Згадка про першу школу у селі Гайворон датується 1870 роком. Це була церковно-парафіяльна школа, мала дві частини: для хлопчиків і для дівчат. За переказами старожилів приміщення школи розміщувалося вздовж церковної огорожі довгою будівлею.
До революції вчителем цієї церковно-парафіяльної школи був Юрій Морозюк. Він же керував церковним і сільським хором. Школа працювала тільки в холодний період року, коли діти вже не мали особливих доручень і були вільні від роботи. Після революції Юрій Морозюк був репресований, про його подальшу долю нічого не відомо, а школа певний час залишалась початковою (трирічною). Лише у 1930 році школа отримала статус семирічної. У 1937 році відбувся перший випуск сьомого класу. Після Другої Світової Війни, за керівництва Коцеруби Ганни Сергіївни, почалось будівництво нової восьмирічної школи, яку було відкрито у 1966 році. У 1988 році розпочинається будівництво середньої школи. Постановою райвиконкому № 231 від 15.09.89 року Гайворонська восьмирічна школа № 3 реорганізована в Гайворонську середню школу № 3, яка з нового 1990 року починає функціонувати в новозбудованому приміщені.[2]
Директори
Морозюк Юрій
Бердичівський
Кулінський, ?-1937
Шепельський Яків Іванович (учитель історії і географії), 1937—1941, 1945—1954
Залишилась згадка про учителів у пам'яті односельців, починаючи з 30-х років минулого століття. Деяких вчителів люди пам'ятають лише за іменами та згадують лише приблизні роки їхньої роботи.
Овчаренко Федора Петрівна
Овчаренко Федора Петрівна. Народилася 18 квітня 1913 року. Ще зовсім молодою дівчиною була направлена працювати до школи с. Гайворона у 1932 році. Про неї залишилося найбільше спогадів. Не зважаючи на те, що була інвалідом й мала фізичні вади, пропрацювала вчителем й під час війни, й у повоєнний період, аж до середини 60-х років, коли вийшла на пенсію. По смерті Федори Петрівни на її могилі було споруджено пам'ятник від вдячних учнів.
Галина Олексіївна (прізвище невідоме) навчала 1 клас. Жулавський (ім'я та по-батькові невідомо) навчав 3 клас. Броня Йосипівна (прізвище невідоме) навчала 4 клас. Тодоренко Йосип Денисович, Надія Остапівна. Всі вони починали свій трудовий шлях ще у довоєнний період. Трудились на педагогічній ниві старанно і терпеливо у різний період, починаючи з 30-х років і до закінчення війни. Подальша доля багатьох з них невідома. У повоєнний період у школі працювали наступні педагоги.
Волощук Мотрьона Савівна. Народилася і зростала у селі Гайворон, ще до війни закінчила Бершадський педзаклад. З 1944 року почала працювати у початковій школі. Школа на той час мала кілька непристосованих приміщень. У центрі було приміщення, де знаходилися кілька старших класів, канцелярія, бібліотека, окремо — майстерня. На Шляху (нині вулиця Ніни Богач), було ще одне приміщення, де знаходились початкові класи. В глибині села, у так званій Панській хаті, було ще одне пристосоване приміщення. Там теж були класи. Наповнюваність класів була дуже велика. Закінчила Мотря Савівна свій трудовий шлях у 1977 році.
Костюк Антоніна Вікторівна. Після закінчення Другої світової війни на роботу до вже семирічної школи № 3 було направлено вчителя-Героя Радянського Союзу Костюка Федора Семеновича, який згодом став директором школи. Разом з ним учителем початкових класів була призначена його дружина Костюк Антоніна Вікторівна.
Метановська Марія Василівна. З 1965 по 1990 рік — вчитель початкових класів. Старший вчитель, Відмінник народної освіти України, Відмінник освіти СРСР.
