Гайда Павло Васильович

Гайда Павло Васильович
Гайда Павло Васильович
Національність	українець
Діяльність	композитор, диригент, педагог, музикознавець, фольклорист
Відомий завдяки	член Музичного товариства імені Миколи Леонтовича
Alma mater	Московська консерваторія
У шлюбі з	Ївга Петрівна
	; ; ;

Павло́ Васи́льович Га́йда (остання чверть XIX — перша половина XX) — композитор і диригент українських народних хорів. Член Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.

Життєпис

1912 — закінчив Московську консерваторію (клас композиції С. І. Танєєва).

Працював учителем співу, був фахівцем у галузі музично-хореографічної освіти, займався культурно-просвітницькою діяльністю. Зокрема, 1920 року був інструктором музичної справи культурно-освітнього відділу у Дніпросоюзі.^[1]

1921 року увійшов до Комітету пам'яті М. Леонтовича — згодом Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.^[2]

Записував мелодії народних пісень. Є відомості, що до книги Климента Квітки «Українські народні мелодії» (1922) увійшла пісня, яку записав і особисто передав К. Квітці «Павло Гайда, людина поважного віку, співробітник музичного кооперативного видавництва у Києві».^[3]

На початку 1920-х років подорожував з Другою мандрівною капелою «Дніпросоюзу» (згодом — капела «Думка»), про що дізнаємось зі спогадів Павла Тичини: «Кожного разу, коли Павло Васильович Гайда раптом зробить рукою заковику в повітрі і почне сам собі усміхатись, — ми вже знаємо наперед, що він от-от якусь штуку нам упоре. Або коли тпрукає губами собі — це вже значить: стережись! — от-от щось мудре вискочить із устен його.»"^[4]

Твори

для хору

«Колискова»
«Старосвітська прославна пісня»
«Все упованіє моє», слова Тараса Шевченка

дитячі

«А я у гай ходила», слова Павла Тичини
«Ранок»

Примітки

↑ Подільські перехрестя Павла Тичини. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
↑ Біографія та хорова творчість Миколи Леонтовича. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
↑ Климент Квітка. «Українські народні мелодії». — С. 413 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
↑ П. Г. Тичина. Зібрання творів в дванадцяти томах: Проза. — К.: Наукова думка, 1986. — С. 317

Джерела

Гайда Павло Васильович // Композитори України та української діаспори: Довідник / Антон Іванович Муха. К.: Музична Україна, 2004 — с. 61
Гайда, Павло Васильович. Все упованіє моє: (Жіночий хор без супр.) / Музика П. Гайди; Слова Т. Шевченка. — (Голоси). — 1921. — 4 арк.; F°. — Н. д. 1180 // Українські нотні видання 1917—1923 рр. з фондів НБУВ
Гайда П. Обробки двох дитячих пісень і однієї весільної. 1923 // Путівник по архівних фондах [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]