Гайда Лариса Анатоліївна
Лариса Анатоліївна Гайда (7 березня, 1956, с. Глодоси[1] Хмелівського (нині Новоукраїнського) району Кіровоградської області) — українська краєзнавиця, педагогиня та музеєзнавиця. Почесний краєзнавець України, перша керівниця музею історії освіти Кіровоградщини [2], авторка понад 150 наукових та науково-методичних публікацій з проблем краєзнавства та освітянського музеєзнавства. Коло наукових інтересів — регіоналістика, краєзнавство, освітянське музейництво, краєзнавчий туризм. Життєпис1962—1970 рр. — закінчила Вербівську восьмирічну школу Новоукраїнського району Кіровоградської області. 1970—1973 рр. — навчалась в Одеському медичному училищі № 3, присвоєно кваліфікацію «фармацевт». 1985—1990 рр. — навчання на заочному відділенні історичного факультету Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О.С.Пушкіна за спеціальністю «вчитель історії і суспільствознавства». Трудова діяльність1973—1984 рр. — працювала у медичних закладах Одеси та Кіровограда 1984—1986 рр. — Созонівська середня школа Кіровоградського району Кіровоградської області. 1986—2000 рр. — Кіровоградська обласна станція юних туристів (з 1992 року Кіровоградський обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді — керівниця гуртка, методистка, завідувачка відділом краєзнавства. 2001-2020 — комунальний заклад Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського завідувачка навчально-методичним кабінетом українознавства та краєзнавства, методистка науково-методичної лабораторії виховної роботи й формування культури здоров'я, керівник музею історії освіти. Методистка вищої категорії. Вчителька вищої категорії, викладала історію та основи правознавства у Гімназії імені Тараса Шевченка Кіровоградської міської ради; розробник і викладач курсу «Методика викладання українознавчих дисциплін» Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка; авторка навчально-методичного комплексу «Історичне краєзнавство та шкільне музейництво» (Кіровоградська педагогічна академія). З 2014 – Педагогічний музей України], провідна наукова співробітниця. Розробниця електронних ресурсів «Музейна педагогіка"[3] та «Музеї педагогів»; авторка віртуальних виставок «Шляхами шкільного краєзнавства[4]», «Наталія Яковенко: до 75-річчя від дня народження[5]»; співорганізаторка Всеукраїнських круглих столів «Музеї навчальних закладів як осередки патріотичного виховання»[6] (2015), «Музейна педагогіка: український вимір»[7] (2016), упорядниця книги «Шкільне музейництво у біографіях і фактах» (2022). Авторка навчальної програми з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму «Музеєзнавство» (основний рівень, розрахована на 3 роки навчання). (2023). Творчий доробокВидала навчально-методичні посібники «Музеєзнавство у закладах освіти» (2006)[8], «Музей у навчальному закладі» (2009[9]); бібліографічний покажчик видань про Кіровоградщину (2009), «Каталог музеїв при навчальних закладах України»[10] (2012). Укладачка регіональних навчальних програм з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого профілю «Історичне краєзнавство», «Юні музеєзнавці», «Кіровоградщина. Історія рідного краю»[11] та навчальної програми курсу за вибором «Кіровоградщина. Історія рідного краю» (2014)[12]. Співавторка навчального посібника для загальноосвітніх навчальних закладів «Кіровоградщина. Історія рідного краю» (2012).[13] Учасниця Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференцій, форумів, конгресів, семінарів, фестивалів. Має більше 150 публікацій з краєзнавчої та музеєзнавчої тематики в наукових, фахових та популярних виданнях України. Є організатором 8 обласних науково-практичних історико-краєзнавчих конференцій:
Ініціаторка проведення щорічних обласних краєзнавчих Куценківських читань (з 2008 року) та обласних пам'яткознавчих студій імені Євгенії Чабаненко: «Інтеграція потенціалу українського пам'яткознавства в освітній простір краю» (2012), «Пам'ятки науки і техніки Кіровоградщини: дослідження та використання в освітньому просторі» (2013), "Пам'ятки монументального мистецтва Кіровоградщини: дослідження та використання у начально-виховному процесі (2015). Авторка книги «Вчителі краєзнавці — засновники музеїв Кіровоградщини»[15] (2004). Укладачка видань: «З глибини віків. Збірка нарисів та статей з археології Кіровоградщини» (2012)[16] ; «Стежинами пам'яті. З історії краєзнавчого руху на Кіровоградщині». Випуск І (2013)[17]. Співзасновниця та член редколегії видання «Краєзнавчий вісник» (2007, 2008, 2009) [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]. Організаторка дослідницько-просвітницьких проєктів: «Кіровоградщина — Кобзареві» (2014) [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.], «Наш земляк Дмитро Чижевський — видатний вчений енциклопедист, історик науки і культури» (2014)[1]; «Кропивницький як бренд» (2018). Авторка концепції та змісту експозиції музейної кімнати з історії освіти Кіровоградщини (2009). Розробниця тематичних екскурсій та мандрівок: «Володимир Винниченко і наше місто»[18], «Музеї Кіровоградщини — дітям». Громадська діяльністьЗаступниця голови правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України, секретарка конкурсної комісії з присудження [19], член Головної ради [20], член редколегії «Краєзнавчого вісника» — видання обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Відзнаки
Примітки
Джерела
|
||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
