Гаджега Василь Миколайович

Василь Гаджега
Народився1863 або 1864 Редагувати інформацію у Вікіданих
Руське Поле, Марамарощина, Угорське королівство, Австрійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 березня 1938(1938-03-15) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ужгород, Перша чехословацька республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австро-Угорщина
 Перша чехословацька республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьперекладач, католицький священник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіденський університет і Авґустинеум Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор богослов'я
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Васи́ль Микола́йович Гадже́га (нар. 1863, за іншими даними 1864, село Руська Поляна — пом. 15 березня 1938, Ужгород) — релігійний та культурно-освітній діяч, історик, педагог, редактор, перекладач Закарпаття. Один із засновників товариства «Просвіта». Доктор богослов'я. Дійсний та почесний член НТШ. Перший голова крайового кооперативного союзу. Секретар «Общества святого Василія Великого».

Життєпис

Народився в с. Руська Поляна (нині с. Руське Поле Тячівського району Закарпатської області) в сім'ї сільського капелана. Навчався в Ужгородській та Левоцькій гімназіях, потім в Ужгородській (1881—1883) та Будапештській (1883) духовних семінаріях. Здобув вищу світську освіту у Віденському університеті (1883—1887). Викладав в Ужгородській богословській семінарії.

Служив парохом у рідному селі, згодом – у м. Шаторальяуйхей (Угорщина); був секретарем єпископа Ю.Фирчака. Від 1887 – професор богослов'я та директор середньошкільного інтернату в Ужгороді. З 1898 (за ін. даними, 1901) – 1903 – редактор журналу "Наука". Від 1907 – цегольнянський парох. 1919 — став головою Руського клубу, членом президії українського товариства «Просвіта» на Закарпатті. Одержав посаду каноніка та папського прелата у Мукачівській єпархії. Згодом - секретар "Общества святого Василія Великого", голова видавничого товариства "Унія" ("Unio"), професор Ужгородської богословської семінарії. Деякий час очолював Руський національний музей в Ужгороді. Досліджував історію церкви та народну культуру Закарпатської України, висвітлюючи також політичне й соціально-економічне минуле краю; підтримував ідею автохтонності місцевого українського населення. Латинською та угорською мовами опублікував богословські трактати "Онтологія", "Філософія природи", "Логіка".

1910 — зробив перший ґрунтовний переклад окремих уривків з найдавнішої угорської хроніки «Діяння угрів», що мало велике значення для розвитку історичної науки на Закарпатті. Був співредактором краєзнавчого часопису "Подкарпатская Русь" (1930) та щорічника "Науковий збірник товарисва “Просвіта”", в яких протягом 1922–37 опублікував українською мовою 23 ґрунтовні історичні праці. Друкувався також в інших місцевих виданнях ("Русин", "Свобода" та ін.). Переклав чеською мовою "Короткий перегляд церковної історії Підкарпатської Русі".

У своїх творах Василь Гаджега значну увагу приділяв студіям над «Повістю минулих літ», особливо Володимирового Хрещення Русі-України і в цьому йшов слідами о. Анатолія Кралицького. У «Повісті минулих літ», як вважав о. Гаджега, йдеться про корені християнської традиції всіх русинів-українців, у тому числі закарпатських. Показово, що мова творів Василя Гаджеги поступово еволюціонувала від язичія у бік народної. У цьому можна переконатися на прикладі його публікацій у "Науковому збірнику товариства «Просвіта» в Ужгороді.

Частина праць о. Гаджеги залишається неопублікованою.

Помер 15 березня 1938 року в Ужгороді, похований у крипті Кафедрального собору.

Праці

  • «Додатки до исторіи русинов и руських церквей в бувший жупі Земплинской» (1922—1937)
  • «Перва проба исторіи греко-католицькой Мукачевской епархии» (1924)
  • «Іван Фогарашій» (1927)
  • «О первых начатках народного школьництва на Подкарпатской Руси» (1927)
  • «Михайло Лучкай: життєпис і твори» (1929)
  • «Князь Федор Корятович и Марамарош» (1931)
  • «Папска булла о переложеню оседка греко-католицькой Мукачевськой епархіи з Мукачева до Ужгороду» (1935)
  • «Вплив Реформації на підкарпатських русинів» (1943)

Вшанування пам'яті

Від лютого 2023 року вулиця його імені є в Ужгороді.

Примітки

  1. Чеська національна авторитетна база даних

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya