Гай Папірій Карбон

Гай Папірій Карбон
Народився	163 до н. е.[1]  Стародавній Рим
Помер	119 до н. е.[1]  невідомо
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	давньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мов	латина
Суспільний стан	шляхтич[d][1]
Посада	народний трибун[2], давньоримський сенатор[d][3] і консул[3][2]
Рід	Papirii Carbonesd
Батько	Gaius Papirius Carbod[1][1]
Мати	невідомо
Брати, сестри	Гней Папірій Карбон[4][1][1]
У шлюбі з	невідомо
Діти	Гай Папірій Карбон Арвіна[4]

Гай Папірій Карбон (лат. Gaius Papirius Carbo) — римський державний діяч II ст. до н. е., консул 120 року до н. е.

Походив з плебейського роду Папіріїв^[5]. Здобув популярність як блискучий адвокат — Цицерон називав його найкращим оратором свого часу.

У 131 році до н. е. був обраний народним трибуном. Запропонував проєкт закону, який надавав народним трибунам право переобиратися на посаду будь-яку кількість разів^[6]. Зусиллями Сципіона Еміліана законопроєкт був провалений. Тож, коли невдовзі Еміліан помер у власному домі, поширювалися чутки, що Карбон доклав руки до його смерті.

У 130 р. до н. е. був призначений членом комісії, що наділяла незаможних громадян земельними ділянками. У 120 до н. е. першим з Карбонів його було обрано консулом. Пізніше був звинувачений Луцієм Ліцинієм Крассом^[7] у здирництві й змушений накласти на себе руки.