їзду християнської молоді в місті Лог'я, Фінляндія. 1967 — входив до складу делегації на урочистостях з нагоди 40-річчя Покровської та Нікольської громади московського патріархату у Гельсінки. 1967 — серпень 1968 — секретар російської духовної місії в Єрусалимі. 1968 — рукопокладений в ієромонаха, нагороджений набедреником і призначений настоятелем Спасо-Преображенського собору у Виборзі. [19 серпня]] 1971 — нагороджений наперсним хрестом. 22 січня 1972 — призначений настоятелем Троїцького собору у Пскові. 7 квітня 1974 — возведений в сан ігумена і нагороджений палицею. 7 квітня 1975 — призначений намісником Псковсько-Печерського монастиря із возведенням у сан архімандрита. 1978 — Патріарх Пимен віддав наказ про відсторонення архімандрита Гавриїла, та під тиском Ради по справах релігій скасував рішення. Архірейство19 липня 1988 — призначений єпископом Хабаровським та Владивостоцьким. 23 липня 1988 — хіротонія. 31 січня 1991 — тимчасово відсторонений від керівництва єпрахрією. 25 березня звільнений за штат і направлений для повного розкаяння до Псковсько-Печерського монастиря під спостереження місцевого архієрея. Протягом 3 років не дозволено церковне служіння. 21 квітня 1994 — призначений єпископом Благовіщенським та Тиндинським. 28 серпня 1996 — отримав звання почесного громадянина міста Махачкала та Республіки Дагестан. 25 лютого 2003 — возведений у сан архієпископа. Член Громадської Палати Амурської області. 5 жовтня 2011 — обраний архієпископом Усть-Каменогорським та Семипалатинським (Казанський митрополичий округ)[1]. 27 грудня 2011 — за власним проханням пішов на покій.[2] НагородиЦерковні
Світські
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
