Гайчук Віктор ВолодимировичГайчук Віктор Володимирович (молд. Victor Gaiciuc; нар. 12 березня 1957, Пепень, Синжерейський район, Молдавська РСР, СРСР) — радянський і молдавський військовий, державний і політичний діяч, дипломат. Тричі обирався — Міністром оборони Республіки Молдова. Радник Президента Республіки Молдова в галузі оборони і національної безпеки, Секретар Вищої ради безпеки Республіки Молдова з 12 серпня — 22 листопада 2019 і з 17 березня — 20 листопада 2020. Голова Спілки офіцерів Республіки Молдова з 2012 року. Кавалер Ордена Республіки (2017). Дивізійний генерал (2020). Біографія Народився 12 березня 1957 року в селі Пепень Синжерейського району Молдавської РСР[1]. З дитинства мріяв стати льотчиком:
Закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у 1978 році. З 1986 по 1989 рік навчався у Військово-політичній академії імені В. І. Леніна. У 1997 році пройшов курси коледжу НАТО в Римі. Володіє російською та французькою мовами. Доктор історичних наук. Після закінчення Харківського училища льотчиків з 1978 по 1986 рік проходив службу у ВПС СРСР льотчиком, старшим льотчиком, командиром ланки, заступником командира ескадрилії авіаційного полку в Забайкальському і Білоруському військових округах. Після закінчення Військово-політичної академії імені В.І. Леніна, в 1989 році продовжив службу в Білоруському військовому окрузі. Начальник навчального відділу, після — заступник командира авіаційного полку, який відповідає за підготовку кадрів. У 1993 році повернувся до Республіки Молдова, де був призначений головним фахівцем, начальником відділу гуманітарної підготовки Управління навчання кадрів Міністерства оборони Республіки Молдова. З 1994 року очолював дирекцію з навчання. Під керівництвом Гайчука були розроблені гуманітарні та юридичні програми підготовки та навчання солдатів-строковиків, сержантів, молодшого та середнього офіцерського складу. Викладацький склад почав комплектуватися військовими та цивільними педагогами. Так само виступав з ініціативою з розробки концепції військово-патріотичного виховання молоді в Республіці Молдова. Ця концепція, поряд з планом дій, була згодом затверджена Постановою Уряду і, з незначними змінами, залишається дієвою досі. Гайчуку належить ідея, яку він вважав необхідною і доцільною: включити в процес військової освіти морально-християнський елемент, у зв'язку з чим ініціював укладення угоди про співпрацю з Молдавсько-Кишинівською митрополією. В результаті у всіх військових підрозділах були включені посади капеланів, які працюють серед солдатів, присутні на всіх військових заходах і святах, сприяючи військово-патріотичній освіті військовослужбовців. Крім освітніх програм, під керівництвом Віктора Гайчука були складені військові статути, розпочато процес з підготовки до видання в 8 томах «Книги пам'яті Молдови», а розроблена законодавча і нормативна база стала основою для створення згодом Центру досліджень оборони і безпеки Військової академії Республіки Молдова[3].. З 3 червня 1997 по 7 квітня 1999 рік — заступник Міністра оборони Республіки Молдова, що відповідає за підготовку кадрів, військове право і міжнародні відносини[4][5][6][7]. У 1999—2000 роках — комісар Військово-адміністративного управління Міністерства оборони Республіки Молдова. З 14 квітня 2000 по 11 травня 2001 рік — знову заступник Міністра оборони, відповідальний за міжнародне співробітництво, в тому числі з НАТО («Партнерство заради миру»)[8][9][10][11]. На підставі вотуму довіри, наданого парламентом, Указом Президента Республіки Молдова від 19 квітня 2001 року полковник Віктор Гайчук призначений Міністром оборони Республіки Молдова в уряді Василя Тарлєва. 20 лютого 2002 року було присвоєно військове звання бригадного генерала. 15 жовтня 2004 року звільнений з посади Міністра оборони. Сім'яДружина — Валентина Гайчук, сини — Сергій та Адріан. Родич екс-президента Молдови Ігоря Додона, який був нанашем (посадженим батьком) на весіллі Сергія — старшого сина Віктора Гайчука. НагородиМає нагороди Казахстану, Киргизії, України.
Примітки
Література
Посилання
|
.svg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
