Гайворонська загальноосвітня школа (Чернігівська область)

Гайворонська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (Бахмацький район) - україномовний навчальний заклад І-II ступенів акредитації у селі Гайвороні, Бахмацького району Чернігівської області.

Початок веде з традиційної церковно-приходської школи, яку утримували станові козаки з часів Гетьманщини. На початку 1870-тих козаки Гайворона ухвалили рішення заснувати нову, модерну школу. Двокласна школа відкрита 1876 як земська установа з російською мовою викладання.

1911 коштом земства збудовано нове, просторіше приміщення - воно до сьогодні на балансі Гайворонської загальноосвітньої школи. Будівництво тривало три роки і за вдале оформлення фасаду та вишукане різьблення будівельна бригада отримала грошову премію.

Українська мова викладання частково впроваджена 1918 року, а повна україномовна освіта - з 1920-тих років.

1923 встановлено семирічний термін навчання. У комуністичні часи влада використовувала школу для пропаганди своїх ідей: класової ненависті, безбожництва та аморальності - дітей навчали доносительству на сусідів і навіть батьків. Дитячий шпіонаж, контрольований шкільними педагогами, став систематичним під час Голодомору 1932-1933 років, коли школярів заохочували співпрацювати з бригадами буксирів, що виконували хлібозаготівлі.

Серед активістів-голодоморників був і 19-річний вчитель Гайворонської школи Василь Васюк - його з неповною освітою, малограмотного прислали до села для ідеологічної роботи. Він активно включився у грабунки козацьких господарств під виглядом хлібозаготівель. Поведінка Васюка була винятково брутальною. Відтак загін гайворонських месників стратив посібника комуністів - 4 січня 1934 року. Люди знали, що на совісті старченого - депортовані або вбиті голодом сім'ї. Проте комуністи вдалися до справжнього блюзнірства, зробивши з 19-річного буксира Васюка героя, поховали коло школи, примусивши цілі покоління маленьких гайворонців вшановувати його пам'ять на лінійках та різних зборах.

Влада демонстративно покарала гайворонців, узявши в заручники кілька людей - їх оголосили організаторами вбивства.

У той же час адміністрація школи, на вимоги районної влади, займалася приписками - 1932 було оголошено про повну ліквідацію неграмотності у Гайвороні, хоч неписьменні люди залишалися у селі до 1970-тих років.

Після Другої світової війни при школі діяв великий аматорський хор.

Зараз у селі діє неповна середня школа, яка знаходиться в старому приміщенні збудованому ще 1929.

2012-2013 у школі навчається 38 дітей. Середня кількість учнів у класах - 4-6 дітей. В 7-му класі немає жодної дитини.

Після закінчення 9-го класу для отримання повної середньої освіти діти їздять до Дмитрівської школи, куди їх підвозить шкільний автобус.

• Трохим Васильович Висоцький (1914-1988), вчитель математики і фізики, завуч школи;
• Паша Григорівна Кочубей;
• Дмитро Якович Луценко;
• Григорій Михайлович Денисенко;
• Іван Якович Коваленко;
• Пріська Федорівна Кононенко;
• Антон Михайлович Антибиш.

• Новицький Іван Юхимович (1943-1951);
• Науменко Степан Федорович (1951-1958);
• Міщан Михайло Микитович (1958-1960);
• Гриненко Микола Микитович (1961-1989);
• Кеда Іван Михайлович (1989-2000);
• Бойко Тетяна Олександрівна (з 2000).

• Історія Гайворонської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Машинопис. Гайворон, 2008.